У Писаннях слово бідний вживається стосовно (1) людей, позбавлених необхідних матеріальних благ, таких як продукти, одяг і притулок, або (2) людей скромних і негордовитих.
Ти не замкнеш руки твоєї від убогого брата свого, Повтор. 15:7 .
Злочестиві у гордовитості своїй переслідують бідних, Пс. 10:2 .
Той, хто дає бідному, не знатиме нестатків, Пр. 28:27 .
Приведи бідного у свій дім, Ісая 58:6–7 .
Якщо хочеш бути досконалим, роздай усе бідним, Мт. 19:21 (Мр. 10:21 ; Лк. 18:22 ).
Хіба не бідних Бог вибрав із світу цього, Як. 2:5 .
Через своє багатство вони з презирством ставляться до бідних, 2 Неф. 9:30 .
Щоб не втратити прощення ваших гріхів, уділяйте від вашого майна бідним, Мос. 4:26 .
Вони вділяли від свого майна бідним, Ал. 1:27 .
Якщо ви відмовляєте бідним, даремні ваші молитви, Ал. 34:28 .
У Нефійців усе майно було спільним; багатих і бідних не було, 4 Неф. 1:3 .
Більше благословенні ті, хто упокорює себе без того, щоб бідність примусила, Ал. 32:4–6, 12–16 .
Благословенні бідні духом, які йдуть до Мене, 3 Неф. 12:3 (Мт. 5:3 ).