В неділю, 7 серпня 1831 р., пророк Джозеф Сміт отримав одкровення, Учення і Завіти 59, перебуваючи в окрузі Джексон, шт. Міссурі. У цьому одкровенні Господь виклав Свої очікування святим, які недавно прибули в Сіон, включаючи настанови щодо належного дотримання Суботнього дня. Господь також підтвердив, що ті, хто виконує Його заповіді, отримає духовні і матеріальні благословення.
Господь описує благословення, якими Він обдарує вірних святих у Сіоні
Ще до початку уроку напишіть на дошці наступні запитання:
Що, на вашу думку, означає любити Господа всім вашим ?
Які вчинки або ставлення ви могли бачити у людей, які люблять Господа всім своїм на противагу від тих, хто не любить Його?
На початку уроку напишіть на дошці ім’я: Поллі Найт. Запитайте студентів, що вони пам’ятають про неї з уроку, присвяченому Ученню і Завітам 57. Якщо студентам потрібно нагадати, попросіть одного із студентів прочитати історію про Поллі Найт, наведену в уроці 62.
Чим ви захоплюєтеся в Поллі Найт?
Скажіть студентам, що Джозеф Сміт отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 59, в той день, коли померла Поллі. Попросіть їх подумки прочитати Учення і Завіти 59:1–2 і знайти фрази, які могли бути важливими для її друзів і рідних. Запропонуйте студентам поділитися знайденим.
Відповідно до 1-го вірша, кого це одкровення стосується крім Поллі Найт? (Святих, які виконують Божі заповіді з оком, єдиноспрямованим до Його слави). Що, на вашу думку, означає мати око єдиноспрямоване до слави Бога?
Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 59:3–4 і попросіть клас знайти згадки про матеріальні й духовні благословення, обіцяні тим, хто слухає Господа з оком, єдиноспрямованим до Його слави. Нехай студенти розкажуть, що вони знайшли.
У 4-му вірші знайдіть благословення, обіцяне Господом, яке деякі люди можуть не вважати благословенням? (“Заповідями немало”). Яким чином заповіді є благословенням для нас? (Коли студенти відповідатимуть на це запитання, ви можете запропонувати їм прочитати Учення і Завіти 130:20–21).
Напишіть на дошці таке незавершене речення: Якщо ми виконуємо заповіді з оком, єдиноспрямованим до слави Бога, тоді. …
Попросіть студентів завершити це речення, використовуючи те, що вони дізналися з віршів 1–4. Один із способів, як студенти можуть висловити цей принцип: якщо ми виконуємо заповіді з оком, єдиноспрямованим до слави Бога, тоді ми будемо благословенні як матеріально, так і духовно. Запропонуйте студентам шукати й інші приклади цього принципу, коли вони продовжуватимуть вивчати це одкровення.
Поясніть, що Господь продовжив це одкровення, надавши святим в Сіоні кілька заповідей. Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 59:5 і попросіть клас визначити заповідь, яку Господь дав святим.
Чого, згідно з цим віршем, очікує від Своїх святих Господь? (Студенти мають визначити наступну доктрину: Ми повинні любити Бога всім нашим серцем, могутністю, розумом і силою).
Розділіть клас на пари. Призначте кожній парі одне зі слів, які описують, як ми маємо любити Господа (серцем, могутністю, розумом, силою). Доручіть студентам використати призначені їм слова, щоб закінчити запитання, які ви написали на дошці до уроку. Попросіть одного зі студентів у кожній парі відповісти на перше запитання, а іншого студента відповісти на друге запитання. Дайте студентам достатньо часу на обговорення цих запитань в парах, а потім запропонуйте кільком з них поділитися своїми відповідями з класом.
Щоб допомогти студентам відчути істинність і важливість заповіді любити Господа всім нашим серцем, могутністю, розумом і силою, запропонуйте їм дати відповідь на одне з наступних речень в їхніх щоденниках для вивчення Писань або в зошитах для класних занять:
Напишіть про час, коли ви відчували велику любов до Господа.
Напишіть про час, коли ваша любов до Господа впливала на рішення, яке ви прийняли.
Коли пройде достатньо часу, запросіть кількох студентів поділитися їхніми відповідями. (Нагадайте студентам, що вони не повинні ділитися досвідом, який є священним або приватним).
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 59:6–8 і знайти додаткові заповіді, які Господь дав святим у цей час.
Як ці заповіді стосуються заповіді любити Господа всім нашим серцем, могутністю, розумом і силою?
Як те, що ми любимо нашого ближнього, виявляє нашу любов до Господа?
Дайте студентам копію наступного висловлювання старійшини Марка Е. Пітерсена, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, або напишіть його на дошці до початку уроку. (Це висловлювання знаходиться в статті “The Sabbath Day”, Ensign, May 1975, 49).
“Дотримання або недотримання нами є безпомилковою мірою нашого ставлення особисто до Господа і до Його страждань в Гефсиманії, Його смерті на хресті і Його воскресіння з мертвих” (Старійшина Марк Е. Пітерсен).
Попросіть студентів здогадатися, яке слово пропущене в цьому висловлюванні (“Субота”). Коли вони поділяться своїми ідеями, поясніть, що в одкровенні, яке записане в Ученні і Завітах 59, Господь повторив заповідь, яка може допомогти святим поставити Бога на перше місце в їхньому житті і поглибити їхні стосунки з Ним. Це заповідь, про яку говорив старійшина Пітерсен. Запропонуйте комусь із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 59:9–10 і попросіть студентів визначити заповідь, яку Господь дав святим.
Яку заповідь Господь дав у цих віршах? (Зберігати Суботній день у святості).
Попросіть студентів завершити висловлювання старійшини Пітерсена словом Субота.
Відповідно до слів старійшини Пітерсена, як дотримання нами Суботнього дня пов’язане з нашою любов’ю до Господа і Його Спокутою?
Зазначте, що у 9-му вірші Господь пообіцяв велике благословення тим, хто шанує Його святий день. Напишіть на дошці таке незавершене речення: Якщо ми зберігаємо Суботній день у святості, це допоможе нам …
Попросіть студентів переглянути 9-й вірш і знайти обіцяння, яке Господь дав у цій заповіді.
Відповідно до 9-го вірша, яке благословення ми отримаємо, зберігаючи Суботу святою? Що, на вашу думку, означає зберігати себе “незаплямованим від світу”?
Попросіть студентів завершити речення на дошці, використовуючи власні слова. Далі наведено один спосіб, як студенти можуть сформулювати цей принцип: Якщо ми зберігаємо Суботній день у святості, це допоможе нам протистояти спокусі і подолати гріх. Ви можете запропонувати студентам записати цей принцип в їхніх Писаннях.
Поясніть, що вірші 9–14 допомагають нам зрозуміти, що означає зберігати Суботній день у святості. Призначте кожному студенту один з наступних віршів: Учення і Завіти 59:9, 10, 12 і 13. Попросіть студентів подумки опрацювати призначені їм вірші і знайти ідеї, як ми можемо зберігати Суботній день святим. Скажіть студентам, що вони матимуть можливість поділитися з класом тим, що вони знайшли. До того, як студенти почнуть читати призначені їм вірші, можливо, буде корисно пояснити, що фраза “виявляти свою відданість” у 10-му вірші, означає поклонятися або виявляти нашу любов і вірність. Крім того, ви можете звернути увагу на виноску до слова жертвування у 12-му вірші.
Дайте для цього достатньо часу, а потім попросіть студента, який опрацьовував 9-й вірш, прочитати його вголос. Попросіть студентів, які опрацьовували цей вірш, поділитися ідеями, які вони знайшли, стосовно того, як ми можемо зберігати Суботній день святим. Призначте когось зі студентів у ролі писаря записувати ці ідеї під принципом на дошці. (Наприклад, у 9-му вірші студенти можуть побачити, що відвідування Церкви, молитва і прийняття причастя—це важливі складові зберігання Суботнього дня святим). Попросіть студентів повторити цей процес з кожним з решти віршів.
Як ваші зусилля з дотримання святості Суботнього дня допомогли вам протистояти спокусі і зміцнили вас духовно?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 59:15 і знайти фрази, які описують ставлення, яке ми повинні мати щодо Суботнього дня. Попросіть студентів поділитися фразами, які вони знайшли, і поясніть, чому таке ставлення до Суботнього дня може допомогти нам зберігати його у святості.
Коротко підсумуйте Учення і Завіти 59:16–19, пояснивши, що Господь пообіцяв матеріальні і духовні благословення тим, хто шанує Його святий день. Розкажіть, як дотримання Суботнього дня святим вплинуло на ваші стосунки з Господом. Попросіть студентів написати в їхніх зошитах для класних занять або у щоденниках для вивчення Писань, що саме вони робитимуть, аби це допомогло їм зберігати Суботній день у святості.
Попросіть студентів уявити, що вони є батьками, які дають дари своїм дітям. Дехто з їхніх дітей завжди висловлює щиру вдячність за кожний подарунок.
Які почуття викликає це у вас, як у батьків? Чи впливатиме це на ваше рішення дарувати більше? Чому?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 59:20–21. Попросіть клас прослідкувати і знайти, наскільки Бог прагне благословляти нас, і якою має бути наша реакція, коли ми отримуємо благословення від Нього.
Які почуття має Бог, благословляючи нас? (Йому приємно це робити). Відповідно до 21-го вірша, як ми можемо образити Бога? (Студенти мають визначити наступний принцип: Ми ображаємо Бога, коли не виявляємо своєї вдячності Йому і не виконуємо Його заповіді).
Допоможіть студентам зрозуміти, що образа й гнів, згадані у 21-му вірші, свідчать про Його любов до нас. Йому не приємно, коли ми невдячні або неслухняні, оскільки таке ставлення віддаляє нас від Нього.
Чому, на вашу думку, наші стосунки з Богом погіршуються, коли ми не дякуємо Йому за благословення, які отримуємо від Нього?
Яким чином ця істина пов’язана з виявленим раніше принципом щодо дотримання святості Суботнього дня?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 59:23–24. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти благословення, які Господь пообіцяв тим, хто виконує Його заповіді.
Як життя за істинами, які ми визначили у цьому одкровенні, принесли мир у ваше життя?
Завершіть, запросивши студентів поміркувати над тим, як Бог благословив їх за виконання Його заповідей, і над тим, як вони можуть виявляти Йому свою вдячність.
Одкровення, записане в Ученні і Завітах 59, було першим одкровенням, записаним у цьому розподілі, в якому Господь дав конкретні настанови стосовно дотримання Суботнього дня. Господь дав одкровення святим, які мали побудувати місто Сіон. Ці святі жили недалеко від інших мешканців округи Джексон, багато з яких дотримувалися мирського стилю життя і не зберігали Суботній день святим, вибираючи натомість гонитву за різними формами розваг.
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, як прийняття причастя може допомагати нам залишатися незаплямованими від світу:
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Ми живемо в небезпечні часи, про які пророкував апостол Павло (див. 2 Тимофію 3:1). Ті, хто намагається просуватися тісною й вузькою стежкою, бачать спокусливі обходи з усіх боків. Ми можемо відволіктися, впасти в розпач, втратити завзяття або поринути в депресію. Що ж нам робити, щоби Дух Господа перебував з нами, скеровував наш вибір і утримував нас на цій стежці?
У сучасному одкровенні Господь дав відповідь у цій заповіді:
“І щоб ти міг повніше утримувати себе незаплямованим від світу, ходи в дім молитви і піднось свої священнодійства в Мій святий день;
Бо істинно це є день, призначений тобі, щоб відпочивати від своїх трудів і виявляти свою відданість Всевишньому” (УЗ 59:9–10).
Це заповідь з обіцянням. Щотижнево і належним чином беручи участь в обряді причастя, ми отримуємо право на здійснення обіцяння про те, що “Його Дух завжди [буде з нами]” (УЗ 20:77). Той Дух є основою нашого свідчення. Він свідчить про Батька і Сина, нагадує нам про все і веде нас до істини. Він є компасом, що веде нас цією стежкою. Цей дар Святого Духа, як навчав Президент Уілфорд Вудрафф, “є найвеличнішим даром, який тільки можна дарувати людині” (Deseret Weekly, Apr. 6, 1889, 451). …
Що ж нам робити, щоби Дух Господа перебував з нами і скеровував наш вибір так, щоби під час подорожі земним життям ми залишалися “незаплямованими від світу” (УЗ 59:9) і встояли на безпечній стежці? Ми повинні мати право на очищувальну силу Спокути Ісуса Христа. Ми досягаємо цього, дотримуючись Його заповіді—прийти до Нього зі скрушеним серцем та упокореним духом, і причащатися символами причастя на цих чудових щотижневих зборах та укладати завіти, що дають нам право на дорогоцінне обіцяння про те, що з нами завжди буде Його Дух (див. УЗ 20:77)” (“Причасні збори і причастя”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 17, 20).