Зодягніться Господом Ісусом Христом
Шануючи наші завіти, ми даємо можливість Богові виливати величезну кількість обіцяних благословень, пов’язаних з цими завітами.
Коли двоє моїх наймолодших дітей підростали, я відкрила для себе книги, які були цікавими та захоплюючими, а також містили у своїх історіях символізм. Коли ми читали разом вечорами, я любила допомагати дітям зрозуміти символи, використані автором, щоб навчати глибших принципів, навіть євангельських принципів.
Я побачила, що це дало свої плоди, коли мій молодший син досяг підліткового віку. Він почав читати нову книгу і просто хотів насолодитися історією, але його розум намагався знайти глибший сенс у всьому, що він читав. Він засмутився, а я в душі усміхалася.
Ісус навчав за допомогою історій і символів1. Він використовував гірчичне зернятко, щоб навчати силі віри2, загублену вівцю, щоб навчати цінності душ3, блудного сина, щоб навчати про характер Бога4. Його притчі були символами, за допомогою яких Він міг викладати глибші уроки тим, хто мав “вуха, щоб слухати”5. Але ті, хто не шукає глибшого значення, не зрозуміють6, так само, як і багато з тих, хто читав ті самі книги, які я читала своїм дітям, ніколи не знали, що в цих історіях є глибше значення і з них можна багато чого узяти.
Коли Бог Батько приніс Свого Єдинонародженого Сина в жертву за нас, Сам Ісус Христос став найвищим символом вічної любові нашого Небесного Батька до кожного з нас7. Ісус Христос став Агнцем Божим8.
У нас є привілей і благословення бути запрошеними вступити у завітні стосунки з Богом — стосунки, в яких наше власне життя може стати символом того завіту. Завіти створюють такі стосунки, які дозволяють Богові з часом формувати і змінювати нас та підносити, щоб ми ставали якомога більше схожими на Спасителя, все більше наближаючись до Нього і нашого Батька9, і зрештою були готові увійти в Їхню присутність.
Кожна людина на землі є улюбленим сином або улюбленою дочкою Бога10. Коли ми вибираємо приєднатися до завіту, це посилює і поглиблює наші стосунки з Ним. Президент Рассел М. Нельсон навчав, що коли ми вибираємо укласти завіти з Богом, наші стосунки з Ним можуть стати набагато ближчими, ніж вони були до нашого завіту, і це дає Йому можливість благословити нас ще більшою мірою Його милості і любові — завітної любові, яка гебрейською мовою називається хесед11. Шлях завіту нерозривно пов’язаний з нашими стосунками з Богом — нашими стосунками з Ним, які мають назву хесед12.
Наш Батько бажає мати глибші стосунки з усіма Своїми синами і дочками13, але це має бути і нашим вибором. Коли ми вирішуємо наближатися до Нього через завітні стосунки, це дозволяє Йому наближатися до нас14 і більш повно благословляти нас.
Бог встановлює умови та обов’язки завітів, які ми укладаємо15. Коли ми вирішуємо вступити в ці стосунки, ми свідчимо Йому через символічні дії кожного завіту, що ми готові виконувати встановлені Ним умови16. Шануючи наші завіти, ми даємо можливість Богові виливати величезну кількість обіцяних благословень, пов’язаних з цими завітами17, у тому числі збільшену здатність змінюватися і ставати схожими на нашого Спасителя. Ісус Христос є у центрі всіх завітів, які ми укладаємо, а благословення завітів стають можливими завдяки Його спокутній жертві18.
Хрищення зануренням є символічними воротами, через які ми вступаємо в завітні стосунки з Богом. Бути зануреними у воду і піднятими з неї символізує смерть Спасителя і Його воскресіння для нового життя19. Коли ми христимося, ми символічно помираємо і народжуємося знову в сім’ю Христа, тим самим показуючи, що готові взяти на себе Його ім’я20. Ми самі є втіленням цього символізму завіту. У Новому Завіти ми читаємо: “Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!”21 Під час нашого хрищення ми символічно зодягаємося у Христа.
Обряд причастя також вказує на Спасителя. Хліб і вода символізують плоть і кров Христа, пролиті за нас22. Дар Його Спокути символічно пропонується нам щотижня, коли носій священства, який представляє Самого Спасителя, дає нам хліб і воду. Коли ми причащаємося символами Його плоті і крові, Христос образно стає частиною нас23. Щотижня укладаючи новий завіт, ми знову зодягаємося Христом24.
Коли ми укладаємо завіти з Богом у домі Господа, ми ще більше поглиблюємо наші з Ним стосунки25. Усе, що ми робимо у храмі, пов’язано з планом нашого Батька для нас, у центрі якого є Спаситель і Його спокутна жертва26. Господь навчатиме нас рядок за рядком27 через символізм обрядів і завітів, якщо ми відкриємо наші серця і з молитвою будемо прагнути глибше зрозуміти їхнє значення.
Під час храмового ендаументу нам дається дозвіл носити храмовий одяг святого священства. Це є і священним обов’язком, і священним привілеєм.
У багатьох релігійних традиціях особливий верхній одяг носиться як символ віри людини і відданості Богу28, а церемоніальний одяг часто носять ті, хто проводить богослужіння. Таке священне вбрання несе в собі глибоке значення для тих, хто його носить. У Писаннях ми читаємо, що в давні часи священний церемоніальний одяг був пов’язаний, зокрема, із храмовими ритуалами29.
Ті з нас, хто є членами Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, і хто прийняв рішення укласти завіти з Богом у домі Господа, під час храмового поклоніння носять священне церемоніальне вбрання, яке символізує одяг, який носили під час давніх храмових ритуалів. Також одяг святого священства ми носимо як під час храмового поклоніння, так і в нашому повсякденному житті30.
Одяг святого священства є глибоко символічним, а також вказує на Спасителя. Коли Адам і Єва скуштували плід дерева і повинні були залишити Еденський сад, їм було дано шкуряну одежу як покриття31. Вірогідно, що для виготовлення тієї шкуряної одежі, в жертву була принесена тварина, — символ жертви Самого Спасителя за нас. Кафар — це основне єврейське слово, що означає Спокуту, і одне з його значень — “покривати”32. Наш храмовий одяг нагадує нам, що Спаситель і благословення Його Спокути покривають нас упродовж усього життя. Коли ми кожного дня вдягаємо одяг святого священства, цей прекрасний символ стає частиною нас.
У Новому Завіті у Посланні до римлян ми читаємо: “Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла… Зодягніться Господом Ісусом Христом”33.
Я дуже вдячна за привілей носити храмовий одяг святого священства як нагадування, що Спаситель і благословення Його нескінченної Спокути постійно покривають мене протягом моєї земної подорожі. Це також нагадує мені, що якщо я дотримуюся завітів, укладених з Богом у домі Господа, я символічно зодягаюся Христом, Який Сам є бронею світла. Він захищатиме мене від зла34, даватиме мені сили і збільшуватиме мої здібності35, а також буде моїм світлом і провідником36 крізь темряву і труднощі цього світу.
В одязі святого священства і його зв’язку з Христом є глибокий і прекрасний символічний зміст. Я вірю, що моя готовність37 носити цей святий одяг стає моїм символом для Нього38. Моїм особистим знаком для Бога, а не для когось іншого39.
Я безмежно вдячна за нашого Спасителя Ісуса Христа40. Його спокутна жертва за нас стала найбільшим символом Його безмежної любові і любові Небесного Батька до кожного з нас41, а зримі символи тієї любові і жертви — сліди на руках, ногах і боці Спасителя — залишилися навіть після Його воскресіння42.
Коли я дотримуюся своїх завітів і зобов’язань з Богом, включно із носінням храмового одягу святого священства, саме моє життя може стати особистим символом моєї любові до Спасителя Ісуса Христа та глибокої вдячності за Нього, а також символом мого бажання, щоб Він завжди перебував зі мною.
Якщо ви ще цього не зробили, я запрошую вас вирішити мати глибші стосунки з Богом, уклавши з Ним завіти в домі Господа. Вивчайте виступи нашого пророка (включно з прекрасними вченнями, які містяться у посиланнях до його виступів і є майже в усіх виступах з конференції). Протягом багатьох років він неодноразово говорив про завіти, і особливо після того, як став Президентом Церкви. Навчайтеся з його учень про чудові благословення, більші силу та здатність, які ви можете отримати завдяки укладанню та дотриманню завітів з Богом43.
У Загальному довіднику сказано, що для укладання храмових завітів не обов’язково мати покликання на місію або бути зарученими44. Особі має бути принаймні 18 років, вона більше не відвідує середню школу або її еквівалент, і є членом Церкви щонайменше один рік. А також потрібно дотримуватися норм особистої святості45. Якщо у вас є бажання поглибити стосунки з вашим Небесним Батьком та Ісусом Христом, уклавши священні завіти в домі Господа, я запрошую вас поговорити зі своїм єпископом або президентом філії та повідомити йому про свої бажання. Він допоможе вам дізнатися, як підготуватися до укладання і шанування цих завітів.
Завдяки завітним стосункам з Богом наше власне життя може стати живим символом нашої відданості і глибокої любові до Небесного Батька, нашого хеседу до Нього46, а також нашого бажання розвиватися і зрештою стати схожими на нашого Спасителя, підготувавши себе одного дня увійти в Їхню присутність. Я свідчу, що великі благословення цих завітних стосунків варті будь-якої ціни. В ім’я Ісуса Христа, амінь.