2003
Як отримати свідчення про відновлену євангелію Ісуса Христа
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Як отримати свідчення про відновлену євангелію Ісуса Христа

Візьміть приклад з Джозефа Сміта та процесу відновлення. Зверніться до Писань. Схиліться в молитві. Благайте з вірою. Слухайте Святого Духа.

Нас, керівників Церкви, часто запитують: «Як отримати свідчення про відновлену євангелію Ісуса Христа?»

Здобуття свідчення та навернення починається з вивчення і молитви, за чим приходить терпеливе й наполегливе життя за євангелією, запрошення Духа й сподівання на Нього. Життя Джозефа Сміта та послідовність відновлення є чудовими прикладами цього процесу. Коли ви будете слухати мою доповідь про події відновлення, зверніть увагу на кроки, що ведуть до свідчення: бажання знати істину, міркування в серці, відчуття і слухняність підказкам Святого Духа.

Джозеф Сміт народився 23 грудня 1805 року в м. Шерон, штат Вермонт. Він прийшов у сім’ю, в якій молилися й читали Біблію. У молодості він зацікавився релігією і побачив «немале збудження» з приводу вчень Христа, коли «священик сперечався зі священиком, а навернений—з наверненим»1.

Такі заворушення були притаманні не тільки тому місту. Вони почалися століття тому і називалися «великим відступництвом». День Христовий «не настане,—казав апостол Павло,—аж перше прийде відступлення»2.

Через кілька десятків років після воскресіння Христа Його апостоли були вбиті, вчення—перекручені, а священство було забрано з землі. Але Павло бачив наш день і пророкував, що «для урядження виповнення часів [Бог] усе об’єдна[є] в Христі»3. Він знову відновить на землі істинну церкву Христа.

Протягом століть світ готувався до відновлення. Перекладалася й видавалася Біблія. Відкрили новий материк. Дух реформізму пронісся над усім християнським світом, а на принципах свободи було започатковано нову країну.

В тій країні народився Джозеф Сміт, а в 14 років він опинився в пеклі «зіткнення [релігійних] думок». Він часто запитував себе: «На боці якої [церкви] правда? Як я можу дізнатися про це?»4

За відповідями він звернувся до Біблії. «Якщо кому з вас не стачає мудрости,—прочитав він в посланні Якова,—нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,—і буде вона йому дана»5.

Прислухавшись до поради Якова, Джозеф пішов у гай поблизу свого будинку і помолився. Коли він звернувся до Бога, «стовп світла … спус[тився]», яскравіший за полуденне сонце, і з’явилися дві Особи. Одна з Них промовила, назвавши Джозефа за ім’ям, і сказала, вказуючи на Іншу: «Це Мій Улюблений Син, слухай Його!»6

Бог Батько та Його Син, Ісус Христос, розмовляли з Джозефом. Вони відповіли на його запитання. Вони сказали йому, що справжня Церква Христа була забрана з землі. Джозеф дізнався, що ці члени Божества були окремими й різними істотами, Вони знали його ім’я і Вони відповіли на його молитви. Небеса відкрилися, минула ніч відступництва і світло євангелії знову засяяло!

Багато хто з нас, як і Джозеф, шукає світла істини. Як світ готувався до відновлення, так і ми повинні готуватися до отримання світла євангелії. Інколи для цієї підготовки необхідна зміна обставин—новий друг, переїзд в інше місце, зміна роботи, народження дитини, смерть когось із близьких, хвороба, нещастя чи навіть трагедія.

У такі часи душевного неспокою ми шукаємо відповіді на важливі життєві запитання: хто ми? Звідки взялися? Чому ми опинилися на землі і куди вирушимо після смерті? Джозеф не народився з цим знанням, так само і ми. Ми повинні знайти його.

Як і Джозеф, ми повинні вивчати Писання і молитися. Багатьом для цього доведеться подолати сумніви й почуття негідності, запастися смиренням і навчитися проявляти віру.

У перші три роки після першого видіння Джозеф був дуже смиренним. «Я часто,—казав він,—відчував себе осудженим за мої слабкості й недоліки»7. Але він не втрачав віри й не забував про силу молитви.

21 вересня 1823 року, у віці 17 років, він став на коліна і благав простити йому гріхи та помилки і явити його «положення і достоїнство перед Богом»8. Коли він молився, знов явилося світло, яке яскравішало, «доки кімната не стала світлішою, ніж у полудень»9. У цьому світлі стояв посланець, убраний в «білосніжну» мантію10. Він окликнув Джозефа за ім’ям і представився Моронієм. Він сказав, що «Бог призначив [Джозефу] роботу»11, і розповів про Книгу Мормона, давній літопис на золотих пластинах. Книга містила запис повноти євангелії, яку Ісус Христос передав предкам Моронія. Джозефу доручили взяти цей літопис, схований неподалік від сімейного будинку в пагорбі, що зараз зветься Кумора.

Наступного дня Джозеф знайшов пластини, але було ще рано діставати їх. Мороній сказав Джозефу приходити сюди того ж дня наступні 4 роки12.

Джозеф послухався. Кожного року він приходив до Кумори, де Мороній навчав13 його про відновлення Христової Церкви. Як у Новому Завіті описується дитинство Спасителя, таким було і дитинство Джозефа—він «зростав мудрістю, і віком»14 і «зміцнявся духом»15.

Те ж і з нами. Деякі новохрищені розчаровуються, що не мають мудрості й віку в євангелії—через те, чого вони не знають. Вони забувають, що в житті Джозефа спочатку були слухняність, наполегливість, навчання євангелії та духовне визрівання. Давні члени Церкви також повинні пам’ятати, що постійне духовне навчання та дослідження є необхідними, якщо хочемо зміцнюватися духом.

Через 4 роки, 22 вересня 1827 року, у віці 21 року слухняний Джозеф одержав пластини. Він також одержав стародавній прилад для їхнього перекладу, що зветься Урім і Туммім. У грудні того ж року з допомогою священного тлумача і натхнення Святого Духа Джозеф почав роботу над перекладом16. З часом до нього приєднався шкільний вчитель на ім’я Олівер Каудері, що став писарем17.

Коли Джозефу було 23, вони з Олівером працювали над перекладом і дійшли до уривку про хрищення для відпущення гріхів. Як і нові слухачі, вони захотіли більше інформації. Джозеф знав, що робити.

15 травня 1829 року ці двоє вирушили в ліс, щоб запитати Господа. Під час молитви їм у «хмарі світла»18 явився Іван Христитель. Саме він христив Спасителя за Його життя. Він мав ключі, необхідні для виконання обряду з Божим повноваженням.

Джозеф та Олівер стали на коліна, а Іван поклав їм на голову руки і дарував священство Ааронове19. Відтоді Джозеф та Олівер мали владу христити і дарувати священство іншим.

Сьогодні всі, хто хоче знати, чи варто їм христитися, запрошуються взяти приклад з Джозефа та Олівера й помолитися. І всі готові й гідні хрищення можуть прийняти його від людини, влада якій була передана через непорушний ланцюг цього розподілу євангелії від Івана Христителя.

Наприкінці травня чи на початку червня 1829 року Джозефу та Оліверу було даровано Мелхиседекове, або вище, священство від рук апостолів Петра, Якова та Івана.

Того ж червня також було завершено переклад Книги Мормона, а видана вона була менше ніж через рік—26 березня 1830 року.

Через 12 днів після видання Книги Мормона, 6 квітня, в будинку Пітера Уітмера старшого у Файєті, штат Нью-Йорк, було офіційно організовано Церкву. Як і пророкував Павло, давня Церква Христа знов з’явилася на землі20.

Але робота Відновлення не закінчилася. Як і в давні часи, членам Церкви було наказано побудувати храм. Він був освячений 27 березня 1836 року в Кертленді, штат Огайо. Через тиждень, 3 квітня, там відбулися збори. Після святої молитви Джозеф та Олівер побачили Господа Ісуса Христа, що постав перед ними. Той, Хто сказав, що «мають нори лисиці, а гнізда … пташки,—Син же Людський не має де й голови прихилити»21, прийшов у Свій святий дім. Мойсей, Еліяс та Ілля також являлися в ньому і передавали Джозефу ключі царства, обрядів спасіння22.

Брати і сестри, чи немає тут послідовності? Кожна вагома подія у Відновленні—перше видіння, явлення Моронія та поява Книги Мормона, відновлення священства та явлення Ісуса Христа після освячення Його храму—всім їм передувала молитва.

Відтоді було освячено 116 храмів. Я відвідав багато зі священних зборів освячення. На них промовлялися молитви освячення. Святий Дух рясно проливався на присутніх. На таких подіях, як і на інших, я відчував незаперечне свідчення від Духа Божого, яке вогнем палало у моєму серці, що відновлена євангелія істинна.

Звідки я про все це дізнався? Нефій ясно і однозначно каже, що для цього потрібно мати бажання, надію, віру і розмірковувати, а тоді приймати підказки Духа. Послухаймо, що він сказав: «І сталося після того, як я захотів знати все, що бачив мій батько [у видінні дерева життя], і з вірою в те, що Господь мав змогу зробити це відомим мені, сидів я, обдумуючи це у серці своїм, і віднесло мене Духом Господнім, так, … Дух сказав мені»23.

Як тільки ми отримуємо підтвердження Духа, наше свідчення зміцнюється завдяки вивченню, молитвам та життю за євангелією. Свідчення дає нам більше віри в Ісуса Христа та Його план щастя. Ми бажаємо покаятися і виконувати заповіді, що вкупі з могутньою переміною в серці веде до навернення. А наше навернення приносить божественне прощення, зцілення, радість і бажання свідчити людям.

Тож вам може стати цікаво, з чого ж починати цей процес? Можу запропонувати вам прийняти запрошення Моронія з Книги Мормона. «І коли ви отримаєте їх, я б хотів закликати вас, щоб ви запитали у Бога, Вічного Батька, в ім’я Христа, чи не істинні вони; і якщо ви питатимете з щирим серцем, з відвертим бажанням, маючи віру в Христа, він явить вам їхню істинність силою Святого Духа. І силою Святого Духа ви можете пізнати істинність усього»24. Комусь це буде дано одразу. Іншим—поступово, рік за роком.

Ми можемо отримувати духовні прояви, тому що Святий Дух є «особою з Духа», який може «перебувати в нас»25. Його місія—свідчити про Батька і Сина, передавати нам Їхню волю і показати «усе, що [нам] слід робити»26. Час від часу всі люди можуть відчувати вплив Святого Духа. Але тільки хрищені й конфірмовані можуть отримати дар Святого Духа через покладання рук того, хто має повноваження, і Він стає для них постійним супутником.

Збереження цього співіснування вимагає від членів Церкви неабияких зусиль. Якщо ми не дотримуємося законів, принципів та обрядів євангелії, Святий Дух віддалиться. Він не може бути з нами, якщо ми в серці таїмо злобу, сперечаємося з подружжям або критикуємо помазаників Господніх. Він залишає нас, якщо ми неслухняні, аморальні, нескромно одягаємося чи поводимося, нечисті розумом або тілом, якщо байдикуємо в покликаннях і обов’язках священства або чинимо інші гріхи, бо «Дух Господа не живе в несвятих храмах»27.

Отже, ми повинні постійно каятися, причащатися, бути гідними храмової перепустки і служити Господу з усім «серцем, могутністю, розумом і силою»28.

Маючи в собі Святого Духа, ми відчуваємо любов до Бога та всіх Його дітей. Ця любов розвіює страх і сповнює бажанням відкривати свої уста. Немає більшого дару людям, ніж наше свідченням їм. Немає більшої радості, ніж привести душу до Христа29. Немає кращого способу зміцнити власне свідчення, ніж ділитися свідченням про Нього із світом. Якщо ми це будемо робити, наші сім’ї будуть зміцнені. Наші приходи, коли та міста наповнить мир і любов, і врешті-решт вся земля підготується до Другого пришестя нашого Господа і Спасителя, Ісуса Христа.

Я знаю, що відновлена євангелія Ісуса Христа—істинна. Я знаю, що Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є Його Церквою на землі. Я знаю, що Джозеф Сміт був пророком Бога, а Гордон Б. Хінклі є його наступником зараз, пророком і Президентом Церкви.

Я благаю вас, я молюся за вас— якщо ви не знаєте всього цього самі, візьміть приклад з Джозефа Сміта та процесу відновлення. Зверніться до Писань. Схиліться в молитві. Благайте з вірою. Слухайте Святого Духа. Знайте, що ваше, як і Джозефа, ім’я та потреби відомі Небесному Батькові. Живіть за євангелією з терпінням і наполегливістю. І, в ім’я Ісуса Христа, я обіцяю: «Якщо ви … будете питати [Небесного Батька] з вірою, сподіваючись, що ви отримаєте, старанно виконуючи [Господні] заповіді, безсумнівно все те відкриється вам»30.

Ісус Христос живе. Це—Його робота. Про це я складаю своє особливе свідчення, в ім’я Ісуса Христа, амінь.