Благоговійне спілкування з Богом, під час якого особа складає подяку і просить благословення. Молитви звернені до нашого Небесного Батька в імʼя Ісуса Христа. Молитви можуть бути вимовлені вголос або подумки. Думки також можуть бути молитвою, якщо вони звернені до Бога. Пісня праведників може бути молитвою до Бога (УЗ 25:12).
Мета молитви—не змінити Божу волю, а забезпечити для себе та інших благословення, які Бог уже бажає дарувати, але про які ми мусимо просити, щоб одержати.
Ми молимося до Батька в імʼя Христове (Іван 14:13–14; 16:23–24). Ми насправді здатні молитися в імʼя Христове, коли наші бажання є бажаннями Христа (Іван 15:7; УЗ 46:30). Тоді ми просимо про те, що є правильним, і тим самим робимо можливим для Бога дарувати це (3 Неф. 18:20). Деякі молитви залишаються без відповіді, тому що вони ніяк не представляють бажання Христа, а натомість витікають з людського егоїзму (Як. 4:3; УЗ 46:9). Дійсно, якщо ми просимо Бога про неправедне, це обернеться нам на осуд (УЗ 88:65).