21 січня 1836 р. пророк Джозеф Сміт зібрався у верхній кімнаті майже завершеного Кертлендського храму зі своїми радниками у Першому Президентстві, єпископатами з Кертленду та Міссурі, своїм батьком і своїм писарем. Ці чоловіки зібрались для виконання обрядів у підготовці до освячення храму. З цього приводу Пророк бачив видіння целестіального царства і чув голос Господа, який проголосив, як Він судитиме тих, хто помирає без знання євангелії. Уоррен Перріш, писар Джозефа Сміта на той час, записав це видіння у щоденнику Пророка. Частину запису цього видіння пізніше було включено в Учення і Завіти, як розділ 137.
Запропонуйте студентам поміркувати над такими запитаннями. (Ви можете запропонувати їм написати їхні відповіді у свої зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань).
Назвіть найважливіших людей у вашому житті? Чому вони є особливо важливими для вас?
Дайте студентам достатньо часу на обдумування, а потім запропонуйте кільком з них поділитися своїми відповідями з класом.
Чому вам важливо знати, що люди, яких ви любите, матимуть можливість жити в целестіальному царстві?
Поясніть, що в Ученні і Завітах 137 міститься описання Джозефом Смітом видіння, в якому він бачив целестіальне царство. У цьому описанні він називає деяких людей, яких він бачив там. Попросіть студентів прочитати вступ до розділу Учення і Завітів 137, щоб дізнатися про історичне тло цього одкровення.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 137:1–4. Запропонуйте класу прослідкувати і визначити слова або фрази, які описують целестіальне царство. Нехай студенти розкажуть, що вони знайшли.
Попросіть якогось студента прочитати вголос Учення і Завіти 137:5–6. Попросіть клас слідкувати і знайти, кого Джозеф Сміт бачив у целестіальному царстві.
Кого побачив Джозеф Сміт в целестіальному царстві? (Небесного Батька, Ісуса Христа, Адама, Авраама, матір і батька Джозефа та брата Джозефа—Алвіна. Можливо буде корисним зазначити, що батько і матір Джозефа все ще були живі на той час; насправді, його батько був з ним у кімнаті під час цього видіння. Це говорить про те, що у цьому видінні були не ті, хто вже був у целестіальному царстві, а ті, хто зрештою буде там).
Згідно з 6-м віршем, чому Джозеф Сміт здивувався, коли побачив, що його брат Алвін буде в целестіальному царстві?
Щоб допомогти студентам краще зрозуміти, чому цей досвід був особливо значущим для Джозефа Сміта, попросіть одного зі студентів прочитати таке висловлювання:
Джозеф Сміт любив і обожнював свого старшого брата, Алвіна. Алвін також любив Джозефа і підтримував Джозефа в його підготовці до отримання золотих пластин від ангела Моронія. У листопаді 1823 р., коли Алвіну було 25 років, а Джозефу було 17, Алвін раптом серйозно захворів. Коли його стан почав погіршуватись і стало ясно, що він невдовзі помре, він порадив Джозефу: “Я хочу, щоби ти був гарним хлопцем і робив усе, що в твоїх силах, аби отримати літописи. Будь вірним в отриманні вказівок і дотриманні кожної заповіді, переданої тобі” (процитовано в Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 407; див. також Історія Церкви в Повноті часів, Посібник для студента, 2-ге видання. [Посібник ЦСО, 2003, 2003], с. 45).
Смерть Алвіна принесла великий смуток в сім’ю Смітів. На похоронах Алвіна служив пресвітеріанський священник з Пальміри, шт. Нью-Йорк. Оскільки Алвін не належав до громади того священика, у своїй проповіді він проголосив, що Алвін не може бути спасенним. Уільям Сміт, молодший брат Джозефа, згадував: “[Той священик] … проголосив з великою переконаністю, що [Алвін] пішов до пекла, оскільки Алвін не належав до церкви, але він був хорошим хлопцем, і моєму батькові не сподобалося це” (процитовано в Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], сс. 407, 409).
Зображення
Надгробок Алвіна Сміта
Надгробок на місці поховання Алвіна Сміта, старшого брата пророка Джозефа Сміта.
Попросіть студентів подумати, щоб міг відчути Джозеф, коли побачив Алвіна в целестіальному царстві.
Господь відкриває, як Він судитиме людей, які помирають без знання євангелії
Напишіть на дошці наступне запитання: Чому Алвін міг увійти в целестіальне царство навіть не будучи хрищеним за життя?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 137:7–8. Попросіть решту класу слідкувати за текстом і знайти істину, яка допомагає відповісти на запитання на дошці.
Яку істину Господь відкрив Джозефу Сміту, де відповідається на запитання на дошці? (Студенти мають визначити наступну істину: Усі люди, які помирають без знання євангелії і які б прийняли її, якби почули, успадкують целестіальне царство).
Як ця істина може втішити тих, хто любив людей, які померли без знання євангелії?
Зазначте, що Господь відкрив істину в Ученні і Завітах 137:7–8 до того, як Він відкрив принцип хрищення за померлих. Студенти вивчатимуть одкровення про хрищення за померлих під час наступних уроків.
Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 137:9 і попросіть клас визначити, чого Господь навчав про те, як Він судитиме всіх людей.
Відповідно до 9-го вірша, як саме Господь судитиме нас? (Студенти можуть використовувати різні слова, але у їхніх відповідях має відображатися такий принцип: Господь судитиме нас за нашими діяннями і за бажаннями наших сердець. Напишіть цей принцип на дошці).
Чому, на вашу думку, і наші бажання, і наші діяння є важливими?
Прочитайте вголос кожен з наступних прикладів. Після кожного прикладу попросіть студентів дати відповідь на таке запитання:
Як цей приклад ілюструє важливість наших бажань, а також наших діянь?
Член Церкви має праведне бажання укласти шлюб у храмі. Вірно прослуживши в Церкві протягом всього життя, цей член Церкви помирає, не отримавши можливості запечататись з подружжям у храмі.
Молодий чоловік доблесно дотримується своїх завітів, укладених під час хрищення, і виконує свої обов’язки Ааронового священства. Він має велике бажання служити на місії повного дня, але не може зробити цього через фізичні вади.
Молода жінка заздрить іншій молодій жінці. Вона вдає дружелюбність, однак таємно сподівається, що з тією іншою молодою жінкою станеться щось погане.
Молодий чоловік має хтиві думки і не прагне допомоги Господа в тому, щоб змінити свої неналежні думки і почуття.
Під час цього обговорення ви можете прочитати наступний вислів старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Чи впевнені ми в тому, що невинні за законом Бога, якщо просто утримуємось від злих вчинків? Чи не виношуємо ми злих думок і бажань?
Чи залишаться непоміченими сповнені ненависті почуття у день суду? А заздрість? А жадібність? …
Наші відповіді на такі запитання ілюструють те, що ми можемо назвати поганими новинами,—що ми можемо грішити не лише явними вчинками, а й своїми почуттями і бажаннями свого серця.
Але є й добра новина. За законом Бога ми можемо винагороджуватись за праведність навіть тоді, коли не можемо зробити чогось того, що зазвичай пов’язане з такими благословеннями.
Коли хтось хотів щось зробити для мого тестя, але йому не дозволяли обставини, зазвичай він казав: “Дякую. Я прийму ваше бажання за вчинок”. Так само я вірю, що наш Небесний Батько прийме істинні бажання нашого серця за вчинки, які дійсно неможливо виконати” (“The Desires of Our Hearts”, Ensign, June 1986, 66).
Як впливає на вас знання того, що вас будуть судити за діяннями і бажаннями вашого серця?
Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 137:10 і попросіть клас знайти ще одну істину, якій навчав Господь стосовно тих, хто успадкує целестіальне царство.
Відповідно до 10-го вірша, хто буде спасенний у целестіальному царстві? (Студенти мають визначити наступну доктрину: Всі діти, які помирають до того, як стануть підзвітними, будуть спасенні в целестіальному царстві).
Скажіть студентам, що коли Джозеф Сміт отримав це одкровення, він та Емма пережили смерть чотирьох своїх дітей, включаючи усиновлену дитину. Пізніше ще двоє їхніх дітей також помруть немовлятами.
Зображення
надгробок немовляти Алвіна Сміта
Надгробок на місці поховання Алвіна Сміта, сина-немовляти Джозефа та Емми Смітів.
Запросіть студентів подумати про те, як істина, явлена у 10-му вірші, може втішити сім’ї, які горюють через смерть дитини. Ви можете дати їм час подумати про ті випадки, коли сталося так, що ця істина втішила їх або членів сім’ї.
Що ви дізнались з Учення і Завітів 137 стосовно зусиль Господа надати всім людям можливість жити в целестіальному царстві?
Свідчіть про істини, які ви дізнались сьогодні. Ви також можете дати студентам можливість поділитись їхніми свідченнями.
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, застерігав стосовно двох можливих невірних тлумачень Учення і Завітів 137:9:
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“По-перше, ми маємо пам’ятати, що бажання враховується лише тоді, коли вчинок є дійсно неможливим. Якщо ми намагаємось прикрити свій брак справжнього бажання неможливістю здійснити вчинок, і з цієї причини не робимо всього можливого, щоб здійснити заповідане нам, ми можемо обманювати самих себе, але ми не обманемо Праведного Суддю.
Щоби бажання було достатньо, аби замінити діяння, потрібно, щоб воно не було поверхневим, імпульсивним або тимчасовим. Воно має бути абсолютно щирим. Аби відповідати благословенням, бажання нашого серця повинні бути настільки щирими, що їх можна було б назвати божественними.
По-друге, ми не повинні припускати, що бажання нашого серця може слугувати заміною обряду євангелії. Подумайте над словами Господа в наказі про два євангельських обряди: “Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”. (Іван 3:5). А що стосується трьох ступенів целестіальної слави, то сучасне одкровення говорить: “І для того, щоб здобути найвищий, людина має ввійти в цей чин священства [що означає новий і вічний завіт шлюбу]”. (УЗ 131:2). Жодного винятку не передбачено у цих наказах і не санкціоновано будь-де в Писаннях.
Відповідно до справедливості й милості Бога ці непохитні заповіді, які стосуються основних обрядів, пом’якшено божественним повноваженням виконувати ці обряди повірником для тих, хто не виконав їх у цьому житті. Таким чином, особі в духовному світі, яка бажає виконати їх, дозволено взяти участь в обряді так само, ніби він або вона зробили це особисто. У цей спосіб, завдяки люблячому служінню живих повірників, духи людей, які померли, також винагороджуються за бажання їхніх сердець” (“The Desires of Our Hearts”, Ensign, June 1986, 67).
Старійшина Шейн М. Боуен, сімдесятник, розповів про подію, що ілюструє силу істини, яка викладається в Ученні і Завітах 137:10:
Зображення
Старійшина Шейн М. Боуен
“Коли я служив молодим місіонером у Чилі, ми з напарником зустріли у філії сім’ю із семи чоловік. Матір і діти приходили до Церкви кожного тижня. Ми гадали, що вони давні члени Церкви. Через кілька тижнів ми дізналися, що вони не були охрищені.
Ми негайно зв’язалися з цією сім’єю і запитали, чи можна нам прийти до них додому і навчати їх. …
Сестра Рамірес швидко просувалася в навчанні. Вона жадібно прагнула пізнати всі вчення, які ми викладали. Одного вечора, обговорюючи хрищення немовлят, ми навчали, що малі діти є невинними і не потребують хрищення. Ми попросили її прочитати в книзі Моронія: …
“Але малі діти живуть у Христі, аж від заснування світу; якби це було не так, тоді Бог є упередженим Богом і також змінним Богом і зважає на особи; бо як багато малих дітей померло без хрищення! [Мороній 8:12].
Прочитавши цей уривок, сестра Рамірес почала схлипувати. Ми з напарником були збентежені. Я запитав: “Сестро Рамірес, може ми щось не так сказали чи зробили і образили вас?”
Вона відповіла: “Ні, ні, старійшино, ви не зробили нічого поганого. Шість років тому у мене народився хлопчик. Він помер до того, як ми змогли його охристити. Наш священик сказав нам, що через те, що він не був охрищений, то перебуватиме в чистилищі протягом усієї вічності. Шість років я носила в собі цей біль і провину. Прочитавши цей уривок, я знаю силою Святого Духа, що він істинний. Я відчула, як з мене спав великий тягар, і це сльози радості”. …
Через шість років, проведених в муках від майже нестерпного смутку і болю, істинне вчення, відкрите люблячим Небесним Батьком через живого пророка, принесло солодкий спокій цій стражденній жінці. Зайвим буде сказати, що сестра Рамірес і її діти, яким було вісім років і старше, були охрищені” (“Бо живу Я—і ви жити будете!”, Ensign або Ліягона, лист. 2012, сс. 15–16).