Вигук Осанни
Тепер, мої дорогі брати і сестри, святкуючи річницю Першого видіння Джозефа Сміта, ми відчули, що буде доцільним порадіти разом, взявши участь у Вигуку Осанни.
Цей священний вигук вперше пролунав у цьому розподілі під час освячення Кертлендського храму 27 березня 1836 року. Тепер його вигукують під час освячення кожного храму. Це---священне віддання данини Батькові і Сину, яке символізує реакцію натовпу людей на тріумфальний вʼїзд Спасителя в Єрусалим. Він також підтверджує той досвід, який юний Джозеф мав того дня у Священному гаю, а саме: те, що Батько і Син є двома прославленими Істотами, Яким ми поклоняємося і Яких прославляємо.
А тепер я продемонструю, як виконується Вигук Осанни. Поки я робитиму це, я запрошую наших колег з медіа, щоб вони поставилися до цього дуже священного ритуалу з гідністю й повагою.
Кожний учасник бере чистий білий носовичок і, тримаючи його за один кінець, махає ним, вимовляючи разом з усіма такі слова: “Осанна, Осанна, Осанна Богу і Агнцю”, які повторюємо тричі, після цього кажемо: “Амінь, Амінь і Амінь”. Якщо у вас немає білого носовичка, ви можете просто махати рукою.
Брати і сестри, зараз я запрошую вас встати і взяти участь у Вигуку Осанни, після чого прозвучать гімни “Осанна” та “Дух Божий”1.
На знак диригента, будь ласка, приєднайтеся до співу гімну “Дух Божий”.
Осанна, Осанна, Осанна Богу і Агнцю.
Осанна, Осанна, Осанна Богу і Агнцю.
Осанна, Осанна, Осанна Богу і Агнцю.
Амінь, Амінь і Амінь.