Це одкровення Джозеф Сміт отримав у червні 1829 р. для самого себе, Олівера Каудері та Девіда Уітмера. Спаситель, покликавши цих двох чоловіків проголошувати покаяння, навчав їх, як це важливо—взяти на себе Його імʼя. Він зазначив, що невдовзі буде покликано Дванадцять апостолів і що Він бажає, аби ті взяли на себе імʼя Ісуса Христа “з щирими намірами в серці” (УЗ 18:27). Потім Господь поклав на Олівера Каудері і Девіда Уітмера відповідальність знайти тих чоловіків, які б могли служити членами Кворуму дванадцятьох.
Ісус Христос навчає, що Його імʼя—це єдине імʼя, за допомогою якого ми можемо бути спасенними
Попросіть одного чи двох студентів написати на дошці їхні прізвища. Поставте їм такі запитання:
Що для вас означає ваше прізвище?
Які привілеї та обовʼязки приходять до вас з цим прізвищем? (Серед привілеїв може бути: місце, де жити, любов сімʼї, безпека, можливість виростати в Церкві. Серед обовʼязків може бути: допомагати, щоб дім був безпечним, ставитися з повагою до членів сімʼї, виконувати домашні справи, сприяти добрій репутації сімʼї).
Нагадайте, що Господь покликав Олівера Каудері і Девіда Уітмера закликати до покаяння (див. УЗ 18:6, 9, 14). Поясніть, що Господь, давши їм цю настанову, далі назвав привілеї та обовʼязки, що приходять на них, коли вони беруть на себе Його імʼя.
Перемалюйте наведену далі таблицю на дошку, але не вписуйте відповіді в нижній рядок. Нехай студенти скопіюють цю таблицю у зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань. Потім попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 18:17–25 і визначити, які привілеї та обовʼязки приходять до нас, коли ми беремо на себе імʼя Ісуса Христа. Попросіть їх написати те, що вони знайшли, у нижній рядок таблиці.
Привілеї
Обов’язки
Отримати Святого Духа і бути навченими Ним
Запрошувати інших охриститися та витерпіти до кінця
Отримати спасіння в царстві Батька
Мати віру, надію і милосердя
Уникати сперечань з іншими церквами
Говорити правду з тверезістю
Покаятися і витерпіти до кінця
Відповідно до Учення і Завітів 18:23, чому для нас важливо взяти на себе імʼя Ісуса Христа? (Студенти мають визначити вказану далі доктрину: Імʼя Ісуса Христа—це єдине імʼя, завдяки якому ми можемо бути спасенними. (Ви можете запропонувати студентам позначити цю істину в їхніх Писаннях).
Попросіть когось із студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини М. Рассела Балларда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас послухати слова старійшини Балларда про те, як ми маємо взяти на себе імʼя Ісуса Христа:
Зображення
Старійшина М. Рассел Баллард
“Ми беремо на себе ім’я Христа у водах хрищення. Ми поновлюємо вплив того хрищення кожного тижня, приймаючи причастя, таким чином показуючи свою готовність взяти на себе Його ім’я і обіцяючи завжди пам’ятати Його (див. УЗ 20:77, 79) …
Нас просять бути Його свідками. … Це означає, що ми повинні мати бажання сповіщати людям, за ким ми слідуємо і до Чиєї Церкви належимо: до Церкви Ісуса Христа. Ми, безсумнівно, хочемо робити це в дусі любові та свідчення. Ми хочемо йти за Спасителем, чітко і ясно, однак смиренно проголошуючи, що ми є членами Його Церкви” (“Важливість імені”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, сс. 79–80).
Як, за словами старійшини Балларда, ми можемо показати іншим, що ми наслідуємо Ісуса Христа?
В Ученні і Завітах 18:19–20 Господь звелів Оліверу Каудері і Девіду Уітмеру мати віру, надію і милосердя та уникати суперечок з іншими церквами і їхніми членами. Чому, на вашу думку, для нас, членів Церкви, це так важливо робити?
Ви можете допомогти студентам зрозуміти, що в Ученні і Завітах 18:20 слова “церква диявола” не стосуються жодної конкретної церкви. Вони стосуються будь-якої людини, групи, організації чи філософії, які діють проти Церкви Ісуса Христа та спасіння дітей Бога.
Запропонуйте студентам написати у зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань про один із способів того, як вони можуть дати знати іншим, що вони наслідують Ісуса Христа.
Господь повідомляє про покликання і місію Дванадцятьох Апостолів
Поясніть, що Господь говорив про чоловіків, не рахуючи Олівера Каудері і Девіда Уітмера, які мали взяти на себе імʼя Ісуса Христа та проголошувати Його євангелію. Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 18:27–32 та написати свої відповіді на вказані далі запитання. (Напишіть ці запитання на дошці до початку уроку або підготуйте їх як роздатковий матеріал для кожного студента).
Які бажання мали б мати ці дванадцять учнів?
Що будуть робити ці покликані чоловіки? (Знайдіть 3–5 окремих ідей).
Кого з членів нинішнього Кворуму Дванадцятьох Апостолів ви можете згадати? (Напишіть їхні імена).
Коли пройде достатньо часу, попросіть студентів дати відповідь на перше запитання, написане на дошці. Потім поставте наступне запитання:
Що, на вашу думку, означає взяти на себе імʼя Ісуса Христа зі щирими намірами в серці?
Попросіть кількох студентів відповісти на друге запитання, написане на дошці. Принцип, який мають визначити студенти, такий: Господні Дванадцять Апостолів покликаються, щоб проповідувати євангелію всьому світу і керувати справами, повʼязаними з нею. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 18:37–39. Нехай клас слідкує за текстом і знайде, яку відповідальність поклав Бог на Олівера Каудері і Девіда Уітмера.
Що Господь наказав зробити Оліверу і Девіду? (Знайти чоловіків, яких би Господь покликав бути першими членами Кворуму Дванадцятьох Апостолів в останні дні).
Як би вони дізналися, хто має бути покликаний стати апостолами? (Бажання і справи майбутніх апостолів будуть такими, як про це сказав Господь).
Поясніть, що на Мартіна Гарріса також було покладено обовʼязок шукати чоловіків, які могли б стати Дванадцятьма Апостолами. Перші члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів в останні дні були покликані 14 лютого 1835 р., майже через пʼять років після офіційної організації Церкви. Одкровення в Ученні і Завітах 18 допомагає нам зрозуміти важливість цього кворуму, оскільки вказує на роль апостолів у Церкві Ісуса Христа.
Запропонуйте студентам відповісти на третє запитання, написане на дошці, попросивши їх назвати поіменно членів нинішнього Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Якщо можливо, покажіть портрети цих чоловіків. Фотографії можна знайти у травневому і листопадовому номерах журналів Ensign і Ліягона та на сайті lds.org/church/leaders.
Попросіть когось зі студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Перед тим як студент почне читати, поясніть, що старійшина Холланд як новопокликаний апостол сказав ці слова під час свого першого звернення на генеральній конференції.
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“Очевидно, з усього, що я усвідомлюю, у мене викликає найбільший трепет і надзвичайну радість те, що я маю можливість, як про це сказав Нефій, “говорити про Христа, … втішатися у Христі, … проповідувати Христа, і пророкувати про Христа” (2 Неф. 25:26), де б я не був і з ким би не спілкувався, аж до останнього удару свого серця. Безсумнівно, не може бути вищої мети або більшого привілею, ніж бути “особливими свідками імені Христа в усьому світі” (УЗ 107:23).
… Не тільки мої слова, вчення та проголошені свідчення, але й саме моє життя повинно бути частиною того свідчення про Ісуса. Саме моє єство має відображати божественність цієї роботи. Я не міг би свідчити про це, якби щось сказане або зроблене мною колись хоч якоюсь мірою послабило б вашу віру в Христа, вашу любов до цієї Церкви або ту повагу, з якою ви ставитеся до святого апостольства.
Я обіцяю вам—як я обіцяв Господу і цим моїм братам,—що я старатимусь жити гідно цієї довіри і служити у повну міру своїх здібностей” (“Miracles of the Restoration”, Ensign, Nov. 1994, 31).
Як це допомагає вам знати, що ті, хто служить апостолами, взяли на себе імʼя Ісуса Христа зі щирими намірами в серці? Як ми можемо наслідувати їхній приклад?
Попросіть одного-двох студентів допомогти вам у проведенні вправи. Завʼяжіть цим студентам очі або попросіть їх, щоб вони заплющили очі. Попросіть кількох студентів по черзі сказати щось звичайним голосом. Нехай студенти із завʼязаними чи заплющеними очима назвуть, хто говорить. Потім поставте наступне запитання:
Чому одні голоси легше впізнати, ніж інші? (Студенти можуть сказати, що чим частіше ми чуємо чийсь голос, тим більш знайомим він для нас стає і його нам стає легше впізнати).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 18:34–36, 47. Нехай клас слідкує за текстом і визначить один із способів, у який, за словами Господа, ми можемо чути Його голос. (Можливо, вам потрібно пояснити, що у вірші 34 вираз “ці слова” стосується одкровень в Ученні і Завітах).
Відповідно до цих віршів, як ми можемо чути голос Господа? (Студенти можуть давати різні відповіді, але переконайтеся, що їм зрозумілим є наступний принцип: Ми можемо чути голос Ісуса Христа, коли читаємо Писання силою Духа. Напишіть цю істину на дошці).
Як саме вивчення Писань допомагає нам чути голос Ісуса Христа?
Допоможіть студентам зрозуміти, що ми можемо чути голос Господа у способи, які не є чутними для наших вух. Через Святого Духа ми можемо отримати відчуття і послання для нашого розуму й серця (див. УЗ 8:2–3).
Зверніть увагу студентів до істини, написаної на дошці.
Як ця істина може вплинути на ваше сприйняття Писань? Як вона може направляти вас, коли ви вибираєте час і місце для читання Писань?
Коли ви відчували, що Господь надихав вас під час читання Писань або розмірковування над ними?
Закличте студентів досліджувати Писання щодня і старатися почути Господній голос та зрозуміти його. Узагальніть Учення і Завіти 18:40–47, пояснивши, що Господь підтвердив, що Олівер Каудері, Девід Уітмер та майбутні члени Кворуму Дванадцятьох Апостолів отримають великі благословення, якщо будуть віддано виконувати Його заповіді. Ви можете завершити цей урок свідченням про істини, які ви сьогодні обговорювали зі студентами.
Стосовно Учення і Завітів 18:20 Президент Джозеф Філдінг Сміт навчав так: “Ми повинні розуміти, що це настанова для нас боротися проти усього зла, того, що суперечить праведності та істині” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:83). Це не заклик боротися з іншими церквами або тими, хто до них належить.
Президент Дітер Ф. Ухтдорф, з Першого Президентства, сказав:
Зображення
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
“Якщо ми наслідуємо досконалий приклад [Спасителя], наші руки можуть стати Його руками, наші очі—Його очими, а наше серце—Його серцем. …
Памʼятаючи про це, давайте співчутливо розкриємо свої обійми і серця для інших людей, бо кожен іде своїм важким шляхом. Як учні Ісуса Христа, нашого Вчителя, ми покликані підтримувати і зцілювати, а не засуджувати” (“Ви—Мої руки”, Ensign або Ліягона, трав. 2010, сс. 68–69).