Влітку 1831 р. деякі святі, які зібрались в Огайо, почали свою подорож, щоб оселитися на землі округи Джексон, шт. Міссурі. В одкровенні, даному пророку Джозефу Сміту 20 липня 1831 р., Господь визначив місто Індепенденс, шт. Міссурі, як центральне місце Сіону (УЗ 57:3). Святі мали почати купувати землю в тому районі, а також мали виконувати заповіді Господа у підготовці до установлення Сіону. Однак, через деякий час, між святими і багатьма жителями округи Джексон, шт. Міссурі, почалися суперечки, що призвело до насильства проти святих з боку погромників. Святі були змушені полишити округу Джексон у листопаді й грудні 1833 р.
Рекомендації для навчання
Господь призначає місто Індепенденс, шт. Міссурі, за центральне місце Сіону
Перед уроком зробіть табличку з написом: Кертленд, шт. Огайо і розмістіть її на одній стороні класної кімнати. На іншому боці кімнати виставте табличку з написом: Індепенденс, шт. Міссурі. Або, якщо хочете, то можете намалювати на дошці просту карту середнього заходу Сполучених Штатів Америки, чітко позначивши Кертленд, шт. Огайо, та Індепенденс, шт. Міссурі (див. Карти до історії Церкви, карта 6, “Рух Церкви на захід”). Упродовж викладання уроку звертайтеся до карти.
Почніть урок, попросивши студентів уявити, що вони на пікніку і побачили, що насувається буря.
Як ви можете знайти притулок від бурі? Як намет може допомогти в цій ситуації?
Поясніть, що пророк Ісая зобразив Сіон як дуже великий намет. Він сказав: “Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!” (Ісая 54:2). На виповнення цього пророцтва Господь продовжує скеровувати Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів у встановленні колів Сіону по всьому світу.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 64:41–43. Запропонуйте класу прослідкувати, щоб знайти благословення, які Господь пообіцяв праведним, що збираються в Сіоні.
Які благословення Господь пообіцяв праведним, що збираються в Сіоні?
Поясніть, що в липні 1831 р., Господь проголосив, що земля Міссурі була обіцяною землею Сіону і що місто Індепенденс, шт. Міссурі, було “центральним місцем” міста Сіон (див. УЗ 57:1–3).
Запросіть когось зі студентів стати або сісти біля таблички Індепенденс, шт. Міссурі. Попросіть іншого студента намалювати на дошці намет. (Якщо класна кімната є достатньо великою, ви можете принести намет в клас і попросити одного або двох студентів розкласти його, що представлятиме святих, які почали розбудовувати місто притулку).
Чи ставили ви колись намет неправильно або намагалися поставити його без усіх необхідних деталей? Що відбувалося?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 105:5 і знайти, як має бути встановлений “намет” Сіону, щоб Господь прийняв його. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Напишіть на дошці такий принцип: Сіон має бути розбудовано за принципами закону целестіального царства. Поясніть, що після того, як Господь відкрив місце землі Сіону в 1831 р., Він давав багато одкровень протягом наступних двох років, описуючи принципи, за якими святі мають розбудовувати Сіон.
Напишіть на дошці наведені далі посилання на Писання:
Поділіть студентів на чотири групи й призначте кожній групі одне з посилань, перелічених на дошці. Попросіть групи прочитати призначені їм уривки і знайти принципи праведності або заповіді, які необхідно виконувати святим, щоб успішно побудувати Сіон.
Після того, як студенти опрацюють, призначені їм уривки, попросіть їх розповісти, що вони знайшли. Попросіть одного зі студентів записувати їхні відповіді на дошці. (У відповідях студентів має прозвучати наступне: жити за законом посвячення і прагнути благополуччя інших [УЗ 82:17–19]; побудувати храм і отримувати там настанови [УЗ 97:10–14]; бути чистими серцем [УЗ 97:16, 21]; виконувати заповіді [УЗ 97:25–26]; і освятитися й “вий[ти] … з Вавилона”, що означає відвернутися від мирського [УЗ 133:4–5]).
Яким чином життя за цими принципами праведності могло допомогти святим розбудовувати Сіон і бути захищеним від духовних бур? Як життя за цими принципами може допомагати нам мати захист сьогодні?
Ви можете запросити кількох студентів принести їхні Писання і стати або сісти біля таблички Кертленд, шт. Огайо, і попросіть одного або двох з цих студентів підійти до таблички Індепенденс, шт. Міссурі і стати або сісти там. Поясніть, що після того, як Господь відкрив місце Сіону в липні 1831 р., багато святих промандрували близько 900 миль в Індепенденс, шт. Міссурі, щоб оселитися й розбудовувати Сіон. Інші залишились в Кертленді та в інших місцях на сході. Кіл буде організовано в Кертленді 17 лютого 1834 р.
Вкажіть на ілюстрацію намету (або на сам намет, який ви принесли в клас). Поясніть, що коли святі працювали разом, щоб розбудовувати Сіон, захисні благословення Сіону розповсюджувались на кожного з них, навіть на тих, хто не жив у місті Індепенденс, шт. Міссурі. Святі працювали разом, щоб жертвувати кошти й ресурси для закладення основ міста Сіон. Попросіть студентів уявити, що шатро намету Сіону покриває святих у Кертленді.
Виникають суперечки між святими та іншими жителями Міссурі
Щоб допомогти студентам зрозуміти події, які мали місце в Огайо і в Міссурі між 1831 і 1833 роками, попросіть студента, який знаходиться біля таблички Кертленд, прочитати вголос наступне пояснення про те, як святі в Кертлендському колі Сіону підтримували розбудову центрального місця Сіону у шт. Міссурі. Попросіть клас звернути увагу на те, що деякі святі в Кертленді зробили, щоб допомогти встановити Сіон.
Кертленд, шт. Огайо: Протягом кількох конференцій, які проходили в листопаді 1831 р., Джозеф Сміт та інші провідники Церкви зібрали одкровення, які були отримані до того часу, і планували надрукувати їх копії у формі книги. Олівер Каудері та Джон Уітмер отримали доручення доставити одкровення в Міссурі, щоб Уільям В. Фелпс міг надрукувати їх, як Книгу Заповідей. Протягом 1831–1832 років Джозеф продовжував отримувати одкровення і перекладати Біблію. Навесні 1832 р. Джозеф вирушив до шт. Міссурі, щоб відвідати святих в Сіоні, аби попередити їх, що Сатана прагнув “відвернути їхні серця від істини” (УЗ 78:10), і скоординувати зусилля єпископських комор в Кертленді та Індепенденсі. Деякі члени Церкви в Огайо пожертвували гроші, щоб допомогти придбати землю і продовольство в Міссурі. Багато святих продовжували переїжджати в Сіон і до кінця 1832 р. приблизно одна третина членів Церкви мешкали в окрузі Джексон.
Як Джозеф Сміт та інші святі в Кертленді допомагали святим в Міссурі почати встановлювати Сіон?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос інформацію про зусилля святих у розбудові міста Сіон. Попросіть клас знайти, що святі робили правильно і що не правильно, почавши розбудовувати Сіон.
Індепенденс, шт. Міссурі: Парлі П. Пратт описав, як святі поселялися в Сіоні, кажучи, що “мир і достаток увінчали їхні труди, і пустиня стала плідним полем” (Autobiography of Parley P. Pratt, ed. Parley P. Pratt Jr. [1938], 93). Провідники Церкви в Міссурі працювали, щоб задовольнити потреби прибуваючих святих. Це включало в себе придбання землі, спорудження крамниці й встановлення друкувальної машини. До липня 1833 р. кількість святих останніх днів зросла майже до 1200 чоловік. Однак провідники і святі мали свої проблеми. Деякі члени Церкви дозволили своєму егоїзму й жадібності заважати їм жити за законом посвячення.
Крім цих проблем, які святі викликали своїм непослухом, у них ще й були конфлікти з місцевими жителями цієї території. Жителі шт. Міссурі все більше непокоїлися швидким зростанням кількості “мормонів” і їхнім впливом на місцеву економіку й політику. Місцеві релігійні керівники не погоджувалися з віруваннями святих. Один релігійний керівник поширював брехню про членів Церкви і заохочував громадян чинити насильство над ними. А в липні 1833 р. В.В. Фелпс опублікував статтю: “Free People of Color” (Вільні люди інших кольорів шкіри), в якій місіонерів застерігали стосовно проповідування серед рабів. Жителі шт. Міссурі, які виступали за рабство, невірно вирішили, що святі запрошували рабів, які отримали волю, до шт. Міссурі. Ця подія погіршила вже і так напружену ситуацію у штаті. 20 липня 1833 р. погромники викинули друкувальну машину на вулицю, розгромили друкарню, знищили більшість незшитих аркушів Книги Заповідей, вимазали дьогтем і пір’ям єпископа Партриджа і наверненого Чарльза Аллена та залякали мешканців містечка. Ворожнеча тривала і святі були змушені залишити округу Джексон у листопаді й грудні того року.
Як, на вашу думку, ви відчували б себе в ролі одного з праведних святих, які сподівались отримати захист від Господа, але були вимушені залишити округу Джексон?
Якщо хтось запитає вас, чому перші святі не змогли побудувати місто Сіон, що ви скажете? (Щоб допомогти студентам відповісти на це запитання, ви можете попросити їх прочитати Учення і Завіти 101:6–7; 103:2–4; 105:3–4, 9).
Якщо ви ще не попросили студентів повернутися на їхні місця, запросіть їх зробити це зараз.
Яким є майбутнє Сіону?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 97:21. Попросіть клас прослідкувати і знайти, як Господь описав Сіон. Ви можете запропонувати студентам позначити слова, в яких викладається така істина: Сіон—це чисті серцем. Вкажіть на перелік принципів і норм поведінки, які записані на дошці, і поставте наступні запитання:
Як саме ці праведні принципи допомагають людям стати чистими серцем?
Якою є наша роль у розбудові Сіону сьогодні? (Ми можемо жити праведно і заохочувати до цього й інших. Коли ми живемо за євангелією і ділимося нею з іншими, кордони Сіону розширюються, його коли зміцнюються, а Бог благословляє святих захистом).
Попросіть студентів розглянути принципи праведності, перелічені на дошці. Заохотьте їх записати в їхніх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань ціль більш віддано жити за одним з принципів.
Коментарі та довідковий матеріал
Сіон має бути розбудований за принципами праведності
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про вимоги розбудови Сіону за принципами закону целестіального царства:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Багато роботи, яку належить виконати заради встановлення Сіону, складається з наших індивідуальних намагань стати “чистими серцем” (УЗ 97:21). “Сіон не може бути збудовано інакше, як тільки за принципами закону целестіального царства; якщо не так, то Я не можу прийняти його до Себе” (УЗ 105:5). Законом целестіального царства, безумовно, є закони і завіти євангелії. Він включає в себе наше постійне згадування про Спасителя і наше обіцяння дотримуватися послушності, жертовності, посвячення й вірності.
Спаситель критикував деяких перших святих за їхні “похітливі… бажання” (УЗ 101:6; див. також УЗ 88:121). Це були люди, які жили в світі, де не було телебачення, кіно, інтернету, мп3-плеєрів. Живучи в світі, який затопили сексуально збуджуючі зображення та музика, чи є ми вільними від похітливих бажань і того зла, що супроводжують їх? Замість того, щоби намагатися зменшувати границі скромності або поринати у аморальність порнографії, ми маємо відчувати голод і спрагу за праведністю. Щоби прийти в Сіон, нам з вами не достатньо бути менш злочестивими, ніж інші. Ми маємо стати не просто хорошими, а святими чоловіками й жінками. Згадуючи фразу старійшини Ніла А. Максвелла, нам слід встановити раз і назавжди своє помешкання в Сіоні та відмовитися від літнього будиночка у Вавилоні (див. Neal A. Maxwell, A Wonderful Flood of Light [1990], 47)” (“Прийдіть у Сіон”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 38–39).
Єпископ Кіт Б. Мак-Муллін, з Верховного єпископату, перелічив деякі принципи, на яких має розбудовуватись Сіон:
Зображення
Єпископ Кіт Б. Мак-Муллін
“Завіт посвячення включає жертвування, любов, працю та самозабезпечення; він є фундаментальним у справі встановлення Божого царства. “Сіон не може бути збудовано,—каже Господь,—інакше, як тільки за принципами закону целестіального царства” [УЗ 105:5]. Завіт посвячення є центральним у цьому законі. Одного дня ми будемо практикувати його в повноті. Цей завіт означає “віддавати наш час, таланти й кошти на те, щоб піклуватися про нужденних—нужденних духовно або матеріально—і будувати Господнє царство”. [Див. Ensign, Aug. 1984, 4; Tambuli, Dec. 1984, 7].
Ці принципи любові, праці, самозабезпечення і посвячення прийшли від Бога. Ті, хто сприймає їх і діє відповідно, стає чистий серцем. Праведна єдність є ознакою їхнього суспільства. Їхній мир і гармонія стають прапором для народів. Пророк Джозеф Сміт сказав:
“Будівництво Сіону—це справа, яка цікавила народ Божий в кожну епоху. Це тема, про яку пророки, священики і царі говорили з особливою радістю. … Нам було залишено побачити, взяти участь і допомагати у просуванні слави [Сіону] останніх днів. … Це робота, доля якої—знищити сили темряви, відновити землю, прославити Бога і спасти рід людський”. [Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith (1976), 231–232; курсив додано]”. (“До Сіону! До Сіону! До Сіону! До Сіону! Ensign або Ліягона, лист. 2002, с. 96).
Чому першим святим не вдалося побудувати святе місто?
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Зображення
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
“Під керівництвом пророка Джозефа Сміта перші члени Церкви намагалися заснувати центральне поселення Сіону в Міссурі, але вони виявилися непідготовленими, щоби збудувати святе місто. Господь пояснив одну з причин їхньої невдачі:
“Вони не навчилися слухатися того, що Я вимагаю з їхніх рук, але сповнені всілякого зла і не вділяють, як личить святим, від свого майна бідним і стражденним серед них;
і не об’єднані відповідно до єдності, якої вимагає закон целестіального царства” (УЗ 105:3–4).
“Серед них були нелади, і суперечки, і заздрощі, і розбрат, і похітливі та пожадливі бажання; отже, цим вони осквернили своє успадкування” (УЗ 101:6).
Однак замість того, щоб судити тих перших святих надто суворо, нам краще придивитися до себе—чи у нас справи йдуть краще?
Сіон є Сіоном завдяки характеру, якостям та вірності його жителів. Пам’ятайте, “Господь назвав Свій народ Сіон, тому що вони були одного серця і одного розуму, і перебували в праведності; і не було бідних серед них” (Мойсей 7:18). Якщо ми хочемо встановлювати справу Сіону в наших домівках, філіях, приходах і колах, нам треба піднятися до цієї норми. Потрібно: (1) стати об’єднаними—людьми одного серця і одного розуму, (2) стати, кожному окремо і всім разом, святим народом і (3) піклуватися про нужденних з такою ефективністю, щоби усунути бідність з нашого середовища. Ми не можемо чекати, поки прийде Сіон і все це станеться—Сіон прийде тільки тоді, коли все це вже існуватиме” (“Прийдіть у Сіон”, Ensign або Ліягона, лист. 2008, сс. 37–38).
Створення колів подібне до заснування міст Сіону
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі пояснював, що коли є місцями збору святих, які живуть по всьому світу:
Зображення
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі
“Кіл має географічні кордони. Створення колу подібне до заснування Міста Святості. Кожен кіл на землі—це місце збирання для загублених овець Ізраїля, які живуть у цьому регіоні. …
Кожен з нас може побудувати Сіон у власному житті завдяки тому, що буде чистим серцем. А обіцяння таке: “Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога”. (Мт. 5:8). Кожен з нас може поширити кордони Сіону, збираючи наших друзів і сусідів до кошари Ізраїля” (“Come: Let Israel Build Zion”, Ensign, May 1977, 118).
Зворотна подорож Джозефа Сміта до Кертленда з Міссурі
Джозеф Сміт так написав про свою зворотну подорож до Кертленда після того, як відвідав святих в Міссурі:
Зображення
Пророк Джозеф Сміт
“6-го травня [1832 р.] я попрощався з братами в Індепенденсі і, в компанії з братами Рігдоном та Уітні, вирушив поштовою каретою назад в Кертленд, прямуючи через Сент-Луїс, звідти до Вінсенсу, шт. Індіана, а звідти в Нью-Олбані, що біля водоспадів річки Огайо. До того, як ми прибули до останнього місця, коні злякались чогось, і коли вони мчали з повною швидкістю, єпископ Уітні спробував вистрибнути з екіпажу, але зачепився плащем і його нога, потрапивши в колесо, була переламана в кількох місцях. У той же час я вистрибнув неушкодженим. Ми на чотири тижні зупинились в готелі містера Портера, а старійшина Рігдон вирушив прямо в Кертленд. Протягом усього того часу брат Уітні не втратив апетиту і добре спав, і доктор Портер, брат хазяїна готелю, який лікував його, сказав, що, на жаль, у них не було мормонів, які можуть вправляти кістки і робити все інше. Я залишався з братом Уітні і служив йому, поки йому вже можна було пересуватися. Будучи в цьому місці, я часто прогулювався лісом, де я бачив кілька свіжих могил; і одного дня, коли я встав з-за обіднього столу, то пішов прямо до дверей і у мене почалась сильна блювота. З мене вийшло багато крові й отруйної речовини, і таким сильним було м’язове напруження мого організму, що за мить я вивихнув собі нижню щелепу. Мені вдалося поставити її на місце своїми руками, і я щосили поквапився до брата Уітні (який був у ліжку); він поклав на мене свої руки, благословив мене в ім’я Господа і я відразу ж зцілився, хоча сила отрути була настільки великою, що я втратив багато волосся на голові. Я дякую моєму Небесному Батькові за Його втручання заради мене в цей критичний момент, в ім’я Ісуса Христа. Амінь.
Брат Уітні не вставав з ліжка приблизно чотири тижні, коли я увійшов в його кімнату після прогулянки лісом, і сказав, що якщо він погодиться вирушити вранці додому, то ми візьмемо фургон доїхати до річки, це приблизно чотири милі, там сядемо на пором, який швидко переправить нас через річку, звідти наймемо екіпаж прямо до пристані, де вже стоятиме судно, і ще до десятої години попливемо вгору річкою, й наша подорож додому буде приємною. Він набрався мужності й сказав, що поїде. Ми вирушили наступного ранку і все відбулося саме так, як я сказав йому, бо ми швидко просувалися вгору за течією річки ще до десятої години, і, зійшовши на берег у Велсвіллі, взяли екіпаж до Чердона, а звідти добиралися фургоном до Кертленда, куди прибули в червні” (in History of the Church, 1:271–272). (Див. також Історія Церкви у Повноті часів, Посібник для студента, 2-ге видання, [Підручник ЦСО, 2003], с. 123).
Ворожнеча в окрузі Джексон
“На кінець квітня [1833 р.] дух гоніння проявив себе. Попервах місцеві жителі застерігали членів Церкви про те, що вони не задоволені прибуттям такої великої кількості святих останніх днів, які, як вони боялись, перевищуватимуть їхню кількість під час виборів. Святі здебільшого були з північних штатів і зазвичай були проти рабства чорношкірих, яке тоді було законним у штаті Міссурі. …
Циркулярний лист, який іноді називали таємною конституцією, поширювався навкруги противниками мормонів, щоб отримати підписи тих, хто хотів позбавитися “мормонського батога”. Кульмінацією цих ворожих почуттів було 20 липня 1833 р., коли погромники, кількістю приблизно 400 чоловіків, зібрались біля будинку суду в місті Індепенденс, щоб скоординувати свої зусилля. Провідникам Церкви були поставлені вимоги в письмовій формі, в яких святих закликали залишити округу Джексон, припинити друк їхньої газети Evening and the Morning Star (Вечірня й ранкова зірка) і не дозволяти іншим членам Церкви приїжджати в округу Джексон. Коли погромники дізнались, що провідники Церкви не погодяться на ці незаконні вимоги, вони напали на друкарню, яка також була домівкою редактора, Уільяма В. Фелпса. Нападники викрали друкувальну машину, зруйнували будівлю. …
Погромники повернулися знов 23 липня [1833 р.] і провідники Церкви запропонували себе в якості викупу, якщо вони не будуть шкодити людям. Але погромники погрожували фізичною розправою всім членам Церкви, і змусили братів погодитися на те, що всі святі останніх днів залишать округу. Оскільки дії погромників були незаконними і суперечили конституційним законам Сполучених Штатів Америки і штату Міссурі, провідники Церкви шукали допомоги у губернатора штату—Деніеля Данкліна. Він повідомив їм їхні громадянські права і порадив святим проконсультуватися у юриста. …
Наприкінці 1833 р. більшість святих перетнули на півночі річку Міссурі, увійшовши в округу Клей, і знайшли там тимчасовий притулок” (Our Heritage: A Brief History of The Church of Jesus Christ of Latter-day Saints [1996], 40, 42, 43).