Коли Джозеф Сміт прибув у Кертленд, шт. Огайо, то побачив, що “певні дивні уявлення й лжедухи просочилися серед” деяких святих. Він почав навчати “застережливо і … з мудрістю”, щоб усунути це (див. History of the Church, 1:146). Старійшина Парлі П. Пратт повернувся з місії і спостерігав подібну поведінку у філіях Церкви поза Кертлендом. Він та інші старійшини пішли до Джозефа Сміта, щоб отримати скерування (див. History of the Church, 1:170). У травні 1831 р. пророк запитав у Господа і отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 50. У цьому одкровенні Господь настановляв святих навчати євангелії Духом істини і приймати її так само.
Господь застерігає старійшин Церкви стосовно лжедухів
Попросіть студентів уявити, що вони прийшли на причасні збори, під час яких деякі дорослі члени Церкви стоять на лавках і щось гучно говорять, а інші качаються по підлозі.
Що б ви відчували? Що, на вашу думку, сталося б з Духом у таких ситуаціях? (Переконайтеся, що це обговорення не переросте в критику тих віросповідань, де люди практикують такі дії).
Поясніть, що коли Джозеф Сміт прибув у Кертленд вперше, то побачив, що деякі святі були обмануті за той час, поки вони були практично без провідництва. В результаті цього “певні дивні уявлення й лжедухи просочилися серед” них (History of the Church, 1:146). Нові члени Церкви в Кертленді запровадили у свої збори з поклоніння практику, яка була дивною, гучною і бентежила. Ці дії зворушували почуття людей, однак не напучували. Деякі старійшини Церкви не розуміли того, що відбувається, тож вони попросили у пророка поради. Він запитав у Господа і отримав одкровення, яке б мало допомагати святим настановляти одне одного під час викладання євангельських істин і навчання їм.
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 50:1–3. Попросіть решту класу прослідкувати за текстом і знайти джерело цього впливу серед святих.
Яким було джерело цього впливу?
Відповідно до 3-го вірша, чому Сатана хотів ошукати святих?
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 50:4–9 і пошукати, про що Господь застерігав деяких людей з членів Церкви в Огайо.
Якими словами Господь описав деяких членів Церкви цього разу?
Що означає—лицемір? Яким чином лицемірство надає сили супротивнику?
Що, за словами Господа, станеться з лицемірами? (Див. УЗ 50:6, 8).
Носіїв священства настановлено, як навчати Духом і навчатися через Нього
Напишіть на дошці такі запитання:
Що потрібно, аби бути ефективним учителем євангелії?
Що потрібно, аби ефективно вивчати євангелію?
Попросіть студентів відповісти на ці запитання. Запишіть висловлені ними основні ідеї під кожним запитанням. Після цього поділіть клас на дві групи. Попросіть одну групу подумки прочитати Учення і Завіти 50:13–20 і знайти відповіді на перше запитання. Попросіть іншу групу подумки прочитати Учення і Завіти 50:13–20 і знайти відповіді на друге запитання. Надавши студентам достатньо для цього часу, попросіть кількох з них поділитися знайденим.
Який елемент навчання і вивчення євангелії повторюється в цих віршах? (Потреба мати Духа).
Які ролі Святого Духа згадуються в Ученні і Завітах 50:14? (Студенти мають сказати, що Святий Дух є Утішителем і що Святий Дух навчає істині).
Що, на вашу думку, означає навчати євангелії “Духом”? (УЗ 50:14). Що, на вашу думку, означає навчати “якимось іншим шляхом”? (УЗ 50:17).
Попросіть студентів подумати про їхні можливості навчати євангелії. Вони можуть згадати навчання вдома, зі своїми друзями, під час семінарії, в церкві або в якості домашніх учителів. Запропонуйте кільком студентам розповісти про випадки, коли вони відчували, як Дух скеровує їх в навчанні євангелії або в той час, коли вони ділилися своїм свідченням.
Що, на вашу думку, означає фраза: “Сприймає слово істини … Духом істини”? (УЗ 50:19). Що, на вашу думку, означає сприйняти Його “якимось іншим шляхом”? (УЗ 50:19).
Що ви можете робити, аби краще сприйняти євангелію, коли їй навчають Духом?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос наступну історію, яку розповів старійшина Джек Х. Гоаслінд, сімдесятник. Попросіть клас послухати думки про те, як ми можемо краще сприймати слово істини Духом.
Зображення
Старійшина Джек Х. Гоаслінд
“Хто з вас приймав положення людини, яка нудьгує під час причасних зборів? Ви знаєте це положення: людина сидить, нахилившись вперед, підборіддя підперте руками, лікті на колінах, байдужий погляд у підлогу. Чи не спадало вам на думку те, що це ваш вибір, будуть збори цікавими або ні? …
Президент Спенсер В. Кімбол сказав, що поклоніння—“це індивідуальна відповідальність і незалежно від того, що було сказано з подіуму, якщо людина бажає поклонятися Господу в дусі та істині, вона може зробити це. … Якщо богослужіння здається вам невдалим, то це ваша невдача. Ніхто не може поклонятися за вас; ви мусите уповати на Господа самостійно”. (Ensign, Jan. 1978, p. 5).
“Один молодий чоловік описав, як він вперше відчув Дух поклоніння. Будучи носієм Ааронового священства, він був не дуже активним у ті роки. Коли він відвідував причасні збори, то зазвичай сидів позаду з групою своїх друзів і зовсім не був зразком благоговіння. Однак, якось він трохи спізнився і біля друзів вже не було вільного місця. Він сів один і вперше у своєму житті закривав очі під час молитов, співав гімни, слухав причасні молитви і тих, хто виступав. Приблизно посеред виступу першого промовця він відчув, що з його очей течуть сльози. Дещо збентежений він обережно поглянув навколо; здавалося, що більше ні у кого не було сліз в очах. Він не був упевнений у тому, що відбувається з ним, але цей випадок змінив його життя. Саме під час тих зборів він справді почав духовно готуватися до своєї місії. Він щось відчував і, на щастя, діяв за цими відчуттями, а отже, й зміцнив їх” (“Yagottawanna”, Ensign, May 1991, 46).
Запропонуйте студентам поділитися тим, що саме в цій історії справило на них враження. Вислухавши кількох з них, ви можете запропонувати їм написати один конкретний спосіб, як вони можуть вдосконалитися у своїх зусиллях навчатися Духом.
Попросіть студентів подумати, як вони можуть визначити, чи навчають і чи навчаються вони Духом. Потім попросіть когось із студентів прочитати вголос Учення і Завіти 50:21–22 і попросіть клас знайти настанову Господа, як саме це зробити.
Що відбувається, коли ми навчаємо і навчаємося Духом?
Що, на вашу думку, означає напучуватися і звеселятися разом? Коли ви мали такі почуття?
Як би ви підсумували вчення Господа в Ученні і Завітах 50:13–22? (Студенти мають визначити такий принцип: Коли ми навчаємо і навчаємося Духом, то розуміємо одне одного і напучуємося й звеселяємося разом. Напишіть цей принцип на дошці).
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 50:23–25. Попросіть їх знайти різницю між тим, що відбувається, коли люди навчають Духом і тим, що відбувається, коли люди навчаються і навчають “якимось іншим шляхом” (УЗ 50:17). Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли.
Як Господь описав навчання, яке не напучує?
Як Господь описав навчання, яке “від Бога”? (УЗ 50:24). Як, за Його словами, ми будемо благословенні, коли сприймаємо таке навчання?
Яка доктрина викладається в цих віршах? (Студенти мають визначити таке вчення: Те, що йде від Бога, просвітлює й напучує, а те, що не від Бога, збентежує й сповнює темрявою. Напишіть цю істину на дошці).
Коли ви відчували, що те, що ви чули, бачили або переживали, було не від Бога? Як Дух допоміг вам зрозуміти це?
Поясніть студентам, що вони чутимуть і бачитимуть послання, метою яких буде послабити їхню віру. Принципи, яким вони навчаються сьогодні, можуть допомогти їм протистояти цим посланням. Ви можете поділитися своїм досвідом, коли Дух допоміг вам зрозуміти, що певне послання було не від Бога.
Підсумуйте сказане в Ученні і Завітах 50:26–36, пояснивши, що Господь давав поради носіям священства стосовно сили і обов’язків, які приходять разом з їхнім висвяченням. Він сказав, що носії священства мають служити іншим і утримувати себе чистими. Якщо вони чинитимуть так, Господь дасть їм силу подолати лжедухів, подібних до тих, які були серед деяких святих у той час, коли було дано це одкровення.
Господь заохочує святих продовжувати зростати в благодаті та істині і Він запевняє їх, що Він з ними
Покажіть ілюстрацію Сімейна молитва (Альбом “Євангелія в мистецтві” [2009], № 112; див. також LDS.org). Вкажіть на найменшого хлопчика і поставте такі запитання:
Зображення
Сімейна молитва
Чи можете ви уявити собі, як цей маленький хлопчик служить на місії повного дня, ставши старше? Що на цій ілюстрації вказує на те, що він буде готовий служити?
Беручи до уваги роботу, яку Господь приготував для кожного з нас, як ми схожі на маленького хлопчика?
Зазначте, що в Ученні і Завітах 50:37–40 міститься порада Господа деяким старійшинам, які були присутні, коли було отримане це одкровення. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос вірш 40. Попросіть клас прослідкувати за текстом і знайти пораду, яку Господь дав цим старійшинам.
Відповідно до вірша 40, чому Господь назвав цих носіїв священства “малі діти”? Яким чином ми схожі на маленьких дітей?
Що, на вашу думку, означає “зростати в благодаті”? Що, на вашу думку, означає зростати “в пізнанні істини”?
Що ми можемо дізнатися з цього вірша про благословення, які Спаситель хоче, щоб ми отримали? (Студенти мають визначити наступний принцип: Спаситель хоче, щоб ми зростали в благодаті і в пізнанні істини).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 50:41–46. Попросіть клас шукати слова втішення і запевнення, які Господь дав цим старійшинам і нам.
Що для вас означають слова Господа: “Ви Мої”? Як це запевнення може допомогти нам не боятися? (УЗ 50:41).
Які інші обіцяння в цих віршах важливі для вас?
Завершіть свідченням про принципи, які викладалися на уроці сьогодні. Заохотьте студентів більш повно навчати і навчатися Духом.
Коментарі та довідковий матеріал
Учення і Завіти 50. Спосіб, в який пророк Джозеф Сміт отримав це одкровення.
Старійшина Парлі П. Пратт описав те, як Джозеф Сміт диктував одкровення, яке зараз записане в Ученні і Завітах 50. Це одне з найдетальніших описань, яке ми маємо стосовно того, як пророк диктував одкровення. Старійшина Пратт сказав:
Зображення
Парлі П. Пратт
“Кожне речення вимовлялося повільно і дуже розбірливо; між ними були достатньо великі паузи, щоб їх міг записати звичайний писар без скорочень.
… Не було жодної запинки, редагування або перегляду, аби продовжити виклад; … і я був присутній, щоб стати свідком диктування кількох послань, кожне з яких складалося з кількох сторінок” (Autobiography of Parley P. Pratt, ed. Parley P. Pratt Jr. [1938], 62).
Завершивши диктувати одкровення, Джозеф Сміт завжди переглядав записану версію, шукаючи натхнення, щоб внести будь-які зміни, які були потрібні.
Джон Уітмер описав деякі “дивні уявлення і лжедухів” (History of the Church, 1:146) серед святих в Кертленді навесні 1831 р.:
Зображення
Джон Уітмер
“Одні мали видіння і не могли сказати, що саме вони бачили, [інші] уявляли собі, що мають меч Лавана і володіють ним з тією ж вправністю, що [воїн на коні, ще], інші удавали з себе індіанців, які знімають скальп; ще інші повзали або звивалися на підлозі, зображуючи змія, який приплив у човні до ламанійців проповідувати євангелію. Було ще багато й іншого безглуздя та дурниць, про які не варто і немає сенсу згадувати” (Documents, Volume 1: July 1828–June 1831, vol. 1 of the Documents series of The Joseph Smith Papers [2013], 305).
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що ми маємо робити до того, як зможемо навчати Духом:
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Ми повинні вивчати Писання. Ми повинні вивчати вчення сучасних пророків. Ми повинні вивчати все, що можемо, щоб гідно представляти себе і щоб нас розуміли. … Підготовка є передумовою для навчання Духом” (“Teaching and Learning by the Spirit”, Ensign, Mar. 1997, 10).
Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, дав пояснення і настанову, щоб допомогти навчати Духом:
Зображення
Президент Генрі Б. Айрінг
“Учення набуває силу тоді, коли Святий Дух підтверджує його істинність. …
Оскільки нам потрібна підтримка Святого Духа, то слід бути завбачливими та обережними й не виходити за рамки істинного вчення. Святий Дух є Духом Істини. Ми відчуваємо Його, якщо не вдаємося до здогадок і особистих тлумачень. Іноді цього важко уникнути. Ви любите людину, на яку хочете вплинути. Можливо, вона не сприйняла вчення, якому її досі навчали. Виникає спокуса вдатися до чогось новенького або сенсаційного. Але Святий Дух буде нашим напарником, лише якщо ми старанно навчаємо істинній доктрині” (“Навчати істинній доктрині”, Ліягона, квіт. 2009, с. 4).
Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Двандцятьох Апостолів, проілюстрував різницю між навчанням Духом і навчанням за допомогою нашого інтелекту:
Зображення
Старійшина Річард Г. Скотт
“Кілька років тому у мене було доручення в Мексиці та Центральній Америці, подібне до того, що має президент території. …
Однієї неділі … я відвідав збори носіїв священства філії, де смиренний, неосвічений носій священства з Мексики щосили намагався навчати істинам євангелії. Було очевидно, наскільки глибоко вони торкнулися його життя. Я помітив, наскільки палко він бажав донести ці принципи. Він розумів, що вони були дуже цінними для братів, яких він любив. Він читав урок з посібника, однак робив це від щирої любові до Спасителя і до тих, кого навчав. Та любов, щирість і чистота наміру дозволили Святому Духу наповнити класну кімнату. …
Згодом я відвідав клас Недільної школи у приході, який відвідувала моє сім’я. Урок викладав добре освічений професор з університету. Його урок був абсолютно іншим, порівняно з тим, атмосферою якого я насолоджувався на зборах священства філії. Здавалося, що вчитель навмисно вибрав маловідомі посилання й незвичні приклади, щоб підготувати призначену йому тему—життя Джозефа Сміта. У мене було сильне враження, що він використовував нагоду для навчання, щоб вразити клас своїм глибоким знанням. … Його бажання навчати принципам не здавалося таким сильним, як бажання смиренного провідника священства. …
Смирення мексиканського провідника священства було необхідною умовою для того, щоб його можна було використовувати, як знаряддя для духовного навчання істині” (“Helping Others to Be Spiritually Led” [address to CES religious educators, Aug. 11, 1998], 10–11, LDS.org).
Президент Дж. Рубен Кларк, з Першого Президентства, сказав про те, що ми маємо важливу роль, визначаючи, чи навчає промовець Духом:
Зображення
Президент Дж. Рубен Кларк
“Ми можемо сказати, що промовців “спонукає Святий Дух” лише тоді, коли нас самих “спонукає Святий Дух”.
Певним чином цей факт повністю перекладає відповідальність визначати, коли вони говорять таким чином, з них на нас” (“When Are Church Leaders’ Words Entitled to Claim of Scripture?” Church News, July 31, 1954, 9).
Старійшина Джозеф Б. Віртлін, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, висловився стосовно відповідальності студентів ефективно навчатись:
Зображення
Старійшина Джозеф Б. Віртлін
“Чим більше учні читають свої завдання для вивчення Писань, чим частіше вони приносять свої Писання у клас і чим більше вони обговорюють те, що євангелія дійсно означає в їхньому житті, тим більшим буде їхнє натхнення, зростання і радість, коли вони намагатимуться вирішувати свої особисті проблеми і виклики” (“Teaching by the Spirit”, Ensign, Jan. 1989, 15).
А. Роджер Меррілл, генеральний президент Недільної школи, наголосив на нашій фундаментальній потребі навчатися Духом:
Зображення
А. Роджер Меррілл
“Зараз я краще розумію, наскільки важливо сприймати Духом. Ми часто справедливо зосереджуємося на важливості навчання Духом. Але нам слід пам’ятати, що Господь зазначає рівноцінну, якщо не більшу, важливість сприймати Духом. (Див. УЗ 50:17–22)”. (“Отримувати Духом”, Ensign або Ліягона, лист. 2006, с. 93).
Старійшина Джек Х. Гоаслінд, сімдесятник, поділився наступною історією, щоб проілюструвати, що кожен з нас здатен вибирати, навчатися Духом чи ні:
Зображення
Старійшина Джек Х. Гоаслінд
“Кілька років тому я почув про одного хорошого брата, який описав свій настрій, коли Президент Девід О. Мак-Кей виступав заключним промовцем на генеральній конференції. По обіді стояла спека і він прийшов на п’яту сесію. Він сидів на балконі, а його думки блукали у хмарах. У середній секції він помітив чоловіка, який заснув з відкинутою назад головою й відкритим ротом. Йому подумалося, що якби він був на даху Скинії, то міг би плюнути в один з вентиляційних отворів прямо в рот того чоловіка, що спав. Яка славетна думка! Після цих зборів він почув розмову двох чоловіків про їхні почуття під час промови Президента Мак-Кея. Їх помітно зворушило те, що вони почули. Він подумав: ті двоє братів отримали чудовий духовний досвід, а що робив я? Я думав про те, як плюнути крізь отвір у стелі!” (“Yagottawanna”, Ensign, May 1991, 46).