2003
Ви—святий?
Листопад 2003


Ви—святий?

Якщо ми хочемо бути святими зараз, то мусимо віддалити себе від нечестивої поведінки та хибних прагнень, що переважають у світі.

Кoлись я як адвокат представляв інтереси чоловіка, що здійснював купівлю підприємства в Атланті, штат Джорджия. Після кількох днів переговорів ми дійшли згоди і підписали всі необхідні документи. Того вечора один з продавців запросив нас на вечерю—відсвяткувати угоду. Коли я зайшов, він запропонував мені випити, а я відмовився. Тоді він сказав: «Ви—святий?» Я не зовсім зрозумів, що він мав на увазі, і він повторив: «Ви—святий останніх днів?» Я відповів: «Так», а він зауважив, що спостерігав за мною під час переговорів і дійшов висновку, що або я член Церкви, або в мене проблеми зі шлунком. Ми усміхнулися. Він сказав, що особисто знав лише одного члена Церкви—Девіда Б. Хейта. Після Другої світової війни вони разом працювали в керівництві великої торгової компанії в Чикаго. Він розповів, що старійшина Хейт сильно вплинув на його життя і що він був про нього завжди високої думки.

По дорозі додому, до Сан-Франциско, я думав про те, що сталося. По-перше, мене вразило те відчуття, коли тебе запитують, чи «святий» ти, а, по-друге, те, який прекрасний вплив одна людина (старійшина Хейт) справила на іншу—цього чоловіка.

Що означає бути святим? У Господній Церкві члени Церкви є святими останніх днів і вони прагнуть бути схожими на Спасителя, жити за Його вченнями і пройти спасительні обряди, щоб жити в целестіальному царстві з Богом Батьком та нашим Спасителем, Ісусом Христом1. Спаситель сказав: «Це моя євангелія; і ви знаєте, що ви повинні робити в моїй церкві; бо ті діяння, які ви бачили, коли я робив, є тими, які ви теж будете робити»2.

Нелегко бути святим останніх днів. Воно і не має бути легко. Найвища мета—жити в присутності Бога Батька та Його Сина, Ісуса Христа,—є привілеєм, оцінити який нам не під силу.

Одним з найбільших випробувань Церкви за її історію було вбивство пророка Джозефа Сміта та остаточне вигнання святих з Наву. Коли вони в жахливих умовах перетинали долини, Уільям Клейтон написав чудовий гімн—«Грядіть, святі». Цей гімн зігрівав їм душу і підтримував у священній місії. Кого не зворушує згадка про їхні жертви, мужність та обов’язок, коли чуємо слова: «А для святих, що в цій путі помруть, згине біль, все гаразд»3?

Цей гімн утішав їх, давав спокій і надію під час страшних труднощів в умовах нездоланних перешкод. Він підтримував їх і нагадував, що земне життя є подорожжю між доземним та вічним життям—що є великим планом щастя. Натхненний гімн брата Клейтона наголошує на жертві й тому, що означає бути справжнім святим. Нашим першим у своїх краях членам Церкви нелегко бути святими.

Слово святий в перекладі з грецької означає «віддалений, окремий і праведний»4. Якщо ми хочемо бути святими зараз, то мусимо віддалити себе від нечестивої поведінки та хибних прагнень, що переважають у світі.

Нас закидають образами насильства й аморальності. Неприйнятна музика і порнографія стають нормальним явищем. Поширюється вживання наркотиків і алкоголю. Менше уваги звертається на чесність і особистість. Права вимагаються, але при цьому нехтуються обов’язки та відповідальність. Мова стає грубою, а за брудом і вульгарщиною бігати далеко не треба. Лукавий не на мить не зупиняється у спробі занапастити план щастя. Якщо ми відокремимо себе від мирської поведінки, то матимемо Духа в житті й відчуватимемо радість від того, що є гідними святими останніх днів.

Ми, святі, також не повинні поклонятися земним богам. Президент Хінклі висловив бажання, щоб «усі мали достатньо земних благ», але попередив, що «одержимість багатством призводить до тління і знищення»5.

У 1630 році Джон Уінтром виразив від імені своїх супутників, пасажирів судна «Арабелла», бачення нової землі (Америки). Ця промова отримала назву «Місто на пагорбі». В останньому абзаці Уінтром посилається на Повторення закону 30, застерігає від поклоніння та служіння іншим богам, а особливо від «задоволення й прибутку»6. У недавньому минулому Президент Кімбол казав, що навіть будинки, яхти, дипломи, титули та інші подібні предмети прагнення можуть стати об’єктом поклоніння, якщо вони уводять нас від любові та служіння Богу7.

Пророк Мороній, кажучи про наш час, застерігав від любові до грошей і речей і припускав, що ми будемо любити їх більше, ніж любимо «бідних і нужденних, хворих і стражденних»8.

Якщо ми хочемо бути гідними святими, то маємо служити людям і дослухатися до заклику Спасителя любити Бога та своїх ближніх.

Відокремлення від зла світу повинно супроводжуватися святістю. Святий любить Спасителя та йде за Ним у святості й відданості9. Святість та відданість проявляються в посвяченні й жертві. Президент Хінклі учив: «Без жертви не може бути істинного поклоніння Богу»10. Жертва є найкращим іспитом євангелії. Це означає присвятити час, таланти, енергію та земне майно просуванню роботи Бога. У книзі Учення і Завіти, розділ 97, вірш 8, написано: «Усі [ ті], … хто бажає дотримуватися своїх завітів через жертву—так, будь-яку жертву, що Я, Господь, заповідаю—їх прийнято Мною».

Святих, які відгукуються на послання Спасителя, не зведуть з дороги через прагнення, що відволікають і руйнують, але вони будуть готовими жертвувати. Важливість жертви для святих показується на прикладі спокутуючої жертви Спасителя, Хто є центром євангелії11.

Повертаючись до запитання мого знайомого в Атланті: «Ви—святий?», дозвольте запропонувати три ключі для самоперевірки.

По-перше, чи живемо ми згідно з тим, у що віримо, і чи побачать наші друзі і знайомі, як побачив друг старійшини Хейта, що ми відокремлюємо себе від зла цього світу?

По-друге, чи відволікають нас мирські задоволення, блага й подібні речі від наслідування, поклоніння та служіння Спасителю?

По-третє, чи жертвуємо ми, як того вимагають наші завіти, щоб служити Богу та бути святими?

Яке це благословення—бути святим останніх днів! Мені дуже подобаються останні рядки гімну «Святі Сіону».

Святі Сіону, ваших вірних батьків наслідуйте дорогу.

Піднесіть серця в подяці та служіть живому Богу!12

Я свідчу, що, уникаючи зла та хибних прагнень і жертвуючи заради служіння, ми приносимо собі радість, бо є відданими святими останніх днів, і як обіцяють Писання, це принесе радість в цьому світі та вічне життя у світі прийдешньому13. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. 2 Нефій 9:18.

  2. 3 Нефій 27:21.

  3. Гімни і дитячі пісні, с. 2.

  4. In Daniel H. Ludlow, ed., Encyclopedia of Mormonism, 5 vols. (1992), 3:1249.

  5. Gordon B. Hinckley, «Thou Shalt Not Covet,» Tambuli, Feb. 1991, 6.

  6. «A Model of Christian Charity,» in Robert L. Ferm, ed., Issues in American Protestantism (1969), 11.

  7. See The Miracle of Forgiveness (1969), 40–41.

  8. Мормон 8:37.

  9. See Wm. Grant Bangerter, «What It Means to Be a Saint,» Ensign, May 1987, 11.

  10. Teachings of Gordon B. Hinckley (1997), 565.

  11. Див. Алма 34:8–16.

  12. Hymns, no. 39.

  13. Див. УЗ 59:23.