У грудні 1830 р. Господь наказав святим збиратися в Огайо (див. УЗ 37:3). У січні 1831 р. Він пообіцяв, що вони отримають Його закон (див. УЗ 38:32). 9 лютого 1831 р., невдовзі після прибуття в Кертленд, 12 старійшин Церкви зібралися разом і об’єдналися в молитві, як наказав їм Господь (див. УЗ 41:2–3). З цієї причини Джозеф Сміт отримав одкровення, яке зараз міститься в Ученні і Завітах 42:1–73. Подальші настанови він отримав 23 лютого (див. УЗ 42:74–93). Разом ці одкровення відомі як: “закон Церкви” (УЗ 42, вступ до розділу). Учення і Завіти 42 буде розділене на три уроки. Цей урок охоплює вірші 1–29, в яких надані настанови щодо навчання євангелії і викладені основні закони поведінки членів Церкви.
Господь закликає старійшин навчати євангелії і будувати Його Церкву
Вгорі дошки напишіть: Закони і Заповіді.
Нижче напишіть наступні слова:
Обмеження Благословення Тягар Незручність Дар Межі Нагорода
Почніть, попросивши студентів подумати про те, які слова на дошці вони можуть вибрати, щоб описати закони і заповіді. Попросіть кількох студентів назвати слово або слова, які вони вибрали, і пояснити, чому. Коли студенти поділяться своїми думками, поставте такі запитання:
Чому іноді може бути важко виконувати заповіді?
Чому деякі люди можуть відчувати, що закони і заповіді—це дар або благословення?
Нагадайте студентам, що після того, як Господь наказав святим зі штату Нью-Йорк переселитися в Огайо, Він пообіцяв, що коли вони будуть там, Він дасть їм Свій закон (див. УЗ 38:32). Більшість святих в Нью-Йорку послухалися наказу зібратися в Огайо. Коли дехто з них прибув у Кертленд, 12 старійшин зустрілися з пророком Джозефом Смітом і звернулися до Господа. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:1–3. Попросіть клас прослідкувати і знайти причину, чому саме зібралися старійшини.
Чому старійшини зібралися в цей час? (Господь наказав їм зібратися разом, щоб отримати Його закон).
Підсумуйте Учення і Завіти 42:4–10, пояснивши, що Господь настановив старійшин іти по двоє в якості місіонерів, щоб поширювати євангелію і будувати Церкву в кожному краї, до якого їх було покликано, доки всіх людей не буде закликано зібратися як один.
Попросіть студентів уявити, що вони сидять у каплиці й чекають на початок причасних зборів. Члени єпископату або президентства філії затрималися і ще не прийшли. Хтось із зібрання підводиться і пояснює, що він хотів би дати кілька покликань і викласти деякі нові вчення, які було відкрито йому.
Як би ви відреагували на цю ситуацію? Чому?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:11 і попросіть клас знайти, хто, за словами Господа, вповноважений навчати і розбудовувати Його Церкву.
Хто, за словами Господа, вповноважений навчати і розбудовувати Його Церкву? (Студенти мають назвати наступний принцип: Ті, хто навчає і розбудовує Церкву, повинні бути покликані Богом і висвячені або рукопокладені вповноваженими провідниками Церкви).
Відповідно до вірша 11 Церква має знати про покликання тих, кого було покликано навчати євангелії. Як члени Церкви сьогодні дізнаються про те, що людина отримала покликання в приході або в колі, і її буде рукопокладено або висвячено провідниками Церкви? (Імена тих, кого покликано, представляються членам Церкви для підтримки голосуванням. Цей принцип відомий як—принцип загальної згоди. Див. УЗ 26:2).
Як процес підтримки провідників і вчителів Церкви може захистити Церкву і її членів? (Підтримка провідників Церкви допомагає нам знати, кого було покликано керувати й навчати в Церкві. Це також може допомогти уникнути того, що хтось візьме на себе обов’язки, які йому не було призначено і виконувати які він не має повноваження).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:12–13. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти обов’язки, які були надані тим людям, які навчають і керують в Церкві, у тому числі й місіонерам повного дня.
Відповідно до цих віршів, які обов’язки Господь дає тим, Кого Він покликає навчати або керувати в Церкві?
Чому, на вашу думку, вчителям і провідникам важливо навчати принципам євангелії, які знаходяться в Писаннях?
Як ви були благословенні, коли ваші вчителі або провідники, жили за вченнями і принципами, яких навчали?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 42:13 і знайти, що саме має спрямовувати нас, коли ми навчаємо євангелії інших. Коли студенти розкажуть, що вони знайшли, попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:14. Попросіть решту класу прослідкувати за текстом і знайти, що ті, хто навчає євангелії, мусять зробити, щоб отримати вплив Духа.
Як нам отримати вплив Духа, Який допомагатиме нам навчати євангелії інших людей? (Якщо ми молимося з вірою, то можемо отримати Духа, Який допомагатиме нам навчати інших. Ви можете запропонувати студентам позначити слова у вірші 14, які навчають цьому принципу. Зазначте, що, крім моління з вірою, нам потрібно бути гідними отримати Духа).
Попросіть когось зі студентів прочитати наведене далі висловлювання старійшини Джеффрі Р. Холланда, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів:
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“В Писаннях сказано: “Дух буде дано вам молитвою віри; і якщо ви не отримаєте Духа, ви не будете навчати” (УЗ 42:14). Ці слова не просто навчають, що ви не навчатимете, що ви не зможете навчати або що ваше навчання буде низькопробним. Ні, вони набагато сильніші. Тут дієслово вжито в наказовій формі. “Ви не будете навчати”. Якщо скоротити фразу до Не вчи!, то отримаємо мову з гори Сінай. Це заповідь”, (“Навчаючи, проповідуючи, зцілюючи”, Ліягона, січ. 2003, с. 21).
Відповідно до Учення і Завітів 42:14 та слів старійшини Холланда, хто має бути справжнім учителем в кожному церковному класі? (Дух).
Назвіть кілька способів, як студенти можуть допомагати навчати Духом?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:16–17. Попросіть клас прослідкувати і знайти роль Святого Духа. Перед тим як студент почне читати, корисно буде нагадати студентам, що слово Утішитель, яке використовується в цих віршах, є ще одним іменем Святого Духа.
Відповідно до 17-го вірша, що знає і робить Святий Дух? (Ви можете запропонувати студентам позначити таку доктрину в їхніх Писаннях: Святий Дух знає все і свідчить про Батька і про Сина).
Виходячи з цієї доктрини, чому нам важливо мати Святого Духа, коли ми навчаємо євангелії?
Як Святий Дух може допомагати тим, кого ви навчаєте, коли Він з вами?
Попросіть студентів подумати про наступні запитання (ви можете записати їх на дошці до початку уроку або підготувати їх як роздатковий матеріал):
Коли ви відчували силу і вплив Святого Духа, навчаючи про євангелію (ділячись нею, пояснюючи її або свідчачи про неї)?
Коли ви відчували, що Святий Дух свідчить вам про Небесного Батька та Ісуса Христа?
Коли пройде достатньо часу, попросіть кількох студентів вибрати одне запитання і поділитися з класом своїм досвідом. Ви можете додати своє свідчення про життєво важливу роль, яку відіграє Дух у навчанні і вивченні євангелії.
Поясніть, що у цьому одкровенні Господь відкрив закони і заповіді, які стосуються всіх членів Церкви. Поділіть студентів на групи по троє або по шестеро. Призначте кожному студенту одне або два посилання на Писання, перелічені на дошці, і поясніть, що кожен уривок містить настанови Господа стосовно конкретної заповіді. Попросіть студентів опрацювати призначені їм уривки, а потім використати план, наведений нижче, щоб підготуватися навчати їхню групу тому, що вони виявили. (Ви можете показати план на дошці або підготувати його як роздатковий матеріал. Ви можете заохотити студентів скористатися брошурою Заради зміцнення молоді або Путівником по Писаннях, щоб отримати додаткову допомогу. Якщо ваш клас достатньо маленький, ви можете запросити студентів навчати весь клас, а не лише їхні групи).
Запросіть члена вашої групи прочитати вголос призначений уривок з Писань. Ви можете запропонувати студентам позначити заповідь чи закон, які вони знайдуть у цьому уривку.
Визначте доктрину або принцип, які ми можемо дізнатися з цих віршів.
Поясніть, чому, за вашими відчуттями, ця заповідь є важливою, і як наш послух їй може вплинути на наше духовне благополуччя.
Поділіться ідеєю про те, що всі ми можемо робити, щоб більш повно виконувати цю заповідь (або захищати, щоб не порушити її). Ви також можете запросити решту вашої групи поділитися їхніми ідеями.
Впевніться, що ви надасте студентам достатньо часу на підготовку й навчання їхніх груп після цього. При потребі, коли студенти навчатимуть одне одного, пересувайтеся по класу й допомагайте студентам і підтримуйте їх.
Коли студенти закінчать навчати свої групи, напишіть на дошці таке незавершене речення: Служачи Богу і виконуючи Його заповіді, ми показуємо …
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:29. Попросіть клас прослідкувати, шукаючи слова або фрази, які доповнюють цей принцип. Попросіть когось зі студентів доповнити пробіл на дошці, щоб твердження було подібним до наступного принципа: Служачи Богові і виконуючи Його заповіді, ми показуємо нашу любов до Бога. (Ви можете запропонувати студентам позначити цей принцип в їхніх Писаннях).
Як виконання Божих законів і заповідей показує нашу любов до Нього?
Як виконання заповідей наблизило вас до Господа?
Запропонуйте студентам подумати про їхнє ставлення до законів і заповідей Господа. Попросіть їх вибрати одну заповідь, яку вони прагнутимуть виконувати більш повно, щоб якось виявити свою любов до Небесного Батька і Спасителя. Завершіть, поділившись тим, як виконання заповідей зміцнило ваші стосунки з Господом.
Коментарі та довідковий матеріал
Учення і Завіти 42:4–7. Можливості бути місіонерами для молодих чоловіків і молодих жінок
Президент Томас С. Монсон наголосив на заповіді Господа про те, що старійшини мають проповідувати євангелію. Він також пояснив роль сестер у місіонерській роботі:
Зображення
Президент Томас С. Монсон
“По-перше, вам, молоді чоловіки з Ааронового священства, і вам, молоді чоловіки, які стають старійшинами, я повторюю те, про що пророки вже довго навчали: кожний гідний, здатний до служіння молодий чоловік повинен підготуватися, щоб служити на місії. Місіонерське служіння є обов’язком священства, виконання якого Господь чекає від нас, кому було так багато дано. Молоді чоловіки, я закликаю вас готуватися до місіонерського служіння. Тримайте себе в чистоті й непорочності, будьте гідними представляти Господа. Стежте за своїм здоров’ям і набирайтеся сил. Вивчайте Писання. Де це можливо, беріть участь в семінарії чи інституті релігії. Ознайомтеся з місіонерським посібником Проповідуйте Мою євангелію.
Слово до вас, молоді сестри: хоч на вас і не лежить такий самий обов’язок священства, як на молодих чоловіках,—служити на місії повного дня, ви також робите цінний внесок як місіонерки і ми раді вашому служінню” (“Коли ми знову зустрічаємося разом”, Ensign або Ліягона, лист. 2010, сс. 5–6).
Президент Бойд К. Пекер, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив одну причину, чому важливо підтримувати тих, кого покликано на посади в Церкві:
Зображення
Президент Бойд К. Пекер
“Ця дія завжди має місце при покликанні або звільненні з покликання провідників чи учителів, а також при реорганізації у колі, приході, кворумі чи допоміжній організації (див. УЗ 124:123, 144; див. також УЗ 20:65–67; 26:2). Вона притаманна тільки Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Ми завжди знаємо, хто покликається вести або навчати, і маємо нагоду підтримати або заперечити рішення. Це не людська вигадка, адже так було встановлено в одкровеннях … ([див.] УЗ 42:11). Таким чином, Церква захищається від самозванців, які хотіли б перебрати контроль над кворумом, приходом, колом або Церквою” (“Слабкі і прості цієї Церкви”, Ensign або Ліягона, лист. 2007, с. 6).
“Люби свою дружину усім своїм серцем і припадай до неї і більше ні до кого” (УЗ 42:22). Наскільки мені відомо, в усіх Писаннях нам наказано любити всім своїм серцем ще тільки одне—Самого Бога. Подумайте, що це означає!
Така любов може бути виявлена до вашої дружини багатьма шляхами. У першу чергу: ніщо, крім Самого Бога, не ставиться у вашому житті вище за дружину—ні робота, ні відпочинок, ні хобі. Ваша дружина—це ваша безцінна, вічна помічниця—ваш супутник.
Що означає любити когось усім вашим серцем? Це означає любити всіма вашими почуттями і з усією вашою відданістю. Справді, якщо ви любите свою дружину всім своїм серцем, то ви не можете принижувати, критикувати її, шукати в ній вади чи ображати її словами, сердитися на неї чи погано поводитися з нею.
Що означає “припасти до неї”? Це означає залишатися близько до неї, бути вірним і відданим їй, спілкуватися з нею і виявляти до неї вашу любов” (“Учення Президентів Церкви: Езра Тефт Бенсон”, с. 197).
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав такі слова стосовно любові і пристрасті або хтивості:
Зображення
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
“Чому хтивість є таким “смертним” гріхом? Крім того, що її вплив примушує Духа покидати наші душі, я думаю, що вона є гріхом, оскільки оскверняє найвищі і найсвятіші стосунки, які Бог дає нам у смертному житті,—любов чоловіка і жінки одне до одного та бажання пари привести дітей в сім’ю, яка існуватиме вічно. Хтось сказав, що уявлення про істинну любов невід’ємне від уявлення про її вічність. Істинна любов триває. А хтивість змінюється із швидкістю перегортання порнографічної сторінки або погляду на наступний об’єкт потенційного задоволення, чоловіка чи жінку. Ті, хто має істинну любов, цілковито захоплюються нею, як я сестрою Холланд; вони сповіщають про це з дахів будинків. А хтивість характеризується почуттям сорому і обережністю, і супроводжується нестримним бажанням приховати її—чим пізніше і темніше, тим краще, а на дверях мають бути подвійні замки, про всяк випадок. Любов спонукає нас інстинктивно звертатися до Бога та інших людей. З іншого боку, хтивість є якою завгодно, але не благочестивою, і прославляє потурання власним бажанням. Любов супроводжується щедрими руками і щирим серцем; хтивість же несе лише невгамовні бажання.
Це лише деякі з причин того, чому спотворення істинного значення любові—чи в уяві, чи з іншою людиною—є настільки руйнівним. Воно руйнує те, що майже настільки ж важливе, як і віра в Бога—тобто віру в тих, кого ми любимо. Це руйнує основи довіри, на яких будується теперішня—чи майбутня—любов, і коли ця довіра втрачається, то знадобиться багато часу на її відновлення. Якщо ця проблема широко розповсюдиться—на особистому рівні серед членів сім’ї, чи на публічному рівні серед обраних політиків, бізнесменів, знаменитостей та відомих спортсменів, то досить скоро каркас, який підтримує морально відповідальні суспільства, впаде’” (“Не впускати ворога душі моєї”, Ensign або Ліягона, трав. 2010, сс. 44–45).
