Остання частина Учення і Завітів 42 є продовженням того, що відоме як закон Церкви. Вона включає в себе вчення Господа стосовно смерті і зцілення. В ній також міститься порада Господа святим щодо того, як ставитися до тяжких гріхів і злочинів, та як правильно реагувати на ситуації, в яких нас образили, або образили ми.
В одну руку візьміть флакончик або маленьку ємність з освяченою оливною олією для благословення хворих; в іншу руку візьміть пляшечку з ліками.
Для чого використовуються ці предмети? На який з них ми маємо покладатися, коли хворіємо?
Коли студенти коротко поділяться своїми думками, попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:43–44. Попросіть клас знайти настанови Господа стосовно того, на що нам потрібно покладатися під час хвороби. Щоб допомогти студентам зрозуміти ці вірші, можливо, буде корисним пояснити, що трави і м’яка їжа, про які згадано у вірші 43, стосуються медичного лікування, яке зазвичай застосовувалося в той період часу, коли було дано це одкровення.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів: Попросіть клас послухати, як зцілення може прийти через віру і медичне лікування.
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Святі останніх днів вважають, що потрібно використовувати найкращі доступні здобутки науки й техніки. Ми застосовуємо раціональне харчування, фізичні вправи та інші методи, щоб зберегти здоров’я, і звертаємося по допомогу до фахівців-практиків, наприклад, лікарів чи хірургів, щоб відновити здоров’я.
Використання медицини не суперечить нашим молитвам віри і покладанню на благословення священства. …
Звичайно ж ми не чекаємо, щоб спробувати всі методи лікування, щоб вже потім молитися у вірі або звернутися за благословенням священства. Під час нещасних випадків молитви і благословення є першочерговими. Найчастіше ми вдаємося до всіх засобів одночасно” (“Зцілення хворих”, Ensign або Ліягона, трав. 2010, с. 47).
Чому, на вашу думку, для зцілення під час хвороби важливо, щоб ми використовували молитву і благословення священства, а також медичне лікування?
Відповідно до вірша 44, чи буде зцілено кожного хворого, який отримує благословення священства?
Скажіть студентам, що Господь пояснив, чому деякі люди, які отримують благословення священства, можуть не видужати. Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:48. Попросіть клас слідкувати і знайти принципи, які управляють тим, чи буде зцілено людину після надання їй благословення священства.
Відповідно до вірша 48, яким є головний фактор, що визначає результат благословення священства? (Коли студенти відповідатимуть, ви можете пояснити, що слова: “не призначений до смерті”, стосуються того факту, що смерть або зцілення приходитимуть згідно з розкладом, мудрістю і волею Господа).
Чому не буде зцілено всіх, хто має віру в Ісуса Христа?
Чому так важливо мати віру в Божу волю і розклад для кожного з нас?
Попросіть студентів визначити принцип, якого ми можемо навчитися з Учення і Завітів 42:48, стосовно зцілення від наших немощів. У відповідях студентів повинен відображатися такий принцип: Якщо ми маємо віру в Ісуса Христа, то можемо зцілитися відповідно до Його волі. Ви можете запропонувати студентам позначити слова і фрази у вірші 48, які навчають цьому принципу.
Щоб допомогти студентам зрозуміти, що наша віра має бути зосереджена на Ісусі Христі, а не на певних результатах, яких ми бажаємо, попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведене далі висловлювання старійшини Далліна Х. Оукса, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Попросіть клас послухати і знайти причину, чому важливо, щоб наша віра була зосереджена на Ісусі Христі.
Зображення
Старійшина Даллін Х. Оукс
“Ми, діти Бога, знаючи про Його велику любов і Його неосяжне знання того, що є найкращим для нашого вічного добробуту, довіряємо Йому. Перший принцип євангелії—віра в Господа Ісуса Христа, а віра—це довіра. Я відчув довіру до слів мого двоюрідного брата, які він сказав на похороні дівчинки-підлітка, що померла від тяжкої недуги. Він сказав слова, які спочатку розчарували, а потім надихнули мене: “Я знаю: на те, щоб вона померла, була воля Господа. Її добре лікували. Їй давали благословення священства. Її ім’я подавали в храм для молитви. Було промовлено сотні молитов, щоб вона одужала. І я знаю, що в цієї сім’ї достатньо віри, щоб вона була зцілена, якби тільки не воля Господа забрати її додому у цей час”. Я відчув таку ж довіру і в словах батька іншої надзвичайної дівчинки, яка нещодавно померла у підлітковому віці через рак. Він сказав: “Наша сім’я вірить в Ісуса Христа, і це не залежить від наслідків”. Ці вчення є для мене істинними. Ми робимо все можливе для зцілення дорогих нам людей, а потім віддаємо все в руки Господа” (“Зцілення хворих”, с. 50).
Як люди, про яких говорив старійшина Оукс, виявляли віру в Ісуса Христа?
Іноді потрібна більша віра, коли бачиш, як помирає або терпить тривалу хворобу дорога тобі людина, ніж коли бачиш, що вона жива чи зцілилась. Чому це може бути так, на вашу думку?
Чому, на вашу думку, важливо виявляти віру в Ісуса Христа навіть, коли ми можемо не отримати результатів, яких бажаємо?
Запитайте студентів, чи знають вони когось, хто помер попри виконання належної рекомендації лікаря і прагнення зцілитися через молитву і благословення священства. (Будьте особливо делікатними до почуттів тих, хто, можливо, пережив цю ситуацію). Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:45–47. Попросіть клас слідкувати, шукаючи слова або фрази, які можуть втішити того, хто пережив смерть дорогої людини.
У вірші 45 сказано, що ми природно оплакуватимемо втрату тих, кого любимо. Яка доктрина, викладена у вірші 46 може втішити тих, хто оплакує втрату дорогої людини? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Смерть є солодкою для тих, хто помирає в Господі).
Що, на вашу думку, означає померти в Господі?
Що, на вашу думку, означає, що смерть буде “солодкою” для тих, хто помирає в Господі? (Ви можете пояснити, що хоча вірна людина, яка помирає, може страждати від фізичного болю, це обіцяння стосується миру і спокою, які вона відчуватиме в духовному світі).
Запросіть студентів подумати, чи живуть вони так, щоб смерть була “солодкою” для них, якби вона трапилась сьогодні. (Ви можете запропонувати студентам записати їхні думки в зошиті для класних занять або щоденнику для вивчення Писань).
Господь обіцяє відкрити додаткові Писання і знання тим, хто питає
Підсумуйте Учення і Завіти 42:56–58, пояснивши, що ці вірші стосуються Біблії в перекладі Джозефа Сміта. Господь сказав святим, що Перекладу Джозефа Сміта слід навчити всіх людей. Підсумуйте Учення і Завіти 42:59–69, пояснивши, що в цих віршах містяться настанови, які Господь дав Джозефу Сміту та іншим провідникам Церкви стосовно того, коли і кому вони повинні проповідувати євангелію. Господь наставляв їх жити за законами, які вони отримали, і пояснив, що вони отримають подальші вказівки, які допоможуть їм установити Церкву і підготувати святих жити в майбутньому Новому Єрусалимі. Крім того, Господь навчав їх принципам щодо того, як вони можуть продовжувати отримувати божественне одкровення. Підсумуйте Учення і Завіти 42:70–73, пояснивши, що за законом посвячення тим, хто служив Церкві повний день або частину дня, надавалася фінансова підтримка.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 42:61, 68 і пошукати принципи щодо отримання одкровення. Серед відповідей студентів можуть бути такі:
Якщо ми просимо, Господь дасть нам знання, які принесуть нам мир, радість і вічне життя.
Якщо ми просимо мудрості, Господь дасть нам щедро.
Якими будуть благословення, якщо старанно просити у Господа одкровення?
Свідчіть про те, що наші церковні провідники ведуть і скеровують нас за принципом постійних одкровень.
Провідники священства отримують настанови щодо того, як поводитися з членами Церкви, які чинять тяжкий гріх
Поясніть, що в Ученні і Завітах 42:74–87 Господь описав деякі закони, які управляють церковним дисциплінарним порядком. А саме, Він дав вказівки провідникам священства стосовно того, як служити тим, хто вчинив тяжкий гріх, включаючи статеві гріхи, крадіжки, брехню чи “будь-яке беззаконня” (УЗ 42:87).
Господь навчає святих стосовно того, як позбутися особистих образ
Коли ви бачили, як людина ображається через слова або вчинки іншої людини? Чи ображали вас коли-небудь слова або вчинки іншої людини?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 42:88–89. Попросіть клас прослідкувати, щоб знайти Господні настанови стосовно того, що слід робити, коли хтось ображає нас.
Як нам поводитися з людиною, яка образила нас? (Примиритися з нею приватно. Ви можете пояснити, що слово примиритися означає усунути розходження і відновити гармонію).
Чому, на вашу думку, такий підхід може бути корисним?
Напишіть на одній стороні дошки такі незавершені речення:
Приватно завдані образи, слід …
Публічно завдані образи, слід …
На іншому боці дошки напишіть кінцівку кожного попереднього речення:
… знімати публічно.
… знімати приватно.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 42:90–93 і скажіть їм приєднати до кожного незакінченого речення його належну кінцівку. (Приватно завдані образи, слід знімати приватно. Публічно завдані образи, слід знімати публічно).
Чому може бути неправильним знімати приватні образи публічно?
Чому інколи може бути мудро зняти публічні образи публічно?
Попросіть студентів подумати про ситуації, в яких проілюстровані як правильне, так і не правильне застосування цих істин. Попросіть кількох студентів поділитися своїми думками. (Коли студенти робитимуть це, наголосіть на тому, що усунення образ у Господній спосіб включає в себе покаяння і прощення).
Як, на вашу думку, належне усунення образ може благословити сім’ю? Приход або філію? Групу однокласників?
Ви можете зазначити, що нам потрібна буде сміливість, щоб підійти до того, хто образив нас. Запросіть студентів молитися про допомогу Небесного Батька, коли вони прагнутимуть належним чином усунути розбіжності з іншими людьми.
Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснив, що означають слова, що смерть є солодкою для тих, хто помирає в Господі:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Для деяких членів Церкви слова про те, що ті, хто помирає в Господі, не скуштує смаку смерті, було важко зрозуміти. Вони бачили хороших, вірних чоловіків і жінок, які страждали цілими днями, а іноді й місяцями, до того, як їх було забрано. Але тут Господь не каже, що вони не страждатимуть від болі в тілі, але, що їх буде звільнено від болі й мук душі, чого не буде позбавлено злочестивих, й хоча вони можуть і страждати тілом, все ж смерть буде солодкою для них у тому сенсі, що вони усвідомлюватимуть свою гідність перед Господом” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:186). (Див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 85).
Президент Джозеф Філдінг Сміт сказав: “Жодну праведну людину не буде забрано передчасно” (in “Funeral Services for Elder Richard L. Evans”, Ensign, Dec. 1971, 10).
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснював, що саме так, як нам потрібна віра, щоб зцілитися, нам потрібна віра і для того, щоб прийняти волю Господа, що нас не буде зцілено:
Зображення
Старійшина Девід А. Беднар
“[Існує] принцип, який стосується кожного відданого учня: міцна віра в Спасителя характеризується смиренним прийняттям Його волі й призначеного Ним часу в нашому житті—навіть якщо результат не такий, на який ми сподівалися або якого хотіли. …
Праведність і віра, безумовно, є інструментами в пересуванні гір—якщо пересування гір виконуватиме цілі Бога і буде відповідати Його волі. Праведність і віра, безумовно, є інструментами у зціленні хворих, глухих або кульгавих—якщо таке зцілення виконуватиме цілі Бога і буде відповідати Його волі. Отже, навіть за наявності міцної віри більшість гір пересунути не вдасться. Не кожен хворий і немічний зцілиться. Якби всю протидію було обмежено, якби всі недуги було усунуто, тоді основні цілі плану Батька було б розладнано.
Багато уроків, які нам потрібно засвоїти у смертному житті, можна отримати лише через пережитий досвід, а інколи й страждання. І Бог з довірою очікує від нас, що ми справлятимемося з тимчасовими негараздами смертного життя з Його допомогою, аби засвоїти те, що нам потрібно засвоїти, і зрештою стати тими, ким ми маємо стати у вічності” (“Щоб ми могли “не … відсахнутися [УЗ 19:18]” [Духовний вечір для дорослої молоді ЦСО, 3 березня 2013 р.], LDS.org). (Див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 85–86).
У цих віршах говориться про те, що єпископ і його радники отримують “справедливу компенсацію за” їхнє служіння. У наші дні це стосується конкретно генеральних авторитетів, президентів місій та президентів храмів, від яких вимагається полишити їхні засоби для існування, щоб повний день служити в Церкві. Ці люди отримують скромні кошти для життя, достатні, щоб підтримати їх і їхніх найближчих родичів у період їхнього служіння.