У період великого відступництва обряди Церкви Ісуса Христа були змінені, усунені або ж виконувалися без належного повноваження. В одкровенні, записаному в Ученні і Завітах 22, Господь підтвердив, що обряд хрищення повинен виконуватися тими, хто має повноваження, щоб надавати людям членство в Церкві та вхід в Боже царство. Розділ 23 Учення і Завітів містить одкровення, отримане Джозефом Смітом для пʼятьох чоловіків, які палко бажали дізнатися Божу волю стосовно себе, а саме, для Олівера Каудері, Гайрума Сміта, Семʼюела Сміта, Джозефа Сміта старшого і Джозефа Найта.
Хрищення повинно виконуватися тими, хто має належне повноваження
Запросіть трьох студентів взяти участь в інсценуванні. Попросіть одного з цих студентів зіграти роль зацікавленого, який вірить, що Церква істинна. Цей зацікавлений вже був охрищений в іншій церкві і не розуміє, чому необхідне ще одне хрищення. Попросіть двох інших студентів зіграти роль місіонерів, які намагаються відповісти цьому зацікавленому. Попросіть клас подумати, а що б вони могли відповісти в цій ситуації.
Після інсценування поясніть, що одкровення, записане в Ученні і Завітах 22, було дано в подібній ситуації. Багато з тих, хто бажав стати членом Церкви, були вже охрищені в церквах, до яких вони раніше належали. Вони хотіли знати, чому їм необхідно бути охрищеними знову.
Стосовно цього питання Джозеф Сміт звернувся до Господа. У відповідь Господь навчав про важливість доктрини про Відновлення євангелії. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 22:1. Попросіть клас стежити за текстом і знайти фразу, що стосується Відновлення євангелії.
Яка фраза в цьому вірші стосується Відновлення євнгелії? (“Новий і вічний завіт”).
Аби допомогти студентам краще зрозуміти цю фразу, попросіть когось із них прочитати вголос наведені далі слова.
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Новий і вічний завіт—це повнота євангелії. [Див. УЗ 66:2]. Він містить в собі “[у]сі завіти, договори, узи, зобовʼязання, присяги, клятви, виконання, звʼязки, обʼєднання або очікування”, які запечатані на членах Церкви Святим Духом обіцяння владою Президента Церкви, який тримає ключі. (Див. УЗ 132:7). Президент Церкви тримає ключі Мелхиседекового священства Він делегує повноваження іншим та уповноважує їх виконувати священні обряди священства.
Шлюб на вічність—це завіт, який є новим і вічним завітом. Хрищення—це також завіт, який є новим і вічним завітом [див. УЗ 132:22] і, як рукопокладання для священства та кожний інший завіт, є вічним і є складовою того нового і вічного завіту, який охоплює все” (Answers to Gospel Questions, comp. Joseph Fielding Smith Jr., 5 vols. [1957–1966], 1:65).
Попросіть студентів зробити своїми словами висновок стосовно того, що означає фраза новий і вічний завіт.
Як знання про новий і вічний завіт може бути корисним тим, хто охрищений без повноваження священства?
Яким повноваженням виконуються обряди за новим і вічним завітом? (Повноваженням священства).
Напишіть на дошці таку доктрину: Хрищення повинно виконуватися тим, хто має повноваження від Бога.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 22:2–4. Нехай клас слідкує за текстом і визначить фрази, які вказують на те, що Господь не приймає хрищень, виконаних без повноваження священства. У цьому одкровенні Господь говорить про обряд хрищення як входження “тісними воротами” (див. УЗ 22:2). Потім попросіть студентів поділитися їхніми знахідками.
В якому сенсі хрищення, виконані без повноваження, є “мертвими діяннями”? (Вони не дають ніякої вічної користі тим, хто бере в них участь).
Відповідно до Учення і Завітів 22:3, що зробив Господь через ці мертві діяння, які були виконані на той час? (Він зробив так, щоб Його завіт був знову встановлений і Його Церкву було збудовано).
Які благословення отримали ви завдяки своїй належності до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів—єдиної церкви, в якій є повноваження виконувати необхідні обряди?
Пʼятеро чоловіків були покликані зміцнювати Церкву
Попросіть студентів подумати про час, коли вони отримали від когось кілька дуже потрібних слів підтримки або поради. Ви можете попросити кількох студентів поділитися їхнім досвідом.
Нехай студенти проглянуть вступ до Учення і Завітів 23 і визначать тих пʼятьох чоловіків, до кого звертаються в цьому розділі. Поясніть, що в цьому одкровенні кожний з цих чоловіків отримав особливу настанову від Господа. Запропонуйте студентам знайти, які уроки вони можуть засвоїти, вивчаючи Господні слова до цих чоловіків. Наведені далі короткі біографічні довідки допоможуть зрозуміти контекст написаного в Ученні і Завітах 23.
Гайрум Сміт, старший брат Пророка, допомагав у виданні Книги Мормона, безпосередньо працюючи з друкарем. Він служив президентом першої філії Церкви в Коулсвіллі, шт. Нью-Йорк. Упродовж всього свого життя Гайрум був вірний Господу і Церкві.
Семʼюел Сміт, молодший брат Пророка, був охрищений у травні 1829 р. У червні 1830 р. він вирушив на місію; залишений ним примірник Книги Мормона зрештою привів до навернення Бригама Янга та багатьох членів його сімʼї. Семʼюел був відданий своїй сімʼї та Церкві усе своє життя. На час отримання цього одкровення Семʼюел ще не був готовий проповідувати, однак вже через два місяці він розпочав своє місіонерське служіння.
Джозеф Сміт старший, батько Пророка, приєднався до Церкви в день її організації. Наступного літа він та його син Дон Карлос вирушили на місію до своєї рідні у шт. Нью-Йорк. Він став первосвящеником і першим патріархом Церкви. Джозеф Сміт молодший описав свого батька як “чоловіка, що був вірний своєму Богові та Церкві в кожній ситуації і за всіх обставин, через які йому судилося пройти” (History of the Church, 4:192).
Джозеф Найт старший був близьким другом Джозефа Сміта молодшого і ставився до нього з величезною добротою. Він забезпечував пророка всім необхідним для життя, коли той працював над перекладом Книги Мормона. У нього було бажання охриститися разом з іншими в день організації Церкви, однак він вирішив почекати, бо хотів спершу дослідити Книгу Мормона. Пізніше він написав: “Я повинен [був] відчувати себе впевненіше, … щоб йти далі” й охриститися (як процитовано в Larry Porter, “The Joseph Knight Family”, Ensign, Oct. 1978, 40; орфографія та вживання великої літери відповідає встановленим правилам).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 23:1–2. Попросіть клас стежити за текстом і знайти, яке застереження Господь дав Оліверу Каудері.
Яке застереження Господь дав Оліверу? Як гординя може привести до спокуси?
Як саме ми можемо уникати почуття гордині, яке привело б нас до спокуси?
Відповідно до вірша 2, яке благословення мав Олівер? (Здатність “проповідувати істину”).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 23:3–5. Нехай клас слідкує і знайде, що спільного в настановах, які Господь дав Гайруму Сміту, Семʼюелу Сміту та Джозефу Сміту старшому.
Що спільного в настановах, які Господь дав цим чоловікам? (Кожний був покликаний напучувати і зміцнювати Церкву. Ви можете пояснити, що покликання напучувати стосується відповідальності навчати євангелії інших людей).
Попросіть трьох студентів, щоб вони по черзі прочитали вголос біографічні довідки Гайрума Сміта, Семʼюела Сміта та Джозефа Сміта старшого. Перед тим як ці довідки будуть прочитані, попросіть клас послухати, як саме ці чоловіки виконували покликання напучувати та зміцнювати Церкву. Після прочитання кожної довідки попросіть студентів поділитися тим, про що вони дізналися.
Що спільного і відмінного в настановах, даних Гайруму Сміту і Семʼюелу Сміту?
Як саме ми можемо напучувати і зміцнювати Церкву?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос біографічну довідку про Джозефа Найта старшого. А потім нехай інший студент прочитає Учення і Завіти 23:6–7, де вміщено Господню пораду Джозефу Найту старшому. Попросіть клас уважно слухати і зʼясувати, що Господь наказав йому робити.
Що було наказано робити Джозефу Найту? (Молитися вголос таємно, у своїй сімʼї і з друзями, а також перед світом; приєднатися до істинної Церкви; напучувати інших).
Який ви бачите в Ученні і Завітах 23:7 доказ того, що Господь хотів благословити Джозефа Найта старшого?
Поясніть, що невдовзі після отримання від Господа цього одкровення Джозеф Найт старший вирішив охриститися. Він залишався відданим Церкві впродовж всього свого життя, захищаючи пророка Джозефа Сміта і приватно, і публічно. Пізніше пророк написав про Джозефа Найта старшого, що той був “відданим і вірним, безстороннім, взірцем, чеснотливим і добрим, він ніколи не відхилявся вправо чи вліво” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 468).
Попросіть студентів сформулювати принцип, про який вони дізналися, вивчаючи Учення і Завіти 23. Вони можуть назвати, наприклад, такі принципи:
Коли ми бажаємо служити Господу, то можемо отримати особисте скерування від Нього.
Господь буде благословляти нас, коли ми дотримуємося настанов, які Він дає нам.
Попросіть студентів подумати, яку настанову вони отримали від Господа через Святого Духа, слова живих пророків або Писання. Дайте їм кілька хвилин, щоб подумати, як вони будуть дотримуватися поради, яку отримали. Ви можете запропонувати їм записати в зошити для класних занять або в щоденники для вивчення Писань будь-яке враження, що приходить до них. Запевніть їх, що вони будуть мати благословення—допомогу й скерування від Господа, коли виконують те, що Він просить їх.
В Ученні і Завітах 22:1 фраза “саме той, що був від почаку” є в буквальному розумінні істинною: євангелії було навчено Адама і Єву і вони були охрищені (див. Мойсей 5:58–59; 6:52–68); Еноху було наказано охристити послідовників Господа (див. Мойсей 7:11); і Ной навчав людей, що вони повинні бути охрищені в імʼя Ісуса Христа, як і їхні батьки (див. Мойсей 8:24). Про хрищення також навчалося і в Книзі Мормона ще до пришестя Христа. У статті в журналі Ensign за вересень 1974 р. зазначається, що хрищення також проводилося і серед давніх євреїв:
“Хоч ні зі світської історії, ні з Писань не зовсім ясно, чи дійсно євреї охрищували одне одного [в часи Ісуса Христа], але хрищення було серед євреїв звичайною практикою, щоб охрищувати навернених язичників до юдаїзму. …
Гідним уваги є те, що коли Іван ходив поміж людей, вони не запитували його: “Що це за новина, яку ти впроваджуєш?”, а запитували: “Хто ти?” Сам обряд вони під сумнів не ставили” (Robert J. Matthews, “I Have a Question”, Ensign, Sept. 1974, 16.)
Учення і Завіти 22:2. “Ви не можете увійти тісними воротами … за законом Мойсея”
Закон Мойсея, з його системою плотських заповідей, церемоній, ритуалів і символів, був даний, щоб допомогти ізраїльтянам памʼятати про Бога і чекати на Спокуту Ісуса Христа. Спаситель виконав цей закон Своєю Спокутою (див. Алма 34:13–14). Під час Свого земного священнослужіння Ісус Христос та Його апостоли трудилися, навчаючи євреїв, що спасіння не може прийти лише тільки через дотримання цього закону, а приходить воно через спасительну силу Спокути. Як записано в Ученні і Завітах 22:2, Господь порівняв людину, яка була охрищена без повноважень, до тих, хто покладається на закон Мойсея, не маючи віри в Ісуса Христа. Це порівняння підкреслює необхідність позбутися “мертвих” релігійних практик, які не можуть спасти нас, і прийняти новий і вічний завіт євангелії, так само, як це мали зробити перші навернені до християнства євреї.
Старійшина Джеймс Е. Талмейдж, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:
Зображення
Старійшина Джеймс Е. Талмейдж
“Коли Господь установлював Свою Церкву серед нефійців на цьому континенті, Він сказав тим, кого було вибрано й висвячено, кому було дано повноваження, як саме слід виконувати обряд хрищення. Вони мали сказати: “Маючи владу, дану мені Ісусом Христом, я хрищу тебе в імʼя Батька, і Сина, і Святого Духа”. Це не дає нам ніякої такої влади в наш час. Слова, які Христос сказав Своїм апостолам у давнину, не давали б повноважень ні апостолам сьогодні, ні будь-кому зі старійшин Церкви. Я повторюю, що слова, які Він, Господь, сказав Своїм учням, вибраним з-поміж нефійців, не давали б нам ніяких повноважень; однак в наші дні і в наш час Він знову говорив і дав ту саму владу й повноваження говорити від Його імені, і виконувати обряди євангелії за встановленим Ним зразком; отже старійшини і священики, входячи сьогодні з тими, хто виявив свою віру і покаявся у своїх гріхах, у води хрищення, проголошують, що вони мають владу, дану їм; і будучи уповноваженими Ісусом Христом, вони христять в імʼя Батька, і Сина, і Святого Духа” (в Conference Report, Apr. 1924, 68; див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 46).
Дехто з перших навернених до Церкви не розумів, що Господь не приймає хрищення, якщо воно не виконане тим, хто має владу священства. Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснював:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Відразу ж після організації Церкви були навернені до неї. Дехто з них належав до церков, в яких вірили у хрищення зануренням. Фактично, багато хто з перших навернених до Церкви й раніше приймали цей спосіб хрищення, вважаючи його правильним. Однак вони нечітко розуміли питання божественної влади, Коли вони вирішили приєднатися до Церкви, отримавши свідчення, що Джозеф Сміт [був справжнім пророком], вони дивувалися, чому це їм знову необхідно було христитися, якщо цей обряд зануренням для них вже був виконаний” (Church History and Modern Revelation [1953], 1:109).
Хрищення—це ворота, тобто вимога, для кожного, хто досягнув віку підзвітності, щоб цій людині увійти в целестіальне царство (див. 2 Нефій 31:15–21). Обряд хрищення, хоч і є абсолютно необхідним, стає дійсним лише за умови, що супроводжується відповідною зміною серця, яка веде до нового життя.
Старійшина Джон А. Уідтсоу, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, описав таке змінене життя:
Зображення
Старійшина Джон А. Уідсоу
“Я памʼятаю чоловіка, який охристив мене в Церкві,—самого простого, звичайного чоловіка, … який випивав по пляшці пива двічі або тричі на день, а трохи по цьому—склянку віскі, … курив майже весь день; він жив марним, безцільним життям, в якому тільки й було що харчування три рази на день та задоволення якихось плотських бажань. Він почув про євангелію і прийняв її. Вона була благом. Вона була тим, чого йому так довго хотілося. Цей чоловік зростав у силі й ставав помітною фігурою в Церкві. Наскільки я памʼятаю, він відслужив на пʼяти чи шести місіях і головував над однією з місій Церкви. Він був тим самим чоловіком—з тими ж руками, з тими ж ногами, з тим же тілом, з тим же мозком, але зміненими завдяки Духу, Який прийшов з прийняттям вічної істини” (в Conference Report, Apr. 1952, 34; див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 46–47).