Семінарія
Урок 15: Джозеф Сміт—Історія 1:66–67; Учення і Завіти 6–7


Урок 15

Джозеф Сміт—Історія 1:66–67; Учення і Завіти 6–7

Вступ

Навесні 1829 р. пророк Джозеф Сміт мав сильне відчуття, що йому слід негайно взятися за переклад Книги Мормона. Він розумів, що часу для перекладання в нього надзвичайно мало, бо йому потрібно було працювати, щоб утримувати свою сімʼю. Емма і брат Джозефа, Семʼюел, допомагали як писарі, однак не могли писати для нього весь час. Пластини у Джозефа Сміта були вже більш як півтора роки; 116 сторінок рукопису були втрачені, і в нього було всього кілька сторінок перекладеного матеріалу, щоб показати його. Джозеф молився, щоб Господь послав когось, хто допомагав би йому в роботі над перекладом. І Господь відповів на Джозефову молитву, пославши йому Олівера Каудері служити в якості писаря.

Одкровення в Ученнях і Завітах 6 і 7 були дані невдовзі після прибуття Олівера. В Ученні і Завітах 6 вміщено пораду Оліверу стосовно його ролі в цій Господній роботі. В Ученні і Завітах 7 вміщено перекладений варіант дечого з написаного Іваном Улюбленим, де сказано, що Господь задовольнив Іванове бажання і дозволив йому жити до настання Другого пришестя Ісуса Христа й приводити душі до Нього.

Рекомендації для навчання

Джозеф Сміт—Історія 1:66–67; Учення і Завіти 6:1–9

Олівер Каудері стає писарем для Джозефа Сміта

Намалюйте на дошці лампочку і схід сонця.

Зображення
зображення лампочки
Зображення
зображення сонця, що сходить
  • Чим відрізняється увімкнення лампочки від сходу сонця? (Студенти можуть назвати кілька відмінностей, але зазначте, що світло лампочки ви бачите відразу, а світло сонця—поступово).

Поясніть, що старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навів цю аналогію, щоб навчати про особисте одкровення. Він навчав, що іноді одкровення приходить “швидко, повністю і одночасно, [неначе включається світло в темній кімнаті]. … [Але] найчастіше одкровення приходить поступово, з часом” (“Дух одкровення”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 88). Попросіть студентів подумати над випадками, коли Господь відповідав на їхні молитви негайно, і випадками, коли Він відповідав поступово. Коли вони будуть сьогодні вивчати Учення і Завіти 6, запропонуйте їм знайти істини, що допоможуть їм розпізнати, коли Бог дає їм одкровення.

Щоб допомогти студентам зрозуміти історичний контекст цього одкровення, попросіть когось зі студентів прочитати вголос перший абзац у вступі до цього уроку. Потім нехай всі студенти прочитають подумки Джозеф Сміт—Історія 1:66–67 і знайдуть, як Небесний Батько допоміг Джозефу в його стараннях перекладати швидше.

  • Що зробив Господь у відповідь на благання Джозефа про когось, хто допоміг би йому в перекладі?

Коли студенти розкажуть, що вони знайшли, поясніть, що Олівер Каудері прибув з Пальміри, шт. Нью-Йорк, подолавши більш як 225 км, щоб зустрітися з Джозефом у Гармоні, шт. Пенсильванія, (див. Карти до історії Церкви, карта 1, “Північно-східна частина Сполучених Штатів”) і що він прибув усього через кілька днів після того, як Джозеф молився про допомогу.

Поясніть, що невдовзі після того, як Олівер почав служити писарем для Джозефа, Джозеф отримав одкровення, в якому Господь звертався до Олівера. Це одкровення стосувалося бажань Олівера і ясно відповідало на запитання, про відповіді на які він молився, але про які нічого не сказав Джозефу. Попросіть студентів прочитати Учення і Завіти 6:5–6, 8 подумки і знайти ознаки того, що Господь знав бажання Олівера.

  • Що кажуть нам ці вірші і зусилля Олівера, який подолав 225 км, щоб допомагати Джозефу, про самого Олівера?

Примітка: Вірші 1–9 повторюються в Ученні і Завітах 11, де міститься одкровення для Гайрума Сміта, і будуть обговорюватися на цьому уроці пізніше.

Учення і Завіти 6:10–24

Господь запевняє Олівера Каудері про істинність цієї роботи

Попросіть студентів поміркувати над таким запитанням:

  • Чи отримували ви колись відповідь від Бога, а потім з часом щось вас турбувало або бентежило в ній? (Попросіть кількох студентів поділитися своїм досвідом. Ви також можете поділитися власним досвідом. Нагадайте студентам, що деякий досвід є надто священним або особистим, щоб ним ділитися).

Узагальніть Учення і Завіти 6:10–13, пояснивши, що Господь сказав Оліверу Каудері, що той мав дар одкровення. Попросіть студентів прочитати подумки Учення і Завіти 6:14–17, 20 та знайти, чого Господь навчав Олівера про отримання й розпізнавання одкровень.

  • Про які істини Господь навчав Олівера стосовно отримання й розпізнавання одкровень?

Студенти можуть назвати вказані далі принципи. Коли студенти будуть називати принципи, ви можете записувати їх на дошці. Також ви можете запропонувати студентам позначити в цих віршах фрази, які для них є важливими.

Коли ми шукаємо відповідей від Небесного Батька, Він дає нам настанови.

Господь буде просвітлювати наш розум через Святого Духа.

Бог знає наші думки і наміри нашого серця.

Отримавши одкровення, ми маємо зберігати його як скарб у своєму серці.

  • Чому для нас важливо знати, що Господь чує наші молитви й відповідає на них?

  • Що, на вашу думку, означає, що Господь “просвітить” наш розум? (Можливо, вам потрібно буде пояснити, що через Святого Духа Господь дасть нам ідеї і розуміння).

  • Чому так важливо знати, що тільки Бог знає наші думки й наміри нашого серця?

  • Що, на вашу думку, означає “зберігати як скарб” Господні слова? (Вивчати їх, розмірковувати над ними і діяти відповідно до того, що Господь відкрив, та довіряти одкровенню, яке ми отримуємо).

Попросіть когось зі студентів прочитати вголос Учення і Завіти 6:21–24, а клас нехай знайде, який ще є спосіб спілкування Господа з нами.

  • Що ми можемо дізнатися з цих віршів про ще один спосіб спілкування Господа з нами? (Господь промовляє мир нашому розуму, тим самим свідчачи про істину. Ви можете запропонувати студентам позначити фразу “мир твоєму розуму” [УЗ 6:23]).

  • Виходячи з вашого досвіду, що ми можемо відчувати, коли Господь промовляє мир нашому розуму?

Допомагаючи студентам краще зрозуміти, як одкровення може приходити до них, зазначте, що іноді буває нелегко розпізнавати, коли Господь промовляє до нас. Скажіть, що старійшина Беднар навів аналогію про схід сонця, щоб пояснити спосіб, в який часто відбувається спілкування з Господом. Попросіть когось зі студентів прочитати вголос подані далі слова:

Зображення
Старійшина Девід А. Беднар

“Іноді сонце сходить хмарного чи туманного ранку. Через похмурі погодні умови побачити світло складніше і неможливо точно визначити той момент, коли сонце сходить над горизонтом. …

Подібним чином ми багато разів отримували одкровення, точно не усвідомлюючи, як саме або коли ми його отримали” (“Дух одкровення”, с. 89).

  • Чому ми іноді можемо пропустити Господню відповідь на наші молитви або не звернути на неї увагу?

  • Яку пораду ви дали б людині, яка хоче навчитися краще усвідомлювати, коли Господь промовляє до неї?

Поясніть, що до того, як було отримано це одкровення, Олівер не розповідав Джозефу про “ту ніч”, про яку Господь сказав в Ученні і Завітах 6:22. Нехай один зі студентів прочитає, про що пророк Джозеф дізнався після отримання одкровення, записаного в Ученні і Завітах 6:

Зображення
Пророк Джозеф Сміт

“Після того як ми отримали це одкровення, Олівер Каудері сказав мені, що проживши короткий час в домі мого батька і дізнавшись від моєї сімʼї про те, що я отримав пластини, він однієї ночі пішов спати і перед сном звернувся до Господа, аби знати, чи справді все так є, як вони сказали, і Господь дав йому знати, що це була правда, але він зберіг цю обставину у повному секреті і нікому нічого про це не сказав; тож після того, як було дано це одкровення, він знав, що ця робота була істинною, бо жодна жива душа не знала про те, на що натякалося в цьому одкровенні, крім Бога і його самого” (History of the Church, 1:35).

Попросіть студентів згадати часи, коли Бог просвітлював їхній розум або давав їм відчути мир. Можете запропонувати студентам записати дещо з цих згадок. Закличте їх довіряти особистому одкровенню, яке вони отримали в минулому. Поясніть, що наступні два уроки допоможуть їм навчитися впізнавати відповіді на їхні молитви.

Учення і Завіти 6:25–37

Господь радить Джозефу та Оліверу перекладати і не сумніватися й не боятися

Узагальніть Учення і Завіти 6:25–31, пояснивши, що Господь сказав Оліверу, що якщо той бажає, то він може мати дар перекладати і стояти поряд з Джозефом як другий свідок Книги Мормона.

  • Якби ви були Олівером, то що б ви відчували, почувши про відповідальність, яку Господь кладе на вас?

Попросіть студентів подумати про випадки, коли вони відчували вагання або страх стосовно того, що Господь хотів, аби вони зробили. Нехай студенти подумки прочитають Учення і Завіти 6:32–37 і знайдуть, що Господь порадив зробити Джозефу і Оліверу, щоб їм позбутися вагань і страху, коли вони далі виконуватимуть Його роботу.

  • Які істини або принципи з цієї поради ми можемо застосовувати у своєму житті? (Студенти можуть назвати різні принципи, але обовʼязково наголосіть на тому, що коли ми звертаємося до Ісуса Христа, то зможемо позбутися вагань і страху).

  • Які є приклади того, як людина може звертатися до Христа в кожній думці?

Запропонуйте кільком студентам поділитися досвідом, який вони отримали, коли їхнє знання про Спасителя допомогло їм позбутися вагань і страху. Ви також можете поділитися своїм власним досвідом.

Учення і Завіти 7

Івану Улюбленому обіцяно, що він житиме й приводитиме душі до Христа аж до настання Другого пришестя

Примітка: Нічого не було відкрито про особливості Іванового служіння як перетвореної істоти. Не робіть ніяких припущень з приводу місця перебування Івана чи його звершень.

Поясніть, що одного разу у квітні 1829 р., коли Олівер допомагав Джозефу з перекладом, у нього й Джозефа виникли “розбіжності в думках … стосовно розповіді апостола Івана, що знаходиться в Новому Завіті [див. Іван 21:20–23] … стосовно того, помер той чи продовжував [жити]” (Histories, Volume 1: 1832–1844, vol. 1 of the Histories series of The Joseph Smith Papers [2012], 284).

Попросіть студентів подумки прочитати Учення і Завіти 7:1–3, щоб знайти відповідь на запитання Джозефа і Олівера. (Якщо студентам важко знайти відповідь, ви можете запропонувати їм прочитати вступ до Учення і Завітів 7:1–3).

Коментарі та довідковий матеріал

Учення і Завіти 6:14–15. Усвідомлення відповідей на молитву

Старійшина Річард Г. Скотт, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, так написав про необхідність молитви і те, як зрозуміти відповіді від Бога:

Зображення
Старійшина Річард Г. Скотт

“Зрозуміти відповіді на молитви іноді дуже важко. Іноді ми немудро стараємося йти життям, покладаючись на власний досвід і здібності. Набагато мудріше для нас прагнути через молитву і божественне натхнення дізнатися, що робити. Наш послух є запевненням, що при необхідності ми можемо удостоїтися божественної сили для досягнення натхненної цілі.

“Як і багато хто з нас, Олівер Каудері не розпізнав наявність відповідей на молитви, які вже були дані Господом. …

Якщо вам здається, що Бог не відповів на ваші молитви, поміркуйте над цим уривком з Писань [УЗ 6:14–15], а потім ретельно шукайте у своєму житті ознак того, що Він уже відповів вам” (“Як отримувати одкровення і натхнення для вашого особистого життя”, Ensign або Ліягона, трав. 2012, с. 47).

Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився думкою про те, як розпізнавати особисте одкровення:

Зображення
Старійшина Девід А. Беднар

“Ми можемо не бачити ангелів, не чути небесних голосів або не отримувати могутніх духовних вражень. … Проте, шануючи наші завіти і дотримуючись заповідей, завжди прагнучи постійно чинити добро і ставати кращими, ми можемо йти з впевненістю в тому, що Бог скеровуватиме наш поступ. …

Іноді дух одкровення діятиме миттєво і сильно, в інші часи—ледь відчутно і поступово, і часто настільки лагідно, що ви можете свідомо навіть не розпізнати його. Але незалежно від того, у який спосіб це благословення було отримане, світло, яке воно несе, осяватиме і збільшуватиме вашу душу, просвітлюватиме ваше розуміння (див. Алма 5:7; 32:28), скеровуватиме і захищатиме вас і вашу сім’ю” (“Дух одкровення”, Ensign або Ліягона, трав. 2011, с. 90).