Матеріали для підготовки вчителя семінарії домашнього навчання
Стислий зміст щоденних уроків за програмою домашнього навчання
Наведений далі стислий виклад подій, доктрин і принципів, які студенти засвоїли, вивчаючи урок “Центральне місце Сіону” та Учення і Завіти 57-59 (блок 13), не призначений для викладання на вашому уроці. Урок, який ви проводите, слід зосереджувати лише на кількох з цих учень і принципів. Роздумуючи над потребами студентів, прислухайтеся до підказок Святого Духа.
День 1: (Центральне місце Сіону)
У цьому уроці студенти розглянули концепцію Сіону. Вони виявили, що Сіон—це земля, місто і група людей, які є чистими серцем. Студенти дізнались про розташування міста Сіону і про те, що Сіон повинен бути збудований на принципах праведності. Студенти також досліджували труднощі, яких святі зазнали, коли намагались установити Сіон в окрузі Джексон, шт. Міссурі.
Під час цього уроку студенти дізнались, що місто Сіон буде знаходитися в місті Індепенденс, округа Джексон, шт. Міссурі, і що там буде зведено храм. Господь дав настанови тим, кого було покликано допомагати встановити Сіон. Коли студенти дізнались про цих людей, вони виявили, що нам слід використовувати власні сили, щоб допомагати розбудовувати царство Господа, як Він і закликає нас робити.
Вивчаючи пораду, яку Господь дав старійшинам, перед якими стояло надзвичайне завдання побудувати Сіон, студенти виявили наступні принципи: нас буде благословенно, якщо ми виконуватимемо заповіді Господа, наша вічна винагорода буде величнішою, якщо ми залишаємося вірними у випробуваннях, і, якщо ми використовуємо нашу свободу волі, щоб робити те, що несе в собі праведність, нас буде винагороджено. Студенти також обмірковували обіцяння Господа, що якщо ми покаємося в наших гріхах, Він простить нас і більше не згадуватиме про них.
Вивчаючи настанови Господа святим, які подорожували до шт. Міссурі, студенти дізнались, що ми повинні любити Бога всім своїм серцем, міццю, розумом та силою, і що, якщо ми зберігатимемо Суботній день святим, це допоможе нам протистояти спокусам й подолати гріх. Вони також дізнались, що ми ображаємо Бога, коли не висловлюємо Йому свою вдячність і не виконуємо Його заповіді. Студенти також визначили благословення, які вони можуть отримувати, виконуючи заповіді Господа.
Вступ
Цей урок може допомогти студентам краще зрозуміти принципи покаяння. Засвоюючи ці принципи, студенти можуть подумати над тим, що їм потрібно зробити, аби покаятися, і як обіцяння Господа щодо прощення може благословити їхнє життя. Хоча дещо з цього матеріалу було надано в щоденних уроках, цей урок надає вам можливість допомогти студентам краще зрозуміти принципи покаяння і те, як застосовувати їх в їхньому житті.
Господь дає настанови щодо Сіону і навчає принципам покаяння
До початку уроку напишіть на дошці такі запитання: Що означає покаятися? Як я можу знати, що дійсно покаявся/покаялась? На початку уроку запитайте студентів, як би вони відповіли на ці запитання.
Напишіть на дошці такі імена: Мартін Гарріс, Уільям У. Фелпс і Зайба Пітерсон.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 58:38–41, 60. Нехай клас слідкує за текстом і знайде пораду, яку Господь дав тим чоловікам, коли вони готувалися розбудовувати Сіон. Коли студенти будуть відповідати на наступні запитання, напишіть їхні відповіді під відповідними іменами на дошці.
У якому гріху, за словами Господа, був винний Мартін Гарріс? Що Господь сказав йому зробити?
У яких гріхах, за словами Господа, був винний Уільям У. Фелпс? Що Господь сказав йому зробити? (Можливо, вам слід буде пояснити, що фраза “прагне перевищуватися” [вірш 41] не означає докладати всіх зусиль або намагатися стати краще. Радше ця фраза стосується неправедного, гордовитого бажання виглядати краще або поважніше, ніж інші люди).
Що Зайба Пітерсон намагався зробити зі своїми гріхами?
Зазначте, що гріхи цих чоловіків загрожували стати на перешкоді у допомозі в розбудові Сіону.
Як саме наші гріхи можуть обмежити нашу здатність служити Господу?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 58:42. Попросіть клас стежити за текстом і знайти, чого Господь навчав про покаяння.
Відповідно до цього вірша, що обіцяє нам Господь, якщо ми каємося в наших гріхах? (Студенти мають визначити наступний принцип: Якщо ми покаємося в наших гріхах, Господь простить нас і більше не згадуватиме про них. Напишіть цей принцип на дошці. Ви можете запропонувати студентам позначити слова, в яких викладається цей принцип у 42-му вірші).
Яких з наших гріхів стосується це обіцяння? (Всіх).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова президента Бойда К. Пекера, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. А клас нехай віднайде слова або фрази, які стосуються принципу, написаного на дошці.
Зображення
Президент Бойд К. Пекер
“Незалежно від того, якими були наші гріхи, незалежно від того, наскільки наші дії можливо нашкодили іншим, цю провину можна стерти. Для мене, мабуть, найкрасивіші слова у всіх Писаннях це ті, коли Господь сказав: “Ось, хто покаявся у своїх гріхах, того прощено, і Я, Господь, не пам’ятаю їх більше”. [УЗ 58:42].
Таким є обіцяння євангелії Ісуса Христа і Спокути” (“Спокута”, Ensign або Ліягона, лист. 2012, с. 77).
Як знання про те, що всі ваші гріхи може бути прощено, благословило ваше життя?
Поясніть, що деякі люди помилково думають, що якщо вони все ще пам’ятають свої гріхи, вони не повністю покаялись. Запевніть їх, що пам’ять про їхні гріхи може допомагати їм уникати чинити ті самі помилки.
Попросіть когось із студентів прочитати наведене далі висловлювання президента Гарольда Б. Лі. Запропонуйте класу послухати, чого він навчав стосовно спокою совісті, яка може прийти завдяки покаянню.
Зображення
Президент Гарольд Б. Лі
“Якщо приходить час, коли ви зробили все можливе, щоб покаятися у своїх гріхах, ким би і де б ви не були, й найкращим чином загладили все та відшкодували збитки; якщо вчинене буде впливати на ваше становище в Церкві і ви звернулися до відповідних провідників, то після цього ви захочете підтверджуючої відповіді стосовно того, прийняв це від вас Господь чи ні. Коли ви, досліджуючи свою душу, шукаєте й знаходите спокій совісті, то завдяки цьому можете знати, що Господь прийняв ваше покаяння” (Stand Ye in Holy Places [1974], 185).
Зазначте, що обіцяння, написане на дошці, є обумовленим. Ми можемо отримати прощення Господа лише тоді, коли робимо все, що можемо, щоб повною мірою покаятися у своїх гріхах.
Нехай хтось із студентів прочитає вголос таку пораду з брошури Заради зміцнення молоді. Нехай клас прислухається, чого вони можуть навчитися про те, що означає покаятися.
“Покаяння—це набагато більше, ніж просте визнання провини. Це зміна мислення і зміна серця. Воно означає звільнення від гріха і звернення до Бога за прощенням. Воно спонукається любов’ю до Бога і щирим бажанням виконувати Його заповіді” (Заради зміцнення молоді [брошура, 2011], с. 28).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 58:43. Запропонуйте класу слідкувати і знайти дві справи, які ми повинні зробити, щоб повністю покаятися у своїх гріхах.
Відповідно до цього вірша, що то за дві справи, які ми повинні зробити, щоб повністю покаятися у своїх гріхах? (Напишіть на дошці наступну доктрину: Щоб покаятися, ми повинні зізнатися у своїх гріхах і полишити їх).
Як ця доктрина допомагає нам відповісти на запитання: “Як мені знати, що я повністю покаявся/лась?” (Допоможіть студентам зрозуміти, що зізнатися і полишити гріхи,—це невід’ємна частина повного покаяння.
Що означає зізнатися у своїх гріхах?
Щоб допомогти студентам краще зрозуміти, що означає зізнатися у своїх гріхах, запросіть когось зі студентів прочитати вголос наведене далі висловлювання старійшини Д. Тодда Крістофферсона, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Зізнання і полишення гріха є двома потужними концепціями. Вони означають набагато більше, ніж буденне: “Я визнаю; пробачте мені”. Визнання—це глибоке, іноді нестерпне усвідомлення помилки і несправедливості, вчиненої стосовно Бога і людини” (“Небесний дар покаяння”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 40).
Як зізнання в наших гріхах допомагає нам відвернутися від гріха і звернутися до Бога за прощенням?
Під час цього обговорення, студенти можуть поцікавитися, в яких гріхах потрібно зізнатися, і кому. Поясніть, що в усіх своїх гріхах ми мусимо зізнаватися Небесному Батькові. У тяжких гріхах, як-от: у провині, пов’язаній з законом цнотливості (включаючи перегляд порнографії), також потрібно зізнаватися єпископу або президенту філії.
Приверніть увагу студентів до останньої доктрини, яку ви написали на дошці.
Що означає полишити свої гріхи? (Повністю відвернутися від наших гріхів і припинити чинити їх).
Свідчіть про Спокуту Спасителя і про принципи покаяння й прощення, які ви обговорювали. Запропонуйте студентам поміркувати про те, чи є гріхи, в яких їм потрібно покаятись, і заохотьте їх покаятися, діючи за істинами, про які вони дізнались.
Нагадайте студентам, що Учення і Завіти 58:42–43—це уривок для опанування. Запросіть їх розповісти, чи добре у них йдуть справи з вивченням його напам’ять.
Щоб підготувати студентів до вивчення Учення і Завітів 60–64, ви можете запросити їх подумати над таким запитанням: Якщо одна людина не може простити іншу за її невірний вчинок, чий гріх є більшим? Запропонуйте студентам поміркувати, як вони реагують, коли їх ранять вчинки або слова іншої людини. Кого ми мусимо прощати навіть у найважчих випадках? Поясніть, що в наступному блоці студенти вивчатимуть, чого Господь навчав стосовно цього питання, і як реагувати на образи інших людей.