Біблія
    Footnotes
    Theme

    Біблія

    Зібрання гебрейських і християнських літописів; містить божественні одкровення. Слово біблія означає “книги”. Біблія—це труд багатьох пророків і натхненних Святим Духом письменників (2 Пет. 1:21).

    Християнська Біблія складається з двох частин, відомих під назвами Старий і Новий Завіти. Старий Завіт складено з книг Писань, якими користувалися палестинські Юдеї часів земного священнослужіння Господа. У Новий Завіт включено літописи апостольських часів; він має такі самі святість і авторитет, як юдейські Писання. Книги Старого Завіту взяті з багатовікової літератури цього народу; майже усі ці книги написано виключно гебрейською мовою, в той час як новозавітні книги були створені впродовж одного покоління і писалися здебільшого грецькою мовою.

    У Старому Завіті слово завіт представлено гебрейським еквівалентом слова “угода”. Стара Угода—це закон, даний Мойсеєві, коли Ізраїль відмовився від повноти євангелії, якою від початку земного життя володіли всі, хто належав до Божого народу. Нова Угода, або Новий Завіт,—це євангелія, якої навчав Ісус Христос.

    У гебрейській Біблії (Старий Завіт) книги розділено на три групи: Закон, Пророки та Літописи. У Біблії, яку використовують у християнському світі, книги розрізняють за предметним значенням: історичні, поетичні й пророчі.

    Книги Нового Завіту звичайно розміщені у такому порядку: чотири Євангелії і Дії святих апостолів; Послання Павла; Соборні послання Якова, Петра, Івана та Юди; Обʼявлення Івана Богослова.

    Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів шанує і поважає Біблію і стверджує також, що в наш час Господь продовжує давати через Своїх пророків додаткові одкровення, які підтримують і засвідчують біблійні описи стосунків Бога з людством.