У квітні 1832 р. пророк Джозеф Сміт разом з іншими поїхав в Індепенденс, шт. Міссурі, прислухавшись до Господнього наказу створити організацію, щоб побудувати Сіон і турбуватися про бідних (див. УЗ 78, у т.ч. й вступ до розділу). 26 квітня, під час наради первосвящеників та старійшин Церкви в Індепенденсі, пророк отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 82. У цьому одкровенні Господь повідомляє, що простив братам їхні провини і застеріг, щоб вони далі не грішили. Господь також дав настанови цим братам, як керувати матеріальними справами Сіону. Через чотири дні Джозеф Сміт отримав одкровення, записане в Ученні і Завітах 83, в якому Господь навчав провідників Церкви, як турбуватися про вдів та сиріт.
Господь попереджає тих, хто багато отримав від Нього
Принесіть на урок кілька великих аркушів паперу і маркери. (Пізніше на уроці студенти використають їх для складання списків, які зможе побачити решта класу).
Почніть урок, попросивши клас подумати про випадок, коли в них виникла незгода з кимось із друзів або членів сімʼї, яка зрештою була усунена.
Що ви відчували, коли вам вдалося усунути ту незгоду?
Скажіть студентам, що стосунки між Сідні Рігдоном, який був у шт. Огайо, та єпископом Едвардом Партриджем, який був у шт. Міссурі, все більше й більше погіршувалися. У квітні 1832 р. пророк Джозеф Сміт та інші провідники Церкви поїхали в Міссурі, виконуючи Господній наказ, щоб вони “старанно рад[ил]ися зі святими, які є в Сіоні” (УЗ 78:9). Після їхнього прибуття була проведена нарада первосвящеників Церкви. У перерві між ранковою та післяобідньою сесіями конференції Сідні Рігдон і Едвард Партридж усунули розбіжності, які були між ними. Одкровення, записане в Ученні і Завітах 82, було отримане на післяобідній сесії.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 82:1. Нехай клас слідкує за текстом і знайде, що Господь сказав Сідні Рігдону і Едварду Партриджу про усунення їхніх розбіжностей.
Відповідно до вірша 1, який взаємозвʼязок існує між прощенням інших та отриманням прощення від Господа?
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 82:2, а клас нехай знайде, яке попередження Господь дав святим.
Що, за словами Господа, прийде до тих, хто не “утриму[вав]ся від гріха”?
Аби допомогти студентам зрозуміти, про які з гріхів казав Господь, поясніть, що коли члени Церкви переїхали в шт. Міссурі, то багато хто з них не дослухався до поради провідників Церкви, а дехто відмовлявся жити за законом посвячення. Через це виною декого з членів Церкви були заздрість, жадність та нехтування своїм обовʼязком.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 82:3–4. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, чому осудження, згадані у вірші 2, мали прийти на тих, хто продовжував грішити.
Чому ці святі вважалися людьми, які отримали “більше світло”?
Чого Господь навчав у цих віршах про нашу підзвітність за те, що Він дав нам? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Господь багато вимагає від тих, кому Він багато дав. Ви можете запропонувати студентам позначити цей принцип у своїх Писаннях).
Чому, на ваш погляд, від тих, хто отримав більше, Господь також і вимагає більше?
Поділіть студентів на невеличкі групи. Дайте кожній групі по великому аркушу паперу і маркер. Попросіть їх за дві хвилини скласти список, вказавши якомога більше благословень, які вони отримали від Господа. Попросіть їх назвати серед цих благословень те, що прийшло до них завдяки членству в Церкві. Коли вони виконають це завдання, помістіть ці списки на виду перед класом і поставте такі запитання:
Чому, на вашу думку, ми є людьми, “яким багато дається”?
Оскільки Господь дав нам так багато, то чого Він вимагає від нас?
Ви можете допомогти студентам застосовувати принцип з вірша 3, попросивши їх написати в своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань одне з благословень, яке вони отримали від Господа. Потім нехай вони напишуть, що, як вони відчувають, Господь очікує, що вони будуть робити, маючи від Нього це благословення. І, нарешті, попросіть їх написати, яку вони ставлять собі мету, щоб почати справджувати те очікування.
Підсумуйте Учення і Завіти 82:5–6, пояснивши, що Господь попередив святих: панування й сила Сатани на землі буде дедалі посилюватися. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 82:7, клас нехай знайде, яке ще застереження дав Господь стосовно гріха.
Відповідно до вірша 7, чому важливо для тих, хто кається, відмовитися від гріха? (Коли ми свідомо відвертаємося від праведності, щоб знову грішити, до нас “повернуться й попередні гріхи”).
Як ви вважаєте, чому повертаються наші попередні гріхи, якщо ми навмисно грішимо після того, як прагнули Господнього прощення? (Допоможіть студентам зрозуміти: щоб повністю покаятися і бути прощеними, нам потрібно більше не грішити).
Господь наказує девʼятьом чоловікам організувати товариство для управління мирськими справами Церкви.
Розділіть студентів на пари. Попросіть, щоб кожна пара подумала про дві ситуації, в яких молодому чоловіку або молодій жінці може бути потрібним запевнення, що Бог виконує Свої обіцяння. (Наприклад, молода жінка дуже любить свою бабусю, яка страждає від смертельної хвороби. Цій молодій жінці, можливо, потрібно знову відчути довіру до обіцянь, що стосуються вічних сімей та Воскресіння). Запропонуйте студентам назвати класу кілька своїх ситуацій.
Поясніть, що під час наради первосвящеників у Міссурі Господь дав переконливе обіцяння тим, хто виконує Його заповіді. Нехай студенти знайдуть істини, які могли б принести запевнення тим людям, що опинилися в ситуаціях, які вони обговорювали, продовжуючи вивчати Учення і Завіти 82.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 82:8–9 і знайти, що, як Господь сказав, Він збирається дати святим під час цієї наради.
Відповідно до вірша 8, що, за словами Господа, Він дасть тим, хто зібрався на цій нараді?
Відповідно до прочитаного вами у віршах 8–9, які Господь мав підстави, щоб дати їм цю нову заповідь? (Напишіть відповіді студентів на дошці).
Як ці вірші стосуються кожної заповіді, яку Господь дає нам?
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 82:10. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти принцип, який дає нам впевненість, коли ми стараємося виконувати Господні заповіді.
Який ви знайшли принцип, що може дати вам впевненість, коли ви стараєтеся слухатися Господа? (Студенти можуть відповісти різними словами, але в їхніх відповідях має відображатися такий принцип: Якщо ми будемо слухатися Господа, Він буде завжди виконувати Свої обіцяння, щоб благословляти нас.
Попросіть студентів подумати над випадками, які в них були і які показали їм, що цей принцип є істинним. Дайте їм час, щоб написати про один з таких випадків у своїх зошитах для класних занять або щоденниках для вивчення Писань. Запросіть кількох студентів розказати про ці випадки класу. Ви також можете поділитися досвідом з власного життя, що підтверджує цей принцип.
Нагадайте студентам, що під час вивчення Учення і Завітів 78 вони дізналися про те, як Господь наказав провідникам Церкви в Кертленді, шт. Огайо, організувати товариство, щоб керувати церковними коморами та видавничими справами. Підсумуйте Учення і Завіти 82:11, 15–17, сказавши студентам, що в цьому одкровенні Господь наказав створити реальну організацію, відому як Обʼєднане товариство, і призначив, кому бути членами цього товариства.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 82:12 і знайти, якою була мета створення Обʼєднаного товариства. Коли вони читатимуть, можливо, корисним буде нагадати їм, що один з обовʼязків єпископа—допомагати в задоволенні матеріальних потреб членів Церкви.
Відповідно до вірша 12, якою була мета створення Обʼєднаного товариства?
Нехай студенти прочитають подумки Учення і Завіти 82:14, 18–19 та знайдуть слова і фрази, якими далі пояснюється, чому Господь наказав створити Обʼєднане товариство.
Чому для святих важливішим було б робити те, про що сказано у вірші 19?
Підсумуйте Учення і Завіти 82:20–24, пояснивши, що Господь закінчив це одкровення, попередивши провідників Церкви, щоб ті були вірними завіту, який вони уклали як члени Обʼєднаного товариства.
Господь дає знати, як піклуватися про вдів та сиріт
Скажіть, що через чотири дні після отримання одкровення, записаного в Ученні і Завітах 82, пророк Джозеф Сміт отримав одкровення про те, як виконувати важке завдання, що стосувалося турботи про матеріальні потреби святих. Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 83:1 і знайти, про чиї потреби було сказано в цьому одкровенні.
Про чиї потреби було сказано в цьому одкровенні?
Нагадайте, що багато членів Церкви жили за законом посвячення й отримали “успадкування”, тобто власність від Церкви. У цьому одкровенні Господь відкрив, що має статися з успадкуванням сімʼї, якщо чоловік або батько помер.
Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 83:2–3 і знайти, які настанови дав Господь стосовно турботи про жінок, що втратили своїх чоловіків.
Якщо чоловік помер, а його дружина залишається вірною, то які благословення вона отримувала?
Поясніть, що на час отримання цього одкровення більшість жінок були на утриманні своїх чоловіків. “Мати товаришування в Церкві” означає, що оскільки той, хто забезпечував дружину, помер, то Церква буде допомагати їй, бо вона взяла на себе роль єдиного годувальника сімʼї. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 83:4–6. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, як Церква може допомагати сиротам і вдовам.
Чого ці вірші навчають вас про почуття Господа до вдів, сиріт і всіх нужденних?
Закличте студентів бути більш уважними до потреб оточуючих і шукати, як застосувати цю Господню пораду, щоб піклуватися про своїх ближніх (див. УЗ 82:19). За підказкою Духа завершіть власним свідченням про істини, яких навчають ці одкровення.
Коментарі та довідковий матеріал
Учення і Завіти 82:7. “До тієї душі, яка грішитиме, повернуться й попередні гріхи”
Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:
Зображення
Старійшина Річард Г. Скотт
“Полишення гріха … це непохитна, незмінна рішучість не повторювати цей гріх. Дотримуючись цього зобов’язання, людині не потрібно буде повторно відчувати гіркий присмак цього гріха. Памʼятайте: “До тієї душі, яка грішитиме, повернуться й попередні гріхи” [УЗ 82:7]. Джозеф Сміт заявив: “Покаяння—не та річ, з якою можна бавитися щоденно. Щоденна провина і щоденне покаяння … неприємні в очах Бога” Teachings of the Prophet Joseph Smith, sel. Joseph Fielding Smith [1976], 148]” (“Finding Forgiveness,” Ensign, May 1995, 76).
У ранніх виданнях Учень і Завітів використовувалися псевдоніми, тобто несправжні імена, щоб захистити Церкву та її провідників від ворогів. Псевдоніми були використані і для членів Обʼєднаного товариства, названих в Ученні і Завітах 82:11. Отже в деяких ранніх виданнях Учення і Завітів псевдоніми могли зʼявлятися в тексті, який тепер є цим віршем. Справжні імена були відновлені в пізніших виданнях.
“Управительство”, тобто те, що входило в обовʼязки членів [Обʼєднаного товариства], згадане у вірші 11, було таким: шестеро з девʼяти були призначені “розпорядниками над одкровеннями й заповідями” (УЗ 70:3—пророк Джозеф Сміт, Мартін Гарріс, Олівер Каудері, Джон Уітмер, Сідні Рігдон і Уільям У. Фелпс), двоє були єпископами в Церкві (Едвард Партридж і Ньюел К. Уітні) і один відповідав за комору в Індепенденсі, шт. Міссурі, (А. Сідні Гілберт).
Наведена далі інформація показує, як Господь використовує Свої комори сьогодні:
Поняття “Господня комора … може включати і перелік принагідних служінь, і гроші на рахунку, продукти у сховищі або товари в будівлі. Комора встановлюється, коли вірні члени Церкви віддають через єпископа свій час, свої таланти, уміння, співчуття, матеріали і фінансові кошти, щоб піклуватися про бідних і будувати царство Бога на землі.
Тож Господня комора існує в кожному приході. Єпископ є розпорядником Господньої комори. Керуючись натхненням від Господа, він розподіляє пожертвування святих серед бідних і нужденних. Йому допомагають кворуми священства і Товариство допомоги” (Providing in the Lord’s Way: A Leader’s Guide to Welfare [1990], 11; див. також LDS.org).
Учення і Завіти 82:22. Чому Церкві наказано набувати друзів собі від “багатства неправедного”?
Слово мамона означає багатства (див. Путівник по Писаннях, “Мамона”, і сайт scriptures.lds.org). Президент Джозеф Філдінг Сміт пояснював:
Зображення
Президент Джозеф Філдінг Сміт
“Заповідь Господа святим, що вони мають набувати “друзів собі від багатства неправедного”, здається, важко прийняти, якщо розуміти її неправильно. Вона не означає, що брати, набуваючи “друзів собі від багатства неправедного”, повинні скоювати ті ж гріхи, що й вони; жити з ними душа в душу, поріднитися з ними і ще якимось способом опуститися до їхнього рівня. Вони повинні були жити так, щоб це могло забезпечувати мир з їхніми ворогами. Вони повинні були ставитися до них доброзичливо й дружньо настільки, наскільки це відповідало б правильним і доброчесним принципам, але ніколи не лаятися з ними або випивати чи пиячити з ними. Якби вони могли бути менш упередженими й виявляли готовність торгувати й показували б добре ставлення, то це могло б допомогти відвернути їх від їхньої злоби. А суд повинен залишатися за Господом” (Church History and Modern Revelation, 2 vols. [1953], 1:323; див. також Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 179).