Єремія
    Footnotes
    Theme

    Єремія

    Пророк Старого Завіту. Був народжений у сімʼї священиків і пророкував у Юдеї з 626 р. по 586 р. до р.х. Він жив приблизно в той самий час, як і інші великі пророки—Легій, Єзекіїль, Осія і Даниїл.

    Єремію висвятили бути пророком у доземному житті (Єр. 1:4–5). Під час свого приблизно сорокалітнього пророчого служіння він проповідував, засуджуючи ідолопоклонство і аморальність Юдейського народу (Єр. 3:1–5; 7:8–10). Йому постійно чинили опір і кривдили його (Єр. 20:2; 36:18–19; 38:4). Після падіння Єрусалима Юдеї, які втекли до Єгипту, забрали Єремію з собою (Єр. 43:5–6), де, за переданням, вони забили його камінням до смерті.

    Книга Єремії

    У розділах 1–6 вміщено пророцтва, дані під час правління Йосії. Розділи 7–20—це пророцтва часів Єгоякима. Розділи 21–38 присвячені царюванню Седекії. Розділи 39–44 містять пророцтва, що були дані після падіння Єрусалима; вони описують історичні події, які відбувалися після його падіння. Розділ 45 містить обіцяння його писареві Баруху, що його життя буде збережено. Останні розділи, 46–51 є пророцтвами щодо іноземців. Розділ 52 є історичним підсумком. Деякі з пророцтв Єремії були на латунних пластинах Лавана, якими заволодів Нефій (1 Неф. 5:10–13). Також Єремію згадують ще двічі у Книзі Мормона (1 Неф. 7:14; Гел. 8:20).

    У книгу Єремії вміщено також підтвердження доземного існування людини і передвисвячення Єремії (Єр. 1:4–5); пророцтво про повернення Ізраїля з розсіяння, про зібрання до Сіону “одного з міста і двох з роду”, про милу землю, де Ізраїль та Юда змогли б жити мирно й безпечно (Єр. 3:12–19), а також пророцтво про те, що Господь збиратиме Ізраїль з північних країн, посилаючи на пошуки багато “рибалок” і “мисливців” (Єр. 16:14–21). За своїми масштабами ця подія останніх днів буде навіть більша, ніж Мойсеїв вихід Ізраїля з Єгипту (Єр. 16:13–15; 23:8).