Спадкоємець Особа, якій дано право успадкувати фізичні або духовні дари. У Писаннях праведникам обіцяно, що вони стануть спадкоємцями всього, що має Бог. Авраам прагнув мати спадкоємця, Бут. 15:2–5. Авраам став спадкоємцем світу завдяки праведності віри, Рим. 4:13. Ми діти Бога, а якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Бога і співспадкоємці з Христом, Рим. 8:16–17 (УЗ 84:38). Ти син, спадкоємець Бога через Христа, Гал. 4:7. Бог призначив Свого Сина спадкоємцем усього, Євр. 1:2. Ті, хто очікує відпущення своїх гріхів, є спадкоємцями царства Божого, Мос. 15:11. Люди стали дітьми Христовими і спадкоємцями царства Божого, 4 Неф. 1:17. Ті, хто помер без знання євангелії, можуть стати спадкоємцями целестіального царства, УЗ 137:7–8. Ті мертві, які каються, є спадкоємцями спасіння, УЗ 138:58–59. Авраам став праведним спадкоємцем через свою праведність, Авр. 1:2.