2003
Нехай нас почують
Листопад 2003


Нехай нас почують

Давайте говорити і просити про більш духовні, надихаючі і прийнятні матеріали.

Саме восени телебачення розпочинає свої сезонні прем’єри і представляє нові програми. Один друг сказав мені, що цієї осені телебачення показуватиме 37 нових серіалів. Читаючи огляди цих серіалів, він з трудом знайшов кілька, які б дозволив подивитися дітям. Більшість гумористичних, драматичних чи публіцистичних програм містить аморальність, насилля і ледь помітне висміювання традиційних цінностей і традиційних сімей. Щороку нові програми стають гіршими, а телевізійники дають глядачам те, чого вони бажають. Те, що сьогодні представляє Голівуд, Інтернет і більшість сучасної музики, створює руйнуюче павутиння, що може захопити наших дітей і наразити всіх нас на небезпеку.

Провідники Церкви мають обов’язок говорити про моральність і давати поради окремим людям і сім’ям. Сім’я є основною ланкою суспільства; вона є основною ланкою вічності. Отже, коли якісь сили загрожують сім’ї, провідники Церкви мають діяти.

Сім’ї стоять у центрі плану Небесного Батька тому, що всі ми є частиною Його сім’ї і що смертне життя є нагодою створити власні сім’ї і взяти на себе роль батьків. Саме в сім’ях ми навчаємося безумовній любові, яка може прийти до нас і дуже наблизити до Бога. Саме в сім’ях навчаються цінностей і формується характер. «Батько» і «мати» є покликаннями, від яких ми ніколи не будемо звільнені, і не існує важливішого доручення, ніж обов’язок піклуватися про духовних дітей Бога, які прийшли в наші сім’ї.

Не дивно, що з огляду на величезну важливість сімей і небезпеку, на яку сім’ї наражають сьогодні, Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів суворо застерегли у зверненні «Сім’я: Проголошення світові»: «Ми попереджаємо, що особи… які не виконують свої сімейні обов’язки, одного дня будуть відповідати за це перед Богом. Крім того, ми попереджаємо, що руйнування сім’ї принесе окремим людям, общинам і народам лихо, яке провіщали стародавні й сучасні пророки»1. Одним з таких пророків був Малахія, який закликав батьків привернути свої серця до синів, і синів—до їхніх батьків, щоб не вражена була земля прокляттям (див. Малахія 4:6).

До цих попереджень, стародавніх, як Старий Завіт, і сучасних, як «Сім’я: Проголошення світові», я додаю свій застережливий голос, особливо щодо сучасних засобів інформації і потужного негативного впливу, який вони можуть мати на сім’ю і сімейне життя.

Завдяки масовості засоби інформації надають сьогодні величезні різнобічні можливості. Засоби інформації можуть пропонувати як шкідливі й аморальні програми, так і позитивні й продуктивні. Телебачення пропонує історичні, пізнавальні та освітні канали. Досі можна знайти фільми, телевізійні комедії і драми, що розважають, піднімають настрій і які точно зображують наслідки правильного і помилкового. Інтернет може бути прекрасним джерелом інформації і засобом спілкування, і в світі існують необмежені ресурси хорошої музики. Таким чином, найскладніша для нас задача—мудро вибрати, що слухати і що дивитися.

Як сказав пророк Легій, завдяки Христу і Його спокуті, ми «вільн[і] назавжди, мож[емо] відрізняти добро від зла, діяти самостійно, а не бути під впливом,… вільні вибрати волю і вічне життя… або вибрати неволю і смерть» (2 Нефій 2:26–27).

Вибір засобів інформації може символізувати вибір, який ми робимо в житті. Вибір для перегляду модних, лоскотливих, позбавлених смаку телепрограм і фільмів може врешті-решт примусити нас, якщо ми необережні, почати робити такий же вибір в житті.

Якщо ми не робимо правильного вибору, засоби інформації можуть спустошити наші сім’ї і, більше того, звести наших дітей з вузького євангельського шляху. У віртуальній реальності та в уявній реальності великих і малих екранів часто погляди і поведінку, що руйнують сім’ю, зображують як приємні, модні, захоплюючі і нормальні. Часто найбільш руйнівні атаки засобів інформації на сім’ю не є прямими, відкритими чи відверто аморальними. Розумний диявол занадто підступний для цього; він знає, що більшість людей ще вірять в сім’ї і традиційні цінності. Атаки є скоріше невідчутними, коли питання моралі, а також добра і зла не загострюються. Аморальність і непристойні натяки повсякчасно викликають думку, що якщо всі роблять це, значить, все гаразд. Руйнівне зло не знаходиться десь зовні, на вулиці, воно приходить прямо в наші домівки, прямо в серце наших сімей.

Щоб бути сильними і щасливими, сім’ям треба живитися істиною, яка відображена у тринадцятому уложенні віри—ми віримо, «що повинні бути чесними, вірними, цнотливими, доброзичливими, чеснотними й творити добро всім людям». На щастя, серед різних культур і вірувань є багато солідарних чоловіків і жінок, які прагнуть «чеснотного, чудового, славнозвісного, гідного похвали».

Але ми живемо у «тяжкі часи», на які апостол Павло посилався, попереджаючи про наші дні: «будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, нелюбовні,… осудливі,… ненависники добра,… нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога» (2 Тимофію 3:1–4).

Змови між чоловіками і жінками, прагнення наживи, а не чеснот, «збудж[ення] народ[у]» до «всіляк[ої]… злочестивості» (див. Алма 11:20), не дають використовувати засоби інформації для благородних цілей.

Нова моральність, що її проповідують з інформаційної трибуни, є нічим іншим, як старою аморальністю. Вона атакує релігію. Вона робить підкоп під сім’ю. Вона перетворює чесноти у порок, а порок—у чесноти. Вона атакує розум і постійно обманює душу посланнями й образами, які не є ані чеснотними, ані прекрасними, які не мають доброї репутації і не гідні похвали.

Прийшов час, коли членам Церкви треба робити гучні заяви і єднатися з багатьма іншими людьми, небайдужими до спокусливого, руйнівного і низького впливу засобів інформації, що розповсюджується по землі.

За даними «Kaiser Family Foundation» відсоток телевізійних програм сексуальної направленості в найкращий ефірний час піднявся з 67 % у 1998 році до 75 % у 2000 році2. Програма, що містить в собі подібну інформацію, справляє численні негативні ефекти. Вона виховує грубість у стосунках з жінками, яких часто змальовують як об’єкт для жорстокого поводження, а не як цінних дочок Бога, які є важливою частиною Його вічного плану. Споконвічні цінності утримання від інтимних взаємин до шлюбу і повної вірності між чоловіком і дружиною після одруження опоганені й висміяні. Діти і молодь збентежені і введені в оману ненормальною поведінкою, яку демонструють так звані «зірки», якими вони захоплюються і хочуть наслідувати. У моральній плутанині, створеній засобами інформації, люди зраджують вічним цінностям.

Ми бачимо швидке поширення порнографії в електронному форматі в Інтернетi, що викликає згубний статевий потяг. Дехто настільки захоплюються переглядом порнографії через Інтернет і спілкуванням на цю тему, що ігнорують свої шлюбні завіти і сімейні зобов’язання, і часто ризикують втратити роботу. Багато хто цим порушує закони. Інші звикають до такої збоченої поведінки, і ризикують навіть ще більше, щоб задовольнити хтивість. Шлюби розпадаються, і стосунки зазнають краху, бо захоплені згубною пристрастю часто втрачають усі справжні, вічні цінності.

За словами одного спостерігача: «Телебачення… замінило сім’ю, школу і церкву, ставши головним знаряддям соціалізації і заміни цінностей… Жадібність, розпуста, насилля, необмежена самовдоволеність, відсутність моральної стриманості… стали щоденною стравою, що пропонується на гарному блюді нашим дітям»3.

Ми повинні бути стурбовані поширенням пісень агресивної і сексуальної тематики, надзвичайно популярних зараз, і відносно новою «формою мистецтва»—музичним відео. За даними спостерігачів музичної індустрії 40 % аудиторії відео-кліпів складає молодь до 18 років4. Одне дослідження повідомляє, що приблизно три чверті сюжетів відео-кліпів мають сексуальні сцени, і приблизно половина включає насильство5. А популярні фасони одягу, що демонструються в кліпах, абсолютно протилежні тому, що є «чеснотн[им], чудов[им], славнозвісн[им], гідн[им] похвали». Звичайно, наші часи—це часи, коли люди «зло називають добром, а добро злом» (Ісая 5:20).

Дозвольте мені знову сказати, що сім’я є основною мішенню для атак зла, і отже, вона повинна бути головним об’єктом нашої оборони і захисту. Як я сказав раніше, якщо ви зупинитеся й подумаєте, як подумав би Сатана, то побачите, що боротьба проти сімей варта його зусиль. Якщо він хоче зруйнувати роботу Господа, то не отруює світові запаси арахісового масла аби поставити всю місіонерську систему Церкви на коліна. Він не направляє на Мормонський хор Скинії епідемію ларингіту. Він не забороняє їсти яблучне желе і запіканки. Коли зло хоче перекреслити і зруйнувати саму суть роботи Бога, воно атакує сім’ю. Воно спокушає зневажати закон цнотливості, змінювати стать, не реагувати на насилля, зробити нормою брутальну і богохульну мову і вчинити так, щоб аморальна поведінка здавалася скоріше правилом, ніж виключенням з нього.

Нам треба пам’ятати слова Едмунда Берка: «Для того, щоб перемогло зло, хорошим людям достатньо нічого не робити»6. Нам потрібно підняти свої голоси разом з іншими небайдужими громадянами по всьому світу проти існуючих тенденцій. Ми повинні сказати власникам огидних програм і матеріалів, що з нас вже досить. Нам треба підтримувати приємні і надихаючі програми і продукцію. Об’єднавшись разом із сусідами і друзями, які поділяють нашу стурбованість, ми можемо відверто звернутися до відповідальних за матеріали, що спокушають. Їхні веб-сайти в Інтернетi і місцеві представники мають їхні поштові адреси. Звичайні та електронні листи мають більший вплив, ніж думає більшість людей, особливо такі, як написала одна сестра з Товариства допомоги: «Я представляю групу із понад ста жінок, які збираються щотижня і часто говорять про шкоду, яку приносить ваша програма нашим дітям».

Звичайно, основний спосіб захисту проти шкідливого впливу засобів інформації—просто не дивитися, не переглядати, не читати чи не грати. Ми повинні вчити членів своїх сімей прислухатися до порад Першого Президентства молоді. Їхні поради в брошурі «Заради зміцнення молоді» стосовно перегляду розважальних програм і засобів інформації дуже прості:

«Не відвідуйте, не дивіться або не беріть участі в розвагах, які в чомусь є вульгарними, аморальними, насильницькими або порнографічними. Не беріть участі в розвагах, які якимось чином представляють аморальну або насильницьку поведінку як прийнятну…

Майте мужність піти з фільму або вечірки, вимкнути комп’ютер або телевізор, змінити радіостанцію або відкласти журнал, якщо те, що ви бачите, не відповідає нормам Небесного Батька. Зробіть це, навіть якщо інші цього не зроблять»7.

Брати і сестри, не дозволяйте використовувати себе. Не дозволяйте маніпулювати собою. Відмовляйтеся підтримувати програми, які суперечать основним сімейним цінностям. Можливо, спочатку наш голос буде нечутним, однак давайте говорити і просити про більш духовну, надихаючу і прийнятну продукцію.

Крім того, щоб нас почули, прийміть від мене сім рекомендацій, яких може дотриматися кожен з батьків і цим зменшити негативний вплив засобів інформації на наші сім’ї:

  1. Нам треба збирати сімейні наради і вирішувати на них, якими мають бути наші стандарти щодо засобів інформації.

  2. Ми повинні якісно проводити разом з дітьми достатньо часу, аби ми були головною впливовою силою в їхньому житті, а не засоби інформації чи їхні однолітки.

  3. Ми самі повинні дивитися хороші програми, читати прийнятні матеріали і подавати гідний приклад своїм дітям.

  4. Ми маємо обмежити час наших дітей перед екраном телевізора або комп’ютера—чи то ігри, чи Інтернет. Віртуальна реальність не повинна перетворитися для них на справжню.

  5. Щоб запобігти «випадковому перегляду» нашими дітьми того, що вони не повинні бачити, нам треба використовувати фільтри Інтернету і кодування телеканалів.

  6. Ми маємо ставити телевізори і комп’ютери у загальних кімнатах будинку, а не в спальнях чи затишних місцях.

  7. Ми маємо знаходити час, щоб разом зі своїми дітьми подивитися прийнятні програми й обговорити, як правильно вибирати те, що надихатиме і створюватиме, а не вестиме до деградації і знищення.

Нехай Бог благословить нас сміливістю і мудрістю, щоб кожен з нас міг спрямувати тенденції в засобах інформації від темряви до істини і світла. І нехай Бог благословить наші сім’ї, щоб вони були міцними і вірними принципам євангелії, про це моя смиренна молитва в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. «Сім’я: Проголошення світові», Ліягона, жовтень 1998 р., с. 24.

  2. Див. Dale Kunkel and others, Sex on TV 2003: A Biennial Report to the Kaiser Family Foundation (2003), 40.

  3. Zbigniew Brzezinski, «Weak Ramparts of the Permissive West,» in Nathan P. Gardels, ed., At Century’s End: Great Minds Reflect on Our Times (1995), 53.

  4. Див. National Institute on Media and the Family, «Fact Sheet,» Internet, http://www.mediafamily.org/facts/ facts_mtv.shtml.

  5. Див. Barry L. Sherman and Joseph R. Dominick, «Violence and Sex in Music and Videos: TV and Rock ‘n’ Roll,» Journal of Communication, Winter 1986, 79–93.

  6. Attributed in John Bartlett, comp., Familiar Quotations, 15th ed. (1980), ix.

  7. Заради зміцнення молоді, 2001 р., с. 18–19.