Генеральна конференція
Надихаючі духовні спогади
попереднє наступне

Надихаючі духовні спогади

Коли особисті труднощі або умови у світі, які ми не контролюємо, затемняють наш шлях, надихаючі духовні спогади з нашої книги життя наче сяючі камінці, допомагають освітити дорогу попереду.

Через вісімнадцять років після Першого видіння пророк Джозеф Сміт написав детальну розповідь про свій досвід. Він пережив протистояння, переслідування, цькування, погрози і жорстокі напади1. Однак він продовжував сміливо свідчити про своє Перше видіння: “Я дійсно бачив світло, і у цьому світлі я бачив двох Осіб, і Вони насправді говорили зі мною. І хоч мене ненавиділи і переслідували за те, що я розповідав, що бачив видіння, це була правда. … Я знаю це і я знаю, що Бог це знає, і я не можу … зрікатися цього”2.

У складні моменти свого життя Джозеф згадував події двадцятирічної давності, які стали для нього запевненням, що Бог його любить, і з яких розпочалося давно пророковане Відновлення. Обмірковуючи свою духовну подорож, Джозеф сказав: “Не звинувачуйте нікого за те, що він не вірить у мою історію. Якби я не пережив те, що пережив, то і сам би ніколи не повірив”3.

Але ті події дійсно відбулися, і він ніколи не забував про них і не заперечував їх, вчинками стверджуючи своє свідчення протягом життя, яке добігло кінця у Картеджі. “Я йду, як ягня на заклання; але я спокійний, наче літній ранок; моя совість чиста від провин перед Богом і перед усіма людьми”4.

Ваш надихаючий духовний досвід

У прикладі Джозефа Сміта є урок для нас. Разом з тихим скеруванням, яке ми отримуємо від Святого Духа, час від часу Бог сильно і дуже особисто запевняє нас у тому, що Він знає нас і любить, і що Він конкретно і відкрито благословляє нас. Пізніше, у тяжкі для нас часи, Спаситель нагадує нам про цей досвід.

Подумайте про своє власне життя. Протягом років я чув розповіді про тисячі надихаючих духовних випадків від святих останніх днів по всьому світу, які були для мене підтвердженням того, що Бог безсумнівно знає і любить кожного з нас, і що Він щиро бажає відкрити Себе нам. Такі випадки можуть відбуватися у важливі моменти нашого життя або у моменти, які на перший погляд здаються зовсім не важливими, але вони завжди супроводжуються надзвичайно сильним духовним підтвердженням любові Бога.

Спогади про такі надихаючі духовні випадки змушують нас стати на коліна і проголосити те, що проголосив Джозеф Сміт: “Те, що я отримав, прийшло з небес. Я знаю це і я знаю, що Бог знає, що я знаю”5.

Чотири приклади

Подумайте про ваші власні надихаючі духовні спогади, поки я ділитимуся кількома прикладами інших людей.

Багато років тому один літній патріарх колу, у якого відмовляли два клапани серця, благав тоді ще лікаря Рассела М. Нельсона зробити операцію, хоча на той момент ще не існувало хірургічного вирішення проблеми другого клапана. Лікар Нельсон зрештою погодився зробити операцію. Ось слова Президента Нельсона:

“Очистивши перший клапан, ми дійшли до другого. Ми побачили, що він цілий, але при цьому був так сильно розширений, що більше не міг виконувати свою функцію. Коли я оглядав цей клапан, в розумі з’явилося чітке послання: “Зменш діаметр кільця”. Я передав ці слова своєму асистенту. “Тканин клапану вистачить, якщо нам вдасться зменшити кільце до нормального розміру”.

Але як?! … Перед очима з’явилася ясна картина того, як можна накласти шви---тут зробити складку, а там---затяжку. … Я й досі пам’ятаю це уявне зображення---бездоганне, з пунктиром там, де слід було накласти шов. Операція була проведена згідно з явленою мені схемою. Ми протестували клапан і побачили, що теча значно зменшилася. “Це диво!”---вигукнув мій асистент”6. Патріарх прожив багато років.

Лікар Нельсон отримав скерування. І він знав: Богу відомо, що він знає про отримане ним скерування.

Ми з Кеті вперше зустрілися з Беатріс Магре у Франції 30 років тому. Недавно Беатріс розповіла мені про випадок, який вплинув на її духовне життя невдовзі після її хрищення у підлітковому віці. Ось її слова:

“Молодь нашої філії зі своїми провідниками здійснили півторагодинну подорож автомобілем від Бордо до пляжу в Лакано.

Перед поверненням додому один із провідників вирішив востаннє скупатися і пірнув в окулярах у хвилі. Коли він випірнув, то вже був без окулярів. … Він загубив їх в океані.

Без окулярів він не зміг би вести машину. А ми залишилися б далеко від дому.

Одна сповнена віри сестра запропонувала помолитися.

Я пробурмотіла, що молитва нам абсолютно не допоможе, і неохоче приєдналася до групи, аби разом помолитися, коли ми стояли по пояс у мутній воді.

Щойно молитва закінчилася, я простягнула свої руки, щоб усіх оббризкати. Коли я проводила рукою по поверхні океану, його окуляри опинилися в моїй руці. Сильне почуття проникло в мою душу---що Бог таки чує наші молитви і відповідає на них”7.

Сорок п’ять років по тому вона пригадувала це, ніби це сталося вчора. Беатріс отримала благословення і вона знала: Богу відомо, що вона знає про отримане благословення.

Випадки Президента Нельсона і сестри Магре дуже відрізняються, але в них обох незабутній надихаючий духовний спогад про Божу любов закарбувався в їхніх серцях.

Ці надихаючі події часто відбуваються, коли ми дізнаємося про відновлену євангелію або ділимося євангелією з іншими.

Цю фотографію було зроблено в Сан-Паулу, Бразилія, у 2004 році. Флоріпес Лусії Дамасіо з колу в Іпатінга, Бразилія, було 114 років. Говорячи про своє навернення, сестра Дамасіо розповіла мені, що місіонери у її селі дали благословення священства критично хворому немовляті, яке дивом одужало. Вона хотіла дізнатися більше. Коли вона молилася про їхнє послання, Дух незаперечно засвідчив їй, що Джозеф Сміт був пророком Бога. Вона охристилася, коли їй було 103 роки, а у 104---отримала ендаумент. Після цього кожного року вона по 14 годин їхала в автобусі, щоб провести тиждень в храмі. Сестра Дамасіо отримала підтвердження з небес, і вона знала: Богу відомо, що вона знає про істинність цього свідчення.

Ось духовний спогад про випадок з моєї першої місії у Франції, де я служив 48 років тому.

Проповідуючи “від дверей до дверей”, ми з напарником залишили одній літній жінці Книгу Мормона. Коли ми повернулись до квартири жінки десь через тиждень, вона відкрила нам двері. Перш ніж щось було сказано, я фізично відчув духовну силу. Я продовжував сильно її відчувати, коли пані Еліс Одуберт запросила нас зайти всередину і сказала, що прочитала Книгу Мормона і знає, що вона істинна. Коли ми вийшли з її квартири того дня, я молився: “Небесний Батьку, будь ласка, допоможи мені ніколи не забувати те, що я щойно відчував”. І я не забув.

У, здавалося б, звичайний момент біля дверей, таких як сотні інших дверей, я відчув силу небес. І я знав: Богу відомо, що я знаю, що небесні отвори відкрились.

Індивідуальні і беззаперечні

Ці надихаючі духовні моменти настають у різний час і в різні способи, індивідуально у кожного з нас.

Подумайте про ваші улюблені приклади з Писань. Ті, хто слухав апостола Петра, “серцем розжалобились”8. Ламанійська жінка Авіш повірила у “чудесн[е] видіння її батька”9. А до свідомості Еноша дійшов голос10.

Мій друг Клейтон Крістенсен так описав досвід, який отримав під час дуже молитовного читання Книги Мормона: “Прекрасний, теплий, сповнений любові Дух … огорнув мене й проник у душу. Мене охопило почуття такої любові, якої я ніколи не відчував, [і ці почуття поверталися знову й знову щовечора]”11.

Бувають моменти, коли духовні почуття входять у наше серце наче полум’я, освітлюючи нашу душу. Джозеф Сміт пояснив, що ми інколи отримуємо “осяйність”, а інколи---проливання чистого розуму12.

Президент Даллін Х. Оукс, у відповідь на щире твердження одного чоловіка про те, що той ніколи не отримував такого досвіду, радив: “Можливо, відповіді на ваші молитви приходили знову й знову, але ви очікували якогось вражаючого знамення або гучного голосу, і тому все ще думаєте, що відповіді не було”13. Сам Спаситель говорив про людей з великою вірою, які “[отримали благословення] вогнем і Святим Духом, [але які] не знали цього”14.

Як ви Його слухаєте?

Недавно ми чули, як Президент Рассел М. Нельсон сказав: “Я закликаю вас глибоко і часто замислюватися над цим ключовим питанням: Як ви Його слухаєте? Я також запрошую вас зробити все, щоб чути Його краще й частіше”15. Він повторив це запрошення сьогодні вранці.

Ми чуємо Його в наших молитвах, в наших домівках, у Писаннях, у наших гімнах, коли ми гідно приймаємо причастя, коли заявляємо про нашу віру, коли служимо іншим і коли відвідуємо храм з іншими віруючими. Надихаючі духовні моменти настають, коли ми з молитвою слухаємо генеральну конференцію, і коли старанніше виконуємо заповіді. Діти, цей досвід стосується й вас. Пам’ятайте: Ісус “навчав і священнослужив дітям, … і [діти] говорили … великі й дивовижні речі”16. Господь сказав:

“[Це знання] дано вам Моїм Духом, … і якби це не було Моєю силою, ви не могли б мати [його];

Отже, ви можете свідчити, що ви чули Мій голос і знаєте Мої слова”17.

Ми можемо “чути Його” завдяки благословенню незрівнянної Спокути Спасителя.

Хоча ми й не можемо вибрати час, коли настануть ці надихаючі моменти, президент Генрі Б. Айрінг дав таку пораду для нашої підготовки: “Сьогодні ввечері і завтра ввечері ви можете помолитися і подумати, поставивши такі запитання: “Чи надсилав Бог послання, яке адресувалося тільки мені?”, “Чи бачив я Його руку в моєму житті або в житті мо[єї сім’ї]?”18 За допомогою віри, послуху, смиренності і справжнього наміру відкриваються отвори небесні19.

Зображення

Ось що ви можете подумати про свої духовні спогади. Завдяки постійній молитві, твердості у дотриманні наших завітів і дару Святого Духа ми знаходимо шлях у житті. Коли особисті труднощі, сумніви і розчарування затемняють наш шлях, або коли умови у світі, які ми не контролюємо, змушують нас непокоїтися про майбутнє, надихаючі духовні спогади з нашої книги життя наче сяючі камінці, допомагають освітити дорогу попереду, приносячи запевнення, що Бог знає нас, любить і послав Свого Сина, Ісуса Христа, щоб допомогти нам повернутися додому. А коли загублені чи спантеличені люди відкидають свої надихаючі спогади, ми повертаємо їх до Спасителя, ділячись нашою вірою і спогадами з ними, допомагаючи їм знову згадати ті дорогоцінні духовні моменти, які вони колись цінували.

Деякий досвід є таким священним, що ми оберігаємо його в наших духовних спогадах і не ділимося ним20.

“Ангели розмовляють силою Святого Духа; отже, вони промовляють слова Христа”21.

“Ангели … не припинили священнослужити дітям людським.

Бо ось, вони підлеглі [Христу] у священнослужінні згідно … Його наказу, показуючи себе тим, хто сильної віри й твердого бажання до всілякого благочестя”22.

А “Утішитель же, Дух Святий, … навчить вас усього, і пригадає вам усе”23.

Прийміть свої священні спогади. Вірте їм. Запишіть їх. Поділіться ними з вашою сім’єю. Довіряйте тому, що вони з’явилися у вас від вашого Небесного Батька і Його Улюбленого Сина24. Завдяки їм ставтеся з більшим терпінням до ваших сумнівів і розумінням до ваших труднощів25. Я обіцяю вам: якщо ви охоче визнаєте і будете цінувати надихаючі духовні події вашого життя, їх у вас буде все більше й більше. Небесний Батько знає вас і любить вас!

Ісус є Христос, Його євангелію було відновлено, а якщо ми будемо вірними, я свідчу, ми будемо належати Йому завжди, в ім’я Ісуса Христа, амінь.

Посилання

  1. Див. Saints: The Story of the Church of Jesus Christ in the Latter Days, vol. 1, The Standard of Truth, 1815--1846 (2018), 150--153; див. також Joseph Smith, “History, 1838--1856, volume A-1 [23 December 1805--30 August 1834]”, 205--209, josephsmithpapers.org; Saints, 1:365--366.

  2. Джозеф Сміт--Історія 1:25.

  3. Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт(2007), с. 530.

  4. Учення і Завіти 135:4.

  5. Мене завжди вражали слова, які знаходяться в Джозеф Сміт---Історія: “Я бачив видіння, я знаю це і я знаю, що Бог це знає” (Джозеф Сміт---Історія 1:25). Йому доведеться стояти перед Богом і визнати, що ці події в Священному гаю дійсно відбулися у його житті, через що його життя змінилося. Десь 25 років тому я вперше почув як старійшина Ніл А. Максвелл перефразував це висловлювання. Він надав такий приклад: “Дуже давно у травні 1945 року на острові Окінава, коли мені було вісімнадцять років, зі мною сталася така подія. То був не мій героїзм, а благословення для мене та інших під час бомбардування нашої позиції японською артилерією. Деякий час бомбардуючи місце за межами нашої позиції, ворожа артилерія зрештою пристрілялась. Після цього, вони мали вистрілити влучно, але принаймні на одну перелякану, егоїстичну молитву прийшла божественна відповідь. Бомбардування зупинилося. … Я отримав благословення, і я знав: Богу відомо, що я знаю про отримане благословення” (“Becoming a Disciple”, Ensign, June 1996, 19).

    Старійшина Максвелл додав не лише те, що він знав, і не лише те, що Бог знав, але й те, що Богу відомо, що він знає про отримане благословення. Для мене це символічно піднімає підзвітність на сходинку вище. Інколи Небесний Батько супроводжує благословення, яке Він нам дав, сильним духовним підтвердженням того, що небеса втрутилися задля нашого блага. Цього не можна заперечувати. Це залишається з нами, а якщо ми чесні та вірні, то це змінить наше життя в майбутньому. “Я отримав благословення, і я знав: Богу відомо, що я знаю про отримане благословення”.

  6. Рассел М. Нельсон, “Дивовижна сила молитви”, Ліягона, трав. 2003, с. 8.

  7. Особиста історія, якою Беатріс Магре поділилася зі старійшиною Андерсеном 29 жовтня 2019 року; додатковий лист отримано електронною поштою 24 січня 2020 року.

  8. Дії 2:37.

  9. Алма 19:16.

  10. Див. Енош 1:5.

  11. Клейтон М. Крістенсен, “Найкорисніші знання”, Ліягона, січ. 2009, с. 23.

  12. Див. Учення: Джозеф Сміт, с. 210.

  13. Dallin H. Oaks, Life’s Lessons Learned: Personal Reflections (2011), 116.

  14. 3 Нефій 9:20.

  15. Russell M. Nelson, “How Do You #HearHim?” A Special Invitation”, Feb. 26, 2020, blog.ChurchofJesusChrist.org.

  16. 3 Нефій 26:14.

  17. Учення і Завіти 18:35--36. Почуття завжди супроводжують духовне знання. “Ви скорі на беззаконня, але повільні у згадці Господа Бога вашого. Ви бачили ангела, і він говорив з вами; так, ви чули Його голос час від часу; і він розмовляв з вами тихим, лагідним голосом, але ви були поза почуттям, так що не сприймали його слова” (1 Нефій 17:45).

  18. Генрі Б. Айрінг, “О, пам’ятайте ж, пам’ятайте”, Ліягона, лист. 2007, с. 69.

  19. Див. 2 Нефій 31:13; Мороній 10:4. Президент Даллін Х. Оукс відвідав нашу місію в Бордо, Франція, у 1991 році. Він пояснив нашим місіонерам, що справжній намір означає, що людина, яка молиться, каже Господу щось на кшталт: “Я не питаю з цікавості, але зі справжньою щирістю, щоб діяти відповідно до відповіді на мою молитву. Якщо Ти даси мені цю відповідь, я зміню своє життя. Я діятиму відповідно”.

  20. “Багатьом дано знати таємниці Бога; проте їм суворо наказано, щоб вони не передавали це, тільки відповідно до тієї частини Його слова, яку Він дав дітям людським, відповідно до уваги і старанності, яку вони приділяють Йому” (Алма 12:9).

    Старійшина Ніл А. Максвелл сказав: “Потрібно натхнення, щоб знати, коли ділитися [духовним досвідом]. Я пам’ятаю, як президент Меріон Дж. Ромні, поєднавши кмітливість і мудрість, сказав: “У нас було би більше духовного досвіду, якби ми так багато про нього не говорили” (“Called to Serve” [Brigham Young University devotional, Mar. 27, 1994], 9, speeches.byu.edu).

  21. 2 Нефій 32:3.

  22. Мороній 7:29--30.

  23. Іван 14:26.

  24. Істини євангелії доступні всім. За тиждень до конференції, після завершення роботи над моїм виступом, я отримав натхнення знайти книгу Divine Signatures: The Confirming Hand of God (2010) Джеральда Н. Лунда, який служив генеральним авторитетом сімдесятником з 2002 року до 2008 року. Я був радий, адже слова брата Лунда були чудовим другим свідком принципів, якими я поділився у цьому виступі конференції, і сподобаються усім, хто захоче отримати більше інформації про надихаючі духовні спогади.

  25. Одна з улюблених цитат Президента Томаса С. Монсона належить шотландському поету Джеймсу М. Баррі: “Бог дав нам спогади, щоб у грудні нашого життя ми могли милуватися червневими трояндами” (у виступі: Thomas S. Monson, “Think to Thank”, Liahona, Jan. 1999, 22). Те ж саме стосується і духовних спогадів. Вони можуть бути найкориснішими у холодні складні часи нашого життя, коли нам потрібні ті “червнев[і]” духовні спогади.