2003
Надійний фундамент
Виноски

Hide Footnotes

Тема

Надійний фундамент

Наші свідчення… мають стояти на надійному фундаменті, глибоко вкорінені в євангелію Ісуса Христа.

Кілька років тому у місцевості, де ми живемо, була сильна буря. Вона почалася з силь- ної зливи, а після цього прийшов ураганний східний вітер. Коли буря закінчилася, стали оцінювати пошкодження—лінії електропередачі обірвані, будинки пошкоджено, і багато красивих дерев, які росли в нашому краї, було вирвано з корінням. Через кілька днів після цього я розмовляв зі своїм другом, який втратив кілька дерев на своєму подвір’ї. Дерева на одному боці його двору стояли високі та стрункі. Вони пережили бурю, а ті дерева, які, як я вважав, росли на найкращій ділянці, не змогли протистояти сильним вітрам. Він сказав мені, що ті дерева, які пережили бурю, були посаджені на твердому ґрунті, і їхнім кореням доводилося проростати глибоко, аби знайти живлення. А ті дерева, які він втратив, було посаджено біля маленького струмка, де їм було легко знайти підживлення. Їхнє коріння було поверхневим. Воно вкорінилося не достатньо глибоко, щоб захистити [дерева] від бурі.

Наші свідчення, наче ті дерева, мають стояти на надійному фундаменті, глибоко вкорінені в євангелію Ісуса Христа, щоб, коли вітри та дощі прийдуть у наше життя,—а інакше не буде,—ми були достатньо сильними, щоб вистояти в бурях, які лютують навколо нас. Геламан радив своїм синам:

«І ось, сини мої, пам’ятайте, пам’ятайте, що на камені нашого Викупителя, Який є Христос, Син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент; так, щоб коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, так, свої стріли у вихорі, так, коли весь його град і його могутня буря вдарить по вас, воно не матиме сили над вами, щоб втягнути вас до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому ви збудувалися, який є надійним фундаментом, фундаментом, що на ньому якщо люди будують, вони не можуть упасти»1.

Пророк Яків з Книги Мормона, зустрівшись з антихристом Шеремом, поставив таке запитання:

«Чи заперечуєш ти Христа, який прийде? А він сказав: Якби мав бути якийсь Христос, я б не заперечував його; але я знаю, що немає ніякого Христа, не було і ніколи не буде.

І я сказав йому: Чи ти віриш святим писанням? І він сказав: Так.

І я сказав йому: Тоді ти не розумієш їх; бо вони істинно свідчать про Христа. Ось, я кажу тобі, що жоден з пророків не писав, і не пророкував без того, щоб не казати про цього Христа.

І це ще не все…; і це також було явлено мені силою Святого Духа»2.

Яків вказує на три джерела істини: Писання, пророки та Святий Дух, які свідчать про Христа. Вони допоможуть нам «на камені нашого Викупителя, який є Христос, Син Бога… побудувати свій фундамент»3.

1. Писання

Сам Спаситель казав: «Дослідіть-но Писання… вони ж свідчать про Мене!»4 Коли Господь наказав Легію взяти свою сім’ю та втекти в пустиню, Він знав, що їм знадобиться надійний фундамент, на якому вони будуватимуть у новій землі. Писання були настільки важливими, що голос Духа наказав Нефію вбити Лавана, аби здобути літописи: «Краще нехай одна людина загине, ніж народ виродиться і загине у зневірі»5.

Приблизно у той самий період історії Господь вивів іншу групу людей з Єрусалима до обіцяної землі. Через багато поколінь цар Мосія знайшов їхніх нащадків. Вони були відомі як народ Зарагемлі. Їхній духовний стан був невтішним. У Книзі Омнія читаємо: «…їхня мова стала викривлена; і вони не принесли ніяких літописів з собою; і вони заперечували існування свого Творця…»6. Без Писань не тільки народи гинуть, але й сім’ї та окремі люди вироджуються у зневірі. Щоденне вивчення Писань допомагає нам вкорінити нашу віру в Христі. Вони дійсно свідчать про Нього.

2. Пророки

Кілька років тому я отримав завдання реорганізувати президентство одного колу. На недільній сесії конференції дружина щойно покликаного президента колу розповіла таку історію. Вона сказала, що виховувалася в хорошій християнській сім’ї. Її батьки щодня збирали свою сім’ю, щоб читати і вивчати Біблію. Коли вони читали про пророків давнини, вона питала батьків, чому в наш час на землі немає пророків. Вони не мали відповіді, яка б задовольнила її; відповіді не мали також ні її вчителі, ні релігійні провідники.

Одного дня, вже будучи студенткою, вона звернула увагу на двох молодих людей, вдягнених у білі сорочки та краватки. Вона змогла прочитати ім’я «Ісус Христос» на чорних іменних табличках на їхніх грудях. Вона поговорила з ними і спитала, чи не священнослужителі вони. «Так! Ми місіонери Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів».

«Тоді, дозвольте мені поставити вам одне запитання»,—сказала вона. «Чи любить Господь свій народ так само сильно, як у давні часи?»

«Так!»—відповіли вони.

«Тоді чому у нас сьогодні немає пророків?»

Ви можете уявити, в якому захопленні були місіонери, почувши таке запитання. Вони сказали: «У нас є, у нас сьогодні є пророки на землі. Чи можемо ми розповісти вам про них?»

Наше послання світові залишається тим самим: «У нас сьогодні є пророки на землі». Сьогодні пополудні ми піднімемо руки, щоб підтримати Президента Гордона Б. Хінклі, його радників та Кворум дванадцятьох як пророків, провидців та одкровителів. Вони є особливими свідками імені Ісуса Христа. У документі «Живий Христос—Свідчення Апостолів» вони стверджують: «Ми свідчимо як його належно висвячені Апостоли—що Ісус є живим Христом, безсмертним Сином Бога… Він є світлом, життям і надією світу. Його шлях—це стежка, що веде до щастя в цьому житті та вічного життя у світі прийдешньому» 7. Брати і сестри, якщо Бог так любить нас, що посилає нам пророків, тоді й нам слід любити Його настільки, щоб слідувати за ними. Слідування за пророками допоможе захистити нас від бур життя і поведе нас до Христа.

3. Святий Дух

Коли Христос і Його апостоли зібралися у горниці перед Його Розп’яттям, Він сказав: «Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував» 8.

Коли після хрищення нам на голову кладуть руки, нас конфірмують у члени Його Церкви і дають дар Святого Духа. Якщо ми живемо праведно і залишаємося гідними, нам обіцяно Його постійне супутництво; Він буде скеровувати наше життя, навчати нас істинам і свідчити нам, що Ісус є Христос. Як завітні члени Гоподньої Церкви, ми обіцяємо служити Йому і дотримуватися Його заповідей «…щоб Він міг пролити Свій Дух більш рясно на [нас]» 9.

У Західній Африці, де ми зараз служимо, ми відчуваємо, як надзвичайно рясно проливається Його Дух на вірних святих. У 1989 році буря пронеслася над Ганою—не вітер і не дощ—а буря переслідувань, наклепів та непорозумінь. Це був час випробувань; Церква щойно з’явилася там. Усім нашим неафриканським місіонерам наказали залишити країну. Наші доми зборів було зачинено і поставлено під варту, щоб члени Церкви не могли їх використовувати. Святі не могли проводити збори, і вони поклонялися Богові у себе вдома, сім’ями. Деяких членів Церкви було заарештовано і навіть ув’язнено. Цей період називають «заморозком». Члени Церкви рідко контактували з Церквою за межами країни і отримували мало підтримки ззовні, але їх не було кинуто напризволяще, сам на сам з бурею. У них були Писання і слова пророків; вони поклали свою довіру на Господа, вони вірили в Нього, і Він пролив на них Свій Дух. Один член Церкви сказав: «З нами був Дух Господа, ми відчували, що Він веде і скеровує нас. Ми стали ближчими один до одного і до Спасителя».

Протягом 18 місяців святі постилися й молилися, щоб настав день закінчення «заморозку». У листопаді 1990 р. заборону було скасовано. Найтяжчі часи цієї бурі минули, але вона взяла свою платню. Були ті, хто відпали. Їхні коріння були неглибокими, і їхній фундамент—слабким. Фундамент нинішньої Церкви в Гані побудовано на вірі тих, хто витримав бурю. Вони були глибоко вкорінені в євангелію Ісуса Христа.

Брати і сестри, Писання, живі пророки і Святий Дух—усі свідчать про Христа. Вони допоможуть нам будувати на «[надійному фундаменті, фундаменті], що на ньому якщо люди будують, вони не можуть упасти»10. Про це я смиренно свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.