Спокута, Спокутувати
    Footnotes

    Спокута, Спокутувати

    Замирити людину з Богом.

    Як вживано в Писаннях, викупити означає зазнати кару за гріховний вчинок, таким чином знімаючи наслідки гріха з грішника, який покаявся, і дозволяючи йому замиритися з Богом. Ісус Христос був єдиним, Хто міг виконати довершену Спокуту для всього людства. Він був здатним зробити це завдяки Своїй вибраності й висвяченню наперед на Великій нараді, перше ніж було сформовано землю (Етер 3:14; Мойс. 4:1–2; Авр. 3:27), завдяки Своїй божественній Єдинонародженості й безгрішному життю. Його Спокута включала в себе страждання за гріхи людства, пролиття Його крові, смерть і подальше воскресіння з могили (Ісая 53:3–12; Лк. 22:44; Мос. 3:5–11; Ал. 7:10–13; УЗ 19:16–19). Завдяки Спокуті всі люди воскреснуть у безсмертних тілах (1 Кор. 15:22). Спокута також надає нам можливість отримати прощення гріхів і вічно жити з Богом. Але особа, яка досягла віку підзвітності й отримала закон, може отримати ці благословення тільки якщо вона має віру в Ісуса Христа, кається у своїх гріхах, отримує обряди спасіння й виявляє послух до заповідей Божих. Ті, хто не досяг віку підзвітності, і ті, хто не має закону, є викупленими через Спокуту (Мос. 15:24–25; Морон. 8:22). Писання ясно навчають, що жодний закон, обряд або жертва не могли б задовільнити вимоги правосуддя і жодна людина не змогла б знову ввійти в Божу присутність, якби Христос не спокутував наші гріхи (2 Неф. 2; 9).