Генеральна конференція
Гарантувати праведний суд
попереднє наступне

Гарантувати праведний суд

Щоб гарантувати праведний суд, Спаситель, за допомогою Своєї спокутної жертви, очистить підлісок незнання і болючі шипи ран, завданих іншими.

В Книзі Мормона навчається про вчення Христа

Минулого жовтня Президент Рассел М. Нельсон попросив нас обдумати, наскільки іншим було б наше життя, якби наше “знання, здобуте з Книги Мормона, раптом забрали у [нас]”1. Я розмірковував над його запитанням, як і, я впевнений, багато хто з вас. Одна думка з’являлася знову й знову---без Книги Мормона та ясності подання в ній вчення Христа і Його спокутної жертви, де б я знайшов спокій?

Про вчення Христа, яке складається зі спасительних принципів і обрядів віри в Христа, покаяння, хрищення, дару Святого Духа і терпіння до кінця, навчають безліч разів в усіх Писаннях Відновлення, але з особливою силою---в Книзі Мормона2. Вчення починається з віри в Христа, і кожний його аспект залежить від надії на Його спокутну жертву.

Президент Нельсон навчав: “Книга Мормона дає найповніше і найавторитетніше розуміння Спокути Ісуса Христа, яке тільки можна де-небудь знайти”3. Чим краще ми розуміємо божественний дар Спасителя, тим краще ми усвідомимо нашим розумом і серцем4 реальність запевнення Президента Нельсона, що “істини Книги Мормона мають силу зцілювати, заспокоювати, відновлювати, підтримувати, зміцнювати, втішати і підбадьорювати наші душі”5.

Спокута Спасителя задовольняє усі вимоги справедливості

Надзвичайним доповненням до нашого розуміння Спокути Спасителя, яке принесло спокій, стало вчення Книги Мормона про те, що милостива жертва Спасителя задовольняє усі вимоги справедливості. Алма пояснив: “Бог Сам спокутує гріхи світу, щоб виконати план милості, щоб удовольнити вимоги справедливості, щоб Бог міг бути досконалим, справедливим Богом, і милосердним Богом також”6. Батьків план милості7---який в Писаннях також називається планом щастя8 або планом спасіння9---не міг бути виконаний, якби усі вимоги справедливості не були задоволені.

Але в чому полягають “вимоги справедливості”? Обдумайте власний досвід Алми. Чи пам’ятаєте ви, що коли Алма був юнаком, то прагнув “знищити церкву”10? Дійсно, Алма сказав своєму сину Геламану, що був “катований муками пекла”, оскільки він фактично “вбив багатьох [Божих] дітей”, довівши “їх до знищення”11.

Алма пояснив Геламану, що його зрештою огорнув спокій, коли “розум схопився” за вчення його батька “про пришестя … Ісуса Христа …, щоб спокутувати гріхи світу”12. Алма розкаявся і благав милості Христа13, а після того відчув радість і полегшення, коли усвідомив, що Христос викупив його гріхи і заплатив усе, чого вимагала справедливість. Крім того, чого саме справедливість вимагала б від Алми? Сам Алма пізніше навчав: “Ніщо нечисте не може успадкувати царство Бога”14. Таким чином, частково полегшення Алми ймовірно було ще в тому, що, якби милість не втрутилася, справедливість не дозволила б йому повернутися до Небесного Батька й жити з Ним15.

Спаситель зцілює рани, які ми не можемо зцілити

Але чи радів Алма лише за себе---що йому вдалося уникнути покарання і що він зможе повернутися до Батька? Ми знаємо, що Алма також переживав за тих, кого він відвернув від істини16. Але Алма самотужки не міг зцілити і відновити усіх, кого він відвернув. Він не міг сам гарантувати, що їм буде надана справедлива можливість дізнатися про вчення Христа і бути благословенними, живучи за цими радісними принципами. Він не міг привести назад тих, хто, можливо, помер, осліплений його лжевченням.

Одного разу президент Бойд К. Пекер навчав: “Думка, яка врятувала Алму …: відновлення того, що ви не можете відновити, заживлення ран, які ви не можете заживити, полагодження того, що ви зламали і не можете полагодити,---це справжня мета Спокути Христа”17. Радісна істина, за яку “схопився” розум Алми, полягала не лише в тому, що він сам може очиститися, але й у тому, що ті, кому він завдав шкоди, також зможуть зцілитися і стати неушкодженими.

Жертва Спасителя гарантує праведний суд

За багато років до того, як Алму було врятовано цим заспокійливим вченням, цар Веніямин навчав про всеосяжність зцілення, яке пропонувала спокутна жертва Спасителя. Цар Веніямин проголосив, що отримав “приємну новину великої радості” “від Бога через ангела”18. Однією такою приємною новиною була істина про те, що Христос страждатиме і помре за наші гріхи та помилки, аби гарантувати, що “праведний суд прий[де] на дітей людських”19.

Чого саме вимагає “праведний суд”? У наступному вірші цар Веніямин пояснив, що, аби гарантувати праведний суд, кров Спасителя викупила “гріхи тих, хто пав через провину Адама” і тих, “хто помер, не знаючи волю Бога щодо них, або хто грішив через незнання”20. Він навчав, що вимогою праведного суду також є те, що “кров Христа спокутує” гріхи малих дітей21.

В цих уривках з Писань навчається славетного вчення: спокутна жертва Спасителя зцілює, як безкоштовний дар, тих, хто грішить через незнання,---тих, кому, як сказав Яков, “немає закону даного”22. Підзвітність за гріх залежить від світла, яке ми отримуємо і базується на нашій здатності використовувати свободу вибору23. Ми знаємо про цю цілющу і втішаючу істину лише завдяки Книзі Мормона та іншим Писанням Відновлення24.

Звичайно ж, коли дано закон, коли ми знаємо волю Бога, ми є підзвітними. Цар Веніямин наголошував: “Горе тому, хто знає, що повстає проти Бога! Бо спасіння не прийде до жодного з таких, тільки через покаяння і віру в Господа Ісуса Христа”25.

Це також є приємною новиною вчення Христа. Спаситель зцілює і відновлює не лише тих, хто грішить у незнанні; тим, хто грішить проти світла, Спаситель пропонує зцілення за умови покаяння і віри в Нього26.

Алма, напевно, “схопився” за ці обидві істини. Чи дійсно Алма міг відчувати те, що назвав “гостро[ю] … радіст[ю]”27, якби думав, що Христос врятував лише його, але назавжди залишив тих, кому він завдав шкоди і відвів від істини? Звичайно, що ні. Щоб Алма міг відчувати повноту спокою, потрібно було, щоб ті, кому він завдав шкоди, також мали можливість стати неушкодженими.

Але як саме вони---або ті, кому ми завдаємо шкоди---можуть стати неушкодженими? Хоча ми й не розуміємо повністю священний процес, за допомогою якого спокутна жертва Спасителя зцілює і відновлює, ми знаємо, що, аби гарантувати праведний суд, Спаситель очистить підлісок незнання і болючі шипи ран, завданих іншими28. Цим Він гарантує, що усім Божим дітям буде дана можливість, маючи ясний розум, вибрати йти за Ним і прийняти великий план щастя29.

Спаситель полагодить усе, що ми зламали

Саме ці істини надали б спокій Алмі. І саме ці істини також мають надати і нам великий спокій. Як тілесні чоловіки і жінки, ми усі штовхаємо---або інколи врізаємося---одне в одного і завдаємо шкоди. Будь-хто з батьків може свідчити, що біль, пов’язаний з нашими помилками, не є простим страхом нашого власного покарання, а страхом того, що ми якимось чином обмежили радість наших дітей або завадили їм побачити і сприйняти істину. Славетне обіцяння спокутної жертви Спасителя стосовно наших помилок як батьків полягає в тому, що Він не звинувачує в них наших дітей і обіцяє зцілити їх30. І навіть коли вони згрішили проти світла---як ми усі це робимо---Його рука милості простерта31 і Він викупить їх, якщо вони просто подивляться на Нього і залишаться живими32.

Хоча Спаситель має силу полагодити те, що ми не можемо, Він заповідує нам робити все можливе, щоб зробити відшкодування частиною нашого покаяння33. Наші гріхи і помилки не лише змінюють наші стосунки з Богом, але й наші стосунки з іншими. Інколи наше зусилля, щоб зцілити і відновити, може бути чимось простим, наприклад: попросити пробачення, але в інших випадках відшкодування може потребувати багатьох років смиренних зусиль34. Однак, у разі багатьох наших гріхів і помилок, ми просто не в змозі повністю зцілити тих, кому завдали болю. Надзвичайне обіцяння миру Книги Мормона і відновленої євангелії полягає в тому, що Спаситель полагодить усе, що ми зламали35. І Він також полагодить нас, якщо ми звернемося до Нього з вірою і покаємося у тому болі, якого завдали36. Він пропонує ці обидва дари, тому що любить усіх нас досконалою любов’ю37 і тому що Він зобов’язався гарантувати праведний суд, який відповідає вимогам справедливості і милості. Я свідчу, що це---істина, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Рассел М. Нельсон, “Заключне слово”, Ліягона, лист. 2019, с. 122.

  2. Див. 2 Нефій 31; 3 Нефій 11:28, 32, 35, 39--40; Учення і Завіти 10:62--63, 67--70; 68:25; Мойсей 6:52--54; 8:24; Уложення віри 1:4.

  3. Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, Ліягона, лист. 2017, с. 62.

  4. Див. Учення і Завіти 8:2--3.

  5. Рассел М. Нельсон, “Книга Мормона: яким би було ваше життя без неї?”, с. 62.

  6. Алма 42:15.

  7. Див. Алма 42:15.

  8. Див. Алма 42:8.

  9. Див. Алма 24:14; Мойсей 6:62.

  10. Див. Мосія 27:8--10.

  11. Aлма 36:13, 14.

  12. Aлма 36:17, 18.

  13. Див. Алма 36:18.

  14. Алма 40:26; див. також 1 Нефій 15:34; Алма 7:21; 11:37; Геламан 8:25.

  15. Див. 3 Нефій 27:19; див. також Мойсей 6:57.

  16. Див. Алма 36:14--17.

  17. Boyd K. Packer, “The Brilliant Morning of Forgiveness”, Ensign, Nov. 1995, 19--20.

  18. Moсія 3:2, 3.

  19. Мосія 3:10; курсив додано.

  20. Мосія 3:11; див. також 2 Нефій 9:26.

  21. Мосія 3:16; див. також Мосія 15:25; Мороній 8:11--12, 22.

  22. 2 Нефій 9:25.

  23. Див. 2 Нефій 2:26--27; Геламан 14:29--30.

  24. Див. Уложення віри 1:2; див. також Учення і Завіти 45:54. Розповідаючи більше про вчення хрищення за померлих, пророк Джозеф одного разу сказав: “У той час, як одна частина людства в немилості судить і засуджує іншу, Величний Батько всесвіту дивиться на всю сім’ю людей поглядом батька і турбується про неї, як батько; він дивиться на людей як на своїх нащадків. … Він є мудрим Законодавцем, і Він судитиме всіх людей не за вузькими, егоїстичними поняттями людей. … Він судитиме їх “не відповідно до того, чого в них немає, а відповідно до того, що в них є”; ті, хто жив без закону, будуть суджені без закону, а ті, хто мав закон, будуть суджені за тим законом. Нам не треба сумніватися в мудрості й розумності Великого Єгови; Він вділяє суд або милість всім народам відповідно до їхнього достоїнства, засобів набуття розуму, законів, якими вони керуються, їхніх засобів отримання точної інформації, і … ми всі зрештою змушені будемо сповідати, що Суддя всієї землі чинив правильно” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт [2007], с. 410).

  25. Мосія 3:12; див. також 2 Нефій 9:27.

  26. Див. Мосія 3:12; Геламан 14:30; Мороній 8:10; Учення і Завіти 101:78. Люди можуть не знати про певні заповіді і завіти або бути не в змозі використовувати свою свободу вибору у деяких обставинах, але все ще бути підзвітними в інших обставинах через світло Христа, яке вони мають (див. 2 Нефій 9:25; Мороній 7:16--19). Спаситель, Хто є нашим суддею і Хто гарантує праведний суд, розрізнить ці обставини (див. Мормон 3:20; Мойсей 6:53--57). І Він заплатив ціну в обох випадках---безумовно для перших, і за умови покаяння для останніх.

  27. Алма 36:21.

  28. Див. Мосія 3:11; див. також Д. Тодд Крістофферсон, “Викуплення”, Ліягона, трав. 2013, с. 109; Алма 7:11--12 (“Він візьме на Себе муки і хвороби Свого народу. … І Він візьме на Себе їхні недуги”); Ісая 53:3--5 (“Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс”); 61:1--3 (“Господь помазав Мене … перев’язати зламаних серцем, … щоб радість вчинити сіонським жалобникам, щоб замість попелу дати їм оздобу, оливу радости замість жалоби”). Повчальним є те, що Спаситель цитував ці вірші з книги Ісаї, коли проголосив Себе Месією: “Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!” (див. Лука 4:16--21).

  29. У духовному світі “євангелія проповідується тим, хто про неї не знає, хто не покаявся, і бунтівним, щоб їх можна було звільнити з їхньої неволі і вони могли рухатися у напрямку благословень, які підготував для них люблячий Небесний Батько” (Даллін Х. Оукс, “Надійтесь на Господа”, Ліягона, лист. 2019, с. 27). Див. 1 Петра 4:6; 2 Нефій 2:11--16; Учення і Завіти 128:19; 137:7--9; 138:31--35.

  30. Див. Moйсей 6:54. Президент М. Рассел Баллард стосовно самогубства навчав цього вчення: “Лише Господь знає всі подробиці, і Він є Тим, Хто судитиме наші вчинки тут, на землі. Коли Він нас судитиме, я думаю, що Він візьме до уваги все: наші гени і хімічні процеси, стан нашого розуму, наші інтелектуальні здібності, вчення, які ми отримали, традиції наших батьків, наше здоров’я тощо. В Писаннях ми дізнаємося про те, що кров Христа спокутує гріхи людей, “хто помер, не знаючи волю Бога щодо них, або хто грішив через незнання” (Мосія 3:11)” (“Suicide: Some Things We Know, and Some We Do Not”, Ensign, Oct. 1987, 8; Tambuli, Mar. 1988, 18).

  31. Див. Кн. Якова 6:5; Мосія 29:20; 3 Нефій 9:14; Учення і Завіти 29:1.

  32. Див. Геламан 8:15.

  33. Див. Левит 6:4--5; Єзекіїль 33:15--16; Геламан 5:17; Учення і Завіти 58:42--43.

  34. Саме таких зусиль докладав Алма (див. Алма 36:24).

  35. Президент Бойд К. Пекер переконливо навчав про це правило:

    “Інколи ви не можете полагодити те, що зламали. Можливо, образа відбулася дуже давно, або той, кому завдали шкоди, відмовився приймати ваше пробачення. Можливо, шкода була настільки великою, що ви не можете залагодити це, як би сильно цього не хотіли.

    Ваше покаяння не може бути прийнятим, поки не відбудеться відшкодування. Якщо ви не можете виправити те, що зробили, то ви знаходитеся в пастці. Легко зрозуміти, якими безпомічними й безнадійними ви себе тоді відчуваєте, і чому хочете здатися, як це хотів зробити Алма. …

    Як саме усе може бути полагоджено, ми не знаємо. Все це, можливо, й не буде досягнуто у цьому житті. З видінь і відвідувань ми знаємо, що слуги Господа продовжують роботу викуплення поза завісою.

    Це знання має втішати як невинних, так і винуватих. Я думаю про батьків, які невимовно страждають за помилки своїх свавільних дітей і втрачають надію” (“The Brilliant Morning of Forgiveness”, 19--20).

  36. Див. 3 Нефій 12:19; див. також Матвій 6:12; 3 Нефій 13:11 .

  37. Див. Іван 15:12--13; 1 Івана 4:18; Дітер Ф. Ухтдорф, “Досконала любов проганяє страх геть”, Ліягона, трав. 2017, с. 107.