Іван, син Зеведеїв
    Footnotes
    Theme

    Іван, син Зеведеїв

    У Новому Завіті—один з Дванадцятьох апостолів, син Зеведея і брат Якова. У своєму житті він був спочатку рибалкою (Мр. 1:17–20). Мабуть, він був тим неназваним учнем Івана Христителя, про якого згадувалося в Євангелії від Івана 1:40. Пізніше одержав покликання стати учнем Ісуса Христа (Мт. 4:21–22; Лк. 5:1–11). Він написав Євангелію від Івана, три послання і книгу Обʼявлення. Він був одним з трьох, які були з Господом під час оживлення Яірової дочки (Мр. 5:35–42), на Горі Переображення (Мт. 17:1–9) і в Гефсиманії (Мт. 26:36–46). У своїх власних писаннях він називає себе учнем, якого любив Ісус (Іван 13:23; 21:20), а також “другим учнем” (Іван 20:2–8). Ісус також дав йому і його брату імʼя Воанергес, тобто “сини грому” (Мр. 3:17). Про нього часто згадується в описах розпʼяття і Воскресіння (Лк. 22:8; Іван 18:15; 19:26–27; 20:2–8; 21:1–2). Пізніше Івана було заслано на Патмос, де він написав книгу Обʼявлення (Об. 1:9).

    Про Івана часто згадується в одкровеннях останніх днів (1 Неф. 14:18–27; 3 Неф. 28:6; Етер 4:16; УЗ 7; 27:12; 61:14; 77; 88:141). Ці уривки підтверджують біблійні свідчення про Івана, а також дають розуміння його величі й важливості роботи, яку Господь доручив йому виконати на землі в новозавітні часи і в останні дні. Писання останніх днів проясняють, що Іван не вмер, бо йому було дозволено залишатися священнослужити на землі аж до часу Другого пришестя Господа (Іван 21:20–23; 3 Неф. 28:6–7; УЗ 7).

    Послання Івана

    Хоч автор цих трьох послань не називає свого імені, мова настільки сильно нагадує стиль апостола Івана, що його вважають автором усіх трьох.

    У 1-му розділі Першого послання Івана святих переконують отримати спільність з Богом. Розділ 2-й наголошує, що святі пізнають Бога через послух, а також повчає їх не любити мирського. Розділ 3-й закликає усіх стати дітьми Божими та любити один одного. Розділ 4-й пояснює, що Бог є любов і живе в тих, хто любить Його. Розділ 5-й пояснює, що святі народжені від Бога через віру в Христа.

    Друге послання Івана подібне до Першого послання. У ньому Іван радіє вірності дітей “вибраної пані”.

    Третє послання Івана містить у собі похвалу чоловіку на імʼя Гай за вірність і допомогу тим, хто любить істину.

    Євангелія від Івана

    У цій книзі Нового Завіту апостол Іван засвідчив, що (1) Ісус є Христос, тобто Месія, і (2) що Ісус є Сином Божим (Іван 20:31). Події Ісусового життя, які він описував, ретельно вибрані та впорядковані, щоб наголосити саме на цьому. Книга починається з твердження про статус Христа в доземному існуванні: Він був з Богом, Він був Бог і Він був творцем усього сущого. Він був народжений у плоті як Єдинонароджений Син Батька. Іван простежує послідовність Ісусового священнослужіння, з великою силою наголошуючи на Його божественності та Воскресінні. Він ясно доводить, що Ісус є Сином Божим, що підтверджують чудеса, свідки, пророки і власні слова Христа. Іван навчає, протиставляючи світло і темряву, істину і гріх, добро і зло, Бога і диявола. Мабуть, у жодному іншому літописі не проявлені настільки ясно святість Ісуса і віроломність юдейських правителів.

    Іван описує головним чином Христове священнослужіння в Юдеї, особливо останній тиждень Його земного священнослужіння, тоді як Матвій, Марк і Лука писали здебільшого про Його служіння в Галілеї. Деякі моменти цієї Євангелії прояснено одкровеннями останніх днів (УЗ 7 і УЗ 88:138–141).

    Перелік подій з життя Спасителя, описаних у Євангелії від Івана, подано в “Узгодженні євангелій” у додатку.

    Книга Обʼявлення