Символізм
    Footnotes
    Theme

    Символізм

    Уживання чогось у переносному значенні, коли одне відображають через інше або уподібнюють до чогось. У Писаннях знайомі предмети, події або обставини вживаються у символічному значенні, щоб представити якесь учення або принцип євангелії. Наприклад, пророк Книги Мормона Алма використав сімʼя як символ Божого слова (Ал. 32).

    Скрізь у Писаннях пророки вдаються до символізму, навчаючи про Ісуса Христа. Деякі з цих символів—церемонії і обряди (Мойс. 6:63), жертви (Євр. 9:11–15; Мойс. 5:7–8), причастя (ПДС, Мр. 14:20–24 [Додаток]; Лк. 22:13–20), і хрищення (Рим. 6:1–6; УЗ 128:12–13). Багато біблійних імен символічні. Старозавітні церемонії скинії та Мойсеєвий закон представляли вічні істини (Євр. 8–10; Мос. 13:29–32; Ал. 25:15; Гел. 8:14–15). Інші приклади: див. Матвій 5:13–16; Іван 3:14–15; Кн. Як. 4:5; Ал. 37:38–45.