Обираючи милосердя, ми обираємо найкращу частку
Я закликаю вас не лише любити одна одну більше, але любити одна одну краще.
Як прекрасно, що ми зібралися разом як сестри Товариства допомоги, як жінки завіту у відновленій євангелії Господа. Кожну з вас, незалежно від віку, стадії життя або обставин, потребують, цінують і люблять у Товаристві допомоги. Дякую за те, ким ви є; дякую за все, що ви робите.
У моєму кабінеті висить прекрасна картина, на якій зображено Ісуса з Марією і Мартою1. Кожного дня, дивлячись на цю картину, я розмірковую над випробуваннями, які ми, жінки, маємо. Разом із сестрою Х’юз та сестрою Пінгрі ми відчули натхнення використати історію про Марту і Марію як тему для цих зборів. Як навчав Господь, необхідно одне: обрати найкращу частку2. Саме про це ми й поговоримо сьогодні, обираючи найкращу частку.
Марта жила в маленькому селі Віфанії, де вона «прийняла [Ісуса] в дім свій. Була ж в неї сестра, що звалась Марія. Вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його»3. Обидві жінки любили Господа. «А Ісус любив Марту, і [Марію]»4. В дійсності, їхні взаємини порушували встановлений порядок, бо у той час, як правило, жінки не могли брати участі в обговоренні євангелії разом з чоловіками.
Якось Марта готувала обід і, як сказано в Писаннях, «великою послугою клопоталась»5. Іншими словами, вона відчувала велике напруження!
З іншого боку, Марія «сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Ісуса»6, у той час, як Марта була прикро вражена, що ніхто не допомагав їй. Знайома ситуація? Мабуть, вона думала: «Чому Марія сидить, у той час, як я обливаюся потом над цією плитою?» Отже, Марта повернулася до Ісуса й сказала: «Господи, чи байдуже тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи їй, щоб мені помогла»7.
Мабуть, Марту здивувало лагідне запрошення Господа: «Марто, Марто,—турбуєшся й журишся ти про багато чого, а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї»8.
Спасителева відповідь дивним чином прояснила те, що має найбільше значення. Того вечора в домі Марти найкраща частка була не на кухні, а біля ніг Господа. Обід міг зачекати.
Як і Марія, я прагну бенкетувати біля ніг Спасителя у той час, коли, як і Марті, мені треба випрати гору білизни, закінчити всі намічені справи й подати чоловікові на обід щось краще за холодну піццу. У мене 15 онуків, і я прагну краще зрозуміти їхні духовні потреби та щоденні випробування; до того ж, я маю церковне покликання, яке також вимагає трохи часу! У мене немає багато часу. І, як і всім вам, мені потрібно вибирати. Ми всі намагаємося вибирати найкраще, щоб воно стало невід’ємною частиною нашої душі, щоб урівноважити духовне і земне у своєму житті. Чи було б нам важко обрати між візитним вчителюванням і пограбуванням банку? Натомість, ситуація, в якій нам доводиться вибирати, більш підступна. Ми змушені зробити вибір, маючи багато гідних пропозицій.
Марія і Марта—це ви і я, це кожна сестра в Товаристві допомоги. Обидві вони любили Господа і хотіли виказати Йому свою любов. Тільки, на мою думку, у тій ситуації Марія висловила свою любов, слухаючи Його слова, в той час, як Марта виразила свої почуття, служачи Йому.
Марта вважала, що чинить правильно, а її сестра повинна була допомагати їй.
Я не вважаю, що Господь поділив нас на Март і Марій. Ісус не ставився зневажливо до того, чим опікувалася Марта, але замість цього Він привернув її увагу, попросивши обирати «найкращу частку». Він наказав обирати найкращу частку. І що це означає? Пророк Легій навчав, щоб ми «дивилися на великого Посередника, і прислухалися до його великих заповідей; і були вірними його словам, і вибирали вічне життя, згідно з волею його Духа Святого»9.
Єдине, що нам потрібно обрати—це вічне життя. Ми вибираємо щодня. Коли ми шукаємо, слухаємо Господа і йдемо за Ним, то оточені руками Його любові—чистої любові.
Мормон навчає, що «милосердя є чиста любов Христа, і воно витерпить назавжди»10. Чиста любов Христа. Давайте проаналізуємо цю фразу. Що вона означає? Частково ми знаходимо відповідь у книзі Ісуса Навина: «Тільки дуже пильнуйте … любити Господа, Бога вашого, … і служити Йому всім вашим серцем та всією душею вашою»11. Милосердя—це наша любов до Господа, виявлена через служіння, терплячість, співчуття і розуміння одне одного.
Додаткове розуміння чистої любові Христа знаходиться в книзі Етер. «[Ісус] полюбив світ настільки, що навіть поклав своє життя…, щоб могти взяти його знову, аби приготувати місце для дітей людських. А тепер я знаю, що ця любов, яку [він має] до дітей людських, є милосердя»12. Милосердя—це також любов Господа до нас, виказана Ним через служіння, терплячість, співчуття і розуміння.
«Чиста любов Христа»13 стосується не лише нашої любові до Спасителя, але Його любові до нас.
Історія про Марію та Марту показує також, як дари милосердя можуть бути применшеними. Прохання Марти про допомогу містило невисловлене, але чітке судження: «Я права, вона помиляється».
Чи судимо ми одна одну? Чи критикуємо одна одну за прийняті рішення, вважаючи, що ми знаємо краще, хоча, насправді, рідко розуміємо унікальність обставин чи мотиви вчинків? Чи казали ми коли-небудь: «Вона ходить на роботу» або «її син не служив на місії», або «вона надто стара, щоб мати покликання», або «вона не зможе, бо незаміжня». Такі судження, і багато подібних, грабують нашу найкращу частку, чисту любов Христа.
Ми також втрачаємо бачення тієї найкращої частки, коли порівнюємо себе з іншими. Її волосся краще, мої ноги товщі, її діти більш талановиті, на її городі все краще росте,… ви знаєте продовження. Сестри, ми не можемо дозволити собі почувати себе так, ніби не відповідаємо вимогам, зосередившись на тому, якими ми не є, замість того щоб думати, ким ми є! Усі ми сестри Товариства допомоги. Ми просто не можемо критикувати, розпускати плітки або судити і мати чисту любов Христа. Чи чуєте ви м’яку заборону Господа: «Марто, Марто…»?
Старійшина Марвін Дж. Ештон чудово зазначив: «Можливо, милосердя найбільше відчувається, коли ми просто не віримо в чутки або залишаємося спокійними. Милосердя—це коли ми розуміємо, що інші відрізняються від нас, мають слабкості й недоліки; терплячі до тих, хто розчаровує нас, або стримуємося, щоб не образитися, коли хтось робить не так, як ми сподівалися. Милосердя—це коли ми відмовляємося скористатися слабкістю іншої людини і маємо бажання пробачити тому, хто завдав нам болю. Милосердя—це коли чекаємо одне від одного найкращого»14.
Виявляючи милосердя, ми пізнаємо серце сестри. Коли ми пізнаємо серце сестри, то змінюємося. Ми не судимо її. Ми просто будемо її любити. Я закликаю вас не лише любити одна одну більше, але любити одна одну краще. Якщо ми цього досягнемо, то безсумнівно дізнаємося, що «милосердя ніколи не минає»15.
Як це було і з Мартою, найперше, що залишає мене, коли я починаю надто перейматися чимось або непокоїтися, це милосердя. Ви згодні, сестри?
Я зрозуміла, що найкращий спосіб відновити в собі милосердя—це припинити хвилюватися і просто любити Господа та служити Йому. Як ми це робимо? Ми починаємо кожен день, стаючи на коліна в молитві до Небесного Батька, ми чуємо Його слова, щодня вивчаючи Писання, а потім живемо згідно з отриманим спрямуванням. Ми завжди пам’ятаємо про Христа, коли з милосердною любов’ю ставимося до інших. «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив»16. Це взаємний обмін любов’ю. Сестри, «милосердя ніколи не минає».
Коли я отримала це покликання, то бажала всім серцем, щоб мені вистачило милосердя щиро любити кожну окрему сестру в Церкві, Я хотіла, щоб моя зростаюча любов допомогла вам відчути любов Господа у своєму житті. Я молюся Небесному Батькові «з усією енергією [свого] серця, щоб … сповн[итися] цією любов’ю, яку він дарував усім, хто є істинними послідовниками Христа»17.
У грудні минулого року під час Недільної школи наш учитель запропонував, щоб о тій порі врегулювання десятини ми особисто звітували перед Господом про те, як вивчали і застосовували один з євангельських принципів. Мене охопило сильне відчуття, що я повинна присвятити своє навчання милосердю. Ця підказка отримала підтвердження під час причасних зборів і я знала, що отримала спрямування від Господа.
Спілкуючись із багатьма з вас, я відчула всепоглинаючу любов до вас і всього доброго, що ви робите. Ваша підтримка навчила мене смиренню. Моє бажання служити вам збільшилося. Це і є милосердя, це і є відповідь на молитви, це і є найкращі хвилини мого покликання. Мабуть, я досягла у цьому певних успіхів, бо мої діти питають, чому останнім часом я така добра. У грудні цього року я зможу звітувати перед Небесним Батьком про те, що зробила, аби зрозуміти милосердя та виявляти його.
Так само, як Марті й Марії, Господь покаже й нам ту найкращу частку, яку від нас не буде забрано. Він дасть нам милосердя, ту чисту любов Христа, бо «милосердя ніколи не минає».
Дорогі сестри, необхідно лише одне—йти за Ним щодня. Отже, виберіть Христа, нашого Господа. Зробіть вибір і бенкетуйте Його словом, довіряйте Йому ще більше, сподівайтеся на Його любов, віддайте Йому все своє серце. Отже, оберіть ту найкращу частку.
Я молюся про це в ім’я Ісуса Христа, амінь.