Генеральна конференція
Найкращі домівки
Квітнева генеральна конференція 2020 р.


Найкращі домівки

Спаситель є досконалим інженером, будівельником і дизайнером інтер’єру. Його план—це досконалість і вічна радість для наших душ.

Недавно мою увагу привернув білборд у Солт-Лейк-Сіті. На ньому була реклама компанії, яка займалася меблями та дизайном інтер’єру. Там було просто сказано: “Служимо найкращим домівкам у Солт-Лейк-Сіті”.

Послання мене зацікавило—що таке “найкраща домівка”? Я замислився над цим запитанням, особливо стосовно дітей, яких ми виховали з моєю дружиною, Кеті, і їхніх дітей, яких вони виховують сьогодні. Як і будь-які батьки, ми непокоїлися про нашу сім’ю і молилися про неї. Ми і досі це робимо. Ми щиро бажаємо для них найкращого. Як вони та їхні діти можуть жити в найкращих домівках? Я подумав про домівки членів Церкви, які ми з Кеті мали привілей відвідати. Нас запрошували в домівки в Кореї та Кенії, на Філіппінах і в Перу, в Лаосі та Латвії. Я б хотів поділитися своїми спостереженнями стосовно хороших домівок.

По-перше, з точки зору Господа, створення найкращих домівок напряму пов’язано з особистими якостями людей, які там живуть. Ці домівки чудові і важливі не завдяки меблям або статкам чи соціальному статусу їхніх власників. Найкращою ознакою будь-якої домівки є відображення образу Христа в обличчях людей, які там живуть. Важливим є “дизайн інтер’єру” душ людей, які його населяють, а не сама будівля.

Якості Христа набуваються “по деякім часі”1, якщо цілеспрямовано просуватися шляхом завітів. Якості, притаманні Христу, прикрашають життя людей, які намагаються жити доброчесно. Вони наповнюють домівки світлом євангелії, якою б не була підлога, глиняною чи мармуровою. Навіть якщо у вашій домівці ви єдина людина, яка виконує настанову “прагнути цього”2, ви можете робити свій внесок у духовне оздоблення домівки вашої сім’ї.

Ми виконуємо настанову Господа—“Організувати себе; приготувати кожну потрібну річ; і встановити дім”, якщо організовуємо, готуємо і “встановлюємо” наші духовні життя, а не нерухомість. Коли ми з терпінням ідемо шляхом завітів Спасителя, наша домівка стає “домом слави, домом порядку і домом Бога”3.

По-друге, жителі найкращих домівок виділяють час на те, щоб вивчати Писання і слова сучасних пророків щодня. Президент Рассел М. Нельсон запросив нас “перетворювати” і “перероблювати” наші домівки вивченням євангелії4. В його запрошенні відчувається усвідомлення того, що в хороших домівках відбувається делікатна, важлива робота особистого зростання і “перероблення” наших слабкостей. Щоденне покаяння—це знаряддя трансформації, яке допомагає нам ставати добрішими, більш люблячими і розуміючими. Вивчення Писань наближає нас до Спасителя, Чия щедра любов і благодать сприяють нашому зростанню.

Біблія, Книга Мормона і Дорогоцінна Перлина містять розповіді про сім’ї, тому не дивно, що ті божественні книги є незрівнянними посібниками з побудови найкращих домівок. У них описано занепокоєння батьків, небезпеки спокус, тріумф праведності, випробування голодом та достатком, і жахи війни та переваги миру. Знов і знов у Писаннях нам показано, як сім’ї стають успішними завдяки праведності і як вони зазнають невдачі, якщо вибирають інші шляхи.

По-третє, у хороших домівках діють за планом, створеним Господом для Його найкращої домівки, храму. Будівництво храму починається з базових кроків—розчищення чагарників і вирівнювання землі. Ці перші кроки для підготовки ділянки можна порівняти із виконанням основних заповідей. Заповіді—це фундамент, на якому будується учнівство. Неухильне учнівство веде нас до того, що ми стаємо твердими, стійкими і непохитними5, подібно до сталевого каркасу храму. Цей стійкий каркас дозволяє Господу послати Свого Духа, щоб Той змінював наші серця6. Відчувати могутню зміну в серці, це наче додавати красиві елементи до храмового інтер’єру.

Якщо ми з вірою просуваємося далі, Господь поступово змінює нас. Ми отримуємо Його образ у виразі нашого обличчя і починаємо випромінювати любов і красу Його характеру7. Коли ми стаємо більше схожими на Нього, ми будемо почуватися в Його домівці як удома, а Він почуватиметься як удома—в нашій.

Ми можемо підтримувати тісний зв’язок нашої домівки з Його домом, якщо будемо гідні мати храмову рекомендацію і будемо використовувати її настільки часто, наскільки дозволятимуть обставини. Якщо ми будемо це робити, святість дому Господа перебуватиме і в нашій домівці також.

Неподалік стоїть величний Солт-Лейкський храм. Його будували піонери найпростішими знаряддями, з місцевих матеріалів, нескінченною тяжкою працею з 1853 по 1893 рік. Найкраще, на що були здатні перші святі в області інженерної майстерності, архітектури та дизайну інтер’єру, привело до створення шедевру, визнаного мільйонами.

З моменту освячення храму минуло майже 130 років. Як зазначив учора старійшина Гарі Е. Стівенсон, на зміну принципам інженерії, використаним під час створення храму, прийшли новіші, безпечніші норми. Не покращити технічний стан храму і не зміцнити структурно слабкі місця—означало б зрадити довіру піонерів, які зробили все можливе і залишили храм наступним поколінням доглядати його.

Церква розпочала чотирирічний проект посилення структурної та сейсмічної міцності храму8. Фундамент, підлога і стіни будуть укріплені. Найсучасніші із доступних сьогодні технічних знань приведуть храм у відповідність до сучасних норм. Ми не побачимо цих структурних змін, але їх результат буде реальний і важливий. У всій цій роботі буде збережено особливості красивого дизайну інтер’єру храму.

За прикладом перебудови Солт-Лейкського храму нам слід виділити час на оцінювання нашої духовної сейсмостійкості, аби переконатися, що вона відповідає вимогам сучасності. Якщо ми періодично себе оцінюємо і запитуємо Господа: “Чого ще бракує мені?”9—це може допомогти нам створити найкращу домівку.

По-четверте, найкращі домівки є прихистком від штормів життя. Господь пообіцяв, що ті, хто виконують заповіді Бога, будуть “процвітати на цій землі”10. Боже процвітання—це сила просуватися вперед попри проблеми життя.

У 2002 році я засвоїв важливий урок стосовно проблем. Перебуваючи в Асунсьйоні, Парагвай, я зустрівся з президентами колів міста. На той момент у Парагваї була жахлива фінансова криза, і багато членів Церкви страждали, нездатні звести кінці з кінцями. Я не бував у Південній Америці з часів своєї місії і ніколи не бував у Парагваї. Я служив у президентстві тієї території лише кілька тижнів. Побоюючись, що я нічого не міг порадити тим президентам колів, я попросив їх розповісти мені лише про те хороше, що відбувалося в їхніх колах. Перший президент колу розповів про те, що було хорошого. Наступний назвав, що було хорошого, і згадав кілька проблем. Коли слово дійшло до останнього президента колу, він назвав лише кілька дошкульних проблем. Коли президенти колів пояснювали мені масштаби ситуації, я почав все більше непокоїтися, перебуваючи майже у відчаї від того, що не знав, що їм сказати.

Саме коли останній президент колу завершував свої коментарі, до мене прийшла думка: “Старійшино Клейтон, постав їм наступне запитання: “Президенти, із тих членів Церкви ваших колів, які сплачують повну десятину, щедрі пожертвування від посту, звеличують свої покликання в Церкві, дійсно щомісяця відвідують сім’ї в якості домашніх вчителів або візитних вчительок11, проводять домашні сімейні вечори, вивчають Писання і щодня моляться сім’єю, скільки з них мають проблеми, які вони не можуть вирішити самі без втручання і допомоги Церкви?”

Діючи за отриманою мною підказкою, я поставив президентам колів це запитання.

Вони мовчки здивовано подивилися на мене, а потім сказали: “Pues, ninguno (Пуес, нінгуно)”, тобто: “Ну, жоден”. Вони сказали мені, що ніхто з членів Церкви, які виконували усе згадане, не мав проблем, які вони були б нездатні вирішити самостійно. Чому? Бо вони жили в найкращих домівках. Життя з вірою надало їм сили, бачення і божественну допомогу, потрібні посеред економічного неспокою навколо них.

Це не означає, що праведні не будуть хворіти, мати нещасні випадки, зазнавати невдач у бізнесі або мати в житті багато інших випробувань. Смертне життя завжди несе якісь випробування, але знов і знов я бачив, що ті, хто намагалися виконувати заповіді, благословлялися здатністю знати, як рухатися вперед, зберігаючи спокій і надію. Ці благословення доступні всім12.

Давид сказав: “Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому!”13 Де б ви не жили, як би не виглядав ваш дім і яким би не був склад вашої сім’ї, ви можете допомогти побудувати найкращу домівку для вашої сім’ї. Відновлена євангелія Ісуса Христа надає плани побудови тієї домівки. Спаситель є досконалим інженером, будівельником і дизайнером інтер’єру. Його план—це досконалість і вічна радість для наших душ. З Його сповненою любові допомогою ваша душа також може бути всім, чим Він хоче, аби вона була. І ви можете бути найкращою версією себе, і бути готовими встановити найкращу домівку і жити в ній.

Я із вдячністю свідчу, що Бог і Батько всіх нас живе. Його Син, Господь Ісус Христос, є Спасителем і Викупителем усього людства. Вони люблять нас досконалою любов’ю. Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів є царством Господа на землі. Сучасні пророки й апостоли скеровують її сьогодні. Книга Мормона—істинна. Відновлена євангелія Ісуса Христа—це досконалий план для побудови найкращих домівок. В ім’я Ісуса Христа, амінь.