Це останній з трьох уроків, на яких обговорюється Учення і Завіти 124. На ньому також обговорюються Учення і Завіти 125 та 126. В Ученні і Завітах 124:84–145 Господь дав пораду окремим членам Церкви й назвав тих, хто повинен був служити на різних посадах в провідництві священства. У березні 1841 р. пророк Джозеф Сміт отримав одкровення, що знаходиться в Ученні і Завітах 125, в якому Господь відкрив Свою волю стосовно збирання святих в території Айова. 9 липня 1841 р. він отримав одкровення, що знаходиться в Ученні і Завітах 126, в якому Господь сказав Бригаму Янгу, що від того вже не вимагається залишати свою сімʼю, щоб служити на місіях.
До уроку напишіть на аркуші такий принцип: Якщо ми прислухаємося до поради пророків, то з нами все буде гаразд. Покладіть цей аркуш у конверт, а зверху на ньому напишіть Як ми можемо бути благословенними тепер і завжди.
Почніть урок, показавши студентам цей конверт. Скажіть їм, що в цьому конверті знаходяться настанови, виконання яких допоможе їм бути щасливими тепер, уникати непотрібних труднощів у своєму житті й отримати інші благословення. Поясніть, що ці настанови стосуються кожного з них, якими б унікальними не були їхні обставини. Запропонуйте студентам поміркувати над такими запитаннями:
Наскільки важливим було б для вас отримати настанови, що в цьому конверті?
Якби у вас були ці настанови, то наскільки б точно ви їх виконували?
До початку уроку накресліть на дошці вказану далі таблицю. Вкажіть на цю таблицю і поясніть, що в Ученні і Завітах 124:84–118 Господь дав індивідуальні настанови конкретним членам Церкви, за виконання яких були обіцяні великі благословення. Попросіть, щоб кожний студент подумки прочитав два чи більше посилань, вказаних на дошці. Попросіть їх знаходити схожість між настановами, даними кожній з цих осіб, про яких вони будуть читати.
Дайте студентам достатньо часу для читання, а потім поставте таке запитання:
Яку ви помітили схожість у настановах, даних цим чоловікам? (Кожний уривок містить настанову прислухатися до поради пророка Джозефа Сміта).
Попросіть студентів уважно проглянути прочитані вірші і знайти, які благословення пообіцяв Господь, якщо ці чоловіки будуть прислухатися до поради, яку Він їм дав. Попросіть студентів розповісти, що вони знайшли. Їхні відповіді запишіть на дошці.
Як би ви підсумували обіцяння, дані Господом тим чоловікам, якщо вони будуть прислухатися до Пророка?
Попросіть когось зі студентів відкрити конверт і прочитати вголос принцип, написаний на аркуші.
Як кожне з обіцяних благословень, написаних на дошці, стосується фрази “з нами все буде гаразд”?
Попросіть студентів назвати конкретні поради, які дав Президент Церкви в останні роки, а хтось із студентів нехай записує їхні відповіді на дошці.
Коли ви були благословенні за те, що прислухалися до слів пророків? (Ви також можете поділитися своїм досвідом).
Попросіть одного зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 124:84. Попросіть клас слідкувати за текстом і знайти, що, як сказав Господь, робив член Церкви на імʼя Алмон Беббітт замість того, щоб прислухатися до поради Першого Президентства?
Відповідно до вірша 84, що саме робив Алмон Беббітт замість того, щоб прислухатися до поради Першого Президентства? (Він прагнув встановити свою власну раду. Ви можете пояснити, що він відкрито намагався переконати декого з людей “негайно припинити” переїзд в Наву, та осісти в Кертленді [див. History of the Church, 4:476]).
Які є приклади того, як люди можуть встановлювати їхню власну раду в наші дні?
Попросіть студентів подумати про їхні відповіді на запитання, над якими вони міркували раніше на уроці стосовно їхнього бажання отримати настанови, що були у конверті, й прислухатися до них. Нехай вони напишуть якусь конкретну мету, щоб їм краще прислухатися до поради сучасних пророків та отримати за це обіцяні благословення.
Підсумуйте Учення і Завіти 124:119–122, пояснивши, що Господь дав додаткові настанови Церкві стосовно побудови Дому Наву—готелю, який мав належати Церкві.
Господь називає імена тих, хто повинен служити на різних посадах у провідництві священства
Попросіть студентів скласти на дошці перелік посад у провідництві священства в Церкві.
Поясніть, що в Ученні і Завітах 124:123–145 Господь називає конкретних осіб для служіння на різних посадах у провідництві священства в Церкві. Нехай одна половина класу прогляне вірші 123–132, а інша—вірші 133–142, та знайде, які посади у провідництві священства там згадуються. Нехай студенти назвуть, що вони знайшли, і напишуть на дошці будь-які посади у провідництві священства, які ще не були названі до цього.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 124:143. Запропонуйте класу слідкувати за текстом і знайти причину, чому Господь покликає провідників священства і дає ключі священства.
Чому Господь покликає провідників священства і дає ключі священства? (Студенти можуть висловити свої думки різними словами, однак вони мають визначити такий принцип: Господь покликає провідників священства, щоб керувати роботою священнослужіння та допомагати святим удосконалюватися).
Запропонуйте студентам поміркувати над тим, як провідники священства допомогли їм в їхніх стараннях краще наслідувати Ісуса Христа й ставати більш схожими на Нього. Ви можете запропонувати кільком студентам поділитися їхнім досвідом.
Господь наказує святим збиратися в місцях, які Він призначає
Поясніть, що святі після свого вигнання зі шт. Міссурі взимку 1838–1839 р. вирушили у напрямку штатів Іллінойс та Айова, де оселилися по обидва боки річки Міссісіпі. Узагальніть одкровення, записане в Ученні і Завітах 125, пояснивши, що воно було отримане у березні 1841 р. і відкривало волю Господа стосовно тих святих, які жили в території Айова, і тих, які планували перебратися туди. У цьому одкровенні Господь наказав святим збиратися й осідати в місцях, які Господь призначить через пророка Джозефа Сміта, в тому числі й у місті в Айові, що буде називатися Зарагемля. Церква придбала землі в Айові більше, ніж в Іллінойсі; це вказувало на те, що провідникам священства не слід було вважати, що всі святі мають поселитися в Наву.
Від Бригама Янга більше вже не вимагається залишати свою сімʼю, щоб служити ще на інших місіях
Попросіть студентів уявити собі, як би це було: залишити свою сімʼю, щоб служити на кількох місіях для Господа протягом наступних пʼяти літ, а потім бути покликаними служити на місії в чужій країні ще приблизно два роки.
Що б ви відчували, залишаючи свою сімʼю так багато разів?
Що б ви відчували в цій ситуації, якби на вас лежала відповідальність забезпечувати потреби своєї сімʼї?
Повідомте студентам, що Бригам Янг після свого приєднання до Церкви у квітні 1832 р. служив на кількох місіях впродовж більш як девʼяти років. На першій своїй місії він служив протягом зими в перший рік після свого хрищення. На інших пʼяти місіях, включно з участю в Таборі Сіону, він служив кожне літо у період з 1833 по 1837 р. Ці місії тривали від трьох до пʼяти місяців. 8 липня 1838 р. Бригам Янг разом з іншими апостолами був покликаний служити на місії у Великій Британії. Вони виконали Господню настанову вирушити на цю місію із Фар-Уеста, шт. Міссурі, 26 квітня 1839 р. (див. УЗ 118). Бригам Янг та інші апостоли провели кілька наступних місяців в Айові та Іллінойсі, роблячи подальші приготування до подорожі у Велику Британію. Улітку 1839 р. в тій місцевості поширилася епідемія малярії, захворіли також і вони.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос наведені далі слова Бригама Янга. Попросіть клас звернути увагу на його ставлення до служіння Господу, і це при тому, що він був настільки хворий, що не міг навіть залізти у фургон без сторонньої допомоги, коли відʼїжджав.
Зображення
Президент Бригам Янг
“Я був сповнений рішучості вирушити в Англію або вмерти по дорозі. Мій намір був твердим: я зроблю те, що вимагається від мене зробити в євангелії життя й спасіння, або ж помру, намагаючись це зробити” (Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young [1997], 5).
Поясніть, що служіння Бригама Янга на місії вимагало жертви також і від його сімʼї. Попросіть когось зі студентів прочитати наведену далі розповідь про обставини, в яких перебувала сімʼя Бригама Янга, коли той відбував на місію до Великої Британії:
Бригам Янг вирушив з Монтероуз, шт. Айова, до Великої Британії 14 вересня 1839 р., усього через 10 днів після того, як його дружина, Мері Енн, народила їхню четверту дитину. Мері Енн також страждала від малярії. Це було вже впʼяте за їхнє подружнє життя, коли вона виряджала Бригама на місію. Вигнані зі свого дому і втративши за попередній рік більшу частину свого майна у шт. Міссурі, вони жили в жахливій бідності. Бригам зміг залишити Мері Енн лише 2,72 долари на всю їхню сімʼю. Бригам і Мері Енн вірили в те, що Господь забезпечить їх, і покладалися на обіцяння від пророка Джозефа Сміта, що під час служіння апостолів на місії потреби їхніх сімей будуть задовольнятися. (Див. Leonard J. Arrington, Brigham Young: American Moses [1985], 74–75, 413, 420).
Скажіть, що Бригам Янг, завершивши свою місіонерську роботу для Церкви у Великій Британії, прибув 1 липня 1841 р. у Наву, шт. Іллінойс. Через вісім днів після цього пророк Джозеф Сміт отримав одкровення, що вміщено в Ученні і Завітах 126.
Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 126:1–3. Запропонуйте класу стежити за текстом і знайти, що сказав Господь Бригаму про його служіння. Попросіть студентів поділитися тим, що вони знайшли. (Ви можете пояснити, що слово труд означає старанну працю, що виконується протягом довгого періоду часу).
Поясніть: хоч Господь більше й не вимагав від Бригама Янга залишати свою сімʼю, усе ж пізніше той відслужив ще на кількох короткострокових місіях. Попросіть студентів визначити принцип з віршів 1–2, який навчає, що відбуватиметься, якщо ми старанно трудимося для Господа. (Студенти можуть відповісти різними словами, але вони мають визначити наступний принцип: Якщо ми старанно трудимося для Господа, то Він прийматиме наші праведні приношення. Ви можете запропонувати студентам записати цей принцип на полях своїх Писань).
Коли ви відчували, що Господь був задоволений вашим служінням?
Нехай студенти подумають про можливості служити Господу, які вони мають. Закличте їх наслідувати приклад таких провідників, як Бригам Янг, щоб старанно трудитися, використовуючи ці можливості. Поділіться своїм свідченням про те, що Господь прийматиме праведні приношення їхніх старанних зусиль в Його роботі.
Алмон Беббітт входив у склад Табору Сіону, і 28 лютого 1835 р. його було призначено стати членом першого кворуму сімдесятників. Алмон вже й раніше не погоджувався з порадою провідників Церкви і підбивав інших людей дотримуватися його власних рішень.
В Ученні і Завітах 124:84 Господь наводить аналогію із золотим телям (див. Вихід 32), щоб описати поведінку Алмона Беббітта. Алмон “встановлював свою раду”, яку святі мали приймати замість Господньої поради, що давалася через Перше Президентство.
“У квітні 1840 р., коли на Британські острови прибули й інші апостоли, Бригам Янг, взявши на себе керівництво Церквою в Британській місії, скликав братів у Престон на генеральну конференцію Церкви. … Першим питанням на порядку денному стояло висвячення Уілларда Річардса на апостола, відповідно до одкровення, отриманого в 1838 р. [див. УЗ 118:6]. … Тепер на Британських островах знаходилося вісім членів Кворуму дванадцятьох, а саме: Бригам Янг, Гебер Ч. Кімбол, Парлі П. Пратт, Орсон Пратт, Джон Тейлор, Уілфорд Вудрафф, Джордж А. Сміт і Уіллард Річардс. Двоє інших, Уільям Сміт і Джон Е. Пейдж, не були на місії в Британії. Орсон Гайд прибув пізніше, впродовж кількох місяців трудився з братами в Англії, а потім вирушив до Палестини, щоб освятити ту землю для повернення в неї юдеїв. На той час одне місце в Кворумі дванадцятьох все ще залишалося вільним” (Історія Церкви в Повноті часів. Посібник для студента, 2-е видання [Посібник Церковної системи освіти, 2003], сс. 245–246).
Бригам Янг, керуючи поширенням місіонерської роботи по всіх Британських островах, виявляв неабиякі духовні та адміністративні здібності. Під керівництвом Бригама Янга та інших апостолів Церква у Великій Британії феноменально зростала. На кінець квітня 1841 р., коли більшість апостолів залишили Англію, до Церкви приєдналося від 7000 до 8000 людей, а приблизно 1000 з них за кілька місяців до цього емігрувала в Наву.
“Для Кворуму Дванадцятьох Апостолів ця місія була важливим часом, щоб набратися досвіду й загартуватися. Бригам Янг зумів покращити свої провідницькі навички, якими йому зовсім скоро доведеться скористатися в Наву. … Випробування і прикрощі, пережиті в Британії, а також праця заради спільної мети, настільки обʼєднали Дванадцятьох, що це забезпечило Церкві сильне керівництво на роки вперед” (Історія Церкви в Повноті часів с. 249).
Повернувшись додому з Великої Британії, Бригам Янг виконував Господній наказ “особливу увагу приділяти з цього часу своїй сімʼї” (УЗ 126:3). Кожного дня він виділяв час, щоб навчати своїх дітей та молитися з ними; і вони памʼятали його як лагідного й люблячого батька.
Бригаму Янгу було 40 років, коли було отримане одкровення, що знаходиться в Ученні і Завітах 126, і наведена далі розповідь ілюструє його відданість своїй сімʼї упродовж всього його життя:
“У віці 23 років він одружився з Маріам Енджелайн Уоркс. У молодої пари народилося двоє дочок. Бригам забезпечував свою сімʼю, займаючись виготовленням та лагодженням стільців, столів і шаф, а також він вставляв вікна, двері, ставив сходи та облицьовував каміни. …
Коли Маріам захворіла на туберкульоз, Бригам узяв на себе більшість її обовʼязків на додачу до своїх власних. Вона все більше й більше слабла, не вставала вже й з ліжка, і він регулярно готував сніданок для сімʼї, одягав дочок, прибирав у будинку, а потім “виносив і всаджував свою дружину у крісло-гойдалку біля каміну, де вона залишалася до його повернення додому ввечері”, коли він готував вечерю, вкладав свою сімʼю спати й закінчував свої домашні справи [Susa Young Gates and Leah D. Widtsoe, The Life Story of Brigham Young (1930), 5]. Досвід, набутий ним в юності та на початку шлюбу, повʼязаний з доглядом за дітьми та господарюванням, багато чого навчив його стосовно того, як спільно працювати в сімʼї та вести домашнє господарство. Пройшли роки, і він, даючи поради святим з цього приводу, жартівливо хвастався, що може втерти носа “більшості жінок в [їхній] громаді у веденні господарства” [Deseret News, Aug. 12, 1857, 4]” (Teachings of Presidents of the Church: Brigham Young [1997], 2).
“Після отримання одкровення, записаного в Ученні і Завітах 126, Бригам Янг не тільки міг більше, ніж у попередні роки, проводити часу зі своєю сімʼєю, але також міг багато часу проводити і біля пророка Джозефа Сміта (двадцять вісім з останніх тридцяти шести місяців життя Джозефа Сміта).
Здається очевидним, що Господь, знаючи про майбутнє Бригама Янга і майбутнє Церкви, тримав Бригама близько до Джозефа, аби він міг дізнаватися, що йому потрібно знати, аби вести Церкву після Джозефової смерті” (Doctrine and Covenants Student Manual, 2nd ed. [Church Educational System manual, 2001], 313).
Хоч від Бригама більше не вимагалося залишати свою сімʼю, щоб служити ще на інших місіях, він все ж відслужив кілька короткострокових місій до смерті Пророка.