Розпʼяття
    Footnotes
    Theme

    Розпʼяття

    Римська форма страти, поширена в новозавітні часи, коли руки і ноги людини привʼязували або прибивали цвяхами до хреста. Звичайно це застосовували лише для рабів і найбільших злочинців. Розпʼяттю часто передували побої або бичування (Мр. 15:15). Людину, яку розпинали, здебільшого примушували нести свій хрест на місце страти (Іван 19:16–17). Її одежу звичайно забирали воїни, які виконували вирок (Мт. 27:35). Хрест вбивали в землю так, щоб ноги людини знаходилися приблизно на півметра від землі. Доки людина не помирала, біля хреста залишалася варта; інколи це тривало до трьох днів (Іван 19:31–37).

    Ісуса Христа було розіпʼято через те, що ті, які не повірили в Нього, облудно звинуватили Його в заклику до бунту проти кесаря і блюзнірстві, бо Він сказав, що є Сином Божим. Ісуса одягли в багряницю (Іван 19:2), увінчали тернами і піддали іншим знущанням (Мт. 26:67; Мр. 14:65).