Під час перекладу Книги Мормона Джозеф Сміт дізнався, що трьом свідкам буде дозволено побачити пластини (див. 2 Нефій 27:12–14; Етер 5:2–4; УЗ 5:11–15, 18). Олівер Каудері і Девід Уітмер, дізнавшись про це, обоє відчули натхненне бажання бути цими свідками. А перед цим Господь сказав, що якщо Мартін Гарріс буде достатньо покірним і слухняним, то йому також буде дозволено побачити пластини (див. УЗ 5:23–28). Олівер Каудері, Девід Уітмер і Мартін Гарріс попросили Пророка запитати у Господа, чи буде дозволено їм мати таку можливість. Господь підтвердив, що цим трьом чоловікам буде дозволено побачити пластини та інші речі, якщо вони виявлять достатньо віри.
Господь каже Оліверу Каудері, Девіду Уітмеру та Мартіну Гаррісу, що якщо вони матимуть достатньо віри, то їм буде дозволено побачити пластини та інші священні речі
На дошці напишіть по вертикалі цифри від 1 до 5. Напишіть золоті пластини біля номера 1. Попросіть студентів переписати ці цифри в такому ж порядку в їхні зошити для класних занять або щоденники для вивчення Писань. Попросіть студентів закінчити цей список, вказавши в ньому всі інші предмети, які троє свідків побачили, коли їм показав їх Мороній. Дайте студентам достатньо часу на це, а потім попросіть їх порівняти їхні списки з тим, що згадується в Ученні і Завітах 17:1.
Які речі, згадані в Ученні і Завітах 17:1, вам би найбільше хотілося побачити? Чому?
Як бачення цих предметів могло посилити свідчення цих трьох свідків? Чому?
Як бачення меча Лавана та ліягони могло дати цим трьом свідкам ще більше свідчення?
Аби допомогти студентам зрозуміти історичне тло одкровення, яке вони будуть сьогодні вивчати, узагальніть інформацію, подану у вступі до цього уроку. Господь сказав Джозефу Сміту, що Мартіну Гаррісу, Оліверу Каудері та Девіду Уітмеру буде дозволено побачити пластини. Проте Господь спершу поставив їм певну вимогу.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 17:1–2. Нехай клас слідкує за текстом і знайде, що потрібно було зробити трьом свідкам, щоб побачити пластини. Після того як студенти дадуть відповіді, поставте такі запитання:
Що, на вашу думку, означає покладатися на Боже слово “з щирими намірами в серці”? (Одне із значень є таким: ми слухаємо Бога або виконуємо Його слова усім своїм серцем).
Чому, на вашу думку, цим чоловікам треба було виявити віру, як пророкам давнини, перш ніж Господь дозволив би їм побачити пластини?
І хоч у нас і немає можливості побачити ті самі предмети, що їх бачили троє свідків, ми все ж можемо отримати свідчення про євангельські істини. Напишіть на дошці таку незавершену фразу: Якщо ми слухняні і , то можемо отримати свідчення про євангельські істини.
Попросіть студентів запропонувати, якими словами можна завершити це речення. (Студенти можуть, наприклад, запропонувати таке: Якщо ми слухняні і виявляємо віру в Бога, то можемо отримати свідчення про євангельські істини. Напишіть на дошці цей сформульований принцип, використавши слова, названі студентами).
Як ви виявили віру в Бога, щоб отримати свідчення про Книгу Мормона?
Щоб допомогти студентам зрозуміти, як Джозеф Сміт допоміг Мартіну Гаррісу застосувати цей принцип, попросіть когось зі студентів прочитати наведену далі розповідь матері Джозефа Сміта, Люсі Мак Сміт:
Зображення
Люсі Мак Сміт
“Наступного ранку, після всього, що звичайно виконувалося на богослужінні, а саме, читання [Писань], співу та молитов, Джозеф підвівся з колін, підійшов до Мартіна Гарріса і з урочистістю, що викликає трепет у моїх жилах і донині, коли я згадую про це, сказав: “Мартін Гарріс! Ти маєш змиритися перед Богом цього дня, щоби ти міг отримати прощення своїх гріхів. Якщо ти зробиш це, то є на те воля Бога, щоб ти побачив пластини разом з Олівером Каудері та Девідом Уітмером” (History of Joseph Smith by His Mother, ed. Preston Nibley [1958], 151–152).
У чому саме потрібно було змінитися Мартіну, щоб стати свідком золотих пластин?
Господь відкриває, що відповідальністю трьох свідків було свідчити про пластини.
Попросіть студентів самостійно прочитати Учення і Завіти 17:3–5 і знайти, яка відповідальність лягала на трьох свідків після того, як вони побачать пластини. (На них лежатиме відповідальність свідчити про те, що вони бачили на власні очі).
Яку відповідальність маємо ми, коли Господь дає нам свідчення про божественні істини? (Студенти мають визначити наступний принцип: Після того як ми отримаємо свідчення про істину, на нас лежить відповідальність свідчити про неї. Можете запропонувати студентам позначити у своїх Писаннях фрази, які вчать про цей принцип).
Як наша готовність свідчити про істину може бути виявом нашої віри?
Щоб допомогти студентам зрозуміти розповідь трьох свідків, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведену далі розповідь Джозефа Сміта:
Зображення
Пророк Джозеф Сміт
“Мартін Гарріс, Девід Уітмер, Олівер Каудері і [я] … вирішили піти [у ліс неподалік дому Уітмерів] і, ставши там на коліна, ми почали з великою вірою молитися Всемогутньому Богу. …
Як ми домовилися раніше, я почав молитися вголос до нашого Небесного Батька, а після мене—кожний з них один за одним. Однак після нашої спроби ми не отримали ані якоїсь відповіді, ані якогось вияву божественної прихильності до нас. Ми знову помолилися у тому ж порядку, … та результат був той самий, що й перед цим.
Після цього, тобто нашої другої невдачі, Мартін Гарріс висловив думку, що йому слід відійти від нас, оскільки вважав, як він сказав, що це його присутність була причиною того, що ми не отримали бажаного. Тому він відійшов від нас, і ми знову стали на коліна, й не так багато хвилин продовжували молитися, як побачили світло у повітрі над собою, яке було надзвичайної яскравості; і, ось, перед нами постав ангел. У своїх руках він тримав пластини, щоб побачити які ми молилися. Він перегортав сторінки одна за одною, щоб ми могли їх побачити і чітко розглянути вигравіювання на них. … Ми почули голос з яскравого світла над нами, який промовляв: “Ці пластини були відкриті силою Бога і були перекладені силою Бога. Їх переклад, який ви бачите, є точним, і я заповідую вам свідчити про те, що ви зараз бачите і чуєте”.
Тоді я залишив Девіда та Олівера і пішов шукати Мартіна Гарріса, якого знайшов досить далеко і який гаряче молився. Невдовзі він сказав мені, однак, що він ще не досяг бажаного від Господа і гаряче попросив мене приєднатися до нього в молитві, щоб він також міг отримати ті самі благословення, які щойно отримали ми. Тому ми, відповідно, почали молитися разом і зрештою отримали те, чого бажали; ми ще не завершили молитися, як перед нашими очима постало те саме видіння, принаймні воно знову було відкрите мені, і я ще раз побачив і почув те саме; у той же момент Мартін Харріс закричав, будучи явно у стані екстазу від радості: “Цього досить, цього досить, мої очі побачили, мої очі побачили” (в History of the Church, 1:54–55).
Як ви гадаєте, чому закон свідків, тобто необхідність мати багатьох свідків, був настільки важливим у Відновленні євангелії Ісуса Христа?
Можете попросити когось зі студентів прочитати наведені далі подробиці того, що Джозеф Сміт відчував тоді:
Зображення
Люсі Мак Сміт
“Коли вони повернулися в дім, це було між третьою і четвертою годиною по обіді, пані Уітмер, пан Сміт і я саме сиділи у спальні. Зайшовши туди, Джозеф впав на ліжко біля мене і вигукнув: “Батьку, мамо, ви не уявляєте, який я щасливий! Господь звелів показати пластини ще трьом людям, окрім мене. Вони також побачили ангела, який свідчив їм, і муситимуть свідчити про істинність того, що я казав, бо тепер вони вже й самі знають, що я не обманюю людей. І в мене таке відчуття, наче з мене звалився тягар, який був надто важкий, щоб я міг його нести. І тепер моя душа радіє, тому що я більше не буду самотнім в цьому світі”. Після цього зайшов Мартін Гарріс: він, здавалося, аж знемагав від радості і сміливо свідчив про те, що побачив і почув. Те саме було й з Девідом та Олівером, які додали, що словами не передати радість їхніх сердець і велич того, що вони обоє побачили й почули” (History of Joseph Smith by His Mother, 152).
Що відчуваєте ви, коли перебуваєте разом з іншими людьми, які знають, що євангелія істинна? Як їхні свідчення допомагають вам?
Розділіть студентів на пари. Нехай кожна пара прочитає вголос “Свідчення трьох свідків” (знаходиться після Вступу до Книги Мормона). Попросіть, щоб під час читання студенти знаходили слова та фрази, що зміцнюють їхнє свідчення.
Поясніть студентам, що хоч кожний з трьох свідків і відпав від Церкви (Олівер Каудері та Мартін Гарріс пізніше були знову охрищені), ніхто з них ніколи не відмовлявся від свого свідчення про Книгу Мормона.
Попросіть студентів уявити, що їхнє особисте свідчення про Книгу Мормона може бути додано до кожного примірника Книги Мормона. Попросіть студентів написати в їхніх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань, що б вони хотіли включити у своє свідчення. Попросіть кількох студентів прочитати, що вони написали.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 17:6 і знайти свідчення Ісуса Христа про Книгу Мормона. Ісус Христос свідчив, що Книга Мормона—істинна.
Як це Господнє свідчення про Книгу Мормона зміцнює ваше свідчення?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 17:7–9. Попросіть студентів стежити за текстом і знайти обіцяння, дане трьом свідкам. Зверніть увагу студентів на слова “праведні наміри” у вірші 9.
Для чого Господу були потрібні троє свідків? (Ви можете попросити студентів прочитати Учення і Завіти 17:4, щоб відповісти на це запитання).
Якими можуть бути “праведні наміри” в наданні вам свідчення про істину, яку ви хочете пізнати?
Нагадайте студентам, що ми можемо набути свідчення або зміцнити його, ділячись ним. Попросіть клас подумати, з ким би вони могли поділитися свідченням, хто міг би отримати користь від цього. Закличте їх цього тижня поділитися з кимось їхнім свідченням.
Джозеф Сміт, закінчивши і виконавши те, що Бог вимагав від нього, віддав пластини, нагрудник та Урім і Туммім ангелу Моронію (див. Джозеф Сміт—Історія 1:52, 59–60).
Хоч нам достеменно й невідомо, чому кожний з трьох свідків відпав на певний час від Церкви, можливо, написане в Ученні і Завітах 3:4 допоможе пояснити, як людина, отримавши таке знаменне свідчення—можливість побачити ангела і пластини,— могла відпасти:
“Бо хоч людина може мати багато одкровень і силу творити могутні діяння, усе ж таки якщо вона хвалиться своєю власною силою, і зневажає поради Бога, і йде за диктатами своєї власної волі й тілесних бажань, вона мусить упасти й викликати на себе помсту справедливого Бога”.
Як зазначено в наведеній далі розповіді, незважаючи на своє відпадіння від Церкви, ніхто з трьох свідків ніколи не відмовлявся від свого свідчення про Книгу Мормона:
Олівер Каудері поділився таким свідченням на конференції, що проводилася в Кейнсвіллі, шт. Айова, 21 жовтня 1848 р.:
Зображення
Олівер Каудері
“Я записав, своїм власним олівцем, усю Книгу Мормона (за винятком кількох сторінок), як вона виходила з вуст пророка Джозефа Сміта, коли він перекладав її даром і силю Бога. … Ця книга істинна. Її записував не Сідні Рігдон; її записував не містер Спаулдінг; я її записував, як вона виходила з вуст Пророка” (“The Three Witnesses”, The Historical Record, ed. Andrew Jenson, vol. 6, nos. 3–5 [May 1887], 201; див. також George Reynolds, “History of the Book of Mormon”, The Contributor, vol. 5, no. 12 [Sept. 1884], 446).
Газета, що називалася Richmond Democrat, умістила таку розповідь Девіда Уітмера, який свідчив про Книгу Мормона:
Зображення
Девід Уітмер
“У неділю ввечері, о 5:30 (22 січ. 1888 р.), містер Уітмер, лежачи в ліжку, покликав до себе свою сімʼю та кількох друзів. … Потім він звернувся до всіх, хто зібрався біля нього, такими словами: “Так ось, ви всі повинні бути вірні Христу. Я хочу сказати всім вам, що Біблія і літопис нефійців (Книга Мормона)—істинні, і ви можете казати, що чули, як я свідчив про це на моєму смертному одрі. Усі будьте вірними Христу, і ваша винагорода буде відповідною вашим трудам. Нехай Бог благословить вас усіх. Моя довіра до Христа—навіки, світам немає кінця. Амінь”. [Richmond Democrat, Feb. 2, 1888, quoted in Andrew Jenson, Latter-day Saint Biographical Encyclopedia, 4 vols. (1901), 1:270]” (в Doctrine and Covenants Student Manual [Church Educational System manual, 2001], 33).
Незадовго до своєї смерті Мартін Гарріс свідчив:
Зображення
Мартін Гарріс
“Так, я справді бачив пластини, на яких була написана Книга Мормона; я справді бачив ангела; я справді чув голос Бога; і я справді знаю, що Джозеф Сміт є пророком Бога, який має ключі святого священства”. [“The Last Testimony of Martin Harris”, recorded by William H. Homer in a statement sworn before J. W. Robinson, Apr. 9, 1927, quoted in Francis W. Kirkham, A New Witness for Christ in America, 2 vols. (1960), 1:254]”. (Doctrine and Covenants Student Manual, 33.)
Через кілька днів після того як троє свідків побачили золоті пластини, “ще вісім свідків—вірних чоловіків, які мали тісні стосунки з Пророком під час перекладу,—також були вибрані побачити пластини. … Джозефу будо дозволено показати їм пластини неподалік дому Смітів у Манчестері, коли він домовлявся про друкування книги. [Див. History of the Church, 1:58]. Вісім свідків свідчили, що вони тримали в руках ті пластини і бачили гравіювання на окремих пластинах. Їхнє свідчення також вміщено у всі надруковані видання Книги Мормона” (Історія Церкви в Повноті часів, Посібник для студента, 2-ге вид. [посібник Церковної системи освіти, 2000], сс. 60–64).
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Зображення
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі
“Одна з найурочистіших клятв, які будь-коли давалися людині, передана цими словами Господа, які Він сказав про Джозефа Сміта та Книгу Мормона. “Він [мається на увазі Джозеф Сміт] переклав книгу, саме ту частину, яку Я наказав йому”,—сказав Господь—“і, як ваш Господь і ваш Бог живий, це є істинним”. (УЗ 17:6).
Це—Боже свідчення про Книгу Мормона. У ньому Саме Божество піддає ризику Свою божественність. Або ця книга є істинною, або Бог перестає бути Богом. Немає і не може бути ніякого чіткішого або переконливішого формулювання, відомого людям чи богам” (“The Doctrine of the Priesthood”, Ensign, May 1982, 33).