Генеральна конференція
    Мелхиседекове священство і ключі
    Footnotes
    Theme

    Мелхиседекове священство і ключі

    У Церкві повноваження священства використовується під керівництвом провідника священства, який тримає ключі того священства.

    Я вирішив ще поговорити на тему священства Бога,—тему, на яку вже говорили три попередніх промовця, що навчали нас, як священство благословляє життя молодих жінок, молодих чоловіків і дорослих жінок.

    Священство—це божественна сила і повноваження, довірені нам, щоб ми використовували їх у роботі Бога на благо всім Його дітям. Священство—це не ті, кого було висвячено в чин священства, чи ті, хто використовує його повноваження. Чоловіки, які мають священство, не є самим “священством”. Ми не повинні називати висвячених чоловіків священством, натомість належним буде називати їх носіями священства.

    Сила священства існує як в Церкві, так і в сімейній організації. Але сила священства і повноваження священства діють в Церкві не так, як вони діють в сім’ї. Все це відбувається відповідно до принципів, установлених Господом. Мета плану Бога—вести Його дітей до вічного життя. Земні сім’ї є суттєво важливі у цьому плані. Церква існує, щоб надавати вчення, повноваження і обряди, необхідні для збереження сімейних стосунків у вічностях. Тому, сімейна організація і Церква Ісуса Христа мають взаємопідтримуючий зв’язок. Благословення священства—наприклад, повнота євангелії, і обряди, як-от: хрищення, конфірмація і отримання дару Святого Духа, храмовий ендаумент і вічний шлюб—доступні як чоловікам, так і жінкам1.

    Священство, про яке ми говоримо тут, є священством Мелхиседековим, відновленим на початку Відновлення євангелії. Джозеф Сміт і Олівер Каудері були висвячені Петром, Яковом та Іваном, які проголосили себе “носіями ключів царства і розподілу повноти часів” (Учення і Завіти 128:20). Ці старші апостоли отримали це повноваження від Самого Спасителя. Усі інші повноваження або чини у священстві є додатками до Мелхиседекового священства (див. Учення і Завіти 107:5), бо воно “тримає право президентства та має владу і повноваження над усіма чинами в Церкві в усі віки світу” (Учення і Завіти 107:8).

    У Церкві повноваження вищого священства, Мелхиседекового священства, та меншого або Ааронового священства, використовується під керівництвом провідника священства, наприклад, єпископа або президента, який тримає ключі того священства. Щоб зрозуміти, як використовується повноваження священства в Церкві, ми повинні зрозуміти принцип ключів священства.

    Ключі Мелхиседекового священства царства були даровані Петром, Яковом та Іваном, але цим не завершилося відновлення ключів священства. Деякі ключі священства надійшли пізніше. Після освячення першого храму цього розподілу в Кертленді, штат Огайо, три пророка—Мойсей, Іліяс та Ілля—відновили “ключі цього розподілу”, включаючи ключі, які стосуються збирання Ізраїля і роботи храмів Господа (див. Учення і Завіти 110), як дуже переконливо щойно розповів про це президент Айрінг.

    Найбільш знайомий нам приклад роботи ключів—виконання обрядів священства. Обряд—це урочистий акт, який є ознакою укладання завітів і обіцяння благословень. У Церкві всі обряди виконуються з дозволу провідника священства, який тримає ключі від цього обряду.

    Обряд, зазвичай, виконується людьми, яких було висвячено в чин у священстві, і які діють під керівництвом того, хто має ключі священства. Наприклад, носії різних чинів Ааронового священства виконують обряд причастя, діючи під ключами і керівництвом єпископа, який тримає ключі Ааронового священства. Той самий принцип стосується обрядів священства, в яких у храмі служать жінки. Хоча жінки й не мають чину у священстві, вони виконують священні храмові обряди, будучи уповноважені президентом храму, який тримає ключі храмових обрядів.

    Ще один приклад повноваження священства під керівництвом того, хто тримає ключі,—навчання чоловіками і жінками, яких покликано навчати євангелії у класах в їхніх рідних приходах або на місії. Інші приклади стосуються тих, хто займає посади провідників у приході і використовує повноваження священства у своєму провідництві завдяки своїм покликанням, їх рукопокладено провідником священства, який тримає ключі у приході або колі і вони діють під його скеруванням. Саме так в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів використовуються і приносять радість повноваження і сила священства2.

    Повноваження священства також використовується, а його благословення реалізуються в сім’ях святих останніх днів. Кажучи сім’ї, я маю на увазі чоловіка-носія священства і жінку, які перебувають у шлюбі, та їхніх дітей. Я також маю на увазі ті винятки з ідеальних стосунків, які спричинені смертю або розлученнями.

    Той принцип, що повноваження священства можна використовувати лише під керівництвом того, хто тримає ключі від певної функції, є фундаментальним у Церкві, але він не стосується сім’ї. Наприклад, батько головує і використовує священство у своїй сім’ї владою священства, яке він має. Йому не потрібні скерування або дозвіл того, хто тримає ключі священства, щоб виконувати свої різноманітні сімейні функції. Ці функції включають в себе: надання поради членам своєї сім’ї, проведення сімейних зборів, надання благословень священства своїй дружині й дітям, або надання благословення на зцілення членам сім’ї чи іншим3. Церковні провідники навчають членів сім’ї, але не скеровують використання влади священства в сім’ї.

    Той самий принцип стосується тієї ситуації, коли батька немає і керує в сім’ї матір. Вона головує у своєму домі і є тією особою, яка приносить силу і благословення священства у свою сім’ю завдяки своєму ендаументу і запечатуванню у храмі. Хоча її і не уповноважено давати благословення священства, які може давати лише особа, що має певний чин у священстві, вона може виконувати всі інші функції керівництва сім’єю. Чинячи так, вона використовує силу священства на користь дітям, над якими вона головує, займаючи посаду керівника в сім’ї4.

    Якщо батьки звеличуватимуть своє священство у власній сім’ї, це сприятиме виконанню місії Церкви такою ж мірою, як і виконання всього іншого, що вони можуть робити. Батьки, які мають Мелхиседекове священство, повинні використовувати свою владу “через переконання, довготерпіння, мʼякість, і лагідність, і любов нелицемірну” (Учення і Завіти 121:41). Цей високий стандарт використання будь-якого повноваження священства є найважливішим в сімʼї. Носії священства також повинні виконувати заповіді, щоб мати силу священства, аби давати благословення членам своєї сім’ї. Вони мають розвивати любов у сімейних стосунках, щоб члени сім’ї хотіли звертатися до них по благословення. Батькам слід заохочувати членів сім’ї частіше отримувати благословення священства5.

    Під час цих зборів конференції, у той час, як ми шукаємо недовгого притулку від наших земних проблем, пов’язаних з руйнівною пандемією, нас навчали величним принципам вічності. Я заохочую кожного з нас спрямувати своє око на те, щоб сприйняти ці вічні істини так, аби наші тіла були “сповнен[і] світлом” (3 Нефій 13:22).

    У Своїй проповіді перед великою кількістю людей, записаній в Біблії і в Книзі Мормона, Спаситель навчав, що земні тіла можуть бути сповненими світлом, або ж сповненими темрявою. Ми, звичайно ж, хочемо бути сповненими світлом, і наш Спаситель навчав нас, як ми можемо досягти цього. Ми повинні слухати послання, які стосуються вічних істин. Він використав приклад нашого ока, крізь яке ми вбираємо світло в наші тіла. Якщо наше око “єдиноспрямоване”—іншими словами, якщо ми зосереджуємося на отриманні вічного світла і розумінні,—то Він пояснив: “твоє тіло буде сповненим світлом” (Матвій 6:22; 3 Нефій 13:22). Але, якщо наше “око буде злим”—тобто, якщо ми прагнемо зла і приймаємо його в наші тіла,—то Він застерігав: “твоє тіло буде сповненим темряви” (вірш 23). Іншими словами, чим сповнені наші тіла—світлом чи темрявою,—залежить від того, як ми ставимося до вічних істин, яких нас навчають, або як ми сприймаємо їх.

    Ми маємо прийняти запрошення Спасителя шукати вічні істини і просити, щоб зрозуміти їх. Він обіцяє, що наш Небесний Батько воліє навчати кожного істинам, яких він чи вона шукають (див. 3 Нефій 14:8). Якщо ми бажаємо цього і наше око єдиноспрямоване, щоб отримати їх, Спаситель обіцяє, що істини вічності “буде відчинено” нам (3 Нефій 14:7–8).

    І навпаки, Сатана прагне заплутати наші думки або ввести в оману стосовно важливих питань, наприклад, функціонування священства Бога. Спаситель попереджав про таких: “Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, але в душі вони є хижі вовки” (3 Нефій 14:15). Він дав нам такий спосіб перевірки, щоб допомогти нам вибрати істину серед різних учень, які можуть спантеличити нас: “Ви пізнаєте їх по їхніх плодах,—навчав Він (3 Нефій 14:16). Добре дерево не може принести злий плід, також не може і зіпсоване дерево принести добрий плід” (вірш 18). Тому, ми маємо дивитися на результати—“плоди”—принципів, які викладаються, та на людей, які навчають їм. Ця відповідь буде найкращою на багато заперечень, які ми чуємо проти Церкви та її вчень, політики і провідництва. Використовуйте перевірку, якій навчав Спаситель. Дивіться на плоди—результати.

    Коли ми думаємо про плоди євангелії і відновленої Церкви Ісуса Христа, ми радіємо тому, як Церква в житті своїх сучасних членів, розширилася з місцевих зібрань на гористому заході, до своїх більше 16 мільйонів членів Церкви, які мешкають в різних країнах, а не лише у Сполучених Штатах. Зі зростанням Церкви ми відчули, що зросла і здатність Церкви допомагати своїм членам. Ми допомагаємо їм виконувати заповіді, виконувати обов’язки проповідувати відновлену євангелію, збирати Ізраїль і будувати храми по всьому світу.

    Нас веде пророк, Президент Рассел М. Нельсон, чиї якості провідника Господь використав у досягненні розвитку, який ми відчували увесь час, протягом вже більше двох років його провідництва. Зараз ми матимемо благословення почути виступ Президента Нельсона, який навчатиме нас, як нам і надалі розвиватися у цій відновленій Церкві Ісуса Христа у ці непрості часи.

    Я свідчу про істинність цього і приєднуюся до вас у молитві за нашого пророка, виступ якого ми зараз почуємо, в ім’я Ісуса Христа, амінь.