16 і 17 грудня 1833 р. пророк Джозеф Сміт отримав одкровення стосовно святих у шт. Міссурі, які залишили свої домівки, рятуючись від переслідувань. Багатьох з тих святих вимусили залишити все їхнє майно. Одкровення, яке отримав пророк, записане в Ученні і Завітах 101, обговорюється на трьох уроках цього посібника. Цей третій урок включає притчу Господа про царедворця та оливні дерева. В ній викладається Його воля щодо викуплення Сіону. Вона також містить пораду Господа, щоб святі продовжували збиратися разом (з посиланням на Його притчу про пшеницю і кукіль) і домагатися відшкодування збитків за злочини, вчинені проти них (з посиланням на Його притчу про жінку та несправедливого суддю).
Поясніть, що притча—це “проста історія, використана з метою пояснення духовної істини або духовного принципу та навчання. Притча базується на порівнянні звичайного предмета або звичайної події з якоюсь істиною” (Путівник по Писаннях, “Притча”, scriptures.lds.org).
Попросіть студентів перелічити кілька притч, яким Спаситель навчав під час Свого земного священнослужіння. Наприклад, студенти можуть згадати притчу про доброго самарянина або притчу про десятьох дів.
Поясніть, що на сьогоднішньому уроці студенти будуть обговорювати притчу, яку Спаситель дав через Джозефа Сміта. Доповніть фразу на дошці, щоб вона звучала так: Притча про царедворця та оливні дерева.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:43. Попросіть клас прослідкувати і знайти послання, яке, за словами Господа, Він хотів донести цією притчею. (Він хотів, щоб люди зрозуміли Його “волю стосовно викуплення Сіону”). Запросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:44–45, а клас попросіть стежити і уважно придивлятись до деталей притчі. Щоб упевнитися, що студенти розуміють цю історію, поставте їм такі запитання:
Що царедворець наказав слугам зробити?
Чому царедворець хотів, щоб в його винограднику були наглядачі? Навіщо йому потрібні були наглядачі на башті?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:46. Попросіть клас стежити за текстом і знайти, наскільки добре слуги виконували накази царедворця.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 101:47–50 і ще раз пошукати, наскільки добре слуги виконували настанови царедворця.
Наскільки добре слуги виконували накази? (Ви можете пояснити, що фраза “сперечались один з одним” у 50-му вірші, означає, що у слуг було непорозуміння між собою).
Чому слуги не побудували башту?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:51. Попросіть клас знайти, що сталося внаслідок того, що слуги не побудували башту. Запросіть їх поділитися знайденим.
Прочитайте студентам Учення і Завіти 101:52–54. Попросіть їх стежити за текстом і знайти слова царедворця, звернені до його слуг.
Згідно з 54-м віршем, чому царедворець був засмучений через те, що його слуги не побудували башту?
Як події, описані в цій притчі, стосуються того, що сталось зі святими в Міссурі?
Під час цього обговорення ви можете нагадати студентам, що в одкровенні, наданому в липні 1831 р., Господь призначив місце розташування храму в місті Індепенденс, шт. Міссурі (див. УЗ 57). 3 серпня 1831 р. Джозеф Сміт освятив храмову ділянку в місті Індепенденс. Однак святі нічого не зробили для того, щоб побудувати храм. 2 серпня 1833 р. Господь знову наказав святим у шт. Міссурі побудувати храм (див. УЗ 97).
Як башта з притчі могла бути пов’язана з храмом, який святим не вдалось побудувати?
Які принципи у цій притчі ми можемо застосувати у своєму житті? (Оскільки притча може мати багато значень, студенти можуть назвати кілька принципів, включаючи наступний: Коли ми виконуємо заповіді Господа, то зміцнюємося і маємо змогу протистояти духовним і фізичним ворогам. Пророки служать наглядачами на башті, застерігаючи нас про небезпеки, які насуваються. Завдяки храмовій роботі ми готуємося протистояти супротивнику).
Попросіть кількох студентів по черзі прочитати вголос Учення і Завіти 101:55–62. Попросіть клас прослідкувати, щоб знайти, що царедворець повелів своїм слугам зробити.
Що царедворець наказав своїм слугам зробити? (Зібрати армію і повернути собі виноградник).
Поясніть, що слуга, згаданий у 55-му вірші, уособлює Джозефа Сміта (див. УЗ 103:21). Джозеф Сміт виконав заповідь Господа і організував групу під назвою Табір Сіону, щоб повернути землю Сіону. Про Табір Сіону говоритиметься в уроках 108 і 110.
Господь наставляє святих продовжувати роботу збирання
Поясніть, що навіть хоча святих в окрузі Джексон, шт. Міссурі, і було вигнано з їхніх домівок, Господь наказав їм продовжувати будувати Його царство. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:63–64 і запропонуйте класу знайти, що, за словами Господа, Він продовжуватиме робити. Попросіть студентів розповісти про те, що вони знайшли.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 101:65–66 і знайти притчу, на яку посилався Спаситель.
Що в цій притчі зображують пшениця і кукіль? (Пшениця зображує вірних членів Церкви, а кукіль зображує злочестивих людей світу. Ви можете пояснити, що кукіль—це бур’ян, який в ранньому віці нагадує пшеницю).
Щоб допомогти студентам зрозуміти цю притчу, поясніть, що в давні часи житниці зводились там, де збирали і надійно зберігали пшеницю. Говорячи про цю притчу та інші вчення в Писаннях, старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив: “Житниці—це святі храми” (“З честю зберігати ім’я і положення”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, с. 97). Напишіть на дошці наступне: житниці = святі храми.
Відповідно до цієї притчі, які благословення ми отримаємо, збираючись у храми і служачи там? (Студенти можуть висловлюватися по-різному, але вони мають визначити такий принцип: Коли ми збираємося в храмі, то здобуваємо захист і готуємо себе до вічного життя).
Як, на вашу думку, храмові обряди і завіти можуть захистити нас і підготувати до вічного життя?
Запропонуйте кільком студентам розповісти, як храм був джерелом захисту і підготовки для них і для їхніх сімей. Ви можете додати своє свідчення про цей принцип.
Підсумуйте Учення і Завіти 101:67–75, пояснивши, що хоча святих і змусили залишити округу Джексон, шт. Міссурі, Господь радив їм продовжувати купувати власність там і в сусідніх землях.
Господь радить святим продовжувати шукати спосіб, як повернутися в їхні домівки у шт. Міссурі
Поясніть, що крім настанов святим купувати власність, Господь сказав їм “домагатися відшкодування” через вчинки тих, хто переслідував їх (див. УЗ 101:76). Іншими словами Він сказав їм шукати справедливості через урядову судову систему.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:76–80. Попросіть решту класу слідкувати за текстом і знайти систему законів, які дозволили б святим шукати допомоги у керівників уряду.
Відповідно до цих віршів Господь скеровував встановлення конституції Сполучених Штатів Америки в минулі роки. Чому Він хоче, щоб ця конституція підтримувалась?
Господь сказав, що одна з цілей морального вибору, впевнитись, що ми “відповідальн[і] за свої власні гріхи” (УЗ 101:78). Чому відповідальність—підзвітність за наші вчинки—є важливою складовою вибору? Як би ви відповіли людині, яка каже: “Я вільна робити все, що захочу”?
Господь сказав, що жодна людина не повинна бути в неволі в іншої людини. Чому, на вашу думку, важливо, щоб люди не були в неволі?
Під час цього обговорення напишіть на дошці наступне: Бог дав нам моральний вибір, силу вибирати, але ми …
Попросіть студентів завершити це висловлювання, спираючись на Учення і Завіти 101:78. (Коли студенти визначать наступний принцип, завершіть твердження на дошці: Бог дав нам моральний вибір, силу вибирати, але ми відповідальні за наш вибір).
Поясніть, що Господь використав притчу, щоб заохотити святих прагнути допомоги від керівників уряду. Попросіть одного зі студентів прочитати притчу в Ученні і Завітах 101:81–84 (див. також Лука 18:1–8). Запропонуйте класу слідкувати і подумати, як ця притча стосувалась святих у шт. Міссурі. Попросіть іншого студента прочитати Учення і Завіти 101:85–88. Нехай клас знайде, як Спаситель застосував цю притчу до тих святих.
Хто міг уособлювати вдовицю протягом цього періоду історії Церкви? (Члени Церкви). Кого міг уособлювати суддя? (Суддя міг уособлювати суддів та керівників уряду, яких святі просили про допомогу. Він також міг уособлювати Небесного Батька, Якому святі продовжували молитись).
Що конкретно Господь наказав святим робити, використовуючи цю притчу?
Поясніть, що святі звертались до суддів у місцевих судах, але не отримали підтримку, на яку сподівались. Вони просили Деніела Данкліна, губернатора шт. Міссурі, та Ендрю Джексона, президента Сполучених Штатів Америки, допомогти їм повернутися в їхні домівки, повернути їхнє майно і захистити їх. Обидва керівника відмовились допомагати їм. Святі також звернулись з клопотанням до законодавчого органу шт. Міссурі, однак ті відмовились допомогти.
Приверніть увагу студентів до принципу, який ви написали на дошці. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 101:89–91. Попросіть клас знайти, як керівники уряду відповідатимуть, якщо відмовляться допомагати святим. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 101:92–95, шукаючи, що Господь сказав святим робити для їхніх керівників уряду.
Чого нас навчає 92-й вірш стосовно Господа? (Він не хоче карати людей. Він хоче, щоб усі люди покаялись, аби Він міг бути милосердним до них).
Підсумуйте Учення і Завіти 101:96–101, пояснивши, що Господь радив святим утримувати їхнє майно в окрузі Джексон, хоча їм і не дозволяли жити там. Він пообіцяв, що якщо вони житимуть гідно, то одного дня зможуть жити там.
Завершіть своїм свідченням про принципи, які обговорювали студенти.
У наступних абзацах пояснюється один спосіб тлумачення притчі про царедворця та оливні дерева:
“Представляється, що ця притча має тлумачитись таким чином: царедворець—це Господь, Чия обрана земля в Його винограднику, є Сіоном у шт. Міссурі. Місця, де святі живуть в Сіоні—це оливні дерева. Слуги—це поселенці-святі останніх днів, а наглядачі—це їхні провідники в Церкві. Розбудовуючи Сіон, вони почали сперечатись одне з одним і не побудували башту або храм, ділянку якого було освячено ще 3 серпня 1831 р. Якби вони побудували його тоді, коли було вказано, він був би духовним притулком для них, бо з нього наглядачі Господа через одкровення змогли б заздалегідь побачити плани ворога. Це передбачення врятувало б їх і результати їхньої тяжкої праці, коли ворог напав.
Але святі в Міссурі були ледачими, недбалими і млявими. Прийшов ворог і результатом цього стали переслідування у шт. Міссурі. Господній народ був розсіяний, а більшість їхніх трудів змарновано. Всемогутній дорікав Своєму народові, як ми вже бачили, але Він наказав одному зі Своїх слуг (55-й вірш), Джозефу Сміту (103:21), зібрати “силу дому Мого” і врятувати Його землі і майно від тих, хто зібрався проти них.
Згодом пророк і його брати у знаменитому Таборі Сіону пішли в Міссурі у 1834 р., намагаючись виконати слова притчі. Перед тим, як вони пішли, було отримане додаткове одкровення (див.103:21–28), яке стосувалось викуплення Сіону. Братам було наказано спробувати придбати землю у шт. Міссурі, а не використовувати силу; і якщо ворог вийде проти них, вони мали проклясти його. Сіон не було викуплено в той час, але ми можемо очікувати на це у не далекому майбутньому. … Його буде викуплено, коли Господь забажає цього”. (Sidney B. Sperry, Doctrine and Covenants Compendium [1960], 521–522; процитовано в Doctrine and Covenants Student Manual [Church Educational System manual, 2001], 243).
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, чому терміну моральний вибір віддається перевага над терміном свобода вибору:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Протягом минулих років ми зазвичай використовували термін свобода вибору. Він не є неправильним, але не так давно ми помітили, що фрази свобода вибору не існує в Писаннях, як терміну. В них говориться, що ми “вільні вибрати” і “вільні діяти” самостійно і відповідно до нашого обов’язку робити багато чого за своєю власною “вільною волею”. Але слово вибір з’являється або саме, або, як в Ученні і Завітах, розділ 101, вірш 78, з означальним словом моральним: “Щоб кожна людина могла діяти за вченням та принципом, … згідно з моральним вибором, який Я дав їй, щоб кожна людина була відповідальна за свої власні гріхи в день суду” (курсив додано). Коли ми використовуємо термін моральний вибір, тоді ми належним чином наголошуємо на відповідальності, яка є важливою складовою божественного дару вибору. Ми є моральними істотами і вільні в собі, ми вільні вибирати, але й маємо відповідальність за наш вибір” (“Moral Agency” [Brigham Young University devotional address, Jan. 31, 2006], 1, speeches.byu.edu).
Президент Дж. Рубен Кларк, з Першого Президентства, сказав:
Зображення
Президент Дж. Рубен Кларк
“Як на мене, мої брати та сестри, це висловлювання Господа: “встановив Я Конституцію цієї країни”, ставить конституцію Сполучених Штатів Америки у статус, в якому вона була б, якби була написана безпосередньо в книзі Учення і Завіти. Це робить конституцію словом Господа, зверненим до нас. Те, що її було надано не в усній промові, а через вплив Його розуму і Духа на розуми чоловіків, надихаючи їх скласти цей величний документ людського уряду, не змінює його повноваження” (in Conference Report, Apr. 1935, 93).
Президент Бригам Янг говорив про деяких чоловіків, які були знаряддям у руках Бога у встановленні конституції Сполучених Штатів Америки:
Зображення
Президент Бригам Янг
“Ми віримо, що Господь готував це до того часу, коли має явити Свою роботу, щоб коли встановлений час цілком настав, було місце на Його підніжку, де існувала б достатня свобода совісті, щоб Його святі могли жити в мирі під міцним захистом конституційного закону та рівноправності. З огляду на це, ми вважаємо, що під час Революції, ці чоловіки були натхненні Всемогутнім скинути кайдани попереднього уряду з установленою ним релігією. Заради цієї мети Адамс, Джефферсон, Франклін, Вашингтон та безліч інших людей були натхненні на опір діям короля Великобританії, … таким чином установлюючи новий уряд за принципом великої свободи, на основі самоврядування, що давало дозвіл на вільне релігійне поклоніння.
То був голос Господа, який надихав усіх тих гідних впливових чоловіків у ті важкі часи не тільки йти вперед у битві, але й застосовувати мудрість в нараді, виявляти силу духа, мужність і стійкість на полі брані, а також згодом організовувати й застосовувати ті мудрі й ефективні заходи, які забезпечили їх самих і наступні покоління благословеннями вільного й незалежного уряду” (Discourses of Brigham Young, sel. John A. Widtsoe [1954], 359–360).
В одкровенні, яке записане в Ученні і Завітах 101, Господь повторив Свою притчу про жінку, яка докучала судді, поки він не задовольнив її запит (див. в Лука 18:1–8). Він застосував цю притчу до ситуації святих, яких вигнали з їхніх домівок у шт. Міссурі. Вони мали звертатися до керівників уряду в пошуках справедливості і за захистом, починаючи з судді і, якщо потрібно, йти до губернатора шт. Міссурі та президента Сполучених Штатів Америки. Якщо звернення святих не будуть почуті, Господь сказав, що встане в люті і відправить правосуддя тим, хто вигнав святих, бо ніхто з людей “не ма[тиме] собі виправдання” (УЗ 101:93). Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснював:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Святі також мали звертатися зі своїми скаргами до відповідних судів і домагатися відшкодування за спричинену їм шкоду. Це був дуже необхідний крок і, коли святі робили це і їм відмовляли в їхніх громадянських і релігійних правах, ці чиновники не мали собі виправдання, і вироки Всемогутнього, які пізніше зійшли на них під час Громадянської війни, були справедливими. …
Оскільки існує справедливий закон відплати, такий же незмінний і вічний, як і інші закони Всемогутнього [див. 2 Коринтянам 9:6; УЗ 6:33], має настати день, коли будуть зроблені улагоджування перед Справедливим Суддею, Якого не залякають погрози погромників” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:462, 469).