Упевненість у чомусь або комусь. У Писаннях найчастіше вживається стосовно Ісуса Христа, упевненості в Ньому і довіри, що приводить особу до послуху Йому. Щоб привести людину до спасіння, її віра має бути зосередженою на Ісусі Христі. Святі останніх днів також вірять у Бога Батька, Святого Духа, владу священства, а також в інші важливі аспекти відновленої євангелії.
Віра включає в себе надію на те, чого не бачать, але що є істиною (Євр. 11:1; Ал. 32:21; Етер 12:6). Віра збуджується, коли ми чуємо євангелію, якій навчають послані Богом уповноважені (Рим. 10:14–17). Не чудеса є причиною віри; сильна віра зростає через послух до євангелії Ісуса Христа. Інакше кажучи, віра приходить через праведність (Ал. 32:40–43; Етер 12:4, 6, 12; УЗ 63:9–12).
Істинна віра приносить чудеса, видіння, пророчі сни, зцілення і всі дари Бога, які Він дає Своїм святим. Завдяки вірі людина отримує відпущення гріхів і згодом стає здатною жити в Божій присутності. Нестача віри веде до відчаю, який виникає через беззаконня (Морон. 10:22).