Блюзнити, Блюзнірство
    Footnotes

    Блюзнити, Блюзнірство

    Нечемні й нешанобливі розмови про Бога і про те, що є священним.

    Юдеї кілька разів обвинувачували Ісуса у блюзнірстві за те, що Він проголошував за Собою право прощати гріхи (Мт. 9:2–3; Лк. 5:20–21), за те, що Він називав Себе Сином Божим (Іван 10:22–36; 19:7) і за те, що Він сказав, що вони побачать, як Він сидить праворуч Божої сили і те, як Він іде по хмарах небесних (Мт. 26:64–65). Ці обвинувачення були б справедливими, якби Він насправді не був Тим, Ким Себе проголошував. На суді у Синедріоні (Мт. 26:59–61) за лжесвідченням Його було звинувачено у блюзнірстві на храм Божий. Блюзнірство на Святого Духа, тобто свідоме зречення Христа після того, як одержано досконале знання про Нього, є непростимим гріхом (Мт. 12:31–32; Мр. 3:28–29; УЗ 132:27).