16 і 17 грудня 1833 р. пророк Джозеф Сміт отримав одкровення стосовно страждань, яких святі зазнавали у шт. Міссурі. Це одкровення, записане в Ученні і Завітах 101, буде обговорюватись протягом трьох уроків. Цей перший урок включає пояснення Господом, чому Він дозволив святим страждати. Він також включає Його слова поради і втіхи святим, які страждали.
Господь пояснює, чому Він дозволяє Своєму народові мати випробування
Намалюйте на дошці перед уроком супровідну карту. Ви можете звертатись до карти протягом уроку, щоб допомогти студентам зрозуміти історичні події уроку.
Наведіть приклади гонінь, від яких святі страждали в окрузі Джексон, шт. Міссурі. (Ви можете нагадати студентам про знищення друкарні святих, їхніх домівок та врожаю, і про те, як було вимазано дьогтем і пір’ям Едварда Партриджа і Чарльза Аллена).
Підсумуйте чи прочитайте наступний абзац, або попросіть когось зі студентів прочитати його.
Через насильство погромників в окрузі Джексон, шт. Міссурі, в липні 1833 р. провідники Церкви в Міссурі погодились залишити округу. Однак в серпні 1833 р. рада генеральних провідників Церкви в Кертленді зустрілась, щоб обговорити труднощі у шт. Міссурі. Вони послали настанови, що святі в Міссурі повинні продати свою землю або переїхати з округи, якщо тільки вони вже не підписали угоду зробити це. Провідники Церкви звертались із петицією до уряду і використовували доступні законні канали, щоб зберегти свої землі у шт. Міссурі, і добитися правосуддя щодо тих, хто був винен у насильстві. Почувши про ці дії і побачивши, що святі не збирались йти, як очікувалось від них, поселенці, які не були святими останніх днів, знову напали на святих. В ніч на 31 жовтня 1833 р. погромники з приблизно 50 вершників напали на поселення Уітмер, на заході Індепенденс. Вони знесли дахи 13 будинків і майже до смерті побили батогами кількох чоловіків. Ці напади тривали протягом наступних двох ночей в Індепенденсі та в інших місцях, де жили святі. Чоловіків били, а жінок і дітей залякували.
Які запитання, на вашу думку, могли виникати у святих в Міссурі в той час? (Якщо студентам потрібно допомогти відповісти на це запитання, ви можете підказати думку, що, можливо, святі дивувались, чому Господь дозволив, щоб їх переслідували).
Запитайте студентів, чи замислювалися вони над тим, чому Господь дозволяє, щоб вони або знайомі їм люди страждали.
Поясніть, що коли святі в Міссурі страждали через ці випробування, Господь відкрив істини стосовно того, чому Він дозволяє, щоб Його народ страждав. Попросіть студентів переглянути вступ до розділу Учення і Завітів 101 і знайти дати, коли Джозеф Сміт отримав це одкровення. Після цього запросіть їх ознайомитися з рештою цього вступу до розділу, щоб знайти інші труднощі, яких зазнали святі між нападом погромників 31 жовтня і датами отримання одкровення. Попросіть їх розповісти, що вони знайшли. (Коли вони дадуть відповідь, ви можете пояснити, що більш як 1000 святих було вигнано з їхніх домівок в окрузі Джексон).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:1–2. Попросіть решту класу прослідкувати за текстом і знайти причину, чому Господь дозволив, щоб святі в окрузі Джексон страждали від гонінь і бід. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Що ми можемо дізнатись з 2-го вірша стосовно наслідків порушення заповідей Бога? (Студенти можуть висловлюватися по-різному, але вони мають визначити такий принцип: Коли ми порушуємо заповіді, Бог дозволяє, щоб ми страждали).
Чому, на вашу думку, важливо розуміти цей принцип?
Зазначте, що хоча багато святих в Міссурі були вірними й слухняними, вони все ще страждали від гонінь. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:3–5. Запропонуйте класу слідкувати і знайти причину того, чому Господь дозволяє страждати навіть праведним святим. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли. Ви можете пояснити, що слово покарати означає навчати або виправляти, що слово випробувати означає перевіряти, і що слово освячено означає робити когось або щось чистим або святим.
Відповідно до цих віршів, чому Господь карає і випробовує Свій народ? (Студенти мають висловити наступний принцип: Якщо ми не витерпимо покарання, то не зможемо бути освяченими. Напишіть цей принцип на дошці).
Як покарання може допомогти нам освятитися?
Який вплив послання в цих віршах могло мати на святих в Міссурі?
Щоб допомогти студентам зрозуміти, як покарання і випробування допомагають нам освятитися, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведене далі висловлювання старійшини Д. Тодда Крістофферсона, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Але вже сам досвід, який ми отримуємо завдяки покаранню, не тільки спонукає нас до покаяння, але він може очистити нас і підготувати до більших духовних привілеїв” (“Кого Я люблю, тому докоряю й караю того”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 98).
Зазначте, що Господь згадав Авраама, як приклад людини, яку було покарано і випробувано. Ви можете запросити одного зі студентів коротко розповісти історію про те, як Господь наказав Аврааму принести свого сина Ісака в жертву (див. Буття 22:1–14). Поясніть, що вірність Авраама під час цього та інших випробувань, підготувала його до отримання величних духовних благословень (див. Буття 22:15–18). Зверніть увагу студентів на принципи, написані вами на дошці.
Як ця істина може допомогти нам у важкі часи?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 101:6–8 і знайти згадку про гріхи, які вчинили деякі святі в Міссурі, що стало причиною страждань кожного з них. Попросіть їх розповісти класу про знайдене.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:9 і запропонуйте класу знайти послання надії, яке Господь дав святим, що страждали в Міссурі.
Яке послання Господь дає у 9-му вірші, яке може допомогти нам, коли ми страждаємо від наслідків наших гріхів? (Відповіді студентів можуть бути різними, але вони мають визначити наступну істину: Навіть коли ми згрішили, Господь матиме співчуття до нас. Напишіть цю істину на дошці. Ви також можете запропонувати студентам записати це в їхніх Писаннях).
Як ця істина може принести нам надію?
Нехай студенти напишуть у своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань, що вони можуть робити, щоб повернутися серцями до Господа і відчути Його співчуття.
Підсумуйте Учення і Завіти 101:10–11, пояснивши, що хоча Господь дозволив, щоб святих переслідували, Він сказав, що покарає людей, які переслідували їх. Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос наведені далі абзаци, і попросіть клас послухати, які ще випробування мали святі в Міссурі. Ви можете запросити студентів уявити, як би це було—стати свідками тих випробувань чи особисто переживати їх.
Погромники в окрузі Джексон продовжували переслідувати святих, поки всіх членів Церкви не було вигнано з округи. Лайман Уайт казав: “Я бачив жінок і дітей кількістю з сто дев’яносто осіб, які пройшли прерією тридцять миль, і з ними було лише троє старих чоловіків, і це було в листопаді, коли земля вже була вкрита тонким шаром ожеледі; і за їхнім шляхом неважко було простежити по кривавих слідах поранених ніг, які вони залишали на спаленій стерні в цій прерії!” (in History of the Church, 3:439).
Більшість святих рятувалися, йдучи на північ, де їм потрібно було перетнути річку Міссурі. Уздовж берегу річки біля переправи стояли біженці. Деяким людям досить пощастило врятуватись втечею з деякими своїми предметами домашнього вжитку, але багато хто втратив усе. Парлі П. Пратт писав: “Сотні людей було видно в усіх напрямках, дехто був у наметах, а дехто під відкритим небом навколо своїх вогнищ, а з неба лив дощ. Чоловіки шукали своїх дружин, дружини шукали своїх чоловіків; батьки шукали дітей, а діти—батьків. … Ця картина не піддається описові і, я впевнений, могла розтопити серця будь-яких людей на землі, за винятком наших засліплених утискувачів та сліпої й темної громади” (Autobiography of Parley P. Pratt, ed. Parley P. Pratt Jr. [1938], 102).
Які з цих випробувань вам було б найважче бачити або переживати особисто?
Якою, на вашу думку, могла би бути ваша реакція, якби ви зазнали таких страждань? (Ви можете дозволити студентам подумати над цим запитанням, а не відповідати вголос).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:12–16. Запропонуйте класу прослідкувати і знайти, що Господь пообіцяв праведним святим. Попросіть студентів поділитися знайденим. Поясніть, що у 12-му вірші, фраза “весь Мій Ізраїль” стосується тих, хто вірний євангельському завіту.
Про який принцип ви дізнались з віршів 12–16? (Підсумуйте відповіді студентів в одному реченні на дошці. Їхні відповіді мають відображати такий принцип: Коли ми живемо праведно, то можемо знайти втіху у знанні про те, що всі люди знаходяться в руках Господа).
Яке, на вашу думку, має значення наказ у 16-му вірші: “Будьте спокійними та знайте, що Я є Бог”?
Як наказ бути “спокійними”, може допомогти нам здобути втішення від Господа?
Запропонуйте студентам подумати про часи, коли вони відчували мир і знали, що перебувають в руках Бога. Попросіть кількох студентів поділитися своїм досвідом. Ви можете поділитися досвідом, коли ви отримували благословення миру в часи страждань.
Закличте студентів постійно повертатися до Господа і вірити, що Він робитиме те, що буде найкращим для них.
До того, як святих було вигнано з округи Джексон, шт. Міссурі, вони отримали кілька попереджень, що страждатимуть, якщо не покаються. Наприклад, у січні 1833 р. Джозеф Сміт картав Уільяма В. Фелпса та Сідні Гілберта за “дух, яким дихали” написані ними листи, кажучи, що такий дух “руйнував силу Сіону”, через що “Сіон дозріє для правосуддя Божого, яке загрожує йому”. Орсон Гайд і Гайрум Сміт, звертаючись до єпископа Едварда Партриджа, його радників та групи первосвящеників, написали лист-застереження провідникам Церкви в Міссурі. Вони посилались на лист від Сідні Гілберта, в якому містились “низькі, темні й сліпі вигадки”. Вони також засудили інший лист, в якому натякалось на те, що Пророк “прагнув монаршої влади і повноважень”. Через ці та інші провини, Орсон Гайд і Гайрум Сміт попередили, що святих в Міссурі чекає “бич і правосуддя” (див. Documents, Volume 2: July 1831–January 1833, volume 2 of the Documents series of The Joseph Smith Papers [2013], 367, 373–374).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Божественне покарання має щонайменше три цілі: (1) переконати нас покаятися, (2) удосконалити й освятити нас і (3) час від часу змінювати наш курс у житті, ставлячи на стежку, яка, як Бог знає, є кращою для нас” (“Кого Я люблю, тому докоряю й караю того”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 98).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що коли ми прагнемо встановити Сіон, то можемо навчатися на помилках перших святих в Міссурі:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Під керівництвом пророка Джозефа Сміта перші члени Церкви намагалися заснувати центральне поселення Сіону в Міссурі, але вони виявилися непідготовленими, щоби збудувати святе місто. Господь пояснив одну з причин їхньої невдачі:
“Вони не навчилися слухатися того, що Я вимагаю з їхніх рук, але сповнені всілякого зла і не вділяють, як личить святим, від свого майна бідним і стражденним серед них;
І не обʼєднані відповідно до єдності, якої вимагає закон целестіального царства” (УЗ 105:3–4).
“Серед них були нелади, і суперечки, і заздрощі, і розбрат, і похітливі та пожадливі бажання; отже, цим вони осквернили своє успадкування” (УЗ 101:6).
Однак замість того, щоб судити тих перших святих надто суворо, нам краще придивитися до себе—чи у нас справи йдуть краще?
Сіон є Сіоном завдяки характеру, якостям та вірності його жителів. Пам’ятайте, “Господь назвав Свій народ Сіон, тому що вони були одного серця і одного розуму, і перебували в праведності; і не було бідних серед них” (Мойсей 7:18). Якщо ми хочемо встановлювати справу Сіону в наших домівках, філіях, приходах і колах, нам треба піднятися до цієї норми. Потрібно: (1) стати об’єднаними—людьми одного серця і одного розуму, (2) стати, кожному окремо і всім разом, святим народом і (3) піклуватися про нужденних з такою ефективністю, щоби усунути бідність з нашого середовища. Ми не можемо чекати, поки прийде Сіон і все це станеться—Сіон прийде тільки тоді, коли все це вже існуватиме” (“Прийдіть у Сіон”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 37–38).
Учення і Завіти 101:16. “Вся плоть у Моїх руках; будьте спокійними та знайте, що Я є Бог”
Президент Гордон Б. Хінклі розповів про час, коли його втішили принципи в Ученні і Завітах 101:16:
Зображення
Президент Гордон Б. Хінклі
“Нещодавно, намагаючись вирішити проблему, яка, на мою думку, мала призвести до серйозних наслідків, я схилив коліна в молитві. Мій розум сповнився відчуттям миру і на думку спали слова Господа: “Будьте спокійними та знайте, що Я є Бог”. Я відкрив Писання і прочитав ці заспокійливі слова, промовлені Пророку Джозефу Сміту 150 років тому: “Отже, нехай ваші серця буде втішено щодо Сіону, бо вся плоть у Моїх руках; будьте спокійними та знайте, що Я є Бог”. (УЗ 101:16).
Бог створює Свій гобелен згідно зі Своїм величним задумом. Вся плоть в Його руках. Ми не маємо прерогативи радити Йому. Ми маємо обов’язок і можливість мати мир в нашому розумі і в нашому серці, і знати про те, що Він є Богом, що це Його робота, і що Він не дозволить, щоб вона зазнала невдачі.
Нам не потрібно боятися. Нам не потрібно хвилюватись. Нам не потрібно займатися домислами. Наша першочергова потреба—виконувати свій особистий обов’язок у покликаннях, які ми отримали. І, здебільшого, завдяки тому, що святі останніх днів ходять у вірі і працюють з переконанням, Церква постійно стає дедалі міцнішою” (“He Slumbers Not, nor Sleeps”, Ensign, May 1983, 6).
Старійшина В. Крейг Цвік, сімдесятник, пояснив, що означає бути в руках Бога:
Зображення
Старійшина У. Крейг Цвік
“Бути в руках Бога означає, що ми не тільки перебуваємо під Його пильним наглядом, але й також нас оберігають і захищають Його дивовижною силою.
Скрізь у Писаннях ми знаходимо згадування про руку Господа. Знов і знов ми бачимо свідчення про Його небесну допомогу. Його всесильні руки створили світи і при цьому є достатньо ніжними, щоб благословляти малих дітей” (“Господь, твій Бог, буде міцно тримати тебе за руку”, Ensign або Ліягона, лист. 2003, с. 34).