1-го листопада 1831 р. пророк Джозеф Сміт зустрівся на особливій конференції з групою старійшин в Гайрамі, шт. Огайо. Вони обговорили видання Книги Заповідей, збірки одкровень, отриманих пророком. Чотири старійшини на конференції попросили Джозефа Сміта запитати Господа про Його волю щодо них. У відповідь на цей запит пророк отримав одкровення, яке зараз записане в Ученні і Завітах 68. Це одкровення включає в себе пораду тим, кого покликано проповідувати євангелію, настанови щодо покликання єпископа і заповідь, що батьки мають навчати своїх дітей принципам і обрядам євангелії.
Спаситель дає поради тим, кого покликано проповідувати євангелію
Якщо ви або близька вам людина служили на місії для Церкви, почніть урок розповіддю про деякі почуття, які виникають у людей, коли вони готуються залишити домівку і бути місіонерами повного дня. Потім поставте такі запитання:
Про що може переживати або непокоїтися людина стосовно служіння на місії повного дня?
Назвіть кілька причин, чому людям іноді не комфортно ділитися євангелією з членами їхньої сім’ї та друзями.
Поясніть, що під час конференції, яка пройшла 1 листопада 1831 р., чотири старійшини, які збиралися служити в якості місіонерів, звернулися до Джозефа Сміта і попросили дізнатися волю Господа стосовно них. У відповідь Господь відкрив зразок для проповідування євангелії. Попросіть п’ятьох студентів по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 68:1–5. Попросіть клас слідкувати і знайти складові цього зразка. Перед тим, як вони почнуть читати, зазначте, що у віршах 2 і 3 міститься слово зразок. Зразок—це приклад або модель.
Що ви бачите в цих віршах стосовно того, як ми повинні проповідувати євангелію?
Яке обіцяння Господь дав Своїм слугам у віршах 3–5?
Як впливатимуть натхненні слова місіонерів на тих, хто приймає їх? (Студенти можуть висловлюватися по-різному, але вони мають назвати наступний принцип: Коли слуги Господа спонукані силою Святого Духа, їхні слова вестимуть людей до спасіння. Напишіть цей принцип на дошці).
Що ми можемо робити, щоб запросити вплив Святого Духа, ділячись євангелією?
Поясніть, що хоча ті, кого висвячено проповідувати євангелію, можуть допомагати людям отримати свідчення про істину, тільки Президент Церкви має право отримувати і проголошувати волю Господа для всієї Церкви. Під його керівництвом інші члени Першого Президентства і члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів також мають повноваження проголошувати нам Божу волю.
Попросіть одного із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 68:6. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти додаткові слова підтримки, які Господь дав Своїм слугам.
Які істини ви бачите в цих віршах, що можуть втішити місіонера?
Чому для вас важливо знати, що Господь стоїть біля Своїх вірних слуг?
Зазначте, що у 6-му вірші сказано про основний обов’язок слуг Господа—свідчити про Ісуса Христа і про Його місію в минулому, теперішньому і майбутньому. Потім підсумуйте Учення і Завіти 68:7–12, пояснивши, що Господь покликає вірних старійшин Церкви проповідувати євангелію і христити тих, хто вірить.
Ви можете поділитись досвідом, коли вас скеровував Дух, щоб знати, як поділитись з кимось євангелією.
Господь відкриває, що Перше Президентство має наглядати за покликанням єпископів
Попросіть студентів уявити, що друг іншого віросповідання запитує їх: “Як вибрали вашого єпископа?”
Як би ви відповіли?
Поясніть, що Едвард Партридж був першим єпископом, якого було покликано у відновленій Церкві Ісуса Христа (4 лютого 1831 р.; див. УЗ 41:9). До того, як Джозеф Сміт отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 68 (у листопаді 1831 р.), єпископ Партридж був єдиним єпископом в Церкві. Інші єпископи були покликані невдовзі після того, як пророк отримав це одкровення.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 68:14–15. Попросіть клас слідкувати і знайти, як саме вибирають єпископів.
Примітка: У віршах 15–20 містяться настанови стосовно прямих нащадків Аарона, яких можна покликати верховним єпископом. Фраза “прямий нащадок Аарона” стосується нащадків Мойсеєвого брата—Аарона зі Старого Завіту. Такий нащадок має право на чин Верховного єпископа, якщо він покликається і затверджується Першим Президентством.Вірші 16–20 стосуються тільки Верховного єпископа, а не єпископів приходів (див. Joseph Fielding Smith, Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–1956], 3:92–93). У першій церковній літературі єпископа Партриджа часто називали Верховним єпископом. Обов’язки Верховного єпископа розширювалися і змінювалися протягом наступних кількох років. Під керівництвом Президента Бригама Янга обов’язки Верховного єпископа були пояснені більш чітко в 1847 р. в Уінтер Квортерз, коли отримав це покликання єпископ Ньюел К. Уітні.
Ви можете пояснити, що в перші дні Церкви, всіх єпископів висвячували і рукопокладали члени Першого Президентства. Сьогодні в Церкві вони все ще висвячують і рукопокладають Верховного єпископа. Однак покликання, висвячення і рукопокладання єпископів виконується президентами колів під керівництвом Першого Президентства. Президент колу, за підтримки своїх радників у президентстві колу, прагне отримати одкровення, щоб знати, коли покликати нового єпископа, і кого покликати. Він надсилає інформацію про рекомендовану ним особу на затвердження Першим Президентством. Коли Перше Президентство схвалює покликання, вони вповноважують президента колу висвятити і рукопокласти нового єпископа. (Додаткову інформацію див. у Довіднику 2: Керування Церквою [2010], 19.6).
Чому для вас важливо знати, що Перше Президентство схвалило покликання вашого єпископа?
Господь наказує батькам навчати своїх дітей євангелії
Попросіть студентів подумати про той факт, що через кілька років вони можуть стати батьками. Зазначте, що Господь доручає матерям і батькам великі обов’язки—вони мають навчати євангелії своїх дітей словом і прикладом (див. УЗ 29:46–50 та “Сім’я: Проголошення світові”, яке є в додатку в кінці цього посібника). Попросіть їх у своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань перелічити три принципи, яким вони хочуть навчити своїх дітей.
Розділіть студентів на пари. Попросіть їх прочитати їхні переліки одне одному. Після цього попросіть їх разом прочитати Учення і Завіти 68:25–27 і знайти те, що вони можуть додати в свої списки.
Чого Господь наказав батькам навчати своїх дітей? (Студенти мають визначити таку доктрину: Господь наказав батькам навчати своїх дітей розуміти вчення про покаяння, віру в Христа, хрищення і дар Святого Духа. Ви можете запропонувати студентам позначати фрази у 25-му вірші, в яких викладається ця доктрина).
Чому, на вашу думку, для малих дітей важливо розуміти, що таке покаяння? Віра в Христа? Хрищення? Дар Святого Духа?
Попросіть студентів написати про той час, коли вони бачили, як батьки навчають принципам і обрядам, згаданим в Ученні і Завітах 68:25. Дайте їм достатньо для цього часу, а потім попросіть кількох студентів розповісти, що вони написали.
Попросіть студентів продовжити працювати в парах під час наступного заходу. Поясніть, що в Ученні і Завітах 68:28–31, Господь дав батькам додаткову пораду. Дайте кожному напарництву копію наведеної далі інформації. Закличте напарників прочитати всі уривки з Писань і спільно обговорити ці запитання. Поясніть, що коли вони закінчать, то розкажуть класу про те, що знайшли.
Прочитайте Учення і Завіти 68:28 і знайдіть, чого Господь наказує батькам навчати своїх дітей.
Чому, на вашу думку, для вас буде важливо навчати своїх дітей молитися?
Як вас навчили молитися? Як молитва благословила вас і вашу сім’ю?
Що, на вашу думку, означає “ходити чесно перед Господом”?
Що ви дізналися про те, як зберігати Суботній день святим?
Що ви можете робити, щоб зберігати Суботній день святим?
Прочитайте Учення і Завіти 68:30 і знайдіть застереження Господа. Зверніть увагу на те, що слово ледар стосується ледачої людини.
Коли ви бачили, як за старанну працю приходять благословення?
Прочитайте наступну добірку з брошури Заради зміцнення молоді:
“Господь заповідав нам не бути лінивими. Лінощі можуть призвести до неналежної поведінки, зіпсованих стосунків і гріха. Різновидом лінощів є надмірне проведення часу за заняттями, які утримують вас від продуктивної праці; це стосується користування Інтернетом, захоплення відеоіграми та перегляду телевізора” (Заради зміцнення молоді [брошура, 2011], с. 40).
Як лінощі можуть призвести до злочестя?
Що може допомогти людині подолати схильність до лінощів?
Як, на вашу думку, жадібність може впливати на сім’ю?
Що можемо ми робити у своєму житті, щоб подолати егоїзм і жадібність?
Після того як студенти закінчать цей захід, попросіть їх розказати, про що вони дізнались. (Ви можете попросити одного зі студентів написати на дошці відповіді інших студентів). Один з принципів, на якому ви можете наголосити з віршів 31 і 32 полягає у тому, що ми маємо позбавитися ледарства і жадібності в нашому житті. (Коли студенти обговорюватимуть цей принцип, ви можете зазначити, що нам не потрібно мати все, що є у наших друзів, щоб бути щасливими).
Чому, на вашу думку, батькам важливо навчати нормам євангелії і жити за ними?
Що можуть робити молоді чоловіки і молоді жінки, щоб допомагати своїм сім’ям “ходити чесно перед Господом”?
Якщо у вас є діти, ви можете висловити вдячність за те, як вони допомагають вам виконувати заповіді Господа, записані в Ученні і Завітах 68. Після цього запросіть студентів написати ціль, яка допоможе їм підготуватися бути хорошими батьками. Або запросіть їх записати ціль допомогти їхнім батькам виконувати їхні обов’язки. Якщо дозволяє час, ви можете попросити кількох студентів розповісти про їхні цілі класу.
Президент Дж. Рубен Кларк пояснив, що тільки члени Першого Президентства і Кворуму Дванадцятьох Апостолів мають права, владу і повноваження проголошувати думку і волю Бога Його народу:
Зображення
Президент Дж. Рубен Кларк
“[Ми] повинні усвідомлювати, що деяким генеральним авторитетам було призначено особливе покликання; вони володіють особливим даром; вони підтримані як пророки, провидці та одкровителі, що дає їм право на особливий духовний дар, який стосується їхнього навчання людей. Вони мають право, силу і повноваження проголошувати намір і волю Бога Його народові, підпорядковуючись винятковій владі і повноваженням Президента Церкви. Іншим генеральним авторитетам не дано цього особливого духовного дару і повноваження, що стосується їхнього навчання людей; вони мають обмежені повноваження, і ці обмежені повноваження, що визначаються їхньою силою і владою навчати, поширюються на всіх інших чинів і членів Церкви, оскільки жоден із них не був обдарований духовно як пророк, провидець і одкровитель. До того ж, як щойно зазначалося, Президент Церкви має додатковий і особливий духовний дар, бо він є пророком, провидцем і одкровителем для всієї Церкви” (“When Are Church Leaders’ Words Entitled to Claim of Scripture?”Church News, July 31, 1954, 9–10).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що пророк говорить в якості пророка лише тоді, коли його спонукає Святий Дух:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Слід пам’ятати, що не кожне твердження, зроблене провідником Церкви, у минулому чи сьогодні, обов’язково є доктриною. Узагалі в Церкві прийнято розуміти, що твердження, зроблене одним провідником під час якогось виступу часто є особистою, нехай і виваженою думкою, й не претендує на те, щоб бути чимось офіційним або обов’язковим для всієї Церкви. Пророк Джозеф Сміт навчав, що “пророк є пророком тільки коли він виступає в цій ролі” [in History of the Church, 5:265]. Президент [Дж. Рубен] Кларк … зауважив:
“ … Церква знатиме через свідчення Святого Духа, Якого буде дано членам Церкви, чи були брати, які виголошували свої погляди, “скеровані Святим Духом”, і це знання в належний час буде явлено” [J. Reuben Clark Jr., “When Are Church Leaders’ Words Entitled to Claim of Scripture?” Church News, July 31, 1954, 10]”. (“Учення Христа”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, сс. 88, 89).
Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав, що настанови Господа в Ученні і Завітах 68:15–21 стосуються тільки чину Верховного єпископа Церкви:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Особа, про яку йдеться в одкровеннях, як про ту, хто за походженням має право на єпископат, є першонародженою. За народженням вона має право тримати “ключі або повноваження над ним”. Це стосується лише того, хто головує над Аароновим священством. Там зовсім не йдеться про єпископів приходів. Крім того, така людина повинна бути призначена Першим Президентством Церкви і бути … висвяченою під їхніми руками. Одкровення, щоб затвердити вимогу на право головувати в цьому чині, йде від Президентства, а не від патріарха. За відсутністю знання щодо такого нащадка, будь-який первосвященик, вибраний Президентством, може мати чин Верховного єпископа і служити з радниками” (Doctrines of Salvation, ed. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–1956], 3:92–93; курсив в оригіналі).