Язик Див. також Мова, дар мов Символ мовлення. Святі зобовʼязані слідкувати за своїм язиком, тобто контролювати свої слова. Язик також вживається у значенні “мова” або “народ”. Зрештою, кожне коліно схилиться і кожний язик визнає Бога (Ісая 45:23; Рим. 14:11). Стримуй язика свого від лихого, Пс. 34:14 (1 Пет. 3:10). Хто стереже свої уста і свого язика, той зберігає свою душу від лиха, Пр. 21:23. Якщо хтось не вгамовує свого язика, марна його побожність, Як. 1:26. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, Як. 3:1–13. Євангелію буде проповідано кожному народові, коліну, язику і людям, Об. 14:6–7 (2 Неф. 26:13; Мос. 3:13, 20; УЗ 88:103; 112:1). Господь дарував усім народам з їхнього власного народу і язика навчати Його слову, Ал. 29:8. Ці пластини дійдуть до кожного народу, коліна, язика і людей, Ал. 37:4. Отримай Моє слово, і тоді язик твій буде розвʼязано, УЗ 11:21. Кожна людина почує повноту євангелії на своєму рідному язикові, УЗ 90:11.