Скинія
    Footnotes
    Theme

    Скинія

    Дім Господній, центр поклоніння для Ізраїля під час виходу з Єгипту. По суті, скинія була пересувним храмом і могла бути розібраною та знову зібраною. Діти Ізраїля використовували скинію, доки вони не побудували храм Соломона (УЗ 124:38).

    Бог відкрив Мойсею, якою саме має бути скинія (Вих. 26–27), і діти Ізраїля зробили її відповідно до того зразка (Вих. 35–40). Коли скинію було зроблено, хмара покрила намет і слава Господня заповнила скинію (Вих. 40:33–34). Хмара була знаменням Божої присутності. Вночі вона мала вигляд вогню. Поки хмара залишалася над наметом, діти Ізраїля стояли табором. Коли вона пересувалася, вони йшли за нею (Вих. 40:36–38; Чис. 9:17–18). Діти Ізраїля носили скинію з собою під час мандрів у пустелі та коли завойовували землю Ханаанську. Після завоювання скинія знаходилася в Шіло—місці, що його вибрав Господь (Єг. 18:1). Після того як діти Ізраїля побудували Соломонів храм, скинія остаточно зникає з історії.

    Господь та Ісая використали скинію як символ міст Сіона і Єрусалима під час Другого пришестя Господа (Ісая 33:20; Мойс. 7:62).