Цей урок—другий з чотирьох, присвячених вивченню Учення і Завітів 88. Частина одкровення, яка буде розглядатися на цьому уроці, була дана на конференції первосвящеників у Кертленді, шт. Огайо, 27 і 28 грудня 1832 р. У цій частині одкровення вміщено пояснення Ісуса Христа про те, як Бог управляє Своїми творіннями, і запрошення нам наближатися до Нього.
Спаситель відкриває, що все управляється божественним законом
Покажіть ілюстрацію із зображенням зірок, наприклад, Господь створив усе (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 2; див. також сайт LDS.org) або намалюйте кілька зірок на дошці.
Зображення
зірки в космосі
Ви дивилися коли-небудь на зірки, думаючи про Бога та Його творіння? Які запитання чи думки приходили до вас, коли ви вдивлялися в небо?
Зазначте, що люди, роздумуючи над неосяжністю Божих творінь, іноді можуть відчувати себе дрібними й незначними. У них може виникати запитання, чи знає Бог про них. Скажіть студентам, що обговорюючи вірші на сьогоднішньому уроці, вони дізнаються, що хоч Бог і управляє безліччю творінь на небесах, Він знає про кожного з нас і хоче наблизитися до нас.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:41. Нехай клас слідкує за текстом і знайде слова в цих віршах про те, що Бог має всю силу управляти всіма Своїми творіннями і в той же час Він знає кожного з нас особисто.
Що сказано в цих віршах про те, що Бог має силу знати кожного з нас і наші потреби?
Попросіть іншого студента прочитати вголос Учення і Завіти 88:42–45. Попросіть клас визначити, як Бог управляє Своїми творіннями.
Як Бог управляє Своїми творіннями? (Через Свої закони).
Попросіть студентів подумати про одне з Божих творінь, від якого вони у захваті. Попросіть кількох студентів поділитися своїми думками. Як приклад, ви можете показати щось або зображення чогось, що представляє одне із Божих творінь, і пояснити, чому ви у захваті від цього творіння.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 88:46–47 і знайти, що ми бачимо, дивлячись на творіння Бога.
Що ми бачимо, дивлячись на найменші Божі творіння? (Студенти можуть відповісти різними словами, але в їхніх відповідях має відображатися такий принцип: Дивлячись на творіння Бога, ми бачимо Його велич і силу. Напишіть цей принцип на дошці).
Як творіння, що ви їх бачите в небесах і на землі, впливають на ваше свідчення про Бога?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 88:48–50. Дайте для цього достатньо часу, а потім попросіть когось із них узагальнити ці вірші своїми словами.
Господь розповідає притчу про слуг, які працюють у полі і яких по черзі відвідує їхній господар
Поясніть, що в Ученні і Завітах 88:51–60 вміщено притчу, що допомагає нам зрозуміти, як Бог взаємодіє з царствами, або світами, які Він створив. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:51–55. Запропонуйте класу слідкувати за текстом і знайти, що цей чоловік у притчі наказав робити кожному зі своїх слуг і що він пообіцяв кожному з них.
Що чоловік наказав робити своїм слугам? Що він пообіцяв своїм слугам? (Він наказав їм працювати на його полі. Він пообіцяв, що відвідає кожного з них по черзі).
Підсумуйте Учення і Завіти 88:56–60, пояснивши, що в цій притчі господар поля відвідав кожного зі своїх слуг, коли наставала його черга. Кожний слуга “отрима[в] світло обличчя їхнього господаря, кожний чоловік у свою годину” (УЗ 88:58).
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:61. Запропонуйте класу слідкувати за текстом і знайти, чого нас навчає ця притча про те, як Бог взаємодіє з царствами, які Він створив.
Чого навчає ця притча про те, як Бог взаємодіє з царствами, які Він створив? (Допоможіть студентам визначити таку доктрину: Бог відвідає кожне зі Своїх царств та їхніх жителів у Свій час. Напишіть цю доктрину на дошці).
Бог обіцяє наближатися до нас, якщо ми наближаємося до Нього
Зазначте, що Господь приходив у Своє царство на цій землі і що Він прийде знову й буде правити тут протягом Тисячоліття. В Ученні і Завітах 88:62–69 Господь навчає, що ми можемо робити, аби Він наблизився до нас тепер. Запропонуйте студентам поміркувати над такими запитаннями:
Наскільки близько ви відчуваєте себе до Господа? Чи хотіли б ви відчувати себе ближче до Нього?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 88:62–63 і пошукати, що ми можемо робити, аби запрошувати Господа наблизитися до нас.
Про який принцип навчають ці вірші стосовно наближення до Господа? (Коли студенти відповідатимуть, напишіть на дошці такий принцип: Якщо ми наближаємося до Господа, тоді Він наближатиметься до нас).
Які слова у вірші 63 навчають, як ми можемо наближатися до Господа? (Шукайте, просіть і стукайте).
Зазначте, що слова шукайте, просіть і стукайте означають дії.
Які дії допомогли вам шукати, просити і стукати, щоб наблизитися до Господа?
Аби допомогти студентам зрозуміти один із способів, яким вони можуть наближатися до Господа, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова Президента Спенсера В. Кімбола:
Зображення
Президент Спенсер В. Кімбол
“Я відчуваю, що, коли я стаю недбалим у своїх стосунках з Божеством і коли здається, що божественне вухо не чує і божественний голос не промовляє, я далеко, дуже далеко. Якщо ж я заглиблююсь у Писання, ця відстань зменшується і духовність повертається” (Учення Президентів Церкви: Спенсер В. Кімбол [2006], с. 72).
Щоб допомогти студентам збільшити своє розуміння того, як Небесний Батько відповідає на їхні молитви, прочитайте вголос Учення і Завіти 88:64–65. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, що обіцяє нам Спаситель, якщо ми молимося Батькові в Його імʼя?
Чого в цих віршах навчає Спаситель про те, як Небесний Батько відповідає на наші молитви? (Допоможіть студентам визначити наступний принцип: Небесний Батько відповідає на наші молитви так, як Він знає, що це є найкращим для нас. Напишіть цей принцип на дошці).
Щоб допомогти студентам зрозуміти цей принцип, ви можете роздати їм копії вказаного далі висловлювання старійшини Річарда Г. Скотта, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос це висловлювання, а клас нехай слідкує за текстом і визначить, що нам необхідно робити, коли Небесний Батько відповідає на молитву не так, як ми сподівались чи надіялись.
Зображення
Старійшина Річард Г. Скотт
“Буває важко, коли на щиру молитву про те, чого ви прагнете усім серцем, приходить не та відповідь, якої б вам хотілось. Важко зрозуміти, чому виявлення глибокої і щирої віри, основаної на праведному житті, не приносить бажаного результату. … Інколи важко побачити, що буде найкращим або доцільним для вас у майбутньому. Життя стане легшим, коли ви визнаєте, що всі діяння Бога у вашому житті спрямовані на ваше вічне благо” (“Застосування божественного дару молитви” Ensign або Ліягона, трав. 2007, с. 9).
Можете запропонувати кільком студентам розказати про випадки, коли Небесний Батько відповів на їхні молитви найкращим для них чином. Ви також можете поділитися власним досвідом.
Поясніть, що з Учень і Завітів 88:66 ми дізнаємося, що один із способів, в які Бог спілкується з нами,—це є “немовби голос Того, Хто волає у пустині”. Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 88:66 і знайти, як Божий голос доходить до нас.
Як, відповідно до цього вірша, голос Бога схожий на “голос Того, Хто волає у пустині”?
Коли ви відчували, що Бог був близько до вас, хоч ви й не бачили Його?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 88:67–69. Нехай клас слідкує за текстом і знайде, як ще ми можемо наближатися до Господа. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Напишіть на дошці таке незакінчене речення: Якщо моє око буде єдиноспрямованим до Божої слави, то …
Попросіть студентів закінчити це речення, використовуючи те, про що вони дізналися з вірша 67. Це речення може читатися так: Якщо моє око буде єдиноспрямованим до Божої слави, то мене буде сповнено світлом. Ви можете запропонувати студентам позначити цей принцип, коли він зустрінеться їм в Ученні і Завітах 88:67).
Що, на вашу думку, означає для вашого ока бути “єдиноспрямованим до [Господньої] слави”? (Коли студенти будуть відповідати на це запитання, вони можуть наводити різні конкретні приклади. Переконайтеся, чи ясно їм, що в загальному розумінні ця фраза означає бути цілковито відданими роботі й цілям Бога).
Подумайте про знайомих вам людей, які, здається, сповнені Господнім світлом. Як саме ви помічаєте це світло в них?
Що, відповідно до вірша 68, потрібно нам робити, щоб наш розум був єдиноспрямованим до Бога? (Ви можете пояснити, що фраза “освятіть себе” означає, що нам потрібно звільнитися й очиститися від гріха. Ми стаємо освяченими завдяки Спокуті Ісуса Христа та впливу Святого Духа, коли каємось у своїх гріхах, отримуємо обряди священства і дотримуємося своїх завітів).
Попросіть студентів знову прочитати доктрини і принципи, які ви написали на дошці. Попросіть їх уявити, що вони дивляться на зірки з другом чи подругою, які відчувають, що Бог не знає про них. Нехай студенти напишуть у зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань, що б вони сказали цьому другу чи цій подрузі, використавши принципи, написані на дошці. Дайте студентам достатньо часу і запропонуйте кільком з них поділитися тим, що вони написали. Ви можете закінчити, прочитавши наведені далі слова президента Дітера Ф. Ухтдорфа, з Першого Президентства. Ви також можете поділитися свідченням про вплив Бога у вашому житті, коли ви стараєтеся наблизитися до Нього.
Зображення
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
“Мої дорогі брати і сестри, … трапляється, що ми відчуваємо: ми—неважливі, непримітні, самотні або забуті. І все ж пам’ятайте: ви—важливі для Нього!
Бог бачить в вас не лише смертну істоту на маленькій планеті, яка живе короткий вік—Він бачить вас Своїм дитям. Він бачить вас як істоту, якою ви можете і призначені стати. Він хоче, аби ви знали: ви важливі для Нього” (“Ви—важливі для Нього”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 22).
Президент Дітер Ф. Ухтдорф, з Першого Президентства, навчав, що коли ми наближаємося до Бога, то наші душі будуть сповнюватися світлом:
Зображення
Президент Дітер Ф. Ухтдорф
“Коли ми наближуємося до Небесного Батька, то стаємо більш святими. А коли ми стаємо більш святими, то долаємо невірʼя і наша душа сповнюється Його благословенним світлом. Коли в наше життя приходить це божественне світло, воно виводить нас із темряви і веде до більшого світла. Ще більше світло веде до невимовного священнослужіння Святого Духа і завіса між небесами і землею може стати тонкою” (“Любов Бога”, Ensign або Ліягона, лист. 2009, сс. 23–24).
Старійшина Дж. Томас Фʼянс, сімдесятник, пояснив, що означає освятити себе:
Зображення
Старійшина Дж. Томас Фʼянс
“Завдяки вивченню Писань ми отримуємо подальшу настанову стосовно того, як наближатися до Господа: “Освятіть себе, щоб ваш розум став єдиноспрямованим до Бога, і прийдуть дні, коли ви побачите Його; бо Він відкриє Своє обличчя вам, і це буде у Його належний час, і Його належним шляхом, і за Його власною волею”. (УЗ 88:68, курсив додано). Освятити означає зробити щось або когось святим або священним—звільнити від гріха, очистити. Це ми робимо, щоб бути у злагоді з Його Духом.
Нам дається провідний принцип, який постійно нагадує нам, як ми можемо залишатися вільними від гріха і мати Його Дух з нами. Ми чуємо його щоразу, коли приймаємо причастя. Уважно прислухайтесь до слів: “О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в імʼя Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб для душ усіх тих, хто причащається ним; щоб вони могли їсти в памʼять тіла Твого Сина, і свідчити перед Тобою, о Боже, Вічний Батьку, що вони бажають узяти на себе імʼя Твого Сина і завжди памʼятати Його, і дотримуватися Його заповідей, які Він дав їм, щоб Його Дух міг завжди бути з ними” (Мороній 4:3; також УЗ 20:77; курсив додано)”. (“Draw Near unto Me”, Ensign, Nov. 1985, 90).