У Писаннях деколи вживається в значенні звукового послання, яке промовляє Господь або Його вісники. Голос Духа може також беззвучно спілкуватися з серцем і розумом.
Адам і Єва почули голос Господа Бога, Бут. 3:8 (Мойс. 4:14 ).
Господь розмовляв з Іллею спокійним, лагідним голосом, 1 Цар. 19:11–13 .
Праведники йдуть за голосом Доброго Пастиря, Іван 10:1–16 .
Кожний, хто від істини, чує Мій голос, Іван 18:37 .
Я послухався голосу Духа, 1 Неф. 4:6–18 .
Голос прийшов до мене, кажучи: Енош, твої гріхи прощені, Ен. 1:5 .
Це був тихий голос цілковитої лагідності і проникав до самої душі, Гел. 5:29–33 (3 Неф. 11:3–7 ).
Чи Моїм власним голосом, чи голосом Моїх слуг—все одно, УЗ 1:38 .
Те, що вони говоритимуть, спонукувані Святим Духом, буде голосом Господа, УЗ 68:2–4 .
Кожна душа, яка слухається Мого голосу, бачитиме Моє лице і знатиме, що Я є, УЗ 93:1 .