В Ученні і Завітах 132 міститься одкровення про новий і вічний завіт шлюбу. Хоч це одкровення було записане 12 липня 1843 р., деякі істини в цьому одкровенні були відомі пророку Джозефу Сміту ще у 1831 р. і він навчав їм. Це одкровення буде обговорюватися протягом двох уроків. У цьому уроці обговорюються умови нового і вічного завіту шлюбу та обіцяння, дані тим, хто шануватиме його. У наступному уроці обговорюватиметься принцип множинного шлюбу.
Примітка: Учення і Завіти 132:1–2 вивчається в уроці 140, де буде обговорюватися й множинний шлюб.
Ще до початку уроку напишіть на дошці наступні запитання:
Чому вічний шлюб є важливим для вас?
Що ви робитимете, починаючи з сьогоднішнього дня, щоб підготуватися увійти у храм і одружитися на час та на всю вічність?
Які благословення можуть прийти в цьому житті до тих, хто виконує Божий закон запечатування в храмі?
Запросіть студентів обдумувати ці запитання, коли сьогодні вони вивчатимуть Учення і Завіти 132.
Розпочніть, поставивши таке запитання:
Що таке новий і вічний завіт?
Щоб допомогти студентам зрозуміти значення фрази “новий і вічний завіт”, прочитайте наступний вислів Президента Джозефа Філдінга Сміта:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Зараз існує досить чітке визначення нового і вічного завіту. Це все—повнота євангелії. Отже, правильно виконаний шлюб, хрищення, висвячення у священство, все інше—кожна угода, кожне зобов’язання, кожна дія, які стосуються євангелії Ісуса Христа, які запечатані Святим Духом обіцяння згідно з Його законом, даним тут, є складовою нового і вічного завіту” (Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–1956], 1:158; курсив видалено).
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 132:3–5 і знайти, якими будуть наслідки, якщо відкинути новий і вічний завіт, який включає в себе завіт целестіального шлюбу.
Якими будуть наслідки, якщо відкинути новий і вічний завіт? (Коли студенти відповідатимуть на це запитання, ви можете пояснити, що слово проклято означає, що вічний розвиток людини припиняється).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 132:6. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти благословення, яке Господь обіцяє тим, хто є вірним у новому і вічному завіті.
Що ми отримуємо, відповідно до вірша 6, якщо ми вірні у новому і вічному завіті? (Коли студенти відповідатимуть на це запитання, ви можете вказати на контраст між тим, щоб бути проклятим, або не мати розвитку, і отриманням “повноти [Господньої] слави”).
Зазначте, що люди часто укладають угоди або договори одне з одним. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 132:7. Призначте половині класу знайти слова про те, що відбувається з угодами, укладеними людьми, коли вони помирають. Запросіть іншу половину класу визначити дві умови для завітів, щоб ті мали силу після нашої смерті.
Що відбувається з угодами, укладеними людьми? (Вони закінчуються, коли настає смерть).
Відповідно до вірша 7, які дві умови повинні бути виконані, щоб завіти тривали і після смерті? (Вони мають бути укладені повноваженням священства і в них треба увійти і бути запечатаними Святим Духом обіцяння).
Поясніть, що “Святий Дух—це Святий Дух обіцяння. … Святий Дух обіцяння свідчить Батькові, що обряди спасіння виконані належним чином і що завіти, пов’язані з ними, дотримано” (Путівник по Писаннях, “Святий Дух обіцяння”, scriptures.lds.org). Потім запросіть студентів ще раз прочитати вірш 7 і підсумувати його в контексті вчення. Напишіть їхню відповідь на дошці. Наприклад, ви можете написати щось подібне до такого: Якщо завіт не укладається належним повноваженням священства і не запечатується Святим Духом обіцяння, він закінчиться зі смертю.
Аби допомогти студентам краще зрозуміти це вчення, попросіть їх перефразувати його у позитивний спосіб. Напишіть їхню відповідь на дошці. Наприклад, ви можете написати щось подібне до такого: Якщо завіт укладається належним повноваженням священства і запечатується Святим Духом обіцяння, він триватиме вічно.
Підсумуйте Учення і Завіти 132:8–14, пояснивши, що Господь продовжує встановлювати умови стосовно Його законів і обрядів. Він проголошує, що все, що Він встановлює, триватиме вічно, а все інше зрештою буде знищене.
Запросіть чотирьох студентів по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 132:15–18. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти два різні способи, як чоловік і жінка можуть укласти шлюб разом. Потім прочитайте вголос наступні приклади. Після кожного прикладу запитуйте студентів, які істини, викладені в Ученні і Завітах 132:15–18, застосовуються в цій ситуації.
Приклад 1: Чоловік і жінка закохуються, дотримуються закону цнотливості і щасливі одружуються вповноваженою урядом особою. Вони не запечатуються у храмі. На їхній шлюбній церемонії звучать слова “поки смерть не розлучить вас”. Через кілька років чоловік гине в аварії. Які істини, викладені в Ученні і Завітах 132:15–17, стосуються цієї ситуації? (Чоловік і дружина більше не перебувають у шлюбі).
Приклад 2: Чоловік і жінка одружуються. Вони обіцяють одне одному, що завжди любитимуть одне одного і що вони завжди будуть разом, але вони не запечатуються у храмі. Вони вірять, що завдяки їхній любові Бог дозволить їм бути разом завжди. Які істини, викладені в Ученні і Завітах 132:18, стосуються цієї ситуації? (Їхній шлюб припинить існування після їхньої смерті).
Господь обіцяє благословення тим, хто виконує закон целестіального шлюбу
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наступний випадок з життя, про який розповів старійшина Енріке Р. Фалабелла, сімдесятник. Попросіть клас послухати, що засмутило старійшину і сестру Фалабелла і що зробило їх щасливими.
Зображення
Старійшина Енріке Р. Фалабелла
“Коли я повернувся з місії, то зустрів прекрасну дівчину. … Вона полонила мене з першого погляду.
Моя дружина поставила ціль вийти заміж у храмі—хоча у ті дні, щоб дістатися до найближчого храму, потрібно було здійснити подорож у 6400 км.
Церемонія укладання нашого цивільного шлюбу була водночас і щасливою, і сумною, тому що нам оголосили, що прийде час, коли він припиниться. Ведучий промовив слова: “А тепер я проголошую вас чоловіком і дружиною”,—але відразу після цього він сказав: “Доки смерть не розлучить вас”.
Завдяки жертвуванню ми заощадили гроші на придбання квитків в один кінець до храму в Месі, шт. Аризона.
У храмі, коли ми стояли навколішки біля олтаря, вповноважений служитель промовив слова, яких я так чекав і які проголошували нас чоловіком і дружиною на час і на всю вічність” (“Дім: школа життя”, Ensign або Ліягона, трав. 2013, с. 102).
Чому Фалабелли не задовольнилися своїм цивільним шлюбом?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 132:19–21. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти благословення, які Господь обіцяє тим, хто є вірним у новому і вічному завіті шлюбу. Оскільки цей уривок є довгим і його дещо важко зрозуміти, ви можете зупинятися кілька разів, щоб дати пояснення і відповісти на запитання. Вам може допомогти наступна інформація:
Слово додержуватися означає приймати або продовжувати, тож фрази “додержуєтеся Мого завіту” (вірш 19) і “додержуватися Мого закону” (вірш 21) означають залишатися вірним Господньому завіту і закону.
Вірш 19 містить обіцяння, що якщо чоловік і жінка одружуються у новому і вічному завіті і їх “запечатано Святим Духом обіцяння”, то тоді вони “встан[уть] в першому воскресінні; … і успадку[ють] престоли, царства, панування і влади”, якщо вони “додержу[ватиму]ться … завіту і не вчин[ять] вбивства, через яке проливається безвинна кров”. (Див. також УЗ 132:27).
Фрази “продовженням сімені на віки вічні” (вірш 19) і “продовжуватимуться” (вірш 20) стосуються обіцяння, що наші сім’ї і наше потомство може продовжуватися всю вічність.
Потім напишіть Якщо тоді на дошці. Запросіть студентів заповнити пропуски, щоб підсумувати обіцяння, дані в Ученні і Завітах 132:19–21. Напишіть їхні відповіді на дошці. Вони можуть назвати такі принципи, як:
Якщо чоловік і жінка додержуватимуться нового і вічного завіту шлюбу, тоді вони отримають піднесення і славу.
Якщо чоловік і жінка додержуватимуться нового і вічного завіту шлюбу, тоді вони матимуть вічне зростання потомства.
Якщо чоловік і жінка додержуватимуться нового і вічного завіту шлюбу, тоді їхній шлюб буде в силі всю вічність.
Якщо чоловік і жінка додержуватимуться нового і вічного завіту шлюбу, тоді вони стануть подібними до Бога.
Прочитайте наступний приклад:
Приклад 3: Молодий чоловік і молода жінка запечатуються у святому храмі повноваженням священства. Вони обоє живуть віддано і дотримуються своїх завітів. Які істини, викладені в Ученні і Завітах 132:19–21, стосуються їх, коли вони помруть? (Їхній шлюб триватиме вічно. Вони стануть подібними до їхнього Небесного Батька і будуть благословенні славою, піднесенням і вічною сім’єю).
Що, на вашу думку, мають робити чоловік і дружина, щоб перебувати у шлюбному завіті? (Серед відповідей можуть бути такі: слідувати за словом Бога, виконати всі обряди спасіння, бути цнотливими і гідними, любити одне одного, працювати разом, щоб бути хорошими батьками, виховувати дітей у любові й праведності і регулярно відвідувати храм разом).
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 132:22–25, приділяючи особливу увагу описанню Господом “воріт” і “дороги”, які ведуть до піднесення. До того як вони почнуть читати, поясніть, що слово вузька у вірші 22 означає тісна або чітко визначена, яка не дозволяє блукати поза курсом.
Яким чином образ широких воріт і просторої дороги представляє теперішні погляди суспільства на подружні стосунки і шлюб? Наскільки ці погляди суперечать новому і вічному завіту шлюбу?
Відповідно до віршів 22 та 25, чому багатьом людям не вдається стати на вузьку дорогу, яка веде до піднесення? (Вони не приймають Ісуса Христа, не приходять до Нього або не живуть за Його законом).
Відповідно до віршів 21–24, що ми маємо робити, аби здобути вічне життя? (Підсумуйте відповіді студентів, написавши на дошці наступний принцип: Щоб отримати піднесення і вічне життя, ми повинні пізнати Небесного Батька та Ісуса Христа, стати подібними до Них і додержуватися Їхнього закону).
Підсумуйте Учення і Завіти 132:29–33, пояснивши, що Авраам був вірним і слухняним Господньому закону вічного шлюбу і що він отримав обіцяння вічного зростання потомства.
Свідчіть, що коли ми дотримуємося Божих законів, то зможемо жити з Ним і здобути вічне життя.
Зверніться до запитань, які ви написали на дошці до уроку. Попросіть студентів дати відповіді на ці запитання у своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань. Коли пройде достатньо часу, ви можете запросити одного або двох студентів поділитися їхніми почуттями з усім класом.
Завершіть, показавши фото вашої сім’ї. Поділіться вашими почуттями і свідченням про благословення вічного шлюбу. Заохотьте студентів готуватися вже зараз, щоб увійти до храму й одружитися на вічність. Поділіться своїм свідченням про благословення, обіцяні в Ученні і Завітах 132, і про радість, яка приходить завдяки підготовці до храмового шлюбу.
Старійшина Рассел М. Нельсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився наступними істинами стосовно шлюбу і сім’ї:
Зображення
Старійшина Рассел М. Нельсон
“Землю створено і Церкву відновлено для того, щоб сім’ї могли бути утворені, запечатані та навіки піднесені. …
Храмовий шлюб стосується не лише чоловіка і дружини; він включає в себе партнерство з Богом.
… Коли сім’я запечатується в храмі, вона може стати такою ж вічною, як і саме царство Бога” (“Целестіальний шлюб”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, с. 93).
Старійшина Нельсон навчав:
Зображення
Старійшина Рассел М. Нельсон
“Шлюб відкриває більше можливостей для щастя, ніж будь-які інші людські стосунки. …
Шлюб—це ливарня соціального порядку, джерело чесноти і підгрунтя вічного піднесення” (“Зміцнення шлюбу”, Ensign або Ліягона, трав. 2006, с. 36).
“Святий Дух обіцяння—це Святий Дух, Який ставить печатку схвалення на кожний обряд: хрищення, конфірмацію, висвячення, шлюб. Обіцяння полягає у тому, що благословення будуть отримані через вірність.
Якщо людина порушує будь-який завіт, зокрема: хрищення, висвячення, шлюб чи будь-який інший завіт, Дух знімає печатку схвалення і благословення не будуть отримані.
Кожен обряд запечатується обіцянням винагороди, відповідно до відданості людини. Святий Дух знімає печатку схвалення там, де завіти порушуються [див. УЗ 76:52–53; 132:7]” (Doctrines of Salvation, comp. Bruce R. McConkie, 3 vols. [1954–1956], 1:45).
Старійшина Парлі П. Пратт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, розповів про те, як його життя змінилося, коли він здобув розуміння вчення про вічний шлюб:
Зображення
Парлі П. Пратт
“Саме Джозеф Сміт навчив мене цінувати сповнені любові стосунки батька і матері, чоловіка і дружини, брата і сестри, сина і дочки.
Саме від нього я навчився того, що дружина мого серця може залишитися зі мною на час і на всю вічність; що та чиста симпатія та любов, що приваблює нас одне до одного, випромінюється з джерела божественної, вічної любові. Від нього я дізнався, що ми можемо культивувати цю любов, зростати і збільшуватися в ній протягом усієї вічності; а результатом нашого безкінечного союзу буде потомство—численне, як зорі небесні або пісок узбережжя морського.
Саме від нього я пізнав істинну гідність і долю сина Божого, вдягненого у вічне священство, як патріарха і правителя свого незліченного потомства. Саме від нього я дізнався, що найвища гідність жіночності—це стояти як цариця й священиця біля свого чоловіка, і правити нескінченно як матір-цариця для свого численного і зростаючого потомства.
Я любив і раніш, але не знав чому. Але тепер я люблю—в чистоті—з силою високого, піднесеного почуття, яке підніме над минущими речами цієї нижчої сфери мою душу і розширить її, наче океан. Я відчував, що Бог дійсно є моїм Небесним Батьком; що Ісус є моїм братом і що дружина мого серця є безсмертною, вічною напарницею; добрим ангелом-служителем, даним мені для втішення, і короною слави на віки вічні. Одним словом, тепер я міг любити з духом і також з розумінням.
… Джозеф Сміт … підняв краєчок завіси і [дав] мені одним оком зазирнути у вічність” (Autobiography of Parley P. Pratt, ed. Parley P. Pratt Jr. [1938], 297–298).
У 1916 році Президент Джозеф Ф. Сміт, його радники у Першому Президентстві та члени кворуму Дванадцятьох Апостолів проголосили:
“Коли через божественне одкровення стали відомими рівні вічного розвитку та досягнень, нам слід зрозуміти, що лише воскреслі й прославлені істоти можуть стати батьками духовних нащадків. Лише такі піднесені душі досягли зрілості у призначеному курсі вічного життя; і духи, які будуть народжуватися у них у вічних світах, у свій час пройдуть через кілька рівнів або станів, завдяки яким прославлені батьки здобули піднесення” (“The Father and the Son: A Doctrinal Exposition by the First Presidency and the Quorum of the Twelve Apostles”, процитовано в Ensign, Apr. 2002, 18).
“Ті, хто здобуває вічне життя (піднесення) також здобуває вічні життя, що означає, що у воскресіння вони мають вічне “зростання”, “продовження сімені”, “продовження життів”. Їхнє духовне потомство буде “продовжуватись без числа, як зірки; або, якби вам треба було зчислити пісок на морському березі, ви б не могли злічити їх”. (УЗ 131:1–4; 132:19–25, 30, 55)”. (Mormon Doctrine, 2nd ed. [1966], 238; див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 330).
Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснював:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Термін “смерті”, згаданий тут [в Ученні і Завітах 132:25], означає відокремлення всіх тих, хто відкидає цей вічний завіт шлюбу, а тому їм відмовлено в силі піднесення і продовження потомства. Коли відмовляється у потомстві та сімейній організації, це веде до “смертей” або кінця зростання в житті прийдешньому” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 2:360; див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 330).