2003
Три рішення
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Три рішення

Я хотів би представити свою програму поліпшення себе. Вона складається з трьох кроків, які я сам застосовую у своєму житті.

Останнім часом я помітив, що пропонується багато програм з покращeння себе. Очевидно, існує великий попит на них, бо варто людині тільки увімкнути телевізор або радіо, і без реклами продукції, що обіцяє все—від схуднення до появи шикарних локонів волосся, не обійтись. Інколи мені здається, що виробники цієї продукції знають мене особисто…

Сьогодні я хотів би представити свою програму поліпшення себе. Вона складається з трьох кроків, які я сам застосовую у своєму житті, і впевнений, які стануть у пригоді і вам. Більше того, ця програма безкоштовна. Вам не доведеться витягати кредитку. На екрані не замигає номер для безкоштовних дзвінків, попереджаючи, що у вас залишилося тільки 5 хвилин, щоб не проґавити цю єдину в житті нагоду.

Мабуть, найкращий спосіб навчити цим принципам—це розповісти притчу.

Жив собі чоловік на ім’я Джон, який у своєму відносно молодому віці пізнав багато лиха й страждань. Бездомний, залежний від алкоголю й наркотиків, він був хворий і втомлений життям. Чим більше він поглинався хворобою і відчаєм, тим більше розумів—якщо він негайно не зміниться, є велика ймовірність, що він так і помре нещасним, нікчемним і самотнім.

Можливо, завдяки тому, що Джон в дитинстві кілька разів був у Початковому товаристві, він відправився до будинку зборів, що був неподалік, і покликав єпископа.

«Я зруйнував собі життя»,—говорив Джон між схлипуваннями, що виривалися з глибин його нещасної душі. Він розповів про помилки, які він зробив, і як він став на шлях знищення і горя.

Коли єпископ слухав Джона, то відчував, що цей чоловік дійсно хоче покаятися і змінити своє життя. Але також відчував, що Джону не вистачає впевненості в тому, що він може змінитися.

Єпископ на мить замислився, яку пораду дати. Нарешті, він підняв очі й сказав: «Джоне, є три речі, що допомогли мені в житті. Вони можуть стати в пригоді й тобі».

«Будь ласка, що це?—благав Джон.—Я зроблю все. Я хочу почати все з початку. Хочу повернутися».

Єпископ посміхнувся і сказав йому: «По-перше, ти повинен зрозуміти, що ти не можеш повернутися назад і почати звідти. Але не все ще втрачено. Ти можеш почати звідси. Виріши почати процес каяття просто зараз».

У чомусь усі ми схожі на Джона. Ми робимо помилки. Проте, як би ми не бажали повернутися і почати спочатку, це не можливо. Однак ми можемо покаятися і почати з того, де ми сьогодні.

У Книзі Мормона ми читаємо про Алму молодшого. Він був сином великого пророка, але пішов проти батька і прагнув чинити зло. Після того, як йому явився ангел і Алма втратив сили й дар мовлення, він покаявся і решту життя намагався відшкодувати все те, що він наробив. В підсумку, він благословив і збагатив життя тисяч людей. Алма не думав, що буде приречений через колишні помилки. Він розумів, що не може стерти минуле. Але він розумів, що мав силу покаятися і почати з тієї точки, де був.

З чого нам почати покаяння?

Спочатку усвідомити помилки й вирішити покаятися. Зобов’язавшись сьогодні ж, цього ж дня, стати кращими, жити благородним і добрим життям, намагатися щодня ставати більше схожими на Спасителя.

Наша доля залежить від наших щоденних рішень.

Великий пророк Старого Завіту Ісус Навин знав про це, бо казав: «Виберіть собі сьогодні, кому будете служити, … а я та дім мій будемо служити Господеві»1.

Ісус Навин розумів, як важливо невідкладно прийняти рішення бути більш праведним. Ми також маємо зараз вирішити це. Чи буде наше життя повне жалю й відчаю? Або ж ми покаємося й спробуємо зробити його гідним?

Завтрашня радість чи відчай бере свій початок у сьогоднішніх рішеннях. Мабуть, деякі люди думають: «Я знаю, що маю дещо змінити в житті. Може, згодом, але не зараз».

Ті, хто стоять на порозі життя і чекають підходящого часу, щоб змінитися, дуже схожі на чоловіка, який стоїть на березі річки і чекає поки перетече вся вода, щоб перейти посуху.

Приймати рішення треба сьогодні.

Коли Джон почув слова єпископа, він пообіцяв зробити, як йому було сказано. Він мав згубні звички, тож знав, що має покаятися й поправити своє здоров’я. Джон записався до закладу, де пройшов тривалий курс лікування. Він почав поживно харчуватися. Почав ходити на прогулянки і робити фізичні вправи.

Минали тижні. Джон був здатний звільнити себе від своїх згубних звичок. Він почувався здоровішим і міцнішим. Але він не відчував задоволення. Залишалося ще так багато чого змінити, що здавалося нездійсненним, від чого в серце закрадався відчай.

Тож він знову домовився про зустріч зі своїм єпископом.

Тоді він отримав другу підказку: «Джоне,—сказав єпископ,—тобі, скоріше за все, буде дуже важко, якщо будеш думати, що вмить станеш досконалим. Тобі треба навчитися вибирати пріоритети. Постав на перше місце найголовніше».

Як правило, розвиток триває повільно—крок за кроком. Ми розуміємо це, коли треба освоїти гру на музичному інструменті, досягти висот у спорті або навчитися керувати літаком. Однак ми ледве вибачаємо собі, коли не прогресуємо так швидко, як прагнемо, у власному житті.

Видатні скульптори й художники провели незліченну кількість часу, вдосконалюючи свої таланти. Вони не взяли в руки долото чи пензель з палітрою, очікуючи негайної довершеності. Вони розуміли, що будуть помилятися, але почали з основ, з найголовнішого.

Так і з нами.

Ми так само стаємо господарями свого життя—зосереджуючись на головному. Всі ми непогано знаємо, які рішення є найголовнішими—рішення, що покращать наше життя і дадуть нам більше щастя і спокою. З цього ми маємо почати. До цього ми повинні докласти найбільших зусиль.

Щовечора, перед тим як лягти спати, я беру маленький папірець і пишу все те, що мені треба зробити завтра—в порядку пріоритетності.

Коли вранці приходжу в кабінет, я перевіряю цей список і докладаю всі свої зусилля, аби виконати перший пункт. Виконавши, переходжу до другого, і так далі. Інколи вдається виконати весь перелік. Інколи залишаються незавершені справи. Однак я не відчуваю розчарування через це, адже зосереджуюся на тому, що є найважливішим.

Джон зрозумів, що йому не змінити все неправильне в житті за один день, але він міг вибрати для себе пріоритети. Він зосередився на найважливішому, і з часом життя стало покращуватися.

Завдяки допомозі президента кворуму старійшин Джон тепер мав скромне житло. Він знав, що йому потрібно знайти спосіб самому себе забезпечувати, і покращивши стан здоров’я та ставлення до життя, він знайшов підробіток.

Щовечора, перед тим як лягати спати, він складав перелік найважливіших справ на завтрашній день.

Згодом у Джона був стабільний заробіток. Він переїхав до кращого помешкання і купив авто. Проте, хоч він і почував себе набагато краще, залишалося відчуття, що чогось все-таки бракує.

Зрештою Джон втретє повернувся до свого єпископа.

«Причина твоєї порожнечі,—сказав єпископ,—у відсутності третього ключа».

Джон спитав, що це.

«Мало робити вибір, приймати рішення та щодня працювати над ними,—сказав єпископ.—Багато людей все життя результативно працювали і досягли багато чого. Але й після цього всередині відчували порожнечу. Наприкінці життя вони плакалися, що воно не мало сенсу».

Саме це відчував і Джон.

Єпископ продовжував: «Мало щось робити. Ми маємо робити щось правильне—те, чого від нас хоче Небесний Батько».

«Звідки ж мені знати, що є правильним?»—запитав Джон.

Єпископ посміхнувся і взяв зі столу Писання. Шкіряна обкладинка була потерта й пом’ята. Позолота на торцях сторінок майже вся витерлася. «З Писань та слів пророків останніх днів,—відповів єпископ.—Оце— «правильне». Дехто вважає, що заповіді нашого Небесного Батька обмежують нас і надто складні. Втім, це путівник до щастя. Кожний аспект євангелії Ісуса Христа—принцип, учення або заповідь—є частиною плану Небесного Батька і допомагає нам досягти миру і щастя».

Єпископ відкрив Книгу Мормона і прочитав слова царя Веніямина: «Зваж[те] на … щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога. Бо знайте, вони благословенні в усьому, як у тлінному, так і в духовному; і якщо вони вистоять вірними до кінця, їх приймуть на небесах, щоб завдяки цьому вони могли жити з Богом у стані нескінченного щастя»2.

Поки єпископ говорив, Джон розмірковував про своє життя. Все, що він здобув, не принесло йому щастя. Напевно, єпископ був правий. Мабуть, справжнє щастя приходить, коли живеш у гармонії з заповідями нашого Небесного Батька.

«Згадай слова Спасителя,—сказав єпископ, немовби знаючи, про що думає Джон,—«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?»3

Того ж вечора Джон твердо вирішив відкрити слово Боже і самому дізнатися про заповіді й учення Небесного Батька.

Він більше не опирався словам Господа, але прийняв і плекав їх. Із цим порожнеча в його душі стала розчинятися, а її місце поступово займали радість і спокій, що перевищували його розуміння.

Те, що сказав йому єпископ, насправді змінило його життя. Там, де раніше він був розбитим, засмученим і близьким до смерті, тепер відчував силу життя, енергію і радість.

Брати і сестри, наш люблячий Небесний Батько дав нам Писання, що вказують шлях до миру і щастя. Сьогодні у нас є велика причина радіти, бо Його Син промовляє до всіх нас!

Господь не сидить у Себе на небесах, безмовний і схований за неприступними стінами. Під керівництвом Небесного Батька Господь дає Своїм помазаним слугам настанови. У цю саму мить наш пророк, Президент Гордон Б. Хінклі, направляє цю святу роботу Господа тут на землі.

Крім того, Світло Христа скеровує всіх смертних до Небесного Батька та Його істин. Воно вчить нас любити Господа і своїх ближніх, бо «Дух Христа дано кожній людині, щоб вона відрізняла добро від зла»4.

Нам нема чим виправдатися, якщо ми не обираємо Господній путь. Невже ви думаєте, що в Судний день нашого Спасителя буде хоч трохи турбувати наше багатство чи людська шана? Він хоче, щоб ми прийшли до Нього, щоб ми навчилися від Нього і пізнали чисту любов Христа, що здобувається послухом Його слову і дотриманням Його заповідей.

Так можна позбавити своє життя порожнечі й наповнити душу невимовною радістю.

Дозвольте нагадати про ці три рішення, щоб ви подумали про них. Безумовно, у вас також є власні рішення, приймаючи які, ви поліпшуєте своє життя.

По-перше, вирішіть почати процес покаяння негайно. Не зволікайте. Ходіть на збори і з радістю служіть у Церкві. Досліджуйте і живіть за принципами євангелії. Вже зараз направте свою ходу в бік храму.

По-друге, оберіть пріоритети. Нехай на перше місце стане сім’я. Проводьте змістовні домашні сімейні вечори. Нехай час, який ви проводите разом, відповідає важливості сім’ї. Проявляйте ніжність і надихайте своїх домашніх, не дозволяйте вашій зайнятості і неприємностям провести межу між вами.

Намагайтеся щодня дотримуватися Господніх заповідей.

По-третє, вирішить чинити правильно. Вивчайте Писання і слова нашого пророка сьогодні, Президента Гордона Б. Хінклі. Застосовуйте ці священні вчення у житті. Допомагайте засмученим—самотнім, хворим і нужденним. Робіть все можливе, щоб полегшити страждання й допомогти ближнім піднятися на ноги. Господь буде задоволений вами, якщо будете так робити.

Брати і сестри, я знаю, що наш Небесний Батько і Його Улюблений Син живі. Я свідчу вам , що Джозеф Сміт постав, щоб організувати Господню Церкву в розподіл повноти часів. Як особливий свідок Ісуса Христа я знаю, що Спаситель поклав Своє життя заради нас. Завдяки Його спокуті все людство може покаятися й очиститися від гріха. Ми можемо повернутися до нашого Небесного Батька й усвідомити цінність безкінечної жертви Спасителя. Я свідчу про це в ім’я Господа Ісуса Христа, амінь.