Мойсей 4
    Footnotes

    Розділ 4

    (червень–жовтень 1830 року)

    Як Сатана став дияволом—Він спокушає Єву—Падіння Адама і Єви та прихід смерті у світ.

    1 І Я, Господь Бог, говорив до Мойсея, кажучи: Той аСатана, якому ти наказав в імʼя Мого Єдинонародженого, є той самий, що був від бпочатку, і він прийшов до Мене, кажучи—Ось я, пошли мене, я буду Твоїм сином, і я викуплю все людство, так що жодна душа не пропаде, і певно вя зроблю це; тож дай мені Твою шану.

    2 Але, ось, Мій Улюблений аСин, Який був Моїм Улюбленим і бВибраним від початку, сказав Мені: вБатьку, хай буде Твоя гволя, і дслава Твоя навіки.

    3 Отже, через те, що Сатана аповстав проти Мене, і прагнув знищити бсвободу вибору людини, яку Я, Господь Бог, дав їй, і також щоб Я дав йому Свою владу; владою Мого Єдинонародженого Я вчинив так, щоб його було вскинуто вниз;

    4 І він став Сатаною, так, саме дияволом, батьком усієї абрехні, щоб обманювати, і осліпляти людей, і вести їх у полон за його волею, саме всіх тих, хто не прислухається до Мого голосу.

    5 Так ось, змій був ахитріший над усю польову звірину, яку Я, Господь Бог, учинив.

    6 І Сатана вклав це до серця змія (бо він звів багатьох за собою), і він прагнув також спокусити аЄву, бо він не знав Божого задуму, отже, він прагнув знищити світ.

    7 І він сказав до жінки: Так, чи Бог сказав—Не їжте з усякого дерева асаду? (А він говорив устами змія).

    8 І відповіла жінка змієві: З плодів дерев саду ми можемо їсти,

    9 Але з плодів дерева, що ти бачиш в середині саду, Бог сказав—Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

    10 І сказав змій до жінки: Умерти—не вмрете,

    11 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші аочі розкриються, і станете ви, немов боги, бзнаючи добро й зло.

    12 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і стало воно принадним для очей, і апожадане дерево, щоб набути їй знання, і взяла з його плоду, та й бзʼїла, і разом також дала чоловікові своєму, і він зʼїв.

    13 І розкрилися очі в обох з них, і пізнали, що анагі були вони. І зшили вони фіґові листя і зробили фартухи собі.

    14 І почули вони голос Господа Бога, коли по саду аходили, як повіяв денний холодок; і сховався Адам і його жінка від присутності Господа Бога серед дерев саду.

    15 І закликав Я, Господь Бог, до Адама, і до нього сказав: Де аходиш ти?

    16 А той відповів: Почув я Твій голос у саду і злякався, бо побачив, що нагий я, і сховався.

    17 І промовив Я, Господь Бог, до Адама: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв, бо інакше певно апомреш?

    18 А чоловік відказав: Жінка, що дав Ти мені і наказав, щоб вона залишалася зі мною, вона подала мені від плоду з того дерева, і я їв.

    19 І Я, Господь Бог, промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій аспокусив мене, і я їла.

    20 І Я, Господь Бог, до змія сказав: За те, що зробив ти оце, то ти будеш апроклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову; на своїм череві будеш плазувати, і порох ти істимеш у всі дні свого життя;

    21 І Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою, між сіменем твоїм і сіменем її; і воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в пʼяту.

    22 До жінки Я, Господь Бог, сказав: Я набагато помножу терпіння твої та болі вагітності твоєї. Ти в амуках родитимеш дітей, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

    23 І до Адама Я, Господь Бог, сказав: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв від плоду з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята буде через тебе земля; ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свого життя.

    24 Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

    25 аПотом свого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю—бо ти певно помреш—бо з неї ти взятий, бо ти бпорохом був, і до пороху вернешся.

    26 І назвав Адам імʼя своїй жінці Єва, бо вона була мати всього живого; бо таким чином Я, Господь Бог, назвав першу з усіх жінок, яких абагато.

    27 І Адамові та жінці його зробив Я, Господь Бог, одежу шкуряну, і азодягнув їх.

    28 І сказав Я, Господь Бог, Моєму Єдинонародженому: Ось, став ачоловік, немов один із нас, щоб бзнати добро і зло; а тепер щоб не простяг він своєї руки, і не ввзяв з гдерева життя, і щоб він не зʼїв, і не жив повік віку,

    29 Отже, Я, Господь Бог, вишлю його із аЕденського саду, щоб порати землю, з якої узятий він був;

    30 Бо як Я, Господь Бог, живий, так само і Мої аслова не можуть повернутися порожніми, бо якщо вони вийшли з Моїх уст, вони мають здійснитися.

    31 І Я вигнав чоловіка, а на сході Еденського саду поставив Я ахерувима і меча полумʼяного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

    32 (І це є слова, які Я промовляв Своєму слузі Мойсею, і вони істинні, саме як Я волію; і Я промовив їх тобі. Дивись, не показуй їх жодній людині, поки Я не накажу тобі, окрім тих, хто вірує. Амінь).