8 серпня 1831 р. Джозеф Сміт і кілька старійшин підготувалися залишити місто Індепенденс, шт. Міссурі, і повернутися до шт. Огайо. Господь настановив старійшин проповідувати євангелію під час подорожі. Ця настанова зараз записана в Ученні і Завітах 60. На третій день їхньої мандрівки ця група потрапила у небезпечне становище на річці Міссурі. Протягом наступних двох днів, 12 і 13 серпня, пророк Джозеф Сміт отримав від Господа два одкровення. Ці одкровення зараз записані в Ученні і Завітах 61 і 62. У них містяться слова настанов, застереження, втішення і підтримки.
Господь наказує старійшинам проповідувати євангелію під час подорожі зі шт. Міссурі у шт. Огайо
Перед уроком напишіть на дошці таке запитання: Чи можете ви пригадати час, коли вагалися сказати іншим про свої вірування, або не хотіли ділитися своїм свідченням про євангелію?
Розпочніть урок, попросивши студентів обміркувати запитання на дошці. Коли студенти обмірковуватимуть його, ви можете поділитись власною відповіддю на це запитання, розповівши випадок зі свого життя.
Розкажіть, що група старійшин прибула зі шт. Огайо, щоб узяти участь в освяченні землі і храмової ділянки в місті Індепенденс, шт. Міссурі. Господь наказав їм проповідувати євангелію іншим під час подорожі до шт. Міссурі (див. УЗ 52:9–10). В Ученні і Завітах 60 містяться слова Господа, звернені до кількох з цих старійшин, які готувалися повернутися до Огайо. Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 60:1–2 і пошукати, чому Господь був незадоволений кількома цими старійшинами.
Чому Господь був незадоволений кількома з цих старійшин? (Він сказав: “Вони не хочуть відкривати вуст своїх, але ховають свій талант, який Я дав їм”. Іншими словами, вони не ділилися своїми свідченнями про євангелію).
Відповідно до Учення і Завітів 60:2, чому деякі старійшини не ділилися своїми свідченнями?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 60:3. Попросіть клас прослідкувати і визначити, що може статися, якщо ми не ділимося нашими свідченнями.
Що може статися, якщо ми не ділимося нашим свідченням? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Ми можемо втратити своє свідчення, якщо не ділимося ним.
Чому, на вашу думку, нам потрібно ділитися своїм свідченням, щоб воно залишилося з нами? Коли ви відчули, що ваше свідчення стало сильнішим завдяки тому, що ви поділилися ним?
Запросіть студентів ділитися їхніми свідченнями, коли у них випадатиме така нагода. Підсумуйте решту Учення і Завітів 60, пояснивши, що Господь наказав цим старійшинам проголошувати євангелію, коли вони повертатимуться в Огайо.
Господь надає скерування Джозефу Сміту та іншим старійшинам стосовно їхньої подорожі до шт. Огайо.
Попросіть студентів подумати про час, коли вони переживали за свою безпеку і відчули, що Господь захистив їх. Поясніть, що 11 серпня 1831 р. пророк Джозеф Сміт і десять старійшин побачили, що перебувають у небезпеці під час подорожі в каное сильними течіями річки Міссурі. Джозеф Сміт пригадував, що на третій день подорожі “багато небезпек, які є дуже звичайними в західних водах, проявили себе; і коли ми отаборилися на березі річки, … брат [Уільям В.] Фелпс у відкритому видінні при денному світлі бачив згубника в його найжахливішій силі, який носився на поверхні вод; інші чули шум, але не бачили видіння” (in History of the Church, 1:203). Перед цим видінням “серед братів виникли деякі непорозуміння і недобрі почуття” (B. H. Roberts, A Comprehensive History of the Church, 1:262–263). Того вечора брати обговорили свої труднощі і більшість з них змогли вибачити одне одного. Наступного ранку Джозеф Сміт помолився і отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 61.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 61:2, 20, 36–37. Попросіть клас слідкувати і знайти слова та фрази, які могли втішити цих старійшин.
Які, знайдені вами слова або фрази, можуть втішити цих старійшин? (Коли студенти відповідатимуть, ви можете попросити їх пояснити, як можуть втішати згадані ними слова або фрази).
Поясніть, що в цьому одкровенні Господь навчав, що численні знищення траплятимуться на водах в останні дні (див. УЗ 61:5, 14–19). Господь також говорив про Свою владу. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 61:1. Попросіть клас прослідкувати за текстом і знайти, чого Господь навчає стосовно Своєї влади.
Як Господь описує Свою владу в цьому вірші? (Коли студенти дадуть відповіді, напишіть на дошці таку доктрину: Господь має всю владу).
Ви можете зазначити, що оскільки Уільям В. Фелпс у видінні бачив згубника на водах, дехто припустив, що Сатана має владу над водами. Однак в Ученні і Завітах 61:1 стверджується, що Господь має всю владу—у тому числі й владу над водами.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 61:6, 10. Попросіть клас прослідкувати за текстом і знайти фрази, які могли б допомогти старійшинам більше оцінити владу Господа. Попросіть студентів розповісти про те, що вони знайшли, а потім допишіть речення на дошці, щоб воно звучало так: Господь має всю владу і здатний оберігати нас.
Які випадки з вашого досвіду зміцнили ваше свідчення про владу Господа і про Його здатність захищати нас від лиха?
Ви можете підсумувати решту Учення і Завітів 61, пояснивши, що Господь дав додаткові настанови, щоб скерувати повернення цих старійшин в Огайо.
Господь схвалює вірність групи старійшин, які мандрували до міста Індепенденс, шт. Міссурі
Напишіть на дошці такі запитання:
Якого кольору сорочку я маю одягнути сьогодні?
Чи маю я йти до Церкви в неділю?
Чи маю я служити на місії? Якщо так, то коли?
Якщо мама пропонує приготувати мою улюблену страву, що мені вибрати?
З ким мені піти на побачення? Де ми пообідаємо під час побачення?
Попросіть студентів подумати, які з цих запитань можуть бути найбільш важливими для Господа.
Поясніть, що Господь настановляв старійшин, які мандрували зі шт. Міссурі до шт. Огайо, Він допоміг їм зрозуміти, що деякі рішення, які їм потрібно було зробити, значили для Нього більше, ніж інші. Закличте студентів знайти в Ученні і Завітах 62 принципи, які можуть скеровувати їх під час прийняття рішень.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 62:1–3. Запропонуйте класу слідкувати, шукаючи фрази, які доводять, що зусилля старійшин у проповідуванні євангелії, були важливими для Господа.
Які фрази ви знайшли? Як ці фрази доводять, що Господь відчував стосовно зусиль цих місіонерів?
Щоб допомогти студентам розглянути приклади того, що мало значення для Господа, і того, що—ні, перемалюйте на дошку наведену далі таблицю або підготуйте її в якості роздаткового матеріалу. Не вказуйте інформацію, наведену в дужках. Залежно від потреб ваших студентів, попросіть їх виконати цей захід індивідуально або з напарниками. Або ж ви можете виконати цей захід всім класом.
(Що старійшини будуть вірними, свідчитимуть про євангелію і допомагатимуть збирати святих)
(Чи мандруватимуть старійшини всі разом, або по двоє; чи їхатимуть старійшини верхи на конях або на мулах, або на колісницях)
Коли студенти заповнять таблицю, поставте їм вказані далі запитання:
Яку різницю ви помітили між тим, що мало значення для Господа, і тим, що не мало?
Яким чином цей зразок може скеровувати вас під час прийняття рішень?
Поясніть, що Учення і Завіти 62:8 навчають принципу, який може скеровувати нас під час прийняття рішень. Попросіть студентів подумки прочитати цей вірш і знайти цей принцип. Після цього попросіть їх розповісти про те, що вони знайшли. Вони можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Коли ми приймаємо рішення, то маємо покладатися на власний розсуд та на скерування від Духа. Ви можете запросити студентів написати цей принцип їхніми власними словами у своїх Писаннях.
Як ви вважаєте, чому під час прийняття рішень важливо покладатися як на власний розсуд, так і на вказівки Духа?
Коли ви приймали рішення, основуючись на своєму власному розсуді і на вказівках Духа? Які благословення ви отримали за це?
Свідчіть про істини, які ви обговорювали на цьому уроці. Попросіть студентів подумати, як вони можуть діяти відповідно до істин, про які дізнались, вивчаючи Учення і Завіти 60–62. Ви можете попросити одного або двох студентів розповісти, як вони планують діяти відповідно до однієї з цих істин.
Слова Господа в Ученні і Завітах 61:5–19 не забороняють святим останніх днів мандрувати або плисти водами. Описуючи прокляття вод в останні дні, Господь міг посилатися на уривки в книзі Об’явлення, в якій апостол Іван описує знищення, які відбуватимуться на водах перед Другим пришестям Ісуса Христа (див. Об’явлення 8:8–11; 16:2–6). В Ученні і Завітах 61 Господь говорить конкретно про небезпеку “цих вод”, маючи на увазі річку Міссурі (див. УЗ 61:5, 18). Президент Джозеф Філдінг Сміт розповів про шкоду, яку заподіяла річка Міссурі:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Щодо річок Міссурі та Міссісіпі, то рік від року ми бачили великі знищення на них і через них. Мільйони й мільйони доларів майже щорічно втрачалися через ці великі потоки вод, які виходили зі своїх берегів. Багато хто втратив своє життя під час цих повеней, коли вони заводнювали землю, і, навіть в їхніх, на вигляд, спокійних або повільних потоках, можуть виникати бурі, що несуть знищення. Істинно, слово Господа виповнилося і виповнюється щодо цих вод” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:224).
Коли Джозеф Сміт та інші мандрували на схід в Огайо, вони зустріли чотирьох старійшин, які подорожували на захід, до міста Індепенденс, шт. Міссурі. Один з цих старійшин, Джон Мардок, захворів, коли проповідував євангелію під час подорожі зі шт. Огайо. Джон і його напарник, Гайрум Сміт, зупинились в Черітоні, шт. Міссурі, очікуючи на видужання Джона. Там вони зустріли двох інших старійшин, Девіда Уітмера і Харві Вітлока, які також були вірні заповіді проповідувати євангелію на шляху в Міссурі. Коли ці чотири старійшини зустріли Джозефа Сміта в Черітоні і отримали настанови Господа, які записані в Ученні і Завітах 62, вони зібрали свої гроші і купили коня, що полегшило подорож Джона Мардока до Сіону.