Амінь
Має значення “хай буде так” або “так воно є”. Слово Амінь вживають, щоб висловити сердечні або урочисті схвалення й згоду (Повтор. 27:14–26) або підтвердити істинність (1 Цар. 1:36). У наш час у кінці молитви, свідчення або промови слухачі промовляють уголос амінь, виказуючи цим згоду й схвалення.
У часи Старого Завіту треба було промовити амінь під час клятви (1 Хр. 16:7, 35–36; Неем. 5:12–13; 8:2–6). Христа названо “Амінь, вірний та істинний свідок” (Об. 3:14). Слово амінь також вживали як знак завіту у Школі пророків (УЗ 88:133–135).