Довіра Див. також Віра; Вірування, Вірувати Покладатися на когось або щось. Мати переконання і віру, особливо віру в Бога та Ісуса Христа. Краще довіряти Господу, ніж покладатися на людину, Пс. 118:8. Довіряй Господу всім серцем своїм, Пр. 3:5. Господь буде надією твоєю, Пр. 3:26. Бог визволив Своїх слуг, які довіряли Йому, Дан. 3:19–28. Коли Христос явиться, ми зможемо мати упевненість, 1 Іван. 2:28. Я довірятимусь Тобі вічно, 2 Неф. 4:34. Злочестиві Нефійці втратили довіру своїх дітей, Кн. Як. 2:35. Втішайтеся і покладайте довіру вашу на Бога, Мос. 7:19. Того, хто покладає довіру свою на Бога, буде піднесено в останній день, Мос. 23:22. Того, хто покладе довіру свою на Бога, буде підтримано в його випробуваннях, Ал. 36:3, 27. Не довіряйте руці плотській, УЗ 1:19. Покладіть вашу довіру на Того Духа, Який спонукає творити добро, УЗ 11:12. Нехай довіриться Мені, і його не буде збентежено, УЗ 84:116. Тоді упевненість твоя зміцниться у присутності Божій, УЗ 121:45.