Мормон, нефійський пророк
    Footnotes
    Theme

    Мормон, нефійський пророк

    У Книзі Мормона—нефійський пророк, воєначальник і хоронитель літописів. Мормон жив приблизно між 311 р. і 385 р. від р.х. (Морм. 1:2, 6; 6:5–6; 8:2–3). Більшу частину свого життя, починаючи з пʼятнадцяти років, він був військовим керівником (Морм. 2:1–2; 3:8–12; 5:1; 8:2–3). Аммарон навчав Мормона, щоб той підготувався взяти відповідальність за літописи та їх ведення (Морм. 1:2–5; 2:17–18). Після того як Мормон описав історію часів свого життя, він скоротив літописи і переніс їх з великих пластин Нефія на пластини Мормона. Пізніше він передав цей священний літопис своєму сину Моронію. Ці пластини були частиною літописів, з яких Джозеф Сміт переклав Книгу Мормона.

    Слова Мормона

    Маленька книга в Книзі Мормона. Між останніми словами Амалекія в книзі Омнія і першими словами в книзі Мосії Мормон, редактор усього літопису, зробив цю маленьку вставку. (Див. “Коротке пояснення до Книги Мормона” на початку Книги Мормона).

    Книга Мормона

    Окрема книга, включена в книгу Писання, відомого як Книга Мормона. Розділи 1–2 розповідають про нефійського пророка Аммарона, який навчив Мормона, коли й де взяти пластини. Також почалися великі війни, і через злочестивість народу Трьох Нефійців було забрано. Розділи 3–4 розповідають про те, як Мормон закликав народ до покаяння, але вони були поза почуттям, і запанувала злочестивість—більша, ніж будь-коли раніше в Ізраїлі. Розділи 5–6 описують останні битви між Нефійцями та Ламанійцями. Мормона було вбито разом з більшістю нефійського народу. У 7-му розділі Мормон перед своєю смертю закликає народ—тогочасний і майбутній—покаятися. У розділах 8–9 розповідається, що зрештою залишився лише Мороній, син Мормона. Він описав останні сцени смерті й різанини, включаючи кінець нефійського народу, а також послання до майбутніх поколінь і читачів цього літопису.