Писання
Мойсей 8

Розділ 8

(лютий 1831 року)

Метушалах пророкує—Ной та його сини проповідують євангелію—Велика злочестивість панує—Заклик до покаяння не взято до уваги—Бог наказує знищити Потопом усяку плоть.

1 А всіх Енохових днів було чотири сотні і тридцять літ.

2 І сталося, що аМетушалаха, сина Еноха, не було забрано, щоб було здійснено завіти Господа, які Він склав з Енохом; бо Він справді склав завіт з Енохом, що Ной піде з плоду його стегон.

3 І сталося, що Метушалах пророкував, що з його стегон виникнуть усі царства на землі (через Ноя), і він уславляв себе.

4 І прийшов великий голод на землю, і Господь прокляв землю тяжким прокляттям, і багато жителів її померло.

5 І сталося, що жив Метушалах сто і вісімдесят сім літ, та й Ламеха породив;

6 І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень і вісімдесят два роки, і породив він синів та дочок;

7 І всіх Метушалахових днів було девʼять сотень і шістдесят девʼять літ, та й помер він.

8 І жив Ламех сто і вісімдесят два роки, та й сина породив,

9 А імʼя йому назвав аНой, говорячи: Цей син нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її бпрокляв.

10 І жив Ламех по тому, як Ноя породив, пʼять сотень і девʼяносто пʼять літ, і породив він синів та дочок;

11 А всіх Ламехових днів було сім сотень і сімдесят сім літ, та й помер він.

12 І був Ной віку чотири сотні і пʼятдесят літ, та й апородив Яфета; і сорок два роки по тому він породив бСима від тієї, яка була матірʼю Яфета, а коли йому було пʼять сотень літ, породив він вХама.

13 І аНой та його сини бприслухалися до Господа і звертали увагу, і їх було названо всинами Божими.

14 І коли ці люди почали розмножуватися на лиці землі, і їм народилися дочки, і побачили асини людські тих дочок, що вродливі вони, і брали собі жінок із усіх, яких вибрали.

15 І Господь сказав Ною: Дочки твоїх синів апродали себе; бо ось, Мій гнів запалено проти синів людських, бо вони не бажають прислухатися до Мого голосу.

16 І сталося, що Ной пророкував і навчав справам Бога, саме так, як було на початку.

17 І промовив Господь до Ноя: Не буде Мій Дух аперемагатися в людині навіки, бо вона знатиме, що всяка бплоть помре; і дні її будуть сто і двадцять літ; і якщо люди не покаються, Я пошлю впотопи на них.

18 За тих днів на землі були авелетні, і вони прагнули позбавити Ноя життя; але Господь був з Ноєм, і бсила Господа була на ньому.

19 І Господь ависвятив бНоя за Своїм власним вчином, і наказав йому, щоб він ішов і гпроголошував Його євангелію дітям людським, саме так, як це було дано Еноху.

20 І сталося, що Ной закликав дітей людських, щоб вони апокаялися; але вони не прислухалися до його слів;

21 І ще, після того як вони почули його, вони прийшли до нього, кажучи: Ось, ми є сини Бога; хіба ми не взяли собі дочок людських? І хіба ми не аїмо, і не пʼємо, і не одружуємося, і не віддаємо заміж? І наші дружини народжують нам дітей, і вони є могутніми чоловіками, які подібні чоловікам давнини, чоловікам великої слави. І вони не прислухалися до слів Ноя.

22 І бачив Бог, що великою стала азлочестивість людей на землі; і кожний підносився в уяві бдумок свого серця, які були тільки злом безперервним.

23 І сталося, що Ной продовжував своє апроповідування людям, кажучи: Прислухайтесь і зверніть увагу на мої слова;

24 аПовірте, і покайтеся у своїх гріхах, і бхристіться в імʼя Ісуса Христа, Сина Божого, саме як наші батьки, і ви отримаєте Святого Духа, щоб усе могло бути вявлено вам; а якщо ви не зробите цього, потопи зійдуть на вас; проте, вони не прислухалися.

25 І пожалкував був Ной, і його серце страждало, що Господь людину створив на землі, і горював він у серці своєму.

26 І промовив Господь: аЗітру Я людину, яку Я створив, з лиця землі, і людину, і скотину, і плазунів, і птаство небесне; бо пожалкував був Ной, що Я створив їх, і що Я зробив їх; і він прикликав Мене; бо вони шукали його життя.

27 І таким чином Ной знайшов аблагодать в очах Господа; бо Ной був чоловіком праведним і бдосконалим у своєму поколінні; і він з Богом входив, як і його троє синів, Сим, Хам і Яфет.

28 Земля була азіпсутою перед Богом, і вона була наповнена насильством.

29 І подивився Бог на землю, і ось, вона була зіпсутою, бо кожна плоть спотворила свій шлях на землі.

30 І промовив Бог до Ноя: Прийшов кінець всякої плоті переді Мною, бо наповнилася земля насильством, і ось, Я авинищу всю плоть з землі.